Справа №584/60/17
Провадження №2/584/2/18
Іменем України
20 квітня 2018 року Путивльський районний суд Сумської області:
у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.
секретар судового засідання Ковальова К.В.
за участю: позивача ОСОБА_1 а Є.В.
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні зали суду в м.Путивль цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_6», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування і моральної шкоди,
встановив:
17 січня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом який обґрунтовує тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди 01.08.2016 близько 18 год. 10 хв., що сталася з вини відповідача на ОСОБА_7 в м.Путивль, належний йому автомобіль «SAMAND EL», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував його син ОСОБА_1, зазнав механічних пошкоджень внаслідок зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21112», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3
Вказує на те, що відповідач не впевнився в безпеці дорожнього руху, не пропустив автомобіль під керуванням його сина і раптово почав розворот з першої смуги, порушивши вимоги п.10.1 та п.10.4 ОСОБА_8 дорожнього руху.
Постановою від 17.10.2016 кримінальне провадження №12016200230000330 від 01.08.2016 за фактом порушення ОСОБА_8 дорожнього руху інспектором Путивльського відділення поліції ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, оскільки тілесні ушкодження, отримані пасажиром автомобіля ВАЗ ОСОБА_9, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Згідно з полісом серії АЕ №9811017, строк дії якого з 17.07.2016 по 16.07.2017, цивільна відповідальність відповідача, як власника наземного транспортного засобу, була застрахована в ОСОБА_10 «УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_6» за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю в розмірі 200 000 грн та шкоду, заподіяну майну в розмірі 100 000 грн.
Франшиза становить 1000 грн.
Оскільки страховиком було відмовлено позивачу у відшкодуванні завданої шкоди з причин не встановлення вини страхувальника у скоєнні ДТП, просив суд стягнути з відповідачів на його користь відшкодування завданої шкоди в сумі 37 443,40 грн, та моральну шкоду в сумі 10 000 грн, оскільки він не може користуватись пошкодженим автомобілем, його хвилювання вплинуло на повсякденне життя, самопочуття погіршилось, а таскож судові витрати.
Ухвалою Путивльського районного суду від 22.01.2018 дану цивільну справу прийнято до провадження судді Крєпкого С.І. та призначено підготовче судове засідання (а.с.177).
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав.
В поданому відзиві на позов зазначив, що дійсно 01.08.2016 сталася ДТП за участю його автомобіля «ВАЗ 21112» та автомобіля позивача «SAMAND EL», яким керував ОСОБА_1
За даним фактом було відкрито кримінальне провадження №12016200230000330 відносно ОСОБА_1, яке постановою від 17.10.2016 року було закрито.
Разом з тим позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що винуватцем ДТП є сам він. Вважає, що всі доказі свідчать про те, що порушив ОСОБА_8 дорожнього руху водій автомобіля "SAMAND EL».
З висновком експерта №1333 від 16.08.2017 він не згодний, оскільки експертиза проведена невчасно та на підставі документів складених працівниками поліції.
Крім того, заявлена позивачем сума не перевищує ліміту встановленого полісом серії АЕ №9811017 за відшкодування шкоди, заданої майну в розмірі 100 000 грн., а тому може бути сплачена страховиком ОСОБА_10 «Княжа Вієнна ОСОБА_6».
Також заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, оскільки він не вчинив жодних дій для завдання моральної шкоди позивачу (а.с.182-183).
У відповіді на відзив представник позивача ОСОБА_2 зазначив, що наданий відповідачем ОСОБА_3 відзив не містить доказів відсутності його вини в настанні ДТП, а незгоду з висновками експерта вважає надуманою (а.с.221).
Представник відповідача ОСОБА_10 «УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_6» надав заперечення (а.с.60), в якій позов визнав частково, не заперечував проти виплати позивачу у разі встановлення вини страхувальника у ДТП в розмірі 31 036,17 грн без ПДВ згідно з вимогами ст.ст.36.2 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та без франшизи.
Розгляд справи просили провести без участі представника товариства (а.с.214-215).
В судовому засідання позивач та його представник позов підтримали з підстав, викладених у позові.
Крім того, уточнили, що страхове відшкодування в заявленому розмірі підлягає стягненню зі страховика, а моральна шкода - з відповідача.
Відповідач позов не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиви на позов.
Крім того вказував на те, що водій ОСОБА_1 їхав на смузі зустрічного руху в попутному з ним напрямку. Швидкість керованого ним автомобіля складала близько 100 кілометрів на годину. При зіткненні останній фактично не гальмував. Відповідач ОСОБА_8 дорожнього руху не порушував, здійснював розворот наліво у дозволеному місці з лівої смуги руху та з увімкнутим покажчиком повороту.
Вважає, що складена поліцейськими схема ДТП не відповідає дійсності, оскільки у ній неправильно зазначено гальмівний шлях автомобіля «SAMAND EL» та місце зіткнення. Звук гальмування «SAMAND EL» чув за секунду до удару.
Суд, заслухавши пояснення сторін та представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.08.2016 близько 18 год. 10 хв. по ОСОБА_7 в м.Путивль сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «SAMAND EL», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля «ВАЗ 21112», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3
Внаслідок зіткнення ОСОБА_3 та пасажир автомобіля «ВАЗ 21112» ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження (а.с.72-85,96-102).
За даним фактом 01.08.2016 було відкрито кримінальне провадження №12016200230000330 (а.с.86).
Згідно з протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 01.08.2016 автомобіль «SAMAND» має пошкодження у передній фронтальній частині автомобіля. Пошкодження у вигляді деформації металу.
Автомобіль «ВАЗ 21112» має пошкодження на лівому задньому та передньому крилах, а також на водійських дверцятах.
Поверхневі сліди бокового юзу, розташовані перший початок 16,19 м від у.л., закінчення - 17,8 м, другий початок - 17,27 м від у.л., закінчення - 18,82 м, третій початок - 19,3 м від у.л., закінчення - 20,93 м.
Поверхневий слід гальмування залишений автомобілем «SAMAND» початок 8,9 м від у.л. та на відстані 0,98 м від розділової смуги. Закінчення - 16,6 м від у.л. та 0,76 м від розділової смуги, l - 9,1 м (а.с.76-84, 109).
Автомобіль «SAMAND EL» (на схемі позначений №1) розташований в кінцевому положенні частково на проїзній частині ОСОБА_7, на відстані 24.2м від осі правого заднього колеса до умовної лінії орієнтиру, на відстані 28.8м від осі правого переднього колеса до умовної лінії орієнтиру, на відстані 1.46м від осі лівого переднього колеса до краю проїзної частини.
Автомобіль "ВАЗ-21112" (на схемі позначений №2) розташований на відстані 28.85м від осі лівого заднього колеса до умовної лінії орієнтиру, 30.9м від умовної лінії орієнтиру до правого переднього колеса, 4.6м від осі лівого переднього колеса до бордюру.
Відповідно до висновку службового розслідування від 02.09.2016 за фактом ДТП за участю інспектора Путивльського ВП Соларєва Є.Є., винуватця ДТП можливо встановити лише слідчим шляхом в ході розслідування кримінального провадження №12016200230000330 (а.с.103-108)
Відповідно до постанови старшого слідчого СВ прокуратури Сумської області ОСОБА_11 від 17.10.2016, кримінальне провадження №12016200230000330 від 01.08.2016 закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, оскільки потерпілій ОСОБА_9 було заподіяно легкі тілесні ушкодження (а.с.8-11).
Свідок ОСОБА_12 суду показала, що в той день 01.08.2018 вона працювала в аптеці, розташованої по пр.Іоана Путивльського поряд з місцем дорожньо-транспортної пригоди.
Безпосередньо як сталося дорожньо-транспортна пригода не бачила. Вийшла на вулицю, коли почула звук удару транспортних засобів. Машини були біля тротуару. Вони з іншою жінкою викликали швидку. Пасажир автомобіля ВАЗ трималась за спину, у неї була біль в нозі, а у відповідача рука у крові.
Свідок ОСОБА_9 - дружина відповідача, суду показала, що 10.08.2016 вони з чоловіком посадили доньку на автобус до м.Суми на автовокзалі. Після цього поїхали копати картоплю. Від'їхали від автовокзалу в напрямку м.Суми і на розриві суцільної лінії з лівої смуги руху почали розвертатися ліворуч в напрямку центру міста.
Раптом вона почула тріск і їх віднесло від місця удару на 12 метрів на газон біля аптеки. У неї була ударена нога, а у чоловіка кров на руці. Під'їхав автомобіль швидкої допомоги.
Водієм автомобіля, який в них в'їхав, та пасажир цього автомобіля були працівники поліції. На них був формений одяг. Останні до них не підходили, допомоги не надавали.
