Справа № 2-414/2010р.
12 січня 2010 року Хустський районний суд
Закарпатської області
в складі: головуючого-судді: Данюк В.В.
при секретарі: Марченко А.В.
з участю представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за позовом державного підприємства «Хустське лісове дослідне господарство» до ОСОБА_3 про стягнення шкоди заподіяної самовільною рубкою деревини -
Державне підприємство «Хустське лісове дослідне господарство» звернулося в Хустський районний суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення шкоди нанесеної лісовому господарству самовільною рубкою лісу на суму 2317,28 гривень, посилаючись на те, що 04 червня 2009 року він в урочищі «Полянки», обході 8, кварталу 21, виділі 7 Березівського лісництва ДП «Хустське лісове дослідне господарство» вчинив самовільну рубку одного сироростучого дерева породи «клен» загальною масою 1,88 м. куб., чим заподіяв лісовому господарству шкоди на суму 2317,28 гривень.
Факт вчинення самовільної рубки дерева та заподіяння шкоди відповідачем, позивач стверджує протоколом про лісопорушення № 7 від 05.06.2009 року, матеріально-грошовою оцінкою самовільно зрубаних дерев, розрахунком розміру шкоди заподіяної незаконним вирубуванням деревини, поясненнями майстра лісу Березівського лісництва ОСОБА_4 та лісника ОСОБА_5 По даному протоколу було винесено постанову № 7 від 15.06.2009 року про адміністративне правопорушення вимог лісового законодавства та накладено штраф на відповідача у розмірі 85 гривень. Просить суд постановити рішення згідно якого стягнути з ОСОБА_3 2317,28 гривень шкоди, заподіяної лісовому господарству самовільною рубкою деревини та 85 гривень штрафу за адміністративне правопорушення.
Представник позивача ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності від 11.01.2010 року в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити з мотивів, викладених у заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності від 18.11.2009 року позов не визнав, заперечив проти його задоволення, пояснивши при цьому, що ОСОБА_3 самовільну рубку лісу не вчиняв і взагалі на той час перебував на території Російської Федерації.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, свідка ОСОБА_5 та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 04 червня 2009 року в урочищі «Полянки», обході 8, кварталу 21, виділі 7 Березівського лісництва ДП «Хустське лісове дослідне господарство» виявлено факт незаконної рубки одного сироростучого дерева породи «клен» загальною масою 1,88 м. куб. Відповідно до протоколу № 7 про лісопорушення від 05.06.2009 року та постанови по справі про адміністративне правопорушення вимог лісового законодавства № 7 від 15.06.2009 року дане правопорушення вчинив ОСОБА_3. Однак представник відповідача заперечив будь-яку причетність ОСОБА_3 до лісопорушення та пояснив, що він перебував на заробітках у Російській Федерації, про що свідчить надане ним повідомлення про прибуття іноземного громадянина до місця перебування, а саме Ленінградської області з прийняттям на облік 22 травня 2009 року та строком перебування до 14.08.2009 року.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що працюючи лісником Березівського лісництва ДП «Хустське лісове дослідне господарство» 04 червня 2009 року в урочищі «Полянки», обході 8, кварталу 21, виділі 7 Березівського лісництва, ним було виявлено факт незаконної порубки одного сироростучого дерева породи «клен» загальною масою 1,88 м. куб. Так як на подвір'ї біля хати ОСОБА_3 він побачив порізане дерево, то зробив висновок, що саме ОСОБА_3 являється порушником. Пояснення від ОСОБА_3 він не відбирав оскільки його не було вдома. Про факт незаконної рубки дерева він доповів майстру лісу. На запрошення у лісництво для дачі пояснень по факту самовільної рубки дерева ОСОБА_3 не з'явився.
З огляду на встановлене, суд констатує, що відповідач в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення - 05.06.2009 року, як і в час вчинення правопорушення, вказаного в протоколі - 04.06.2009 року перебував за кордоном у Російській федерації. Факт перебування відповідача за кордоном під час виявлення лісопорушення та складання протоколу підтверджується оригіналом повідомлення про прибуття іноземного громадянина до місця перебування, а саме у Ленінградську область, Всеволожський район, н.п. Стара Верхня Російської Федерації. Протокол про лісопорушення відповідачем не підписано. Крім того, працівниками державного підприємства «Хустське лісове дослідне господарство» даний протокол складено без участі понятих або свідків, без пояснень правопорушника та роз'яснення йому прав і обов'язків передбачених ст. 268 КУпАП. Отже, працівники лісового господарства недостатньо і неналежно зафіксували вчинення лісопорушення саме відповідачем ОСОБА_3
За таких обставин суд не бере до уваги як доказ адміністративний протокол про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, так як він складений з порушенням ст. 256 КУпАП та не відповідає дійсним обставинам справи.
Відповідно до ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_3 штрафу у розмірі 85 гривень за адміністративне правопорушення згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення вимог лісового законодавства № 7 від 15.06.2009 року є такими, що не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки відповідно до ст. 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Крім того, із ст. 308 КУпАП вбачається, що у разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд, оцінивши докази у справі в їх сукупності, приходить до висновку, що позивачем - державним підприємством «Хустське лісове дослідне господарство» не доведено, що самовільну рубку лісу вчинив відповідач ОСОБА_3, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 107 ЛК України, ст. 1166 ЦК України, суд -
В задоволенні позову державного підприємства «Хустське лісове дослідне господарство» до ОСОБА_3 про стягнення шкоди завданої самовільною рубкою деревини та штрафу за адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатської області.
Головуючий: підпис ОСОБА_6
З оригіналом вірно:
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_6