14.12.09р.Справа № 35/444-09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче
підприємство "Агро-Союз",
смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області
до Приватного підприємства "Азимут Логістик",
м. Дніпропетровськ
про визнання договору недійсним
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
від позивача - Верещака Б.І., представник, дов. без № від 30.09.09р.
від відповідача - Стариковський Є.В., представник, дов. № 1 від 15.06.09р.
Логвінов Є.В., директор, рішення №1 від 10.09.08р.
Позивач звернувся до суду та просить визнати недійсним договір на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів №888/08 від 20.11.2008р. Свої вимоги обґрунтовує тим, що договір не був підписаний директором Шевченко О.І. та замість її підпису проставлене факсимільне відтворення підпису, що є порушенням законодавства та підставою для визнання договору недійсним.
Відповідач позовні вимоги не визнає просить в позові відмовити, посилаючись на те, що законодавством визначена можливість використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису та після підписання договору між сторонами були підписані заявка на організацію перевезення вантажу, акт здачі-приймання робіт та акт звірки взаємних рахунків, що свідчить про визнання договору позивачем та небажання виконувати свої обов'язки по договору.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, в запереченнях на відзив вказує, що суд повинен давати оцінку договору на час його укладення без врахування документів щодо його виконання, надані відповідачем документи не містять посилання на спірний договір та не можуть свідчити про їх відношення саме до спірного договору.
Представники відповідача проти вимог заперечили.
За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" - замовник (надалі позивач) та Приватним підприємством "Азимут Логістик" - експедитор (надалі відповідач) було укладено договір №888/08 від 20.11.2008р. на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.
Відповідно до умов договору експедитор зобов'язався в інтересах, від імені, за дорученням та за рахунок замовника здійснювати організацію доставки вантажів в міжнародних та внутрішньо українських автомобільних сполученнях, залучаючи для здійснення перевезення третю сторону -перевізника шляхом укладання відповідних договорів.
Позивач просить визнати вказаний договір недійсним, оскільки вважає, що він не відповідає вимогам законодавства.
Згідно ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторо-ною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіре-ністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріп-люється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсиміль-ного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власно-ручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Статтею 241 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважаєть-ся схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Вказана правова позиція міститься також в п. 9.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні, тощо).
Згідно преамбули оспорюваного договору зі сторони експедитора договір підписано директором Логвиновим Е.В., зі сторони замовника-позивача - директором Шевченко Е.І., підписи вказаних осіб скріплені печатками сторін договору. Позивачем не доведено, що на цьому договорі підпис директора Шевченко Е.І. відтворено за допомогою механічного або іншого копіювання. Клопотання про призначення судової технічної експертизи документу позивачем не заявлялося.
Крім того, після підписання договору №888/08 від 20.11.2008р. на його виконання сторонами було підписано заявку на організацію перевезення вантажу від 20.11.2008р., акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000008 від 12.01.2009р. та акт звірки взаємних рахунків за період з 11.09.2008р. по 29.05.2009р., направлено відповідачу проект додаткової угоди від 27.11.2009р. про розстрочення сплати боргу саме за оспорюваним договором, що свідчить про подальше виконання сторонами умов договору та схвалення позивачем спірного договору. Вказаним спростовуються доводи позивача, що договір не виконувався, а надані відповідачем документи складені не на виконання цього договору.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України у разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє. Оспорюваний договір №888/08 від 20.11.2008р. на транспортно-експедиційне обслуговування відноситься до зобов'язань, які можуть бути припинені лише на майбутнє.
З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин справи, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача та в позові слід відмовити.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 203, 207, 215, 241 Цивільного кодексу України господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з часу його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.П. Широбокова
Рішення підписано 15 грудня 2009 року