Гальмівний шлях автомобіля «SAMAND EL» був відсутній. Вважає, що син позивача рухався на автомобілі зі швидкістю близько 100 км/год по смузі зустрічного руху в напрямку м.Суми. Зазначає, що за їх з чоловіком автомобілем рухався автобус, який набирав швидкість, та «маршрутка», тому молодший ОСОБА_1 міг їх не бачити.
Свідок ОСОБА_13 суду показала, що 01.08.2016 їхала з площі в напрямку центру м.Путивль. Біля аптеки на розвороті на лівій зустрічній смузі руху стояв автомобіль ОСОБА_3 з увімкнутим покажчиком лівого повороту.
Їй назустріч в цей момент по смузі зустрічного руху швидко рухався автомобіль «SAMAND EL». На її думку, швидкість цього автомобіля була біля 100 км/год. Вона почала гальмувати і таким чином уникла зіткнення з ним. В цей час стався удар автомобілів «SAMAND EL» та ВАЗ. Автомобіль ОСОБА_3 віносить на газон біля аптеки. Вона зупинилась та викликала швидку. Біля іншої машини стояли працівники поліції у форменому одязі. Вона підійшла до них і спитала, куди вони так швидко їхали. Останні не реагували.
Пояснити, який чином відбулося зіткнення стоячого автомобіля під керуванням ОСОБА_3 на лівій зустрічній відносно неї смузі руху та автомобіля «SAMAND EL», який рухався по зустрічні смізу руху їй назустріч, не змогла, оскільки не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_14 суду показав, що проживає на першому поверсі будинку, розташованого по пр.Іоанна Путивльського біля місця зіткнення. 01 серпня 2016 року близько 18 години почувши звук удару підійшов до вікна. Бачив, як працівники поліції достали мобільні телефони і почали телефонувати. Звук гальмування не чув. Коли вийшов на вулицю вже приїхала швидка допомога. Вважає, що швидкість автомобіля «SAMAND EL» була більше, чим 60 км/год. Визначив це по звуку руху цього транспортного засобу.
Відповідно до ст.143 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017) та Закону України «Про судову експертизу» під час розгляду справи за клопотанням представника позивача була проведена судова автотехнічна експертиза експертом 2 кваліфікаційного класу Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_15 ОСОБА_16 За за результатами проведеного експертного дослідження було складено висновок №1333 від 06.11.2017.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи №1333 від 06.11.2017:
1) В даній дорожній ситуації водій автомобіля «SAMAND EL ЗНГ», н.з.ВМ6540АК ОСОБА_17 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1, 12.3 ОСОБА_8 дорожнього руху України.
В даній дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ-21112» н.з.ВМ2852АЕ, ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1, 10.4 ОСОБА_8 дорожнього руху України.
2) В даній дорожній ситуації, в діях водія автомобіля «SAMAND EL ЗНГ», н.з. ВМ6540АК, ОСОБА_17 не вбачаються невідповідності вимог п.12.3 ОСОБА_8 дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з подією ДТП та наслідками, що настали.
В даній дорожній ситуації водій автомобіля «SAMAND EL ЗНГ» н.з.ВМ6540АК ОСОБА_17 знаходився в аварійній ситуації, оскільки не мав технічної можливості, з моменту виникнення небезпеки для його подальшого руху, зупинитися до місця зіткнення.
Оцінка дій водія ОСОБА_17, який знаходився в аварійній ситуації в частині виконаного маневру виїзду на зустрічну смугу руху, може бути проведена судом самостійно, з урахуванням суб'єктивних якостей водія ОСОБА_17 (самовладання, швидкості прийняття зміни дорожньої ситуації та навиків водіння і т.і.) відповідно до вимог п.10.1 ОСОБА_8 дорожнього руху України.
В даній дорожній ситуації, в діях водія автомобіля «ВАЗ-21112» н.з. BM2852AE ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п.п.10.1, 10.4 ОСОБА_8 дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з подією ДТП та наслідками, що настали.
3) При наданих вихідних даних, водій автомобіля «SAMAND EL ЗНГ» н.з. ВМ6540АК ОСОБА_17 не мав технічної можливості шляхом виконання вимог п.12.3 ОСОБА_8 дорожнього руху України зупинитися до місця зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21112» н.з.ВМ2852АЕ без маневру вліво.
