Іменем України
02 травня 2018 року
м. Київ
справа № 226/318/17
провадження № К/9901/30130/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М.,
суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради на постанову Димитровського міського суду Донецької області від 26.04.2017 (головуючий суддя Петунін І.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Геращенко І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.) у справі №226/318/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради Донецької області, в якому просила визнати протиправною відмову відповідача у призначенні їй допомоги при народженні дитини та зобов'язати відповідача призначити та здійснити їй виплату допомоги при народженні дитини.
2. Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови виплатити позивачу соціальну допомогу при народженні дитини за відсутності законних підстав для такої відмови.
3. Постановою Димитровського міського суду Донецької області від 26.04.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017, позов задоволено повністю.
4. У поданій касаційній скарзі Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у позивача ОСОБА_2 05.01.2016 у місті Донецьку Донецької області, народилась дитина - ОСОБА_3.
6. З 02.09.2016 позивач ОСОБА_2, разом з донькою ОСОБА_3, перебувають на обліку в Управлінні соціального захисту населення Мирноградської міської ради, як внутрішньо переміщені особи. Фактичною адресою місця їх проживання/перебування у довідках зазначено: АДРЕСА_1.
7. 05.09.2016 ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою про призначення їй допомоги при народженні дитини.
8. Рішенням Мирноградської міської ради від 28.09.2016 № 13, на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1 від 21.09.2016, вирішено відмовити у призначенні соціальних виплат ОСОБА_2, оскільки вона за зазначеною адресою фактично не мешкає.
9. З урахуванням вищезазначеного висновку комісії, на підставі п. 13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 08.06.2016 № 365, Управлінням соціального захисту населення Мирноградської міської ради 03.10.2016 прийняте рішення про відмову ОСОБА_2 у призначенні допомоги при народженні дитини.
10. Вважаючи зазначене рішення відповідача від 03.10.2016 незаконним, позивач звернулась до суду з даним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не мав законних підстав для прийняття рішення про відмову ОСОБА_2 у призначенні допомоги при народженні дитини.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Відповідач у своїй касаційній скарзі звертає увагу, що відповідно до положень Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365, комісія, крім підстав відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати, передбачених законодавством, може відмовити заявникові у призначенні (відновленні) такої виплати в разі його відсутності за фактичним місцем проживання/перебування, зазначеним у заяві про призначення (відновлення) соціальної виплати.
13. Відповідач наголошує, що ОСОБА_2 обґрунтовано відмовлено в призначенні допомоги при народженні дитини, оскільки позивач не проживає за адресою, яка зазначена нею у заяві про призначення допомоги.
14. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подала.
V. ОЦІНКА СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
16. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
17. Згідно з ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини.
18. Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.
19. Вказані норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751.
20. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, яка є громадянкою України та має зареєстроване місце проживання на території України, народивши 05.01.2016 доньку, протягом дванадцяти місяців з дня народження дитини звернулася до відповідача за місцем реєстрації як внутрішньо переміщена особа із заявою про призначення допомоги при народженні дитини (першої). До заяви було додано копію свідоцтва про народження дитини, видане Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області.
21. Таким чином, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій, що позивач повною мірою виконала вимоги, встановлені законодавством для ініціювання розгляду питання про призначення допомоги. Жодних повідомлень про невідповідність або неповноту поданого пакету документів відповідачем позивачеві не спрямовувалось.
22. Єдиною підставою для відмови в призначенні позивачу допомоги при народженні дитини стала відсутність позивача за адресою, зареєстрованою як фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи.
23. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що зазначена обставина не позбавляє позивача та її дитину права на отримання допомоги, з огляду на наступне.
24. Дійсно, відповідно до п. 13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365, комісія, крім підстав відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати, передбачених законодавством, може відмовити заявникові у призначенні (відновленні) такої виплати в разі його відсутності за фактичним місцем проживання/перебування, зазначеним у заяві про призначення (відновлення) соціальної виплати.
25. У той же час, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
26. Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» не містить такої підстави для відмови у призначені допомоги, як відсутність особи за фактичним місцем проживання/перебування.
27. Також, відповідачем не надано відомостей, що ОСОБА_2 отримала таку допомогу в іншому органі соціального захисту населення на території України, зокрема, за місцем свого поточного фактичного проживання.
28. Відповідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
29. Варто зазначити, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.
30. В даному випадку відмова відповідача, в першу чергу, призводить до порушення інтересів дитини.
31. Враховуючи наведене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
32. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
33. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 345, 350 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради залишити без задоволення, а постанову Димитровського міського суду Донецької області від 26.04.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі №226/318/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб