Єдиний унікальний номер судової справи 766/4550/18
Провадження №11-сс/791/181/18 Головуючий у 1-й інст.: ОСОБА_1
Категорія: скарга на ухвалу про
обрання запобіжного заходу у вигляді тримання
під вартою. Доповідач: ОСОБА_2
03 травня 2018 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
з участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 23.03.2018 р. щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, уродженця с. Софіївка Каховського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018230190000549, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -
встановила:
Зазначеною ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 23.03.2018 р. задоволено клопотання слідчого СВ Каховського ВП ГУНП України в Херсонській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20.05.2018 року.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 вважає рішення слідчого судді незаконним, оскільки жоден із ризиків, перерахованих у клопотанні слідчого та в ухвалі суду прокурором доведено не було, вони є лише припущенням. При обранні запобіжного заходу суд взяв до уваги лише те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, і підозра підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколами допитів свідків, не взявши до уваги те що свідки підтвердили твердження ОСОБА_8 про те, що він діяв обороняючись та завдав потерпілому тілесних ушкоджень у ході самооборони.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову якою змінити запобіжний захід на більш м'який та не пов'язаний з обмеженням свободи.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, в судових дебатах залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
При вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ст.194 ч.1 КПК України, а саме:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_8 відповідає фактичним обставинам справи і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.
Відповідно до положень ст. ст. 177, 183 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування чи вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.
Відповідно до оголошеної ОСОБА_8 підозри, він близько 19.00 год. 20.03.2018 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , переслідуючи прямий умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання смерті ОСОБА_10 , на гранті раптово виниклих неприязних відносин, через сварку, яка була спровокована потерпілим ОСОБА_10 із свідком ОСОБА_11 , використовуючи ніж, завдав останньому один удар в праву скроню та один удар у передню поверхню грудної клітини з правого боку, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітини з правої сторони, що призвело до пошкодження крупних судин серця та супроводжувалося гострою крововтратою, наслідком чого настала смерть ОСОБА_10 .
21.03.2018 року ОСОБА_8 був затриманий і в цей же день йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 115 КК України. (а.п. 12-13, 14) і ця підозра підтверджена матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця вчинення кримінального правопорушення; допитом свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_12 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; протоколом проведення слідчого експерименту; довідкою СМЕ від 21.03.2018 року.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного ОСОБА_8 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України є обґрунтованою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Словосполучення «обґрунтована підозра» передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин («Cebotari v. Moldova», п. 48).
При оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними («Боцано проти Франції»).
Відповідно до положень п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.
Як встановив слідчий суддя і це підтверджується матеріалами провадження ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років. Слідчий суддя правильно звернув увагу, що є ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки за місцем реєстрації не проживає, офіційно не працевлаштований та не має законного джерела доходу, а також тяжкість покарання, що загрожуватиме підозрюваному у разі визнання його винним, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 про можливість звільнення ОСОБА_8 з-під варти є безпідставними. Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у якому оголошено про підозру ОСОБА_8 , дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею правильно обраний такий запобіжний захід.
Зазначені обставини, а також те, що ОСОБА_8 загрожує тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, вказують на існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ці ризики відповідно до ч.2 ст. 177, ст.183 КПК виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що ухвала слідчого судді є незаконною у зв'язку із тим, що судом не взято до уваги те що свідки підтвердили твердження ОСОБА_8 про те, що він діяв обороняючись та завдав потерпілому тілесних ушкоджень у ході самооборони на думку колегії суддів є передчасними, так як слідчий суддя перевірив вагомість наявних доказів, які дають достатні підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні цього кримінального правопорушення.
На цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Враховуючи викладене, колегія суддів порушень норм КПК при постановленні ухвали не знаходить та вважає, що висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_8 відповідає фактичним обставинам справи, а тому цю ухвалу необхідно визнати законною і обґрунтованою у зв'язку з чим підстав для її скасування і задоволення апеляційної скарги захисника немає.
Керуючись ст. ст. 407 ч. 3 п. 1; 422 КПК колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого Херсонського міського суду Херсонської області від 23.03.2018 р. щодо підозрюваного ОСОБА_8 , якою задоволено клопотання слідчого СВ Каховського ВП ГУНП України в Херсонській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
(підпис) (підпис) (підпис)
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду
Херсонської області ОСОБА_2