вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.04.2018м. ДніпроСправа № 904/19/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Левицької К.Ю.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машлізинг-Плюс", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "Криворіжаглобуд", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
відповідача-2: приватного виконавця Щигарцева Ігоря В'ячеславовича, м. Дніпро
про визнання права власності на майно, виключення майна з опису та зняття арешту з майна
та
за заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Машлізинг-Плюс", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "Криворіжаглобуд", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 08.09.2017 р.
Представники:
від позивача: Тригуб В.І.; дов. б/н від 09.02.18 р.; представник;
від відповідача-1: Бурковський М.Г.; дов. № 4 від 11.04.18 р.; представник;
від відповідача-2: Щигарцев І.В.; посвідчення № 0091 від 11.07.17 р.; приватний виконавець;
від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Муха С.Я.; дов. № 03 від 10.01.18 р.; представник.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Машлізинг-Плюс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про визнання права власності на майно - автомобіль CHEVROLET, модель EPICA LF69K, 2008 року випуску, VIN- НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Крім того, позивач просить виключити вказаний вище автомобіль з опису та зняти з нього арешт, накладений приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим Ігорем В'ячеславовичем відповідно до його постанови від 19.12.2017 року про опис та арешт майна боржника.
29.12.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Машлізинг-плюс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області до подання вказаної вище позовної заяви із заявою про забезпечення позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 29.12.2017 р. судової справи № 904/10678/17, розгляд вказаної вище заяви доручено судді Мельниченко І.Ф.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2018 р. у справі № 904/10678/17 заяву ТОВ "Машлізинг-плюс" задоволено в повному обсязі та вжиті заходи забезпечення позову, шляхом зупинення продажу автомобіля марки CHEVROLET, модель EPICA LF69K, 2008 року випуску, VIN- НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2018 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Машлізинг-Плюс" залишено без розгляду.
Ухвалою від 18.01.2018 р. після усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 05.01.2018 р., господарським судом відкрито провадження у справі № 904/19/18 та призначено підготовче засідання на 12.02.2018 р.
16.01.2018 р. від приватного виконавця Щигарцева Ігоря В'ячеславовича до господарського суду надійшло клопотання про зустрічне забезпечення позову, шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок господарського суду Дніпропетровської області грошових коштів в сумі 128 510, 43 грн., яке ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2018 р. задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 р. вказану вище ухвалу господарського суду про вжиття заходів зустрічного забезпечення скасовано.
26.01.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля марки CHEVROLET EPICA, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN- НОМЕР_1 від 08.09.2017 р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Машлізинг-Плюс" та Приватним акціонерним товариством "Криворіжаглобуд".
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2018 р. вказану вище позовну заяву ТОВ «Техноімпульс» залишено без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 09.02.2018 р. господарським судом залучено до участі у справі № 904/19/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та позовну заяву останнього прийнято до розгляду у справі № 904/19/18 та призначено підготовче засданні на 12.02.2018 р.
06.02.2018 р. від приватного виконавця Щигарцева І.В. надійшли заперечення на позову заяву ТОВ «Машлізінг-плюс», відповідно до яких другий відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та зазначає, що сторонами договору купівлі-продажу від 08.09.2017 р., на підставі якого було позивачем придбано спірний автомобіль, не було вчинено всіх передбачених законодавством дій, необхідних для набуття права власності на нього, а саме: не було знято автомобіль з обліку, не було отримано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт), не було фактично передано спірний автомобіль позивачу, вказаний договір купівлі-продажу був укладений після набрання рішення суду у справі № 904/7256/17 законної сили, а також було здійснено його продаж за заниженою вартістю.
