1[1]
23 квітня 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Юрдига О.С.,
за участю апелянта ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року, -
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, а справу закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування зазначає, що постанова суду не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, прийнята із порушеннями процесуальних норм та права на судовий захист.
Зазначає, що суд при прийнятті в рішення, всупереч вимогам ст.255 КУпАП, не забезпечив всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Також вказує на те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 280,283 КУпАП, згідно яких суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати особисто, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а в постанові по справі навести опис встановлених ним обставин за результатами розгляду справи.
Вважає, що огляд на стан сп'яніння проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, що є наслідком недійсності такого огляду і відсутності підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення складено до початку проведення перевірки на стан сп'яніння згідно вказаного у ньому часу; для визначення стану сп'яніння водія застосовано технічний прилад «Драгер Alkotest 6820», який не дозволений для використання працівниками поліції; акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складено неналежною службовою особою, оскільки відсутні дані інспектора поліції.
Крім того вказує на те, що судом залишено поза увагою дані довідки КМНКЛ «Соціотерапія» від 30 листопада 2017 року, згідно якої у нього не виявлено ознак сп'яніння та необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про виклик свідка ОСОБА_5
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
З матеріалів справи убачається, що судповно та всебічно дослідив обставини вчинення адміністративного правопорушення, наявні у справі докази, а тому висновок, викладений в постанові суду, про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, є правильним.
Як установив суд, 29 листопада 2017 року о 21 год. 50 хв. ОСОБА_3 по вулиці Маршала Тимошенка, 2 керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Вказані обставни свідчать про порушення вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія ОСОБА_3 проводився на місці в установленому законом порядку в присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер Alcotest 6820», тест № 176, який видав результат рівний 0,41 проміле.
Відповідно до п.2.9 а ПДР України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, квитанції приладу «Драгер» про тестування на алкоголь, станом на 29 листопада 2017 року 22 год. 07 хв. зазначено про наявність у ОСОБА_3 0,41 проміле алкогольного сп'яніння, які суд обґрунтовано прийняв до уваги.
Суд не приймає до уваги долучений ОСОБА_3 висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КМНКЛ «Соціотерапія» № 009208 від 04 грудня 2017 року, згідно якого 30 листопада 2017 року о 02 год. 12 хв. ознак сп'яніння у ОСОБА_3 не виявлено, оскільки огляд проведено більше ніж через дві години після зупинення ОСОБА_3 працівниками поліції.
Відповідно до ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Доводи адвоката ОСОБА_4 про застосування працівниками поліції технічного приладу «Драгер Alcotest6820», який не дозволений для використання спростовується листом ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», відповідно до якого Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 вказаного закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016 року.
Таким чином, газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року № 1747 і становить 1 рік.
Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер та обставини вчиненого правопорушення; особу правопорушника та обставини.
За таких обставин, постанова Оболонського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року року є законною, і підстав для її скасування не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Апеляційного суду міста Києва,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Оболонського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.С. Юрдига
Справа № 33/796/1315/2018 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у першій інстанції - Шестаковська Л.П.