03 травня 2018 року
Київ
справа №803/536/16
адміністративне провадження №К/9901/2807/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М., розглянувши
заяву Департаменту захисту економіки Національної поліції України
про зупинення стягнення за виконавчим листом
у справі № 803/536/16
за позовом ОСОБА_1
до Національної поліції України,
Центральної атестаційної комісії №6 Апарату Національної поліції України,
Департаменту захисту економіки Національної поліції України
про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,
установив:
Національною поліцією України подано касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2017 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
25 квітня 2018 року Департаментом захисту економіки Національної поліції України подано до суду заяву про зупинення стягнення за виконавчим листом, виданим 28 березня 2018 року Волинським окружним адміністративним судом у справі № 803/536/16 за заявою ОСОБА_1 про стягнення з Департаменту грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 126 311, 77 грн., до розгляду Волинським окружним адміністративним судом заяви Департаменту від 13 квітня 2018 року № 8/39-юр-2018 про визнання вказаного листа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до частини першої статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно із частиною другою статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Частиною третьою статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
При цьому заяву про зупинення виконання за виконавчим документом у справі розглядає суд, який видав виконавчий документ.
Таким чином, стаття 374 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає зупинення виконання за виконавчим документом, який виданий судом першої інстанції, іншим судом, зокрема, касаційною інстанцією.
За таких обставин, заява про зупинення стягнення за виконавчим листом у справі не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 340 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви Департаменту захисту економіки Національної поліції України про зупинення стягнення за виконавчим листом у справі № 803/536/16.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.
В.М. Бевзенко,
Суддя Верховного Суду