Справа № 274/2147/18
Провадження № 1-кс/0274/559/18
про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою
03.05.2018 р. м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області клопотання старшого слідчого слідчого відділу Бердичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бердичівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичева Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, маючого на утримані малолітню дитину, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні № 12018060050000569 від 01.05.2018 року за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.1 ст.115, п.13 ч.2 ст.115 КК України, -
02 травня 2018 року старший слідчий слідчого відділу Бердичівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно гр. ОСОБА_6 , 1990 р.н., підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.1 ст.115, п.13 ч.2 ст.115 КК України.
Згідно клопотання, 30.04.2018 року приблизно о 23-00 год. у ОСОБА_6 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння та перебував за місцем свого проживання, а саме в будинку, що по АДРЕСА_1 , на ґрунті ревнощів виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_7 .
З цією метою, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , взявши з собою кухонний ніж та викрутку, які поклав до задніх кишень штанів, пішов до місця проживання ОСОБА_7 , що по АДРЕСА_2 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на умисне вбивство ОСОБА_7 , ОСОБА_6 переліз через паркан, зайшов на територію домоволодіння будинку АДРЕСА_2 , де поряд з будинком побачив ОСОБА_7 . Не припиняючи свої злочинні дії, спрямовані на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_6 дістав з кишені штанів раніше заготовлений кухонний ніж та, утримуючи його у правій руці, умисно наніс потерпілому декілька ударів клинком ножа у місця розташування життєво-важливих органів, а саме: в грудну клітку, від яких клинок вказаного ножа зламався. У результаті вказаних дій ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді проникаючого поранення грудної клітки зліва, лівобічного пневмотораксу, підшкірної емфіземи. Однак, ОСОБА_6 не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_7 , захищаючись, вдарив його металевою ємкістю по голові та в цей момент в конфлікт втрутився ОСОБА_8 .
Помітивши ОСОБА_8 , ОСОБА_6 припинив вчинення злочинних дій стосовно ОСОБА_7 та у нього виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_8 .
Будучи особою, що раніше вчинила незакінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , дістав з кишені штанів заздалегідь заготовлену викрутку, якою почав наносити численні удари у місця розташування життєво-важливих органів потерпілого, а саме: в грудну клітку, і таким чином умисно вбив його.
Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок проникаючих колотих поранень грудної клітки з пошкодженням легень, що ускладнилось розвитком гемопневмотораксу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.
Вказаний факт було внесено 01.05.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018060050000569 та розпочате досудове слідство за ознаками злочину, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України.
Також вказаний факт було внесено 01.05.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018060050000573 та розпочате досудове слідство за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.
01.05.2018 року матеріали кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060050000569 від 01.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України, та № 12018060050000573 від 01.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.115 КК України, об'єднано в одне провадження, яке зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018060050000569.
01.05.2018 року о 23 год. 50 хв. в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, було затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
01.05.2018 року гр. ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15 ч.1 ст.115, п.13 ч.2 ст.115 КК України.
В клопотанні орган досудового слідства необхідність прийняття такого рішення аргументував тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких умисних злочинів, а саме не закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, та умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
Санкцією ч.2 ст.115 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Враховуючи дані щодо особи ОСОБА_6 , який не працює, ступінь соціальних зв'язків не є такою, яка б утримувала його за місцем проживання, ступінь суспільної небезпечності та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється останній, дають підстави вважати, що він може становити небезпеку для суспільства, а тому існують реальні ризики того, що під час досудового розслідування він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом своєчасної неявки або неявки до слідчого, прокурора, суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання. Крім того на даний час живим залишився ОСОБА_7 , замах на вбивство якого скоїв ОСОБА_6 , а тому перебуваючи на волі, ОСОБА_6 зможе незаконно впливати на потерпілого, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Крім того, ОСОБА_6 вчинив умисне вбивство, свідками в даному кримінальному провадженні є родичі потерпілих, на яких він може впливати з метою зміни їх показів, таким чином намагаючись уникнути відповідальності за вчинений злочин.
На підставі вищенаведеного, слідство зазначає, що викладене свідчить про наявність ризиків, зазначених у ч. 1 пп. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, а обрання йому більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить запобігання вищезазначеним ризикам.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з підстав зазначених в клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечили проти обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати запобіжний захід, не пов"язаний з триманням під вартою, вказуючи на те, що підозрюваний вину у скоєному визнає повністю, умислу на вбивство ОСОБА_8 у нього не було.
Заслухавши виступи учасників судового процесу, вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя встановив наступне.
ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.1 ст.115, п.13 ч.2 ст.115 КК України, у кримінальному провадженні за 12018060050000569 від 01.05.2018 року.
01.05.2018 року о 23 год. 50 хв. в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України було затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
01.05.2018 року гр. ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15 ч.1 ст.115, п.13 ч.2 ст.115 КК України.
Як вбачається із матеріалів, клопотання 30.04.2018 року приблизно о 23-00 год. у ОСОБА_6 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння та перебував за місцем свого проживання, а саме в будинку, що по АДРЕСА_1 , на ґрунті ревнощів виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_7 .
