03680, м. Київ, вул. Солом'янська,2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/796/4186/2018 Головуючий в суді 1 інстанції: Гуменюк А.І.
Унікальний номер справи: 761/12903/17
3 травня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі судді-доповідача Ящук Т.І., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, яка подана представником ОСОБА_4, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про виселення без надання іншого жилого приміщення,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про виселення без надання іншого жилого приміщення.
Не погоджуючись з ухвалою, 12 квітня 2018 року ОСОБА_4 від імені та в інтересах ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, яка подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України (в редакції 2004 року, що діяла до 15 грудня 2017 року).
Відповідно до ч.2 ст. 294 ЦПК України (в редакції 2004 року, що діяла до 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
В апеляційній скарзі представник скаржника посилався на те, що оскаржувану ухвалу відповідач не отримував, про її існування йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень. Оскільки відповідач не являється фахівцем у галузі права, ним було помилково вчинено ряд дій, зокрема, подано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, але з урахуванням її неправильного оформлення, в результаті необізнаності з нормами ЦПК, у зв'язку з несплатою судового збору скаргу було повернуто.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, а скаржнику надано строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали - для подання належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
27 квітня 2018 року ОСОБА_3 подав до суду пояснення, в яких посилається на те, що про існування спору він дізнався лише в жовтні 2017 року та будучи необізнаним в юриспруденції, скачавши зразок апеляційної скарги в мережі інтернет, подав апеляційну скаргу.
Крім того, посилався на те, що він не отримував ухвалу апеляційного суду про усунення недоліків, а людина, яка зв'язувалась з ним по телефону 26 грудня 2017, неоднозначно пояснила суть питання, і він нічого не зрозумів. Враховуючи те, що його місце роботи знаходиться за межами Києва, під'їхати до суду у робочі години йому дуже складно. Проте, вже після новорічних свят, він під'їхав до суду, де йому пояснили, що справу було повернуто до Шевченківського районного суду м. Києва.
Посилаючись на вище вказані обставини, ОСОБА_3 просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали.
Однак, зазначені обставини не можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 15 червня 2017 року Шевченківським районним судом м. Києва було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 30 жовтня 2017 року.
Не погоджуючись з ухвалою, 25 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що про існування оскаржуваної ухвали йому стало відомо 20 жовтня 2017 року, тому просив рахувати строк на апеляційне оскарження з цієї дати.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 8 листопада 2017 року поновлено ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року та надано строк на усунення недоліків (сплату судового збору), у зв'язку з чим скарга залишена без руху.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 4 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року повернуто як неподану.
Повертаючи скаргу скаржнику, апеляційний суд посилався на те, що копію ухвали про усунення недоліків від 8 листопада 2017 року було направлено ОСОБА_3 за адресою його зареєстрованого місця проживання та за адресою фактичного місця проживання. Про залишення апеляційної скарги без руху відповідачу повідомлено телефоном за номером, вказаним у позовній заяві. Однак, у період з листопада по грудень 2017 року недоліки апеляційної скарги відповідачем не виправлені. Таким чином, діючи на власний розсуд, сторона не виявляла належного зацікавлення у розгляді апеляційної скарги, тому суд розцінив таку поведінку ОСОБА_3 як зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України», зазначив, що, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
З викладеного вбачається, що відповідач ОСОБА_3 був обізнаний про наявність ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року, ознайомлений з її змістом 20 жовтня 2017 року (а.с. 24-26).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 4 січня 2018 року попередня апеляційна скарга ОСОБА_3 була повернута скаржнику у зв'язку з неусуненням недоліків (несплатою судового збору), однак жодних причин, з яких ОСОБА_3 не звертався з апеляційною скаргою у період з січня по квітень 2018 року у даному клопотанні про поновлення строку він не наводить.
Враховуючи викладене, клопотання про поновлення строку не містить поважних та обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин для подання апеляційної скарги в установлений законом строк, тому підстави для поновлення строку відсутні.
На будь-які інші поважні причини пропуску строку, скаржник не посилався.
Посилання відповідача на необізнаність у галузі права не можливо визнати поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 358 ЦПК України, пунктом 3 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 8 розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року), суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, яка подана представником ОСОБА_4, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про виселення без надання іншого жилого приміщення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складення.
Повний текст складено 3 травня 2018 року
Суддя: Т.І. Ящук