1[1]
25 січня 2018 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Журавель О.О., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_3 та його апеляційну скаргу на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2017 року, -
Цією постановою ОСОБА_3, визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
Як вбачається з постанови суду та протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_3 07.04.2017 року біля 06:40 год. по АДРЕСА_1 в м. Києві, керував транспортним засобом р. н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на бардюрний камінь, що призвело до пошкодження керованого ним транспортного засобу.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, заповненого 07.04.2017 року, станом на 07.04.2017 року на 09:20 год. ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Не погодившись із постановою Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2017 року, вважаючи її необґрунтованою, та такою, що суперечить фактичним обставинам справи, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначає наступне.
Інспектором 3 роти 2 БАТУ УПП в м. Києві Алфьоровим А.С. складено протокол про адміністративне правопорушення серія БР № 140581 другим інспектором 3 роти 2 БАТУ УПП в м. Києві лейтенантом поліції Прокопенком Є.М. серія БР № 134014, згідно яких ОСОБА_6 керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та здійснив наїзд на бардюрний камінь. Однак, апелянт стверджує, що це не відповідає дійсності, бо коли до нього підійшли працівники поліції він спав на задньому сидіння автомобіля.
Тобто, автомобіль не знаходився у русі, а тому апелянт вважає, що на нього неправомірно склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, апелянт вважає, що висновки суду щодо винуватості ОСОБА_3 у вчинені адміністративних правопорушень є необґрунтованим. Так, судом не з'ясовані та не перевірені фактичні обставини справи. Під час розгляду справи у Деснянському районному суду м. Києва представник заявив клопотання про виклик та допит працівників поліції для перевірки належності протоколів про адміністративне правопорушення, як доказу у справі, а також для перевірки обставин події правопорушення. Однак, суд його не задовольнив та відмовив без наведення будь-яких аргументів.
На цих підставах апелянт просить постанову Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст. 130 КУпАП, скасувати у повному обсязі та постановити нову, якою закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_3, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративних правопорушень.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_3, працівників поліції Алфьорова А.С. та ПрокопенкаЄ.М., перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що постанова Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2017 року, підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, при винесенні постанови від 26 червня 2017 року, суддя всупереч вимогам ст. 280 КУпАП, не вжив усіх заходів для належної перевірки обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого було неправильно застосовано матеріальний закон, та фактично притягнув ОСОБА_3 до відповідальності, не дослідивши не тільки його пояснення, які він не мав можливості надати, а й тих доказів, що містяться в матеріалах справи, не перевіривши їх та не давши їм належну й об'єктивну оцінку.
Притягуючи ОСОБА_3 до відповідальності за ст.124 КУпАП, суддя виходив з тих обставин, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, та схемі місця ДТП. Так, з протоколу вбачається, що водій ОСОБА_3 не впорався з керуванням та здійснив наїзд на бардюрний камінь, що призвело до пошкодження керованого ним транспортного засобу.
Проте, відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у тому разі, коли внаслідок порушення правил дорожнього руху було пошкоджено транспортні засоби, вантажі, шляхи, споруди чи інше майно, тобто, умовами настання адміністративної відповідальності є наявний причинний зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди. У даному випадку ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в постанові суду від 26 червня 23017 року, всупереч зазначеним вимогам закону, не вказано обов'язкової ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. За таких обставин, водій ОСОБА_3 якщо і може бути притягнутий до відповідальності, то тільки до цивільно-правової, але, аж ніяк не до адміністративної.
Отже, з наведеного вище, вбачається, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, щодо наявності у діях водія ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Щодо притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, то суд першої інстанції виходив з тих обставин, що вказані в протоколі про адміністративні правопорушення, який складений на підставі рапорту поліцейського Оболонського РВ УПО в м.Києві, однак чим доводиться сам факт того, що водій дійсно керував автомобілем, а не просто спав у машині, як то стверджує водій ОСОБА_3, суд в постанові не вмотивував.
До того ж, в апеляційне засідання було викликано працівників поліції Прокопенка Є.М. та Алфьорова А.С., які складали протоколи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_3, які підтвердили, що дійсно коли вони приїхали за адресою: АДРЕСА_1, водій ОСОБА_3 спав у своєму автомобілі на задньому сидінні, про що він і написав у своїх поясненнях. Також, працівники поліції повідомили, що протокол складали на підставі рапорту поліцейського Оболонського РВУПО в м. Києві, однак, особисто вони не бачили, що водій ОСОБА_3 створив ДТП та керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, в апеляційному засіданні водій ОСОБА_3 пояснив, що дійсно вживав алкоголь через непорозуміння, що виникли у нього в особистому житті, але вже після того, як зупинив транспортний засіб та пересів на заднє сидіння свого автомобіля.
Тому вважаю, що у даному випадку працівники поліції дійшли помилкового висновку щодо наявності у водія ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та неправомірно склали протокол відносно нього.
З огляду на вищенаведене, приходжу до висновку, що суд першої інстанції, при розгляді справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_3 не в повній мірі врахував усі обставини справи, не дослідив усі подані докази, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення, а тому вважаю за необхідне скасувати постанову Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративних правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3- задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2017 року, якою ОСОБА_3, визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік - скасувати, а провадження у справі відносно нього закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.О. Журавель
Справи № 33/796/1814/2017
Категорія: ст. 124 ч.1 ст. 130 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Лісовська О.В.