Постанова від 03.05.2018 по справі 759/10796/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Київ

Справа № 22-ц/796/3608/2018

Унікальний номер 759/10796/16-ц

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.,

при секретарі - Слободяник Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 19 січня 2018 року, постановлену під головуванням судді Величко Т.О., по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Приватний нотаріус Карабазов Святослав Вікторович про визнання частки померлої у спільній сумісній власності подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом. (а.с.2-4, 49-51, 56-59)

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду. (а.с.61)

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, не менше п'яти днів з часу отримання ухвали суду або до 15 січня 2018 року. (а.с.162-164)

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 19 січня 2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус Карабазов С.В. про визнання частки померлої у спільній сумісній власності подружжя залишено без розгляду на підставі ч. 13 ст. 187 ЦПК України. (а.с.173)

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права просила скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 19 січня 2018 рокута направити справу для розгляду по суті до суду першої інстанції.На обґрунтування скарги зазначила, що позовну заяву вона подавала до суду під час дії ЦПК України в редакції від 11 жовтня 2016 року, тобто задовго до набрання чинності новою редакцією ЦПК України, на той час вона повністю відповідала вимогам законодавства і 07 лютого 2017 року судом було відкрито провадження по справі. (а.с.191-192)

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав відзив, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу районного суду без змін. (а.с.211-212)

Зважаючи на положення пункту 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ, Апеляційний суд міста Києва здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Відповідно до пункту 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_5 підтримав скаргу і просив її задовольнити, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 заперечував проти скарги і просив її відхилити.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. ОСОБА_2 був сповіщений врученням повідомлення особисто про що міститься відмітка працівників пошти. Факт належного сповіщення ОСОБА_1 її представник адвокат ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції не заперечував про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання. (а.с.203-209, 213-214)

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду і з 06 вересня 2017 року розглядалася судом по суті, що підтверджується журналом судового засідання від 06 вересня 2017 року. (а.с. 61, 143-145)

Як видно із ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року, залишаючи подану заяву без руху, суд виходив із того, що 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції, тому із посиланням на п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, суд послався на невідповідність позовної заяви вимогам п.п. 2, 3, 4, 6, 7, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. (а.с.162-164)

18 січня 2018 року судом отримано заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6, в якій представник підтвердила факт отримання 10 січня 2018 року позивачкою копії ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року та просила продовжити розгляд справи. У даній заяві представник зазначила, що позовну заяву було подано до суду задовго до набрання чинності новою редакцією ЦПК України, тому із посиланням на п. 11 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, вважала, що у суду не було підстав для залишення позовної заяви без руху. (а.с.167-168)

Залишивши позовну заяву без розгляду, районний суд послався на те, що позивач не усунув недоліки у строк, встановлений судом. (а.с.173)

Такий висновок не може бути визнаний законним і обґрунтованим, колегія суддів з ним не погодилась, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Пославшись, серед інших недоліків, на невиконання позивачкою положень пункту 9 частини 3 ст. 175 ЦПК України, який передбачає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що до відповідно до частини 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому, позивачкою під час подання позову за яким відкрито провадження у цій справі, зазначалося, що вона не має можливості визначити ціну позову та розмір судового збору, зважаючи на утримання відповідачем предмета спору (автомобіля) і правовстановлюючого документа на цей автомобіль.

Тому, з огляду на положення частини 2 ст. 176, частини 2 ст. 185 ЦПК України, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції мав не лише послатися на норми процесуального закону, але й зазначити недоліки позовної заяви та визначити точну суму судового збору, яку позивачці необхідно сплатити. Проте цих вимог процесуального закону районний суд не дотримав.

Невизначення районним судом точної суми судового збору, перешкоджала позивачці в повному обсязі усунути недоліки, зокрема привести позовну заяву у відповідність п. 9 частини 3 ст. 175 ЦПК України.

На ці обставини звертала увагу районного суду колегія суддів в ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 18 січня 2017 року, скасувавши ухвалу про визнання неподаною і повернення позовної заяви.(а.с. 43-45)

Зважаючи на викладене, оскаржувана ухвала суду не може бути визнана законною і обґрунтованою, перешкоджає подальшому провадженню у справі, з огляду на положення пункту 4 частини 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381-384 ЦПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 19 січня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 03 травня 2018 року.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

В.М.Ратникова

О.В.Борисова

Попередній документ
73764343
Наступний документ
73764345
Інформація про рішення:
№ рішення: 73764344
№ справи: 759/10796/16-ц
Дата рішення: 03.05.2018
Дата публікації: 07.05.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право