30.11.09р.Справа № 33/361-09(41/38-09)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго", м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Агросфера", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
про стягнення 24 764 грн. 20 коп.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача: Чипіжко Г.С., довіреність за вих. № 10/14615-599 від 31.12.2008 року
Від відповідача: Санжара А.А., довіреність б/н від 23.02.2009 року
Відкрите акціонерне товариство "Дніпроенерго" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Агросфера" про стягнення 14 478 грн. 80 коп. - пені, 10 285 грн. 40 коп. -неустойки та витрат по справі.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2009 року позов задоволено в повному обсязі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2009 року скасовано та в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.09 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2009 року та постанову Дніпропетрвоського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 року скасовані та справу № 41/38-09 передано на новий розгляд.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2009 року справу № 41/380-09 передано для розгляду по суті судді Рудовській І.А.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2009 року справу № 41/38-09 прийнято до провадження суддею Рудовською І.А. та призначено до розгляду в засіданні на 06.10.2009 року.
По справі оголошувалась перерва з 06.10.2009 року до 21.10.2009 року.
З 21.10.2009 року слухання справи було перенесено на 04.11.2009 р., з 04.11.2009 року -на 24.11.2009 р., з 24.11.2009 р. -на 30.11.2009 р.
Ухвалою голови господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2009 року продовжено строк вирішення спору до 20.12.2009 року.
В судове засідання 30.11.2009 року з'явилися представники сторін.
Представник позивача в судовому засіданні та в своїх поясненнях по справі від 02.10.2009 року підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 30.11.2009 року та в своєму відзиві на позовну заяву від 06.10.2009 року просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що додані позивачем до матеріалів справи заявки не є належними доказами, оскільки нічим не підтверджено, що саме ці заявки направлялися відповідачу і що останній їх отримував. Крім того, відповідач зазначив, що за одне і те саме порушення позивач намагається двічі притягти до майнової відповідальності, що суперечить загальним засадам цивільних та господарських правовідносин.
У судовому засіданні 30.11.2009 року за згодою представників позивача та відповідача оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши докази в сукупності, суд, -
21.03.2008 року між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) був укладений договір постачання № 738 (далі -Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується передати покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити устаткування автомобільне в кількості і за ціною згідно специфікації.
Відповідно до пункту 2.1. Договору постачальник поставляє продукцію узгодженими партіями в лютому-березні 2008 року згідно письмової заявки покупця протягом 10-ти календарних днів з моменту подачі письмової заявки постачальнику.
Відповідно до пункту 2.4. Договору продукція вважається переданою покупцеві з дати підписання сторонами видаткових накладних.
Згідно з пунктом 7.1. Договору за порушення постачальником термінів постачання продукції, обумовлених в п. 2.1. цього договору постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі 0,2% від суми продукції, що недопоставлена, за кожен прострочений день постачання.
Позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором, виставив відповідачу заявки № 101/04 від 01.04.2008 року на суму 70 871 грн. 40 коп. та № 158/04 від 18.04.2009 року на суму 57 888 грн. 18 коп. (а.с. 23-25), але доказів, які б свідчили про направлення позивачем на адресу відповідача вищезазначених заявок позивачем суду не надані.
Згідно статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем було частково здійснено поставку продукції, що підтверджується видатковими накладними № 101 від 25.04.2008 року, № 115 від 27.05.2008 року, № 109 від 11.06.2008 року, № 110 від 20.06.2008 року (а.с. 26-29). Так, по заявці № 101/04 від 01.04.2008 року відповідачем поставлено продукцію на суму 62 360 грн. 64 коп., по заявці № 158/04 від 18.04.2008 року -на суму 49 563 грн. 24 коп.
Зі змісту укладеного між сторонами договору випливає, що постачальник здійснює поставку продукції покупцю тільки на підставі та у відповідності з направленими позивачем письмовими заявками. Здійснення поставки продукції без отримання відповідної заявки договором не передбачено, а відповідач не надав будь-яких інших заявок, на виконання яких він здійснив поставку товару за видатковими накладними на суму 111 923,88 грн.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач здійснював поставку саме на виконання заявок позивача № 101/04 та № 158/04, оскільки сам факт здійснення 29.04.2008 року поставки першої партії устаткування та зазначення відповідачем у відповідній видатковій накладній заявок № 101/04 та № 158/04 свідчать про отримання останнім обох заявок.
Позивач просить стягнути з відповідача відповідно до пункту 7.1. Договору пеню в розмірі 14 478 грн. 80 коп., яка підлягає частковому задоволенню в сумі 6 047 грн. 35 коп. в силу наступного.
Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з пп. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З огляду на викладене, за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Крім того, оскільки позивачем не надано доказів отримання відповідачем заявок № 101/04 та № 158/04, перша поставка продукції відповідачем була здійснена 25.04.2009 року, то саме ця дата, на думку суду, вважається днем отримання обох заявок і відповідно початком перебігу 10-денного строку для їх виконання (пункт 2.1. Договору).
Позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 10 285 грн. 40 коп. на підставі п. 7.3 Договору, який не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Пунктом 7.3. Договору сторонами передбачено, що їх взаємини по постачанню продукції в частині, не передбаченій цим Договором, регулюються чинним законодавством України, в т.ч. Положенням про постачання продукції виробничо-технічного призначення, Положенням про постачання товарів народного споживання і основні умови регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій № 888 від 25.07.1988 р.
Згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний.
З огляду на викладене, за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Крім того, згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності.
З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в сумі 6 047 грн. 35 коп. - пені.
Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Агросфера" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, буд. 15, код ЄДРПОУ 24446657) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, код ЄДРПОУ 00130872) 6 047 (шість тисяч сорок сім) грн. 35 коп. -пені, 60 (шістдесят) грн. 47 коп. -державного мита та 28 (двадцять вісім) грн. 86 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті задоволення позовних вимог -відмовити.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.
Суддя І.А.Рудовська
Рішення підписано 14.12.2009 року