"11" грудня 2009 р. Справа № 07/83-38
Суддя господарського суду Волинської області Сур'як О.Г., розглянувшискаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер»
на дії першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції
по справі №07/83-38
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АРДА»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер»
про стягнення 23687грн. 01коп.
Представники :
від скаржника: Семенюк Л.В, довіреність від 20.06.2009р.
від стягувача: н/з
від ВДВС: Смольська О.П., довіреність від 10.12.2009р.
Суть спору: Скаржник - ТзОВ ВКФ «Луцьккондитер» звернувся до суду із скаргою на дії першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції щодо винесення постанови від 10.12.2008р. серія АА №655087 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Представник скаржника в судовому засіданні свої вимоги підтримав.
Представник стягувача в судове засідання не з'явився.
В судовому засіданні представник ВДВС пояснень по суті скарги не надав та не оспорив, викладених у скарзі вимог.
Дослідивши обставини, викладені у скарзі та подані до неї докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та ВДВС суд встановив наступне.
Згідно рішення господарського суду Волинської області від 29.10.2008р. по справі №07/83-38 постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Луцьккондитер” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “АРДА” 23 687 грн. 01 коп. (з них: 18613,01грн. основного боргу, 2663,06грн. пені, 2060,96грн. інфляційних втрат, 349,98грн. - 3% річних), а також 236 грн. 87 коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн. платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
На виконання даного рішення видано накази №07/83-1 від 10.11.2008р. та №07/83-2 від 10.11.2008р.
05.12.2008р. першим відділом державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження по виконанню наказу суду №07/83-1 від 10.11.2008р.
10.12.2008р. згідно постанови ВДВС № 655087 серія АА про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все нерухоме майно боржника та оголошена заборона на його відчуження.
Порядок накладення арешту на майно боржника та підстави його застосування визначаються Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999р.
Відповідно до підпунктів 5.1.1, 5.1.2, 5.1.3 Інструкції про проведення виконавчих дій стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені в боржника, вилучаються, про що державний виконавець складає акт. Вилучення проводиться за участю понятих, боржника, його представника (для юридичних осіб), представника або членів сім'ї боржника (для фізичних осіб). Акт складається у двох примірниках, перший залишається у виконавчому провадженні, другий - вручається боржнику під розписку в першому примірнику. У разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які потрібно звернути стягнення в першу чергу. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача й не ускладнюють виконання рішення.
Таких дій державним виконавцем всупереч вимог Інструкції про проведення виконавчих дій проведено не було.
Частиною 2 ст.55 Закону України «Про виконавче провадження» та п.5.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій передбачено, що державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.
Відповідно до ч.4 ст.55 Закону України «Про виконавче провадження» про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Водночас, в постанові від 10.12.2008р. № 655087 серія АА про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державний виконавець не зазначив повної назви виконавчого документа, дати його видачі, резолютивної частини виконавчого документа, суми стягнення, в межах якої накладається арешт, не встановив вартості нерухомого майна боржника, його значення для товариства, необхідність для використання та неправомірно наклав арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що дії першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції по накладенню арешту на все нерухоме майно боржника та оголошення заборони на його відчуження є неправомірними.
Поряд із цим, згідно ч.3 ст.55 55 Закону України «Про виконавче провадження» копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.
Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Оскільки божник отримав постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (25.11.2009р.) і не мав можливості її оскаржити у визначений законодавством термін, а представник ВДВС доказів належного отримання боржником такої постанови суду не надав, пропущений строк для оскарження постанови від 10.12.2008р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження необхідно поновити.
Керуючись ст. 1212 Господарського кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999р. господарський суд, -
ухвалив:
1. Пропущений строк для оскарження постанови від 10.12.2008р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження поновити.
2. Скаргу задоволити.
3. Визнати неправомірними дії першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції по накладенню арешту на все нерухоме майно боржника та оголошення заборони на його відчуження.
4.Скасувати постанову першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 10.12.2008 р. серія АА № 655087 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Суддя Сур'як О. Г.