АПЕЛЯЦІЙНИЙСУД м. КИЄВА
Іменем України
24 квітня 2018 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
перевіривши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , який діє у захист прав та інтересів громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 7 березня 2018 року,
за участю прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
особи, яка перебуває під екстрадиційним арештом, - ОСОБА_6
захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 7 березня 2018 року було задоволено клопотання першого заступника прокурора Київської області ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційного арешту) щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації.
який розшукується компетентними органами Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 159 КК Російської Федерації.
Застосовано до громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) до рішення Міністерством юстиції України питання про його видачу та фактичну передачу до Російської Федерації, строком на 60 днів, до 5 травня 2018 року, включно.
Згідно ухвали суду, слідчий суддя врахувавши, відповідно до ст. 584 КПК України, наявність правових підстав для застосування до ОСОБА_6 екстрадиційного арешту, зокрема те, що останній не є громадянином України, в тому числі рішення про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту на день розгляду клопотання щодо ОСОБА_6 не приймалося, інкримінований йому злочин є екстрадиційним, оскільки відповідає злочину, передбаченому ч. 4 ст. 190 КК України, та передбачає покарання на строк більше одного року позбавлення волі, а строк давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 не сплив, а також врахувавши те, що правоохоронними органами Російської Федерації встановлено, що ОСОБА_6 вжив відповідних заходів, які призвели до оголошення його в розшук, що свідчить про можливість переховування останнього від компетентних органів України, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції адвокат ОСОБА_5 , який діє у захист прав та інтересів громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 7 березня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - відмовити.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, адвокат вказує на те, що відомості з приводу проведеної екстрадиційної перевірки, які вказані у клопотанні, ніяким чином документально не підтверджені.
Також апелянт наголошує на тому, що тримання ОСОБА_6 під вартою негативно впливає на стан здоров'я останнього, як фізичного так і морального. При цьому, у ОСОБА_6 є міцні соціальні зв'язки на території України, оскільки він має дружину та сина, які потребують його підтримки та фінансової допомоги. Крім того, у ОСОБА_6 наявне тимчасове місце проживання у Київській області, що дає підстави застосувати запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
В доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Звертає увагу на те, що висновки слідчого судді про те, що він ухилявся від кримінальної відповідальності на підставі чого покинув територію Російської Федерації є помилковими та нічим не підтверджені.
Також вказує, що з моменту його затримання та на даний час не надані матеріали ектрадиційної перевірки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурорів, які вважають ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу з доповненнями такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга з доповненнями підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів провадження, громадянин Російської Федерації ОСОБА_6 розшукується компетентними органами Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 159 КК Російської Федерації.
Кримінальна справа щодо ОСОБА_6 та інших обвинувачених 14.02.2017 року направлена для розгляду по суті до Ленінського районного суду м. Самари.
Постановою судді Ленінського районного суду м. Самари від 04.04.2017 року матеріали по обвинуваченню ОСОБА_6 виділені в окреме провадження в зв'язку з тим, що останній переховується від суду та оголошено у розшук ОСОБА_6 з одночасним обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часу його затримання на території Російської Федерації.
Постановою оперативних підрозділів МВС Росії в м. Самара від 30.11.2017 року ОСОБА_6 оголошений у міжнародний розшук.
01.02.2018 року о 18:50 годині працівниками Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" в порядку ст. ст. 208, 582 КПК України затриманий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Куйбишев (Самара) Російської Федерації.
02.02.2018 року ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області до ОСОБА_6 застосовано тимчасовий арешт строком на 40 діб до надходження запиту про його видачу.
Міністерством юстиції отримано запит компетентного органу Російської Федерації про видачу ОСОБА_6 для притягнення до кримінальної відповідальності.
Проведення екстрадиційної перевірки стосовно ОСОБА_6 03.03.2018 року Міністерством юстиції України відповідно до ст. 587 КПК України доручено прокуратурі Київської області.
07.03.2018 року перший заступник прокурора Київської області ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування до ОСОБА_6 екстрадиційного арешту до вирішення Міністерством юстиції України питання про його видачу для притягнення до кримінальної відповідальності та здійснення фактичної передачі компетентним органам Російської Федерації, посилаючись на те, що злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 , а саме ч. 4 ст. 159 КК Російської Федерації відповідає злочину, передбаченому ч. 4 ст. 190 КК України, який є екстрадиційним, оскільки передбачає покарання на строк більше одного року позбавлення волі, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , не закінчився.
