Справа № 580/876/18
Номер провадження 1-кп/580/146/18
"03" травня 2018 р. Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
з участю: прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченої - ОСОБА_4 , представника потерпілої сторони - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 12018200090000142 від 04.04.2018 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, освіта середньо-спеціальна, тимчасово непрацюючої, не судимої
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України;
Обвинувачена ОСОБА_4 21.03.2017 року на ім'я керівника Лебединського міськрайонного центру зайнятості подала заяву про надання статусу безробітного з проханням зареєструвати її як безробітну та призначити виплати допомоги по безробіттю у розмірі, яка передбачена Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У даній заяві вказано, що через відсутність роботи, заробітку та інших доходів, остання не має та не забезпечує себе роботою самостійно. При цьому ОСОБА_4 була ознайомлена з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». 28.03.2017 року їй була призначена допомога по безробіттю. В подальшому, з 01.07.2017 року обвинувачена ОСОБА_4 почала працювати продавцем в магазині «Кошик», розташованому по АДРЕСА_2 , за усною домовленістю із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , тобто знайшла роботу самостійно. При цьому в порушення вимог Законів України «Про зайнятість населення та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» вона не повідомила про це Лебединський міжрайонний центр зайнятості та в період з 01.07.2017 року по 22.01.2018 року отримувала матеріальну допомогу на випадок безробіття, загальний розмір якої склав 3106,06 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, пославшись на те, що вину визнає у повному обсязі, у скоєному розкаюється, а також просить врахувати, що на даний час вона повністю усунула завдані збитки.
Прокурор проти даного клопотання не заперечив.
Представник Лебединського міськрайонного центру зайнятості думку сторони обвинувачення підтримав.
Вислухавши клопотання обвинуваченої, думку інших учасників провадження, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, так як вона вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, який не є корупційним злочином, при цьому ОСОБА_4 свою вину визнала, щиро покаялася у скоєному, сприяла розкриттю злочину та повністю усунула заподіяну шкоду.
У зв'язку зі звільненням обвинуваченої від кримінальної відповідальності суд вважає необхідним закрити дане кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, ст. 45 КК України,
Звільнити ОСОБА_4 на підставі ст. 45 КК України від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження № 12018200090000142 від 04.04.2018 року по її обвинуваченню за ч. 1 ст. 190 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в семиденний строк з дня оголошення ухвали.
Суддя: ОСОБА_1