1
Провадження: №33/796/1415/2018 Головуючий в суді 1-ї інстанції: Захарова А.С.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий суддя в апеляційній інстанції: Чорний О.М.
27 квітня 2018 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Чорний О.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 напостанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року, -
25.12. 2017 року відносно ОСОБА_3 складено протокол серії БД №111779 про адміністративне правопорушення, оскільки останній, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, 25.12.2017 року о 01 год. 40 хв., в м. Києві, по вул. В. Гетьмана,2, керував автомобілем «ЗАЗ Віда», д.н.з НОМЕР_2, з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку, в присутності свідків відмовився.
Постановою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий суд при розгляді адміністративної справи порушив право ОСОБА_3 на захист, так як в порушення вимог ст. 268 КУпАП, судової повістки про призначення судового засідання на його адресу не направляли, самостійно дізнався про судовий розгляд із реєстру, позбавивши права на ознайомлення з матеріалами справи, надавати докази та висловлювати правову позицію.
Також зауважує на те, що притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є безпідставним, так як не було законних підстав для складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а відомості зазначені в ньому не відповідають дійсності. Крім того, вважає, що при накладенні адміністративного стягнення, суд не врахував положення ст. 33 КУпАП та не навів обставин, про призначення саме такого виду стягнення як позбавлення права керування т/з та штраф, а не іншого виду стягнення.
Також зауважує на те, що, працівниками поліції був порушений порядок направлення водія на огляд для визначення наркотичного стану сп'яніння, оскільки такого йому не пропонувалось та письмової відмови від проходження медичного огляду, матеріали справи також не містять.
Таким чином, вважає, що суд першої інстанції не об'єктивно та поверхово розглянув справу, так як відсутні допустимі та достатні докази того, що ОСОБА_3 перебував в будь-якому стані сп'яніння, що на думку апелянта призвело до постановлення незаконного судового рішення та безпідставного притягнення до адміністративної відповідальності.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3 та у його інтересах захисника, які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735, встановлення у правопорушника стану алкогольного чи іншого сп'яніння здійснюється на підставі його огляду, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Як вбачається з представлених матеріалів адміністративної справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 25.12.2017 року о 01 год. 40 хв., в м. Києві, по вул. В. Гетьмана,2, керував автомобілем «ЗАЗ Віда», д.н.з НОМЕР_2, з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку, в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.2) відмовився.
Достовірність даних, викладених в протоколі, а також результати висновку перевірені в судовому засіданні, а тому в даному випадку, суддя районного суду, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об'єктивно з'ясував обставини даної справи і з урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснив, що в грудні 2017 року керував автомобілем НОМЕР_1, по вул. В. Гетьмана,2, в м. Києві та був зупинений працівниками поліції, поведінка яких була некоректною, оскільки повідомили, що в останнього маються ознаки наркотичного сп'яніння, з чим він згоден не був, оскільки повертався від родичів та мав втомлений вигляд. Зазначає, що інспектор поліції не пропонував пройти медичний огляд у визначеному законом порядку для встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Разом з тим, згідно ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП може застосовуватись адміністративне стягнення лише у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Тому апеляційні доводи ОСОБА_3 щодо недотримання судом першої інстанції положення ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, та не наведено обставин, про призначення саме такого виду стягнення як позбавлення права керування т/з та штраф, а не іншого виду стягнення, є безпідставними.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, суд першої інстанції призначив ОСОБА_3 справедливе покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, яке є достатнім для його виправлення, а також запобіганню вчинення ним, а так само іншими особами аналогічних правопорушень, альтернативного стягнення даною статтею не передбачено.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 з приводу безпідставного притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, констатуються з формальних підстав, і такими, що спростовуються оголошеними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, яким суд першої інстанції дав належну та об'єктивну оцінку, що також належно перевірено в суді апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, висновки районного суду про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та доведеність його вини являються правильними і такими, що підтверджуються достовірними доказами, а тому підстав для скасування постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва О.М. Чорний