26.04.2018 р. Справа № 914/73/18
За позовом:Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ
до відповідача-1:Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача-2:Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз», м. Київ
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, м. Львів
про:визнання незаконною і скасування ухвали Львівської міської ради від 31.07.2014р. №3739, визнання недійсним договору оренди землі від 25.10.2016р., визнання за державою в особі Міністерства оборони України права власності на земельну ділянку площею 0,1939 га, яка розташована у м. Львові по вул. Луганській, 5
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Палюх Г.І.
Представники сторін:
від прокуратури:ОСОБА_1 - прокурор (службове посвідчення №047120 від 16.06.2017р.);
від позивача:ОСОБА_2 - представник (довіреність №220/213/д від 21.02.2018р.);
від відповідача-1:ОСОБА_3 - представник (довіреність №2901/вих-45 від 17.01.2018р.);
від відповідача-2:ОСОБА_4 - представник (довіреність №12-02-2018 від 12.02.2018р.);
від третьої особи:не з'явився.
10.01.2018р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Львівської міської ради, ПАТ «Концерн Галнафтогаз» про визнання незаконною і скасування ухвали Львівської міської ради від 31.07.2014р. №3739, визнання недійсним договору оренди землі від 25.10.2016р., визнання за державою в особі Міністерства оборони України права власності на земельну ділянку площею 0,1939 га, яка розташована у м. Львові по вул. Луганській, 5.
Позовна заява обґрунтована тим, що у державній власності Міністерства оборони України знаходилася земельна ділянка площею 8,74 га на вул. Луганській, 2, 3, 4 у м. Львові, однак 31.07.2014р. відповідачем-1 прийнято ухвалу №3739, якою фактично вилучено з володіння Міністерства оборони України і передано в оренду ПАТ «Концерн Галнафтогаз» частину належної позивачу земельної ділянки площею 0,1913 га по вул. Луганській, 5 у м. Львові для обслуговування нежитлової будівлі. В подальшому на підставі ухвал міської ради змінено цільове призначення земельної ділянки, а 25.10.2016р. між відповідачами укладено договір оренди землі, відповідно до якого у строкове, платне користування відповідача передано земельну ділянку площею 0,1913 га. Оскільки в силу приписів ЗК України, Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб ЗСУ та основні правила користування наданими землями Міністерство оборони України або інші уповноважені органи не приймали жодних рішень (погоджень) щодо вилучення (зміну призначення) з земель оброни земельної ділянки кадастровий №4610136800:03:005:0005, прокуратура звернулася з даним позовом до суду.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.01.2018р. суд залишив без руху позовну заяву заступника військового прокурора Львівського гарнізону та надав строк для усунення недоліків. У зв'язку з усуненням допущених недоліків, ухвалою від 29.01.2018р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 22.02.2018р.
Хід розгляду підготовчого провадження відображений в ухвалах суду.
16.04.2018р. до канцелярії суду від прокурора надійшла заява про зміну предмета позову за вих. №03-1406 вих-18 від 16.04.2018р. (вх.№13390/18), відповідно до якої прокурор, просить суд змінити предмет позову, а саме:
1. Визнати незаконною і скасувати ухвалу Львівської міської ради від 31.07.2014р. №3739 «Про затвердження ПАТ «Концерн Галнафтогаз» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.Луганській, 5» зі змінами внесеними ухвалами Львівської міської ради від 18.09.2014р. №3841 та від 14.07.2016р. №858;
2. Визнати недійсним договір оренди землі від 25.10.2016р., укладений між Львівською міською радою та ПАТ «Концерн Галнафтогаз», зареєстрований у Львівській міській раді 25.10.2016р. за №С-4340;
3. Визнати за державою в особі Міністерства оборони України право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 4610136800:03:005:0005) площею 0,1939 га, розташовану по вул. Луганській, 5 у м. Львові, окрім частини цієї земельної ділянки під будівлею Б-1 (заправка) площею 3,7 кв м.
Прокурор в підготовче засідання 26.04.2018р. з'явився, заяву про зміну предмету позову підтримав.
Розглянувши подану прокурором заяву про зміну предмета позову, з'ясувавши думку представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, ознайомившись з наявними матеріалами справи та заявою, суд зазначає наступне
Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Так, ч. 5 ст. 46 ГПК України, встановлено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
В підтвердження направлення копії заяви про зміну предмета позову позивачу, відповідачам-1 та -2, а також третій особі, прокурором долучено до матеріалів справи оригінали описів вкладення до цінних листів та оригінали фіскальних чеків від 16.04.2018р. на адресу всіх учасників справи.
Відтак, враховуючи, що прокурор подав заяву про зміну предмета позову в установлені законом строки із її направленням всім учасникам справи, беручи до уваги те, що позивач не настоює розглядати справу за позовними вимогами, котрі були заявлені при поданні позову, суд прийшов до висновку про можливість прийняття вказаної заяви.
Також, у підготовчому засіданні 26.04.2018р. прокурор підтримав раніше подане ним клопотання (вих.№03-827 вих-18 від 21.02.2018р. (вх.№592/18 від 01.03.2018р.)) про призначення експертизи у справі. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідачу-2 (ПАТ «Концерн Галнафтогаз») було виділено частину спірної земельної ділянки із земель оборони військового містечка №288, розташованого по вул. Луганській у м. Львові. Оскільки наявний факт накладення земельної ділянки, виділеної ПАТ «Концерн Галнафтогаз» площею 0,1939 га на земельну ділянку військового містечка №288, площею 8,74 га, відтак на думку прокурора з метою недопущення при прийнятті рішення у справі будь-яких геодезичних чи геометричних неточностей або помилок у вказаному питанні слід призначити судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставити питання: чи накладається земельна ділянка, надана в оренду ПАТ «Концерн Галнафтогаз» площею 0,1939 га по вул. Луганській, 5 у м. Львові на земельну ділянку військового містечка №288, площею 8,74 га, розташовану по вул. Луганській у м. Львові повністю або частково. Якщо частково то в якій мірі, яка площа накладення?
