Справа № 216/677/18Суддя 1 інстанції Сидорак В. В.
Номер провадження 33/774/136/К/18Суддя- доповідач Пістун А. О.
04 травня 2018 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який є соціальним працівником благодійної місії «МВФ Фаор», одруженого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 копійок.
За участю:
Правопорушника - ОСОБА_2
Захисника - ОСОБА_3
Постановою Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно постанови суду першої інстанції, 07 лютого 2018 року о 14 годині 00 хвилин у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу по вулиці Авіаційна водій ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ2108 державний номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'янінняа саме: запах з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду від 26 березня 2018 року скасувати та провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не вжив належних заходів спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Також вказує на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 не містять доказів саме керування ним будь - яким транспортним засобом.
Окрім того зазначає про те, що працівниками поліції не було запропоновано пройти йому огляд на стан сп'яніння в медичному закладі , не було роз'яснено, яким чином проводиться огляд на стан сп'яніння за допомогою технічних засобів.
ОСОБА_2 звертає увагу на те, що пояснення свідків викладені на заздалегідь виготовлених бланках, є ідентичними між собою за змістом і різняться лише в підписах, в зазначені прізвищ та ініціалів.
Зазначає про те, що як убачається з відео свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було підписано незаповнений бланк протоколу про адміністративне правопорушення.
Окрім того вказує на те, що пояснення свідків, згідно адміністративного протоколу, були складені на раніше заготовлених запечатаних бланках, складені на одному аркуші паперу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає про те, що суд порушив вимоги ст. 33 КУпАП, так як в матеріалах адміністративної справи відсутні документи, які б підтверджували майновий, сімейний стан, його характеристику.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2, захисник ОСОБА_3, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі та просили задовольнити її, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження щодо ОСОБА_2 закрити.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Судом в порушення вищезазначених вимог не вжито належних заходів спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав та пояснив, що 07 лютого 2018 року близько 14:00 години стояв біля свого автомобіля, який було припарковано на узбіччі. При цьому зазначив, що вказаний автомобіль приїхали купувати люди з Кіровоградської області. У той же час під'їхали працівники поліції та почали звинувачувати його у зґвалтуванні жінки, а також почали казати що начебто він перебуває у нетверезому стані та погрожувати, що заберуть автомобіль на штрафплощадку. Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою «Драгера» відмовився, бо працівники поліції сказали йому, що це забере багато часу та у разі виявлення в нього сп'яніння, заберуть автомобіль. Оскільки він не хотів, щоб працівники поліції забрали автомобіль, відмовився проходити освідування.
Згідно статі 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини пом'якшуючі або обтяжуючі відповідальність, чи заподіяна шкода, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення накладається на особу у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Порядок огляду на стан сп'яніння встановлений статтею 266 КУпАП, відповідно до ч.2 якої, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків.
У відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: а )запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак алкогольного сп'яніння( крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, в протоколі не зазначено, що ОСОБА_2 на місці зупинки транспортного засобу відмовився від проходження освідчення на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Хоча п.6 вищезазначеної інструкції зазначає, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.; лікарем закладу охорони здоров'я.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Однією та єдиною підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння у медичному закладі є лише відмова останнього від огляду працівником поліції із використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, працівниками поліції було порушено п.1.7 розділу 1 « Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», ст. 266 КУпАП , згідно яких особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають оглядові на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення; у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Як убачається з матеріалів адміністративної справи та переглянутого судом апеляційної інстанції відеозаписом нагрудної бодікамери поліцейського, працівники поліції не пропонували ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку, зокрема в медичному закладі.
Суд першої інстанції не врахував вимоги закону щодо порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції , визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року зі змінами внесеними 28.10.2015 року.
Окрім того, з відеозапису грудної камери працівника поліції убачається, що ними не були роз'яснені ОСОБА_2 права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України, а також права, передбачені ст. 268 КУпАП в частині заявляти клопотання, подавати докази, користуватися правовою допомогою захисника, а також встановлено, що свідки підписували незаповнений працівниками поліції бланк протоколу про адміністративне правопорушення.
Виходячи з вище викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні вимоги ОСОБА_2 підлягає задоволенню, постанова Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.03.2018 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 рік - скасувати.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Дніпропетровської області: А.О. Пістун