12.02.2018 р. від ПрАТ «Криворіжаглобуд» також надійшов відзив на позову заяву ТОВ «Машлізінг-плюс», відповідно якого перший відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що на момент продажу спірного автомобіля згідно даних Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 08.09.2017 р., він не перебував під забороною відчуження. Крім того, перший відповідач як попередній власник автомобіля виконав всі необхідні дії для його продажу, а саме: 13.09.2018 р. автомобіль знятий з військового обліку в Інгулецькому об'єднаному районному військовому комісаріаті та 20.11.2017 р. поставлений на військовий облік в Центрально-міському районному військовому комісаріаті. Проте, продовженню проведенню подальших реєстраційних дій перешкоджали дії другого відповідача, пов'язані з самовільним вивезенням автомобіля в невідомому напрямку та накладенням арешту на автомобіль.
Наданий ПрАТ «Криворіжаглобуд» відзив на позов містить вимогу про зобов'язання останнього після зняття арешту виконати дії щодо зняття спірного автомобіля з обліку в територіальному сервісному центрі МВС.
Ухвалою господарського суду від 12.02.2018 р. в підготовчому засідання оголошено перерву до 05.03.2018 р.
28.02.2018 р. ТОВ «Машлізінг-плюс» подано заперечення на позовну заяву ТОВ «Техноімпульс», в яких позивач зазначає, що укладення договору купівлі-продажу, який третя особа просить визнати недійсним, ні яким чином не порушує права чи інтереси останнього. Відносно посилань третьої особи на фіктивність оспорюваного правочину, позивач зазначає, що 08.09.2017 р. відповідно до акту приймання-передачі спірний автомобіль був переданий позивачу, що виключає можливість визнання даного правочину фіктивним. Щодо посилань третьої особи на занижену вартість спірного автомобіля, позивач вказує на те, що відповідно до приписів цивільного законодавства ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін та не потребує обов'язкового проведення оцінки майна. Разом з тим, укладенню спірного договору купівлі-продажу, передувало укладення Попереднього договору від 04.09.2017 р., нотаріально посвідченого, відповідно до умов якого ПрАТ «Криворіжаглобуд» зобов'язалось продати на користь ТОВ «Машлізінг-плюс» рухоме майно (44 одиниці в переліку), зокрема, спірний автомобіль, вартість якого визначена на підставі Звіту з експертної грошової оцінки від 10.05.2017 р. та яка становить 12 355, 44 грн. без ПДВ.
Крім того, ТОВ «Машлізінг-плюс» вважає необґрунтованими посилання ТОВ «Техноімпульс» на відсутність реєстрації транспортного засобу, як підставу для визнання договору недійсним, оскільки згідно з чинним законодавством державна реєстрація автомобіля не є передумовою для набуття права власності на нього.
До того ж, вказаний відзив містить вимогу щодо витребування від ПрАТ "Криворіжаглобуд" витягу зі Звіту з експертної грошової оцінки майна останнього станом на 10.05.2017 року, складеного ТОВ "Центр техніко-економічних і соціальних досліджень", та довідку від 13.09.2017 року про зняття автомобіля з військового обліку в Інгулецькому об'єднаному районному військовому комісаріаті м. Кривого Рогу.
Розглянувши подане клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на те, що останнє не відповідає вимогам, зазначеним у статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Так, позивачем у клопотанні про витребування доказів не зазначено:
- заходів, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
- причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
З огляду на викладене, клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає.
Не погоджується ТОВ «Машлізінг-плюс» також із запереченнями приватного виконавця Щигарцева І.В. на позовну заяву, викладеними у відзиві на позов, та посилається на те, що право власності на спірний автомобіль виникло у позивача з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 08.09.2018 р. Крім того, спростовуючи фіктивність правочину, позивач посилається на здійснення оплати вартості автомобілів, в тому числі спірного автомобіля, на підставі попереднього договору від 04.09.2018 р. на загальну суму 1 367 235, 60 грн., в підтвердження чого надає платіжні доручення на вказану суму. До того, позивач зазначає, що спірний автомобіль було взято на бухгалтерський облік підприємства останнього.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 18.04.2018 р. та відкладено підготовче засідання до 26.03.2018 р.
