№ 33/796/291/2018 Головуючий у першій інстанції - Дев'ятко В.В.
05 січня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ковальська В.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову судді Оболонського районного суду від 08 грудня 2017 року про визнання винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1-
Постановою судді Оболонського районного суду від 08 грудня 2017 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10 200 грн.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до постанови судді 09 вересня 2017 року, близько 23 год. 40 хв., ОСОБА_4, керував автомобілем НОМЕР_1, по вул. Богатирській, в м. Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_4 в присутності двох свідків відмовився. Своїми діями ОСОБА_4 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2017 року та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП
.
На підтвердження своїх вимог апелянт зазначає, що у протоколі апелянт не зазначав, що відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, а посилання судді на невизнання вини та пояснень, що поспішає не свідчить про відмову від проходження саме цього огляду і в такому порядку.
На думку апелянта, суддя не звернув увагу на те, що у протоколі не сформульовано, який саме огляд і у який спосіб апелянт має пройти на вимогу поліцейського.
Також, ОСОБА_4 вважає, що поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим він вважається недійсним, а протокол - недопустимим доказом вини апелянта, а саме у протоколі суть порушення сформульована незрозуміло, адже не вказано, від якого саме огляду відмовився водій (на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння) та не зазначено, який порядок проходження такого огляду було запропоновано водієві. Крім того, у протоколі не зазначено, що водієві пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, а також те, що водій відмовився від проходження такого огляду. Також в протоколі не зазначено, що водій відмовився і від проходження огляду у закладі охорони здоров'я. У поясненнях свідків також не зазначено, що водій відмовився від проходження огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів, а також від проходження огляду у закладі охорони здоров'я.
Апелянт вказує на те, що в матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я та його не відстороняли від керування, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст.130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_4 зазначає, що суддя не викликав і не допитав свідків в судовому засіданні, у зв'язку з чим письмові пояснення свідків не можна вважати доказами.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушеннята доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновок, викладений у постанові судді Оболонського районного суду від 08 грудня 2017 року про визнання винним ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_7
Доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення незрозуміло сформульовано суть правопорушення, не зазначено вид огляду, який пропонувалось пройти ОСОБА_4, не зазначено, від якого огляду відмовився водій та не зазначено, що водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я є безпідставними.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_4 керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначена суть правопорушення відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП та п. 2.5 ПДР України.
За своєю специфікою огляд на стан наркотичного сп'яніння може бути проведеним лише у закладі охорони здоров'я, а тому доводи апеляції про не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення виду огляду є безпідставними, як і посилання на те, що у протоколі не зазначено, від якого виду огляду відмовився ОСОБА_4
При цьому відсутність направлення на огляд не свідчить про те, що ОСОБА_4 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки по факту відмови від проходження огляду, засвідченому двома свідками, такого направлення могло не бути.
Доводи апеляції про те, що суд не допитував свідків, є необґрунтованими з огляду на те, що згідно з матеріалами справи в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_4 не заперечував письмових пояснень свідків та не заявляв відповідного клопотання про їх допит.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_4, не визнаючи свої вини у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки в стані наркотичного сп'яніння не перебував, разом з тим, підтвердив, що відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, бо поспішав.
Суддя апеляційного суду зауважує, що доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 не перебував у стані наркотичного сп'яніння у даному провадженні не є вирішальними, оскільки матеріалами справи не спростовано те, що водій керував автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння і відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України на вимогу поліцейського зобов'язаний був пройти огляд на стан сп'яніння, але не виконав цього обов'язку, а за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена така ж відповідальність, як і за керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
За таких обставин суддя апеляційного суду не вбачає підстав для скасування постанови судді Оболонського районного суду від 08 грудня 2017 року щодо ОСОБА_4 та закриття провадження у справі, як про це прохає апелянт.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду -
Постанову судді Оболонського районного суду від 08 грудня 2017 року про визнання винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення , ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4. - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва В.В. Ковальська