В даній дорожній ситуації водій автомобіля «SAMAND EL ЗНГ» н.з. ВМ6540АК ОСОБА_17 знаходився в аварійній ситуації, оскільки не мав технічної можливості, з моменту виникнення небезпеки для його подальшого руху, зупинитися до місця зіткнення.
Оцінка дій водія ОСОБА_17, який знаходився в аварійній ситуації в частини виконаного маневру виїзду на зустрічну смугу руху може бути проведена судом самостійно, з урахуванням суб'єктивних якостей водія ОСОБА_17 (самовладання, швидкості прийняття зміни дорожньої ситуації та навиків водіння і т.і.) відповідно до вимог п.10.1 ОСОБА_8 дорожнього руху України.
В даній дорожній ситуації, технічна можливість для водія автомобіля «ВАЗ-21112» ОСОБА_3 запобігти зіткнення з автомобілем «SAMAND» під керуванням водія ОСОБА_17, визначалась шляхом виконання ним вимог п.п.10.1, 10.4 ОСОБА_8 дорожнього руху України (а.с.155-161).
Згідно з ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодовування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України, шкода яка завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За приписами ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Виходячи зі змісту ст.1166 ЦК України відповідальність за заподіяну шкоду настає за наявності таких умов: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, а виходячи зі змісту ч. 2 цієї статті слід зробити висновок, що діє презумпція вини особи, яка заподіяла шкоду.
За правилами ст.1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується іншою особою.
Відповідно до ч.3 ст.2, ч.2 ст.78, ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на презумцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборноїх сили або умислу потерпілого (чатина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК).
Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Таким чином суд, проаналізувавши вищевикладені докази в їх сукупності, вважає, що позивачем доведено наявність шкоди, причинний зв'язок між діями відповідача та заподіяною шкодою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася, а також вину відповідача.
Відповідача не надав суду доказів у спростування своєї вини у ДТП.
Вказуючи на незгоду із висновком експерта, відповідач ОСОБА_3 не надав суду жодних доказів на підтвердження своїх заперечень, клопотань про проведення повторної експертизи не заявляв.
Згідно з ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновок експерта не викликає у суду сумнівів, що він був складений з допущенням порушень діючого законодавства. Експертне дослідження проведене відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу" кваліфікованим судовим експертом, який має відповідну кваліфікацію та внесений до реєстру атестованих судових експертів, а висновок містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань.
При цьому необхідно зазначити, що експертом в дослідницький частині висновку перевірялись пояснення водія ОСОБА_3 в частині механізму зближення транспортних засобів до місця зіткнення та розташування автомобіля «SAMAND» на зустрічні смузі.
Такі пояснення експертом були визнані технічно не спроможними, оскільки автомобіль «SAMAND» при швидкості руху 100 км/год, знаходячись на відстані 80-90 метрів, без застосування водієм гальмування, подолає за час 2.88-3.24 секунди відповідно, а за умовами застосування водієм гальмування, час руху ще збільшиться.
При цьому автомобіль ВАЗ-21112, з моменту початку виконання маневру повороту ліворуч до моменту зіткнення подолає відстань в 3-4 метри при швидкості 10 км/год за час 1.08-1.44 с, тобто в такому випадку, автомобіль ВАЗ-21112 проїде місце зіткнення раніше, ніж до цього місця доїде автомобіль «SAMAND», і зіткнення виключається.
При побудові схематичного зображення автомобіля «SAMAND» в положення на початок зафіксованого сліду гальмування і розташування надалі автомобіля «SAMAND», на момент водієм ОСОБА_1 зміни напрямку руху ліворуч, останній знаходився на другій смузі для руху в напрямку з м.Путивль, на відстані не менше 0,9 м від свого лівого габариту до крайньої лівої подвійної лінії дорожньої розмітки, тобто на момент зміни напрямку руху вліво, автомобіль «SAMAND» не знаходився на зустрічній смузі для руху.
Вказано на те, що відповідно до методичних рекомендацій, які застосовуються при проведенні авто технічних досліджень, експерт не має права проводити дослідження по технічно не спроможним даним, оскільки розрахунки по ним можуть призвести до помилкових та необ'єктивних висновків, тому провести дослідження по показам водія ОСОБА_3 експерту не видається за можливе.