05.03.2018 р. від ПрАТ «Криворіжаглобуд» подано відзив на позовну заяву ТОВ «Техноімпульс», в якій перший відповідач посилається на те, що при укладенні спірного договору купівлі-продажу у останнього не було мети перешкоджати приватному виконавцю Щигарцеву І.В. щодо виконання рішення господарського суду від 18.10.2017 р. у справі № 904/8600/17, в якій стягувачем є ТОВ «Техноімпульс», що також підтверджується тим, що спірний договір купівлі-продажу був укладений 08.09.2017 р., а виконавче провадження щодо виконання вказаного рішення суду було відкрито пізніше - 20.11.2017 р. Крім того, другий відповідач зазначає, що предметом спору у справі № 904/8600/17 є заборгованість за договором поставки, а не звернення стягнення саме на спірний автомобіль. Відносно посилань приватного виконавця на фактичне знаходження спірного автомобіля у ПрАТ «Криворіжаглобуд», останній зазначає, що спірний автомобіль було самовільно вивезено приватним виконавцем зі стоянки для службового автотранспорту за адресою: м. Кривий Ріг, Широківське шосе, 1а., яка належить на праві власності позивачу на підставі укладених із ПрАТ «Криворіжаглобуд» договорів купівлі-продажу.
Крім того, ПрАТ «Криворіжаглобуд» надало заперечення на відповідь другого відповідача на позову заяву ТОВ «Машлізінг-плюс», в яких не погоджується із позицією приватного виконавця та посилається на аналогічні обставини, як і у відзиву на позов ТОВ «Техноімпульс».
26.03.2018 р. ТОВ «Техноімпульс» надано відповідь на відзив ТОВ «Машлізінг-плюс», в якій третя особа вказує на порушення її права внаслідок укладення оспорюваного правочину, оскільки у разі застосування наслідків недійсності правочину, останній матиме можливість задовольнити свої вимоги у справі № 904/8600/17 шляхом звернення стягнення на майно боржника. Крім того, ТОВ «Техноімпульс» вважає акт прийому-передачі від 08.09.2017 р. нікчемним, оскільки він не містить всіх необхідних реквізитів, а тому, на думку останнього, не може підтверджувати передачу транспортного засобу позивачу. До того ж, третя особа вважає, що позивач був обізнаний про наявність значної кількості рішення, де боржником є ПрАТ «Криворіжаглобуд», а тому останні як пов'язані особи умисно уклали оспорюваний правочин з метою уникнення відповідальності.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.04.2018 р.
20.04.2018 р. від ТОВ «Машлізінг-плюс» надійшли пояснення щодо відповіді ТОВ «Техноімпульс» на відзив позивача, в яких останній посилається на те, що отримав його поштою вже після закриття підготовчого провадження. Вказані пояснення зводяться до того, що ТОВ «Машлізінг-плюс» не погоджується із обґрунтуванням ТОВ «Техноімпульс» порушення своїх прав та інтересів тим, що у разі застосування наслідків недійсності правочину, останній матиме можливість задовольнити свої вимоги за рахунок спірного майна, оскільки в розумінні ст. 215 ЦК України заінтересованою особою є особа, чиї права та законні інтереси порушені саме на момент вчинення оспорюваного правочину. Крім того, ТОВ «Машлізінг-плюс» зазначає, що акт прийому-передачі від 08.09.2017 року повністю відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та підтверджує не факт набуття права власності позивачем, а факт виконання оспорюваного правочину.
У судовому засідання 24.04.2018 р. оголошено перерву до 25.04.2018 р.
25.04.2018 р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст.240 Господарського процесуального кодексу України.).