Представник позивача клопотання прокурора про призначення експертизи залишив на розсуд суду.
Представник відповідача-1 заперечив щодо призначення експертизи, з підстав наведених у запереченні (вх.№8162/18 від 06.03.2018р.), зокрема зазначає, що немає жодної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів, що земельна ділянка площею 0,1913 га на вул.Луганська, 5 у м.Львові перебувала та перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Львова, якою вправі розпоряджатися виключно Львівська міська рада.
Представник відповідача-2 заперечив щодо призначення експертизи, з підстав наведених у запереченні (вх.№8731/18 від 12.03.2018р.), зокрема зазначає, що прокурором не надано жодної встановленої законом землевпорядної документації на земельну ділянку військового містечка №288, результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями, не надано жодних належних та допустимих доказів встановлення та опису меж цієї земельної ділянки, не надано доказів формування цієї земельної ділянки та її реєстрації Державному земельному кадастрі (не наведено кадастрового номеру, місця розташування, опису меж, мір ліній по периметру, координати поворотних точок меж цієї земельної ділянки, тощо. Також у вищенаведеному запереченні відповідач-2 зазначає, що у Міністерства оборони України відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку. Жоден із доказів, на які посилається прокурор у своєму клопотанні про призначення судової експертизи, не підтверджує встановлення меж земельної ділянки військового містечка №288, не посвідчує факту формування земельної ділянки на вул.Луганській, 5 в м.Львові на користь Міністерства оборони України, а рішенням Господарського суду Львівської області від 14.12.2004р. у справі №1/893-9/428 лише визнано право загальнодержавної власності в особі Міністерства оборони України на відчужене відповідачу-2 нежиле приміщення будівлі за адресою: м.Львів, вул.Луганська, 5 (без чого позивач не міг би відчужити це нерухоме майно відповідачу-2), а не право державної власності на земельну ділянку (в якому питання землі взагалі не досліджувалось судом).
Розглянувши подане прокурором клопотання про призначення експертизи за вих. №03-827 вих-18 від 21.02.2018р., суд прийшов до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Як зазначено у п. 2 постанови Пленуму ВГС України від 23.03.2012 р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до п. 6.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) (надалі - рекомендації) одним із основних завдань земельно-технічної експертизи є визначення відповідності фактичного землекористування, а також порушень меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів.
Згідно п. 6.3. Рекомендацій зазначені питання земельно-технічної експертизи вирішуються за наявності відповідної правовстановлювальної та технічної документації, зокрема результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться фахівцями-землевпорядниками з використанням відповідного обладнання та бази даних.
Таким чином, суд вважає, що для з'ясування того, чи одна земельна ділянка (відповідача-2) накладається на іншу земельну ділянку (військового містечка №288), такі земельні ділянки мають бути відведені у встановленому законом порядку, їх межі мають бути визначені відповідно до закону, на них має бути оформлена відповідна документація із землеустрою (землевпорядна документація) та правовстановлюючі документи. Оскільки прокурором не надано жодної встановленої законом землевпорядної документації на земельну ділянку військового містечка №288, результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями, не надано жодних належних та допустимих доказів встановлення та опису меж цієї земельної ділянки, не надано доказів формування цієї земельної ділянки та її реєстрації Державному земельному кадастрі (не наведено кадастрового номеру, місця розташування, опису меж, мір ліній по периметру, координати поворотних точок меж цієї земельної ділянки, відтак, суд прийшов до висновку, що проведення експертизи без технічної документації на земельну ділянку військового містечка №288 є неможливим.
При цьому, суд зазначає, що призначення експертизи в справі за відсутності документації, яка надасть можливість провести відповідну експертизу матиме наслідком затягування судового процесу та призводитиме до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
А тому, в задоволенні клопотання прокурора про призначення експертизи в даній справі слід відмовити.
У підготовчому засіданні 26.04.2018р. прокурор, представник позивача, представники відповідача-1 та -2 усно заявили, що повідомили про всі обставини справи, які їм відомі, а також надали всі докази, на які вони посилалися у позові та відзиві, інших поясненнях по суті спору, а також зазначили, що заяв та клопотань, пов'язаних з розглядом справи немає.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, керуючись ч.ч. 3, 5 ст. 46, ст.ст. 73, 99, 177, 183, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву прокурора про зміну предмета позову за вих. №03-1406 вих-18 від 16.04.2018р. (вх.№13390/18 від 16.04.2018р.) - прийняти до розгляду.
2. У задоволенні клопотання прокурора про призначення експертизи за вих. №03-827 вих-18 від 21.02.2018р. (вх.№592/18 від 01.03.2018р.) - відмовити.
3. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
4. Призначити справу до розгляду по суті на 21.05.18 р. о 10:00 год.
5. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 4, ІІ поверх, каб.204.
6. Викликати в судове засідання представників сторін.
7. Явку представників сторін в судове засідання визнати обов'язковою.
8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Крупник Р.В.