АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Іменем України
24 квітня 2018 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
представника власника майна- адвоката ОСОБА_6
власника майна - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 березня 2018 року, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42018000000000409 від 22.02.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, було відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погодженого з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури УкраїниОСОБА_5 , про арешт майна, а саме: двокімнатної житлової квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 46,50 кв.м. (житлова площа 30.00 кв.м.); однокімнатної житлової квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 49,4 кв.м. (житлова площа 23.1 кв.м.).
Згідно ухвали суду, слідчий суддя дослідивши матеріали долучені до клопотання, дійшов висновку, що відсутні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на:
- частку в розмірі 1/4 об'єкта нерухомого майна - двокімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,50 кв.м. (житлова площа 30.00 кв.м.), яка належить підозрюваному - громадянину України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 ;
- об'єкт нерухомого майна - однокімнатну житлову квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 49,4 кв.м. (житлова площа 23.1 кв.м.), яка належить підозрюваному - громадянину України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 . Заборонити розпорядження переліченим майном, а також проведення щодо нього будь-яких реєстраційних дій органами Державної реєстраційної служби, оскільки незастосування цих дій може призвести до зникнення, втрати або пошкодження цього майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги посилається на те, що 02.03.2018 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Вказує на те, що санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту вказаного майна, метою якої є забезпечення можливої конфіскації майна.
Звертає увагу на те, що слідчим суддею безпідставно відмовлено в накладенні арешту на майно з тих підстав, що не підтверджено належність майна саме підозрюваному ОСОБА_7 , оскільки до матеріалів клопотання долучена інформаційна довідка, яка крім інформації про нерухоме майно та її власника містить необхідні реквізити електронного документу, зокрема дату та час його формування, відомості про посадову особу СБ України, що її сформувала, цифровий підпис, правову підставу.
В підсумку вказує на те, що ухвала місцевого суду є незаконною та необґрунтованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, доводи представника власника майна та власника майна, які вважають ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000000409, внесеному 22.02.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
02.03.2018 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 на праві власності належить 1/4 двокімнатної житлової квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 46,50 кв.м. (житлова площа 30.00 кв.м.); однокімнатна житлова квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 49,4 кв.м. (житлова площа 23.1 кв.м.).
09.03.2018 року старший слідчий в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури УкраїниОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, а саме: частки в розмірі 1/4 об'єкта нерухомого майна - двокімнатної житлової квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 46,50 кв.м. (житлова площа 30.00 кв.м.); однокімнатної житлової квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 49,4 кв.м. (житлова площа 23.1 кв.м.).
12.03.2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у задоволенні клопотання слідчого було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні даного клопотання, внесеного в межах кримінального провадження №42018000000000409 від 22.02.2018 року, про накладення арешту на майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що відсутні достатні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Разом з тим, слідчий суддя при накладенні арешту на майно не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального закону.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, є безпідставним, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає скасуванню.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив, що відсутні підстави вважати, що майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає вимогам ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки матеріали клопотання не містять доказів, які підтверджують належність майна підозрюваному ОСОБА_7 та інших підстав, передбачених законом за матеріалами справи не вбачається.
Колегія суддів апеляційного суду, дослідивши доводи клопотання слідчого та матеріали судового провадження вважає, що є достатні підстави вважати, що майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає вимогам ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки може бути використано з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання з урахуванням повідомленої ОСОБА_7 підозри від 02.03.2018 року, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні слідчого з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні.
При цьому, слідчим відповідно до ст. 173 КПК України наведені в клопотанні правові підстави для арешту майна, надано достатньо доказів, що вказують про вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, дані про належність майна.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження не встановлено.
Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
З урахуванням вказаних обставин для забезпечення проведення всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, колегія суддів апеляційного суду дійшла остаточного висновку, що у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, в даному кримінальному провадженні необхідно накласти арешт на майно, арешт на яке доведено слідчим та прокурором.
Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
Поновити прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 березня 2018 року.
Апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 березня 2018 року, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42018000000000409 від 22.02.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, якою було відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погодженого з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури УкраїниОСОБА_5 , про арешт майна, а саме: двокімнатної житлової квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 46,50 кв.м. (житлова площа 30.00 кв.м.); однокімнатної житлової квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 49,4 кв.м. (житлова площа 23.1 кв.м.), - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про накладення арешту на частку в розмірі 1/4 об'єкта нерухомого майна - двокімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,50 кв.м. (житлова площа 30.00 кв.м.), яка належить підозрюваному - громадянину України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , та об'єкт нерухомого майна - однокімнатну житлову квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 49,4 кв.м. (житлова площа 23.1 кв.м.), яка належить підозрюваному - громадянину України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , заборонивши розпорядження переліченим майном, а також проведення щодо нього будь-яких реєстраційних дій органами Державної реєстраційної служби, оскільки незастосування цих дій може призвести до зникнення, втрати або пошкодження цього майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню -задовольнити.
Накласти арешт на:
- частку в розмірі 1/4 об'єкта нерухомого майна - двокімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,50 кв.м. (житлова площа 30.00 кв.м.), яка належить підозрюваному - громадянину України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 ;
- об'єкт нерухомого майна - однокімнатну житлову квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 49,4 кв.м. (житлова площа 23.1 кв.м.), яка належить підозрюваному - громадянину України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 .
Заборонити розпорядження переліченим майном, а також проведення щодо нього будь-яких реєстраційних дій органами Державної реєстраційної служби, оскільки незастосування цих дій може призвести до зникнення, втрати або пошкодження цього майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_9 ОСОБА_10 с і к