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Машлізінг-Плюс», дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд -
08.09.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Машлізінг-плюс», як покупцем (Позивач у даній справі) та Приватним акціонерним товариством «Криворіжаглобуд», як продавцем (Перший відповідач у даній справі) укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кірієнко І.М. за № 1665 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного Договору, за цим Договором Продавець зобов'язується передати у власність Покупця транспортний засіб марки CHEVROLET, модель EPICA LF69K, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN- НОМЕР_3 , тип Легковий-седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а Покупець зобов'язується прийняти Автомобіль і сплатити за нього зазначену в Договорі грошову суму.
Згідно п. 1.2. Договору, автомобіль, зазначений в пункті 1.1. договору належить Продавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого 31.05.2012 року Криворізьким ВРЕР УДАІ МВС України в Дніпропетровській області.
Відповідно до п. 1.3. Договору, продавець стверджує, що на момент укладення договору вказаний автомобіль не перебуває під арештом чи забороною, він не заставлений, у податковій заставі не перебуває. Треті особи не мають право на автомобіль.
Під забороною відчуження (арештом) згідно з витягом, виданого з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 08.09.2017 р., цей автомобіль не перебуває.
В п. 2.1. Договору сторони встановили, що продаж автомобіля за домовленістю сторін здійснюється за 14 826, 53 грн., в тому числі ПДВ, з яких сума в розмірі 14 826, 53 грн. сплачена в безготівковій формі в повному обсязі Покупцем продавцю 04.09.2017 року згідно Попереднього договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рисіною С.В. за реєстровим № 2551 від 04.09.2017 року.
Відповідно до звіту з експертної грошової оцінки складеного станом на 10.05.2017 року ТОВ «Центр техніко-економічних і соціальних досліджень» (сертифікат субота оціночної діяльності № 16413/14 виданий Фондом Державного майна України 14.05.2014 року) ринкова вартість автомобіля становить 14 826, 53 грн. (п. 2.2.).
Згідно п. 3.1. Договору, цей Договір вступає в дію з дати його підписання Сторонами на нотаріальному договорі до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.
08.09.2017 р. сторони склали акт прийому-передачі, відповідно до якого ПрАТ «Криворіжаглобуд» передав, а ТОВ «Машлізінг-Плюс» прийняв на території виробничої бази за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Широківське шосе, 7 наступні об'єкти: транспортний засіб марки CHEVROLET, модель EPICA LF69K, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN- НОМЕР_3 , тип Легковий-седан-В, вартість якого складає 14 826, 53 грн. (копія вказаного акту залучена до матеріалів справи (том 1, а.с.12).
Звертаючись із даним позовом, ТОВ «Машлізінг плюс» посилається на те, що постановою про опис та арешт майна боржника від 19.12.2017 року, винесеною приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим І.В., на автомобіль, який придбаний ним на підставі Договору купівлі-продажу від 08.09.2017 р., накладено арешт, у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження № 55205956 щодо виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2017 року у справі № 904/8600/17 про стягнення заборгованості з ПрАТ «Криворіжаглобуд» на користь ТОВ «Техноімпульс».
У поданій позовні заяві, позивач зазначає, що вказані дії приватного виконавця Щигарцева І.В стали можливими внаслідок невиконання ПрАТ «Криворіжаглобуд», як попереднім власником, обов'язку щодо зняття спірного автомобіля з обліку в територіальному сервісному центрі МВС.
Вказані вище дії позивач вважає такими, що спрямовані на не визнання права власності ТОВ «Машлізінг-плюс» на спірний автомобіль, а тому такими, що порушують права та інтереси останнього щодо вільного володіння, користування та розпорядження його власністю, у зв'язку з чим позивач просить визнати за ним право власності на автомобіль, виключити його з опису та зняти арешт.
Заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Частиною першою статті 317 ЦК України визначено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Виходячи зі змісту даної правової норми, право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно. Тобто у позивача є право власності на певне майно, і має місце факт оспорювання належного позивачу права.
Отже, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права, на захист якого подано позов, останній повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його право на вказане майно, тобто право власності.
Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях ЗУ "Про дорожній рух" та Порядку, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 4 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Як свідчать матеріали справи, 04.09.2018 р. ТОВ «Машлізінг-плюс», як покупцем та ПрАТ «Криворіжаглобуд», як продавцем укладено попередній договір купівлі-продажу, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С.В., та за умовами якого останні домовились про купівлю-продаж рухомого майна, в тім числі спірного автомобіля, з умовою укладення Основного договору до 15 жовтня 2017 р. (том 1 а.с179-183).
В п. 1.1.5. Попереднього договору сторони встановили, що оплата здійснюється шляхом авансового платежу в розмірі 1 357 235 грн. (в тім числі спірний автомобіль вартістю 14 826, 53 грн.) протягом 5 банківських днів з моменту підписання та укладання цього договору.
На виконання вказаного вище Попереднього договору ТОВ «Машлізінг-плюс» перерахував на рахунок ПрАТ «Криворіжаглобуд» грошові кошти на загальну суму 1 367 235, 60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких залучені до матеріалів справи (том 1, а.с. 185-187).
В подальшому, як вже встановлено вище, сторонами 08.09.2017 р. укладено основний договір купівлі-продажу, який нотаріально посвідчений та на виконання якого ПрАТ «Криворіжаглобуд» передав ТОВ «Машлізінг-плюс» спірний автомобіль, про що сторони склали акт прийому-передачі від 08.09.2017 р.
Таким чином, з огляду на вказані вище обставини право власності на спірний автомобіль у ТОВ «Машлізінг-плюс» виникло саме з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 08.09.2017 р.
Зважаючи на те, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про виникнення у позивача права власності на автомобіль марки CHEVROLET, модель EPICA LF69K, 2008 року випуску, VIN- НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вимога щодо визнання права власності на нього, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
Як встановлено вище, відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцева Ігоря В'ячеславовича від 19.12.2017 р. у рамках виконавчого провадження № 55205956 спірний автомобіль описано та накладено на нього арешт (том 1 а.с. 31-32).
Вказане вище виконавче провадження відкрито щодо виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 31.20.2017 р. у справі № 904/8600/17, за яким боржником є ПрАТ «Криворіжаглобуд», тобто попередній власник спірного автомобіля.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК України, ст. 12 ГПК України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження").
Тобто нормами чинного законодавства нерозривно пов'язано звернення особи до суду з вимогою про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту.
З огляду на те, що станом на момент винесення приватним виконавцем вказаної вище постанови про опис та арешт майна, а саме, 19.12.2017 р., позивач вже був власником автомобіля марки CHEVROLET, модель EPICA LF69K, 2008 року випуску, VIN- НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вимоги останнього про виключення його з опису та зняття з нього арешту слід визнати також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення другого відповідача та третьої особи із посиланнями на фіктивність вказаного правочину судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.
Як вже встановлено судом вище, позивачем та першим відповідачем вчинено фактичні дії щодо виконання укладеного правочину, шляхом передачі автомобіля на підставі акту прийому-передачі та оплати його вартості, докази чого надані суду, а тому такий правочин в розумінні ст. 234 Цивільного кодексу України не може розцінюватись як фіктивний.
Не заслуговують на увагу і посилання другого відповідача та третьої особи на заниження ціни продажу автомобіля, з огляду на приписи ст. 632 Цивільного кодексу України, якою визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Відносно посилань відповідача та третьої особи на не здійснення позивачем реєстрації спірного автомобіля в сервісному центрі МВС, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 34 ЗУ "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо їх реєстрації.
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Крім того, відповідно до пункту 8 Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів. Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.
Таким чином, положенням вказаного акту регулюються та встановлюються обов'язки продавців та покупців транспортних засобів щодо зняття з реєстраційного обліку, реєстрації транспортного засобу, тощо.
Проте, вказані положення не встановлюють пов'язаність моменту реєстрації транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах із набуттям особою права власності на нього.
