15.12.09р.Справа № 7/244-09
За позовом Комерційного банку товариства з обмеженою відповідальністю "Місто Банк", м. Одеса, в особі Дніпропетровської філії Комерційного банку товариства з обмеженою відповідальністю "Місто Банк", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО", м. Дніпропетровськ
про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 463 949, 44 грн., що еквівалентно 39 507, 24 євро
Суддя Коваль Л.А.
Без участі представників сторін
В провадженні господарського суду Дніпропетровської області (суддя Коваль Л.А.) знаходиться справа № 7/244-09 за позовом Комерційного банку товариства з обмеженою відповідальністю "Місто Банк", м. Одеса, в особі Дніпропетровської філії Комерційного банку товариства з обмеженою відповідальністю "Місто Банк", м. Дніпропетровськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО", м. Дніпропетровськ, про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 463 949, 44 грн., що еквівалентно 39 507, 24 євро.
Не погодившись з ухвалою суду від 13.11.2009р. про порушення провадження у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "АМО" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу суду.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2009р. у справі № 7/244-09 відмовлено у прийнятті апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2009р. по справі № 7/244-09.
14.12.2009р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2009р. у даній справі про відмову в прийнятті апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2009р. у справі № 7/244-09.
Припис ст. 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, серед яких забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
За приписом ч. 1 ст. 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
За приписом частини 1 ст. 111-13 ГПК України ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007р. № 8 "Про незалежність судової влади" оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом. Оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.
Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Кодексу або Закону, в яких йдеться мова про винесення судом даних ухвал. Оскарження ухвали про відмову у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу про порушення провадження у справі діючим процесуальним законодавством не передбачено.
Дії Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО" щодо касаційного оскарження ухвали господарського суду, яка не підлягає оскарженню, є порушенням приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Згідно з інформаційним листом Верховного Суду України від 10.09.2008р. № 3.2.-2008, у разі подання касаційної скарги на ухвалу місцевого або апеляційного господарського суду, яку не може бути оскаржено, відповідному місцевому або апеляційному господарському суду, до якого надіслано скаргу, слід відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статті 111-13 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 86, ч.1 та ч.4 ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити в прийнятті касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2009р. у справі № 7/244-09 (ухвала про відмову у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу про порушення провадження у справі).
Касаційну скаргу з додатками на 5 аркушах повернути скаржнику.
Суддя Л. А. Коваль