09.12.09р.Справа № 29/372-09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПГТ Флотілія", м. Дніпропетровськ
про стягнення 44523,86грн.
Суддя Полєв Д.М.
Представники:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Аляска ЛД", м. Київ звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ТПГТ "Флотілія", м. Дніпропетровськ 44523грн. 86коп. заборгованості, в т.ч. 38240грн. 80коп. заборгованості, 106грн. 06коп. інфляційних збитків, 2073грн. 30коп. пені, 3824грн. 08коп. штрафу, 279грн. 62коп. 3% річних та судових витрат по справі.
18.11.2009р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог відповідної до якої просить стягнути з відповідача - 43523грн. 86коп. заборгованості, 37240грн. 80коп. основного боргу, 106грн. 06коп. інфляційних збитків, 2073грн. 30коп. пені, 3824грн. 08коп. штрафу та судові витрати по справі.
09.12.2009р. позивачу подав заяву про уточнення позовних вимог відповідної до якої просить стягнути з відповідача - 42523грн. 86коп. заборгованості, 36240грн. 80коп. основного боргу, 106грн. 06коп. інфляційних збитків, 2073грн. 30коп. пені, 3824грн. 08коп. штрафу та судові витрати по справі.
Представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити згідно поданого уточнення.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність письмового договору між сторонами, на який посилається позивач. Також відповідач посилається на нестання зобов'язання на оплату товару по усному договору в силу ст. 530 ЦК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Встановив:
25.07.2008р. між ТОВ "Аляска ЛД" (далі - позивач) та ТОВ "ТПГТ Флотілія" (далі - відповідач) укладено договір поставки №522 (далі - договір).
Відповідно до умов договору постачальник (позивач по справі) зобов'язується передавати у власність покупця (відповідача по справі), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Відповідно до п.п. 9.1, 9.3 договору договір дії до 31.12.2008р. , але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами. У разі, якщо після закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншу про намір розірвати договірні стосунки, то дія договору кожного разу вважається продовженою автоматично на таких же умовах на один календарний рік.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач договірні зобов'язання виконав, поставивши відповідачу товар на суму 315763грн. 13коп., що підтверджується видатковим накладними №№ДН-0000996 від 16.03.2009р., ДН-0000978 від 16.03.2009р., ДН-0001174 від 25.03.2009р., ЛДЦ-00470 від 08.04.2009р., ЛДЦ-02846 від 21.04.2009р., ЛДЦ-03791 від 27.04.2009р., ЛДЦ-09916 від 05.06.2009р., ЛДЦ-10078 від 09.06.2009р., ЛДЦ-10079 від 09.06.2009р., ЛДЦ-10333 від 10.06.2009р., ЛДЦ-12398 від 22.06.2009р., ЛДЦ-13736 від 01.07.2009р., ЛДЦ-17819 від 27.07.2009р.
Відповідачем частково оплачено отриманий товар.
Відповідно до п. 6.3 договору покупець зобов"язаний сплатити вартість товару протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару від постачальника.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
На момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 36240грн. 80коп., докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні, сторонами не подано, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовано, підтверджено матеріалами справи та підлягає задоволенню в заявленій сумі.
Також позивач також просить стягнути з відповідача 2073грн. 30коп. пені.
Відповідно до п. 7.2 договору покупець у разі порушення строків оплати отриманого товару сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня за кожний день прострочення віл суми боргу без обмеження строків їїнарахування.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши правильність нарахування пені, суд приходить до висновку про часткове її задоволення в сумі 2004грн. 17коп.
Також позивач просить стягнути з відповідача 106грн. 06коп. інфляційних збитків, 279грн. 62коп. 3% річних.
Стаття ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних збитків, суд вважає за необхідне задовольнити річні та інфляційні збитки в заявленій сумі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3824грн. 08коп. штрафу.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, у зв'язку з чим, в задоволенні вимоги щодо стягнення штрафу слід відмовити.
Судом не приймається до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві від 08.12.2009р., оскільки згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів розірвання договору або визнання його недійсним відповідачем не подано. Крім того, посилання відповідача на бездоговірну поставку спростовуються матеріалами справи, зокрема, видатковими накладними доданими до позовної заяви в яких міститься посилання на договір №522 від 25.07.2008р.як на підставу постачання товару.
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТПГТ Флотілія" (м. Дніпропетровськ, вул. Кротова, 35; код ЄДРПОУ 35497279) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД" (03680, м. Київ, б-р І.Лепсе,8, корп. 59; код ЄДРПОУ 30056246; р/р 260070230830 в АТ "БМ Банк", МФО 380913) 36240грн. 80коп. заборгованості, 106грн. 06коп. інфляційні збитки, 279грн. 62коп. 3% річних, 2004грн. 17коп. пені, 386грн. 31коп. державного мита, 214грн. 38коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті суми позову відмовити.
Видати наказ.
Суддя Д.М. Полєв