Відносно розподілу судових витрат господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як вже зазначено вище, позивач звернувся до суду із вимогою як про визнання права власності на майно (майнова вимога), так і про виключення його з опису та зняття з нього арешту (немайнова вимога).
Вимога про визнання права власності на спірне майно обґрунтована безпосередньо неправомірними діями другого відповідача - приватного виконавця Щигарцева І.В., які пов'язані з невизнанням права власності позивача на автомобіль, який є предметом спору.
Вимога про виключення автомобіля з опису та зняття з нього арешту мотивована, як неправомірними діями другого відповідача - приватного виконавця Щигарцева І.В., яким винесено постанову про опис та накладення арешту на спірний автомобіль, так і діями першого відповідача щодо не зняття спірного автомобіля після його продажу з обліку в територіальному сервісному центрі МВС.
Таким чином, з огляду на задоволення вимог позивача в повному обсязі та виходячи зі ступеня вини відповідачів, господарський суд вважає необхідним покласти судові витрати в сумі 1 600 грн. за вимогу майнового характеру на другого відповідача - приватного виконавця Щигарцева І.В., які підлягають відшкодуванню на користь позивача.
Як вже встановлено вище, позивач звернувся до суду із вимогою як майнового характеру, так і немайнового.
Згідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Порядок сплати судового збору встановлено в статті 6 Закону України "Про судовий збір" - далі Закон.
Так, відповідно до частини 3 вказаної статті Закону, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Матеріали справи свідчать, що при звернення із даним позовом позивачем було сплачено лише за майнову вимогу згідно платіжного доручення №22 від 28.12.2017 р. на суму 1 600 грн. (том 1 а.с. 9).
З огляду на викладене, судовий збір за немайнову вимогу в сумі 1600 грн. підлягає стягненню до державного бюджету України також з врахуванням ступеня вини з першого та другого відповідачів по 800 грн. з кожного.
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноімпульс», дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд -
Як встановлено при розгляді позовної заяви ТОВ «Машлізінг-плюс», 08.09.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Машлізінг-плюс», як покупцем та Приватним акціонерним товариством «Криворіжаглобуд», як продавцем укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кірієнко І.М. за № 1665 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного Договору, за цим Договором Продавець зобов'язується передати у власність Покупця транспортний засіб марки CHEVROLET, модель EPICA LF69K, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN- НОМЕР_3 , тип Легковий-седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а Покупець зобов'язується прийняти Автомобіль і сплатити за нього зазначену в Договорі грошову суму.
08.09.2017 р. сторони склали акт прийому-передачі, відповідно до якого ПрАТ «Криворіжаглобуд» передав, а ТОВ «Машлізінг-Плюс» прийняв на території виробничої бази за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Широківське шосе, 7 наступні об'єкти: транспортний засіб марки CHEVROLET, модель EPICA LF69K, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN- НОМЕР_3 , тип Легковий-седан-В, вартість якого складає 14 826, 53 грн. (копія вказаного акту залучена до матеріалів справи (том 1, а.с.12).
Звертаючись із даним позовом, третя особа - ТОВ «Техноімпульс» просить суд визнати недійсним вказаний вище правочин, у зв'язку з його фіктивністю, оскільки, на думку ТОВ «Техноімпульс», ТОВ «Машлізінг-плюс» та ПрАТ «Криворіжаглобуд» своїми діями намагаються уникнути відповідальності за порушення своїх господарських зобов'язань ПрАТ «Криворіжаглобуд», а також перешкоджають своїми діями виконанню приватним виконавцем Щигарцевим І.В. рішення господарського суду у справі № 904/8600/17.