З цією метою, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , взявши з собою кухонний ніж та викрутку, які поклав до задніх кишень штанів, пішов до місця проживання ОСОБА_7 , що по АДРЕСА_2 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на умисне вбивство ОСОБА_7 , ОСОБА_6 переліз через паркан, зайшов на територію домоволодіння будинку АДРЕСА_2 , де поряд з будинком побачив ОСОБА_7 . Не припиняючи свої злочинні дії, спрямовані на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_6 дістав з кишені штанів раніше заготовлений кухонний ніж та, утримуючи його у правій руці, умисно наніс потерпілому декілька ударів клинком ножа у місця розташування життєво-важливих органів, а саме: в грудну клітку, від яких клинок вказаного ножа зламався. У результаті вказаних дій ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді проникаючого поранення грудної клітки зліва, лівобічного пневмотораксу, підшкірної емфіземи. Однак, ОСОБА_6 не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_7 , захищаючись, вдарив його металевою ємкістю по голові та в цей момент в конфлікт втрутився ОСОБА_8 .
Помітивши ОСОБА_8 , ОСОБА_6 припинив вчинення злочинних дій стосовно ОСОБА_7 та у нього виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_8 .
Будучи особою, що раніше вчинила незакінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , дістав з кишені штанів заздалегідь заготовлену викрутку, якою почав наносити численні удари у місця розташування життєво-важливих органів потерпілого, а саме: в грудну клітку, і таким чином умисно вбив його.
Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок проникаючих колотих поранень грудної клітки з пошкодженням легень, що ускладнилось розвитком гемопневмотораксу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.
На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий посилається на зібрані органом досудового розслідування докази, а саме :
-рапортом ЧЧ Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області, згідно якого надійшло повідомлення про вбивство ОСОБА_8 та заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 ;
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 з приводу заподіяння йому тілесних ушкоджень;
-протоколом огляду місця події від 01.05.2018 року, згідно якого було оглянуто територію домоволодіння АДРЕСА_2 ;
-протоколом огляду місця події від 01.05.2018 року, згідно якого був оглянутий труп ОСОБА_8 в приміщенні моргу Бердичівської ЦМЛ, під час якого було виявлено та зафіксовано тілесні ушкодження, встановлено причину смерті;
-протоколом огляду місця події від 01.05.2018 року, під час якого було вилучено одяг потерпілого ОСОБА_7 зі слідами крові та пошкодженням тканини;
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 ;
-лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 ;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 пп. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов"язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено , що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. „С” ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року , ратифікованої Законом України № 475/97- ВР від 17.07.97, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Тому для вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя враховує також і практику Європейського суду з прав людини, зокрема у ст. 5 параграфу 1 ( с) Конвенції про захист прав і основоположних сводоб людини , йдеться про „розумну підозру” у вчиненні кримінального злочину, де передбачено як необхідну передумову „Наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин” ( див. рішення О Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, n.34).
У відповідності до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п”ять років. Як зазначалося вище, санкцією ч.2 ст.115 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилалися слідчий у клопотанні і прокурор в ході його розгляду, дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 під загрозою притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого відбуття покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання покладених судом обов"язків у разі застосування більш м"яких запобіжних заходів таких, як домашній арешт; також під час досудового розслідування ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, які є родичами потерпілих.
Згідно даних, що характеризують особу підозрюваного, встановлених в ході розгляду клопотання, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 не працює, ступінь соціальних зв'язків не є такою, яка б утримувала його за місцем проживання, ступінь суспільної небезпечності та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється, також дають підстави вважати, що він може становити небезпеку для суспільства, а тому існують реальні ризики того, що під час досудового розслідування він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом своєчасної неявки або неявки до слідчого, прокурора, суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання.
Разом з тим слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання необхідно у повній мірі враховувати вимоги кримінального процесуального законодавства України, практики Європейського суду з прав людини, забезпечення не тільки прав підозрюваного, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити питання про застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог міжнародного та національного законодавства, необхідно належним чином оцінити характер справи, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, та наслідки вчинення протиправних діянь.
Виходячи із вищезазначених доведених у ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження переконується, що більш м”який запобіжний захід щодо ОСОБА_6 буде недостатнім для запобігання ризикам, які навели слідчий та прокурор.
Крім того слідчий суддя враховує і те, що ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкі умисні злочини, а саме: не закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, та умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство та основними свідками в даному кримінальному провадженні є родичі потерпілих, на яких він може впливати з метою зміни їх показів, таким чином намагаючись уникнути відповідальності за вчинений злочин, злочин є насильницьким, життя людини є найвищою соціальною цінністю, тому слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також слідчий суддя зазначає, що доводи захисника і підозрюваного про можливість обрання останньому іншого, більш м”якого запобіжного заходу, не знайшли свого підтвердження доказами під час розгляду клопотання, оскільки мотивом скоєння злочину зі слів підозрюваного було те, що він приревнував свою дружину до ОСОБА_7 , з 2017 року у них з дружиною на ґрунті ревнощів постійно виникають конфлікти, на що він пропонував останній розлучитися з ним. В даному кримінальному провадженні дружина ОСОБА_6 також є свідком, проживає вона разом малолітньою дитиною в будинку підозрюваного, тому останній , будучи під домашнім арештом за місцем свого проживання може впливати на неї, як свідка в даному кримінальному провадженні, а також на ґрунті ревнощів своєї дружини до ОСОБА_7 , продовжити кримінальне правопорушення, яке він не довів до кінця з незалежних від нього причин. Щодо утримання підозрюваним малолітньої дитини, то даний факт не знайшов свого відображення в матеріалах долучених до клопотання, оскільки слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 на даний час ніде офіційно не працює, жодного належного доказу про доходи підозрюваного стороною захисту суду не надано.
У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за доцільне не обирати розмір застави в кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, - 60 днів, який обчислювати з часу затримання ОСОБА_6 - з 23 години 50 хвилин 30 квітня 2018 року по 23 годину 50 хвилин 29 червня 2018 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, процесуального прокурора.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п"яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області.
Слідчий суддя ОСОБА_1