Справа № 11-кп /796/809/2018 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст. 185 КК Доповідач: ОСОБА_2
5 квітня 2018 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретареві ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6
розглянула матеріали кримінального провадження № 12017100080006330 за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва ОСОБА_7 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року, яким
ОСОБА_8 , народжений ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Царівка, Коростишівського району, Житомирської обл., українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працює, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий: 06.03.2003 року вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч.1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі; 03.04.2003 року вироком Згурівського районного суду Київської області за ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік 1 місяць позбавлення волі; 06.01.2005 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі; 11.02.2010 року вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі; 25.08.2011 року вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 187, ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 27.06.2017 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України;
засуджений за ч.2 ст. 15 та ч.2 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання.
Вироком також вирішено долю речових доказів.
Розглянувши матеріали кримінального провадження та апеляційну скаргу прокурора, судова колегія, -
ОСОБА_9 засуджений за закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, яке він вчинив о 16 годині 17 липня 2017 року перебуваючи в приміщенні торгівельного залу гіпермаркету «Караван», що знаходиться за адресою: вул. Сім'ї Сосніних, 17 в м. Києві, коли повторно, діючи з корисливих мотивів і з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з торгової полиці ковбасу с/к «Кременчук, Московська в/г» в кількості 3 шт. вагою 1,118 кг загальною вартістю 336 грн. 50 коп. і намагався винести з торгівельного залу, не розрахувавшись за нього. Проте злочин не зміг довести до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони магазину.
Не погодившись з вироком суду першої інстанції, заступник прокурора міста Києва ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій, не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій, просить вирок Святошинського районного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року змінити в частині призначеного покарання, у зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, бо з урахуванням вимог ч.3 ст. 68 КК України, суд не мав права призначати ОСОБА_8 покарання, яке б перевищувало дві третини максимального строку найбільш суворого покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст. 185 КК України, та винести ухвалу, якою ОСОБА_8 вважати засудженим за ч. 2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі, та на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора на підтримку апеляційних доводів, провівши судові дебати, перевіривши та обговоривши доводи апелянта в сукупності з матеріалами кримінального провадження, розглядаючи кримінальне провадження в межах апеляційних вимог, колегія суддів визнає наступне.
Висновки суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_8 за описаних у вироку обставин кримінального правопорушення, передбаченого.2 ст. 15 та ч..2 т. 185 КК України були отримані в порядку застосування ч.3 ст. 349 КПК України, порушення процедури застосування цієї процесуальної норми не встановлено та ніхто в апеляційному засіданні на такі порушення не скаржився, а тому ці висновки судова колегія не перевіряє, не оцінює та погоджується з ними.
Що ж стосується виду, міри покарання, яке належало обрати ОСОБА_8 , то, як правильно зауважує апелянт, ч.3 ст. 68 КК України прямо передбачено, що за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України.
Найбільш суворе покарання, передбачене ч.2 ст. 185 КК України, за закінчений замах на скоєння саме цього кримінального правопорушення засуджений ОСОБА_8 , визначене у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
Таким чином, призначивши ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, суд першої інстанції неправильно застосував Закон про кримінальну відповідальність та не застосував ту норму цього Закону, яку в даному випадку належало застосувати, а тому апеляційна карга заступника прокурора міста Києва підлягає задоволенню.
Дві третини від найбільш суворого покарання, визначеного санкцією ч.2 ст. 185 КК України становить у цьому конкретному випадку позбавлення волі строком на три роки і чотири місяці, але, оскільки в апеляційній скарзі ставиться питання про зменшення покарання до позбавлення волі строком на три роки три місяці, маючи на увазі, що стилістично конструкція ч.3 ст. 68 КК України не дозволяє призначати покарання за замах на вчинення кримінального правопорушення більшим від двох третин найбільш суворого покарання, передбаченого санкцією правової норми Особливої частини КК України, але не забороняє призначати покарання менше від цієї межі, колегія суддів погоджується з пропозицією заступника прокурора міста Києва.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва ОСОБА_7 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року відносно ОСОБА_8 задовольнити.
Вказаний вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання ОСОБА_8 за ч.2 т. 15 та ч.2 ст. 185 КК України змінити, зменшивши покарання, відповідно до положень ч.3 ст. 68 КК України до позбавлення волі строком на три роки три місця.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, може бути оскаржена касаційним порядком до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців від дня проголошення.
Судді: