Справа № 274/732/18
Провадження № 2/0274/1280/18
Рішення
Іменем України
( заочне)
03.05.2018 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі : головуючого - судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
В лютому 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд визнати такою , що втратила право користування квартирою № 21 в будинку № 15 по вул. Є. Старікова в м. Бердичеві, Житомирської області , ОСОБА_2.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Вказана нерухомість належить йому на підставі договору купівлі - продажу квартири від 15.07.2005 року Відповідачка у зазначеній квартирі не проживає з 2009 року. Факт реєстрації відповідачки в належній йому квартирі заважає повноцінно нею користуватися та розпоряджатися, змушує нести додаткові витрати на сплату комунальних послуг.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.02.2018 року призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач звернувся до суду з письмовою заявою в якій вказав, що позов підтримує повністю, просить справу розглянути в його відсутність, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка, у встановлений судом строк, відзиву на позовну заяву не надала, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася за зареєстрованою адресою проживання, в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила.
Суд, за письмовою згодою позивача, ухвалює заочне рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ ( майно) , яке вона здійснює відповідно до Закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Як передбачено ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі - продажу від 15.07.2005 року ( а.с. 7-8).
Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу , виданого 11.03.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ружинського районного управління юстиції Житомирської області, шлюб між сторонами по справі було розірвано 10.03.2000 року ( а.с.9).
Як вбачається з довідки про склад сім"ї, виданої ОСББ " Золотий ключик -13-15-42" в квартирі АДРЕСА_3 прописана ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 16.09.2005 року, колишня дружина власника ( а.с.10).
Згідно довідки, виданої головою правління ОСББ " Золотий ключик -13-15-42", ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою АДРЕСА_4 не проживає з жовтня 2009 року ( а.с.11). Даний факт підтверджується також копіями Актів про не проживання від 22.02.2010 року, 18.05.2010 року, 09.02.2011 року , затверджених директором МК ВЖРЕП № 3 ( а.с. 13-15).
Таким чином , судом достовірно встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 не є власником квартири АДРЕСА_1, не проживає в даній квартирі з 2009 року , витрати пов"язані з утриманням майна не несе.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім"ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Згідно до ст. 7 Закону України " Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням , про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачка без поважної причини не проживає за місцем своєї реєстрації понад дев'ять років, а тому вона має бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою : АДРЕСА_5.
На підставі викладеного, керуючись ст. 405 ЦК України, ст. ст. 12,13,81,141,259,263-265,268 ЦПК УКраїни, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою № 21 в будинку № 15 по вул. Є. Старікова в м. Бердичеві Житомирської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Головуючий : Т.М. Вдовиченко