Справа № 548/287/18
Провадження №2/548/245/18
18.04.2018 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Миркушіної Н.С.,
за участю секретаря судового засідання - Листопад В.Л.,
за участю адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про втрату права користування жилим приміщенням внаслідок відсутності особи понад встановлені строки,-
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про втрату права користування жилим приміщенням внаслідок відсутності особи понад встановлені строки, мотивуючи його тим, що вони ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( дошлюбне прізвище Глазкова), відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 12.08.1994 р. видане Органом приватизації при Хорольській міській раді та Договору купівлі-продажу від 01.08.1997 р. є власниками квартири № 10 у житловому будинку № 4, що знаходиться по вул. Кременчуцькій у м.Хоролі Полтавської області, в якій і по сьогоднішній день проживають та продовжують бути зареєстрованими.
Разом з нами, в даній квартирі зареєстрована відповідач ОСОБА_4
В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з»явилася, але прохала в заяві про розгляд справи у її відсутність.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та прохала їх задовольнити.
В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з»явилася, але прохала в заяві про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилася з невідомих суду причин, хоча належним чином була повідомлена відповідно до ч. 11 ст.128 ЦПК України про дату, час і місце розгляду справи, відзиву не подала, а тому на підставі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого заперечень від позивача не надходило.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді цієї справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про втрату права користування жилим приміщенням внаслідок відсутності особи понад встановлені строки,підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 не проживає з позивачами однією сім'єю та фактично проживає в іншому місті. Спосіб життя який веде відповідач призвів до того, що Розпорядженням голови районної державної адміністрації 13. 07.2016 року № 177 було встановлено опіку над її дитиною та призначено пощивача, ОСОБА_2 опікуном над ОСОБА_5.
Відповідач проживає в різних місцях, проводить весь свій час, на свій власний розсуд.
З того моменту коли вона залишила сім'ю та покинула сина пройшло майже чотири роки. Позивачам не відомо за якою адресою проживає відповідач. По телефону та за допомогою Інтернету позивачі не спілкуються, листи один одному не пишуть.
Відповідач не цікавиться долею сім'ї, сина, його утриманням.
Комунальні служби, що надають послуги по утриманню квартири №10 у житловому будинку № 4 що знаходиться на вул. Кременчуцькій у м.Хорол, в своїх розрахунках (квитанціях) вказують кількість мешканців з урахуванням відповідача, та нараховують по своїм тарифам відповідні розміри грошових коштів які позивачі мають сплатити таким службам за надані нампослуги.
Позивачі не бажають оплачувати комунальні платежі за відповідача, оскільки вона не проживає в квартирі. У позивачів скрутне матеріальне становище, на ОСОБА_2, утриманні знаходиться малолітня дитина відповідача, тому вони як можуть намагаються зберегти та заощадити грошові кошти, а наявність реєстрації відповідача в даній квартирі, змушує їх сплачувати за неї в той час коли вона не користується та не проживає в квартирі вже близько чотирьох років.
Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ізст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також, у відповідності до положень статей 55, 124 Конституції України та статті ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За положеннямист. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках, прямо передбачених пунктами 1-7 частини 3 зазначеної статті.
Як зазначено у ст. 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Як зазначено у п. 34, 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156ЖК УРСР;стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
За змістомстатті 391 ЦК позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого майном, що не пов'язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У зв'язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає задоволенню такої вимоги судом.
У відповідності дост. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»підставою для зняття з реєстрації місця проживання є судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над майном, не повязана з використанням його властивостей.
Право користування власністю - це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості.
Під правом розпоряджатися розуміють юридично забезпечену можливість власника визначати долю майна.
.Враховуючи вищевикладене, суд вважає позов про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Статтею 6 Конституції України прописано право кожного на житло та передбачено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
З огляду на що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У Постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства ( статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР, стаття 405 ЦК України). Отже у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, предявивши водночас одну із таких вимог:
1) про позбавлення права власності на житлове приміщення;
2) про позбавлення права користування житловим приміщенням;
3) про визнання особи безвісно відсутньою;
4) про оголошення фізичної особи померлою.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтва про смерть. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації.
У відповідності до вимогст. 141 ЦПК України витрати із сплати судового збору в сумі 704,80 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 76, 78, 81, 89, 133, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 391 ЦК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», - суд
Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про втрату права користування жилим приміщенням внаслідок відсутності особи понад встановлені строки,- задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування квартирою № 10 в буд.4 по вул. Кременчуцькій в м. Хорол Полтавської області, та зняти її з реєстрації за даною адресою.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, останнє відоме місце проживання : ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 704, 80 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу 23.04.2018 року.
Суддя: Н.С. Миркушіна