1[1]
15 січня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ковальська В.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_3, розглянувши апеляційну ОСОБА_3 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 139 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень на користь держави.
Відповідно до постанови судді ОСОБА_3., 25 липня 2017 року о 15 год. 40 хв., по вул. Бориспільській, 3 в м. Києві, допустив створення перешкод для пішоходів під час проведення робіт з монтажу електрокабелю, чим порушив п. 1.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 139 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року та закрити провадження у справі.
На підтвердження своїх вимог апелянт зазначає, що постанова судді винесена з порушенням норм адміністративного законодавства, неправильного та не повного з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та не вірним застосуванням норм матеріального права, а саме ч. 1 ст. 139 КУпАП.
Апелянт вказує на те, що він не є учасником дорожнього руху, а вказані роботи не становити перешкод для учасників дорожнього руху, не проводились на проїжджій частині, а своїми діями апелянт особисто не завдав перешкод для руху чи створив небезпеку для учасників дорожнього руху.
Також,апелянт звертає увагу на дотримання під час виконуваних робіт вимог правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а місце проведення робіт огороджено тимчасовою огорожею (дорожніми знаками), згідно ДСТУ 7168:2010, про що свідчать матеріали справи, а саме під час проведення робіт, місце роботи було огороджене «конусом напрямним», який застосовується при виконанні дорожніх у світлу пору доби та підтверджується відповідними фотографіями з зображенням тимчасового огородження.
Заслухавши доповідь судді, поясненняособи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновок, викладений у постанові судді Дарницького районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наведеними у постанові доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення, актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та фотографіями з місця проведення робіт з прокладення кабелю.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 не може нести адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 139 КУпАП, оскільки не є учасником дорожнього руху не можуть бути взятими до уваги.
Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху України, порушення якого ставилось у провину ОСОБА_3, передбачено, що дії або бездіяльність не лише учасників дорожнього руху, а й інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Отже, відповідно до п. 1.5 ПДР України обов'язок не створювати небезпеку чи перешкоду для руху покладається на лише на учасників дорожнього руху, а на інших осіб.
Окрім того, ч. 1 ст. 139 КУпАП передбачено, що суб'єктом вказаного правопорушення може бути посадова особа, відповідальна за технічний стан, обладнання,експлуатацію транспортних засобів, доріг та вулиць.
З протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів, доданих до нього убачається, що ОСОБА_3, який займав посаду начальника дільниці ТОВ "СЕА Електротехніка", будучи посадовою особою відповідальною за проведення робіт з монтажу електрокабелю, допустив створення перешкод для пішоходів на ділянці шляху, де проводився такий монтаж. Отже, згідно з вимогами п. 1.5 ПДР України та ч. 1 ст. 139 КУпАП та встановленими обставинами справи ОСОБА_3 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею.
Посилання апелянта на те, що він не створював перешкод для учасників дорожнього руху, а місце проведення робіт по монтажу кабелю було огороджено спростовується наявними у справі актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з відповідною схемою та фотографіями з місця проведення робіт з прокладення кабелю, з яких убачається, що безпосереднє місце монтажу позначено конусом, проте частина тротуару зайнята кабелем та ґрунтом з викопаної траншеї для прокладки кабелю, які були перешкодою для руху пішоходів про тротуару (а.с. 2, 3).
Отже, суддею районного суду правильно застосовано матеріальний закон, а саме ч. 1 ст. 139 КУпАП у справі щодо ОСОБА_3
При розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 суддею районного суду також не було допущено порушень вимог процесуального закону, а тому підстав для скасування постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року не убачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду -
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва В.В. Ковальська
Справа №33/796/329/2018 Категорія: ч.1 ст. 139 КУпАП
Головуючий у першій інстанції Колесник О.М.
Доповідач Ковальська В.В.