В обґрунтування фіктивності правочину, ТОВ «Техноумпульс» посилається на те, що на момент укладення оспорюваного правочину, а саме, 04.09.2017 р. набрало законної сили рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/7256/17 про стягнення з ПрАТ «Криворіжаглобуд» заборгованості на користь ПП «Агромир», проте, незважаючи на вказане рішення сторонами було укладено оспорюваний правочин. При цьому в матеріалах виконавчого провадження № 55205956 наявний висновок суб'єкта оціночної діяльності, відповідно до якого спірне рухоме майно оцінено в 163 000 грн., в той час як його продаж на підставі оспорюваного правочину здійснено за заниженою вартістю, а саме, за 14 826, 53 грн.
Крім того, вказаний автомобіль не було знято з обліку та фактично він продовжує знаходитись у ПрАТ «Криворіжаглобуд», в підтвердження чого ТОВ «Техноімпульс» посилається на акт від 19.12.2017 р., складений приватним виконавцем Щигарцевим І.В. в рамках виконавчого провадження № 55205956.
Заявлені ТОВ «Техноімпульс» вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З наведеного вбачається, що особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Таким чином, при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів, які б свідчили про те, що в момент укладення оспорюваного правочину було порушено права та законні інтереси ТОВ «Техноімпульс», останнім суду не надано.
Посилання третьої особи на виконавче провадження № 55205956 в рамках якого виконується наказ щодо стягнення з ПрАТ «Криворіжаглобуд» на користь ТОВ «Техноімпульс» заборгованості, яка може бути погашена за рахунок спірного автомобіля, який був відчужений на підставі договору купівлі-продажу від 08.09.2017 р., таким доказом бути не може.
Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний правочин був укладений та нотаріально посвідчений 08.09.2017 р., в той час як виконавче провадження № 55205956 було відкрито лише 20.11.2017 р., а наказ господарським судом був виданий 31.10.2017 р.
Крім того, згідно зі статтею 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.
Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.
Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину.
Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.
Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.
У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний.
Як вже встановлено судом вище, сторонами правочину було вчинино всі дії на його виконання, що свідчить про те, останні дійсно мали намір створити правові наслідки на момент його вчинення, у зв'язку з чим такий договір не може розцінюватися як фіктивний у розумінні ст. 234 Цивільного кодексу України.
Крім того, як свідчать матеріали справи, всі загальні вимоги, додержання яких є необхідними для дійсності правочину, у розумінністатті 203 Цивільного кодексу України, сторонами при укладенні договору, додержано, в зв'язку з чим у суду відсутні підстави для визнання його недійсним.
Керуючись статтями 202, 203, 215, 234, 317, 328, 334, 392, 639, 655 Цивільного кодексу України, статтями 13, 60 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», статтями 4, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу У країн-і, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Машлізінг-Плюс» - задовольнити.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Машлізинг-Плюс» (50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд 219, Ідентифікаційний код 40241402) право власності на майно - автомобіль CHEVROLET, модель EPICA LF69K, 2008 року випуску, VIN- НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Виключити автомобіль марки CHEVROLET, модель EPICA LF69K, 2008 року випуску, VIN- НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 з опису та зняти арешт з автомобіля марки CHEVROLET, модель EPICA LF69K, 2008 року випуску, VIN- НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладений приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим Ігорем В'ячеславовичем відповідно до його постанови від 19.12.2017 року про опис та арешт майна боржника.
Стягнути з приватного виконавця Щигарцева Ігоря В'ячеславовича ( АДРЕСА_1 , номер посвідчення НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Машлізинг-Плюс» (50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд 219, Ідентифікаційний код 40241402) 1 600 грн. (одна тисяча шістсот гривень) судового збору.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Криворіжаглобуд» (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Південний, буд. 1 А, Ідентифікаційний код 01238979) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 в Відділенні банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) 800 грн. (вісімсот гривень) судового збору.
Стягнути з приватного виконавця Щигарцева Ігоря В'ячеславовича ( АДРЕСА_1 , номер посвідчення НОМЕР_5 ) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 в Відділенні банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) 800 грн. (вісімсот гривень) судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" - відмовити.
Ршення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04.05.2018
Суддя І.Ф. Мельниченко