07.08.2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва було задоволено клопотання прокурора та застосовано до громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) до рішення Міністерством юстиції України питання про його видачу та фактичну передачу до Російської Федерації, строком на 60 днів, до 5 травня 2018 року, включно.
Розглядаючи клопотання прокурора про застосування екстрадиційного арешту, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 584 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею не були дотримані в повному обсязі.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 585 КПК України, за наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом).
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 585 КПК України при вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує: 1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики; 3) вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується; 4) міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
Розглядаючи клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 екстрадиційного арешту, слідчий суддя, виходячи з наявних даних прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для застосування екстрадиційного арешту, обґрунтував наявність ризику ухилення ОСОБА_6 від правоохоронних органів та дійшов висновку про необхідність застосування відносно останнього саме екстрадиційного арешту.
Разом з тим, як вважає колегія суддів, застосовуючи до ОСОБА_6 екстрадиційний арешт, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, а саме припустився таких порушень вимог ст.ст. 584, 585 КПК України, які істотно вплинули на правильність прийнятого рішення та тягнуть за собою його скасування.
При цьому одного лише зазначення в ухвалі слідчого судді про застосування екстрадиційного арешту про те, що особа може здійснити дії щодо ухилення від правоохоронних органів, без достатнього обґрунтування є недостатнім.
Як такого виняткового випадку щодо необхідності застосування до ОСОБА_6 екстрадиційного арешту, з урахуванням конкретних обставин справи та даних, щодо особи останнього в їх сукупності, колегія суддів не вбачає.
З урахуванням положень ст. 585 КПК України суду належало з'ясувати чи тримання ОСОБА_6 під вартою до вирішення Мінстерством юстиції України питання про його видачу для притягнення до кримінальної відповідальності і здійснення фактичної передачі компетентним органам Російської Федерації, є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу, однак суд цього не зробив.
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів ("Боротюк проти України" п. 62).
За таких обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, в контексті зазначеного провадження немає, а тому ухвалу слідчого судді слід скасувати, та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, який, як вважає колегія суддів, в повній мірі забезпечить запобіганню ризику ухилення останнього від правоохоронних органів.
Крім того, застосовуючи до ОСОБА_6 екстрадиційний арешт, слідчим суддею не з'ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
Розглядаючи клопотання та приймаючи рішення про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, колегія суддів враховує наявність ризику ухилення останнього від правоохоронних органів та відповідно до статті 585 КПК України, враховує тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики, вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується, міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність родини та утриманців, зокрема наявність у ОСОБА_6 дружини, на якій він офіційно одружений та яка є громадянкою України, наявність постійного житла, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 , яка надала дозвіл на проживання ОСОБА_6 .
З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді, якою задоволено клопотання прокурора та застосовано до ОСОБА_6 екстрадиційний арешт, як така, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону України, підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про застосування щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, зобов'язавши його не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, до 5 травня 2018 року включно, який забезпечить виконання останнім, покладених на нього, процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422, 584 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє у захист прав та інтересів громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 7 березня 2018 року, якою було задоволено клопотання першого заступника прокурора Київської області ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційного арешту) та застосовано до громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) до рішення Міністерством юстиції України питання про його видачу та фактичну передачу до Російської Федерації, строком на 60 днів, до 5 травня 2018 року, включно, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання першого заступника прокурора Київської області ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційного арешту) щодо громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до рішення Міністерством юстиції України питання про його видачу та фактичну передачу до Російської Федерації, - задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов'язавши його не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, до 5 травня 2018 року включно.
Покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до прокурора, слідчого судді, суду із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії виконання покладених на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальних обов'язків визначити до 5 травня 2018 року включно.
Дану ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який тримається під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор", з-під варти звільнити в залі судових засідань Апеляційного суду м. Києва.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокуратуру Київської області.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил ч. 4 ст. 424 КПК України є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_13 ОСОБА_14 с і к