вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 752/5909/16-ц Апеляційне провадження № 22-ц/796/3319/2018Головуючий у суді першої інстанції - Шевченко Т.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
03 травня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Ящук Т.І.,
секретар Майданець К.В.,
за участю:
скаржника ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року про закриття провадження у справі по цивільній справі за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність начальника Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві,
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.02.2018 провадження у справі закрито (Т.3, а.с.160-163).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду або ухвалити нове судове рішення по суті скарги. Вважає, що суд першої інстанції дійшов незаконного та необґрунтованого висновку про те, що вимоги скарги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір по суті розглядався в порядку цивільного судочинства, а отже й скарга на бездіяльність виконавчої служби повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства, судом який видав виконавчий документ (Т.3, а.с. 165-178).
Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.
У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
У зв'язку з викладеним справа підлягає розгляду апеляційним судом міста Києва.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27.03.2018 відкрито апеляційне провадження та надано учасникам справи строк для подання відзиву (Т.3, а.с.196, 197).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.04.2018 призначено справу до апеляційного розгляду (Т.3, а.с. 201).
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, а тому судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення скаржника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що зазначений спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки заявником оскаржуються дії начальника виконавчої служби не під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України.
Суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив: визнати протиправною, незаконною бездіяльність ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві щодо не розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2016; визнати протиправною, незаконною бездіяльність ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві щодо не розгляду «Клопотання. Інформаційний запит» від 22.03.2016 та «Клопотання. Інформаційний запит. (Повторний). ВИМОГА» від 01.04.2016; зобов'язати ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві розглянути заяву про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2016; зобов'язати ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві розглянути «Клопотання. Інформаційний запит» від 22.03.2016 та «Клопотання. Інформаційний запит. (Повторний). ВИМОГА» від 01.04.2016.; зобов'язати ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві прийняти до свого провадження заяву про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2016 та 11 виконавчих листів у справі № 752/13578/13-ц у відповідності до кількості відповідачів та боржників у справі для виконання ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.10.2015 в справі № 752/13578/13-ц; зобов'язати ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві винести постанову про відкриття виконавчого провадження у справі № 752/13578/13-ц у відповідності до кількості відповідачів та боржників у справі 11; зобов'язати ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві забезпечити виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.10.2015 в справі № 752/13578/13-ц.
У клопотанні про усунення недоліків, окрім заявлених первісних вимог, заявник просив розглянути доповнені вимоги, а саме: визнати протиправною та незаконною бездіяльність начальника ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві щодо нерозглянутої його скарги від 15.04.2016 на бездіяльність ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві щодо нерозглянутої заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2016 у справі № 752/13578/13-ц (провадження № 2/752/3966/13) та зобов'язати начальника ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві повідомити його належним чином про результати розгляду скарги від 15.04.2016 у справі № 752/13578/13-ц (провадження № 2/752/3966/13) за вказаною адресою.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.03.2017 скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві щодо не розгляду заяви ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2016. Визнано неправомірною бездіяльність ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві щодо не розгляду «Клопотання. Інформаційний запит» від 22.03.2016 та «Клопотання. Інформаційний запит. (Повторний). ВИМОГА», поданого ОСОБА_3 від 01.04.2016. Зобов'язано ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві розглянути подані ОСОБА_3 «Клопотання. Інформаційний запит» від 22.03.2016 та «Клопотання. Інформаційний запит. (Повторний). ВИМОГА» від 01.04.2016. В решті вимог скарги відмовлено (Т.2, а.с. 115-121).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.07.2017 скасовано ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23.03.2017 в частині нерозглянутих вимог скарги ОСОБА_3 на бездіяльність начальника ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (Т.2, а.с.150-152).
Суд першої інстанції за наслідками розгляду справи постановив оскаржувану ухвалу, якою закрив провадження у справі вважаючи, що вимоги про визнання неправомірною бездіяльності начальника виконавчої служби не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Дійшовши такого висновку суд першої інстанції не врахував наступне.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 08.10.2015 було частково задоволено позов ОСОБА_3 до ГБК «Теремки-1», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про скасування, визнання протиправними, незаконними та такими, що втратили чинність протоколів та рішень зборів, зобов'язання вчинити дії.
Указаним судовим рішенням визнано незаконними та скасовані рішення зборів уповноважених ГБК «Теремки-1» від 18.08.2010 про виключення ОСОБА_3 з членів ГБК «Теремки-1», № 17- 10/2012 від 17.10.2012 про обрання ОСОБА_7 на посаду голови правління ГБК «Теремки-1»; від 18.10.2012 про обрання/затвердження складу правління ГБК «Теремки-1» у складі: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5; про обрання/затвердження ревізійної комісії у складі голови комісії ОСОБА_15, членів комісії ОСОБА_16, ОСОБА_17; заборонено зборам уповноважених членів ГБК «Теремки-1» як органу управління кооперативу в складі представників уповноважених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 приймати рішення від імені юридичної особи ГБК «Теремки-1», які, відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про кооперацію» віднесені до компетенції Загальних зборів; решту позовних вимог залишено без задоволення.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09.12.2015 рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.10.2015 залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.01.2016 відмовлено ГБК «Теремки-1» у відкритті касаційного провадження на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.10.2015 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09.12.2015.
На виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.10.2015, яке набрало законної сили, 02.02.2016 судом першої інстанції видано виконавчі листи, які 01.03.2016 були подані ОСОБА_3 до ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві разом із заявою про відкриття виконавчого провадження.
З наведеного вбачається, що справу по якій було видано виконавчі листи було розглянуто в порядку цивільного судочинства. ОСОБА_3 на користь якого було ухвалено рішення і який звернувся до виконавчої служби за його виконанням є стягувачем (стороною виконавчого провадження).
У відповідності до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із статтею 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною 2 означеної норми Закону закріплено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус заявника як сторони у виконавчому провадженні.
Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому слід ураховувати, що до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби належать також їх представники за законом чи договором.
З матеріалів справи вбачається, що до суду зі скаргою на бездіяльність посадової особи державної виконавчої служби щодо належного виконання судового рішення ухваленого у відповідності до норм ЦПК України, звернувся стягувач, тобто сторона виконавчого провадження.
При цьому, слід наголосити, що факт подання стягувачем заяви про відкриття виконавчого провадження і не вчинення виконавчою службою передбачених законом заходів, зокрема винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, надає право стягувачу на оскарження такої бездіяльності до суду, який видав виконавчий документ, в порядку контролю за виконанням судового рішення.
Отже, з огляду на вищевикладене, дана скарга підлягає розгляду судом загальної юрисдикції в порядку визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового та передчасного висновку про те, що скарга підлягає розгляду в судах адміністративної юрисдикції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 379 ЦПК України).
З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки вимоги апеляційної скарги щодо ухвалення нового судового рішення по суті скарги, не ґрунтуються на вимогах процесуального закону.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 371, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року про закриття провадження у справі по цивільній справі за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність начальника Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
Т.І.Ящук
Повний текст постанови складений 04 травня 2018 року.