Покази свідків суд не бере до уваги в силу ч.6 ст.81 ЦПК України, згідно з якою доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Також суд не бере до уваги переглянутий в судовому засіданні відео сюжет з місця події, оскільки в ньому відсутні дані, які б свідчили про відсутність вини відповідача ОСОБА_3, а особи, які в цьому сюжеті надавали пояснення, не допитувались в судовому засіданні в якості свідків.
Притягнення відповідача до адміністративної, кримінальної відповідальності не є обов'язковою умовою для цивільно-правової відповідальності.
За наявності відповідної постави чи вироку суду, такі судові рішення можуть мати преюдиційне значення для розгляду справи у порядку цивільного судочинства, але їх відсутність не позбавляє позивача доказами, визначеними нормами цивільно-процесуального законодавства, зокрема ст.76 ЦПК України, доводити обставини, на які він посилається як на підставу свої вимог.
Відповідно до ст. 22.1 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.
Згідно ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно ч.18 ст.9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до п.36.2 ст.36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону,- МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
За умовами договору страхування розмір франшизи становить 1000 грн (а.с.63).
У матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували фактичне здійснення ремонту автомобіля, а також того, що надавач послуг з ремонту автомобіля є зареєстрованим платником ПДВ.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_5 акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_6» підлягає стягненню страхове відшкодування на користь позивача в сумі 31 036,17 грн без врахування 20% ПДВ відповідно до п.36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та франшизи 1 000 грн з розрахунку: 38 443,4 грн/1,2 - 1000 грн.
Відповідно до ст.23, ст.1167 ЦК України особа, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням її майна, якщо пошкодження майна є наслідком неправомірних дій іншої особи.
В обґрунтування вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач посилався на те, що внаслідок пошкодження автомобіля він був позбавлений змоги користуватись автомобілем, його хвилювання вплинуло на повсякденне життя, самопочуття погіршилось.
На переконання суду загальновідомим і зрозумілим є те, що пошкодження автомобіля внаслідок винних дій іншої особи беззаперечно і неминуче породжує душевні страждання у людини.
Зважаючи на встановлені обставини, суд, виходячи з засад розумності та справедливості, з урахуванням глибини душевних страждань позивача, приходить до висновку, що винними діями ОСОБА_3 завдана моральна шкода позивачу, розмір відшкодування якої слід визначити у сумі 2 000 грн.
Щодо стягнення судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1. п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
Згідно з ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлено дві вимоги майнового та немайнового характеру.
Майнова вимога задоволена судом частково, що становить 82,9 % (31 036,17 грн х 100%/ 37 443,4 грн).
В зв'язку з частковим задоволенням позову в частині вимог майнового характеру підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_5 акціонерного товариства «Українська страхова компанія» «Княжа Вієнна ОСОБА_6»на користь позивача 82,9% від загальної суми понесених ним судових витрат щодо вимоги майнового характеру - 4 601,6 грн ( 640 грн судового збору + 3 961,6 грн - оплата експертизи) (а.с.136), що становить 3 814, 73 грн. (4 601,6 грн х 82,9%/100%).
Немайнова вимога задоволена судом частково, що становить 20% (2 000 грн х 100%/ 10 000 грн).
В зв'язку з частковим задоволенням позову в частині вимог немайнового характеру підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача 20% від загальної суми понесених ним судових витрат щодо вимоги немайнового характеру - 640 грн, що становить 128 грн. (640 грн х 20%/100%).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.259, 263-265, п.9 Перехідних положень ЦПК України, суд,
вирішив:
1.Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 акціонерного товариства «Українська страхова компанія» «Княжа Вієнна ОСОБА_6», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування і моральної шкоди задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_5 акціонерного товариства «Українська страхова компанія» «Княжа Вієнна ОСОБА_6» (місцезнаходження: вул.Глибочицька, 44, м.Київ, 04050, ідентифікаційний код 24175269)на користь ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) страхове відшкодування в сумі 31 036,17 (тридцять одну тисячу тридцять шість гривень сімнадцять копійок) гривень.
3.Стягнути в ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) 2 000 (дві тисячи) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.
4.Стягнути з ОСОБА_5 акціонерного товариства «Українська страхова компанія» «Княжа Вієнна ОСОБА_6» (місцезнаходження: вул.Глибочицька, 44, м.Київ, 04050, ідентифікаційний код 24175269)на користь ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) 3 814,73 гривень судових витрат.
5.Стягнути в ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) 128 гривень судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд Сумської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено в повному обсязі 02.05.2018.
Суддя