Справа № 548/359/18
Провадження № 2/548/281/18
23.03.2018 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - Миркушіної Н.С.,
за участю секретаря судового засідання - Комаренко В.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадженя цивільну справу за позовом Хорольської районної державної адміністрації, в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Хорольської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,-
Хорольська районна державна адміністрація в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Хорольської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, мотивуючи його тим, що 30.01.2018 року до служби у справах дітей Хорольської районної державної адміністрації надійшла заява неповнолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Вишняки, Хорольський район Полтавської області, з проханням розглянути питання щодо позбавлення її матері ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки с. Вишняки, Хорольський район Полтавської області, батьківських прав по відношенню до неї.
Мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2, народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, до останнього часу проживала в с. Вишняки, Хорольський район Полтавської області.
Батько ОСОБА_1 записаний за заявою гр. ОСОБА_3 відповідно до ч.1 статті 135 Сімейного кодексу України (за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров'я).
В судове засідання представник позивача Хорольської районної державної адміністрації та третьої особи Служби у справах дітей Хорольської районної державної адміністрації, Сенчук А.В. не з"явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, зазначивши, що позовні вимоги підтримує повністю та прохає їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилася , але подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, зазначивши, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з»ясувавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, належно оцінивши всі зібрані по справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 25 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, материнство і дитинство дають право на особливе піклування і допомогу. Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом.
Судом встановлено, що 06.02.2018 року працівниками служби у справах дітей та районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді спільно з інспектором відділу ювенальної превенції Хорольського ВП ГУНП України в Полтавській області здійснено обстеження умов проживання неповнолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 В ході обстеження з'ясовано, що неповнолітня проживає в родині своєї бабусі - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 В будинку проживають також ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6
Будинок складається з 3 жилих кімнат, коридору та кухні. Опалення пічне, опалюється твердим топливом.
В ході бесіди з неповнолітньою ОСОБА_1 з'ясовано, що мати, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, ніякої участі у її вихованні не бере та самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків, не цікавиться її життям та здоров'ям, на свята не вітає, матеріально не утримує, схильна до бродяжництва та зловживання спиртними напоями. Неодноразово залишала дитину на призволяще і вирушала у невідомому напрямку. Через дані обставини дитина, ОСОБА_1, ніде не навчається, змушена працювати щоб хоч якимсь чином себе фінансово забезпечити.
Крім того, мати ОСОБА_2 відмовляється оформити дитині документ, необхідний для вступу до навчального закладу за спеціальністю молодший спеціаліст (паспорт у формі ID-картки) або для допуску до ЗНО (паспорт громадянина України) та подальшого вступу до вищого навчального закладу.
З ОСОБА_2 неодноразово проводилися індивідуальні роз'яснювальні бесіди про необхідність оформлення таких документів, але мати не реагує на прохання оформити дитині документи, до того ж громадянка ОСОБА_2 також не має паспорта громадянина України та відмовляється його виготовити.
Відповідно до пункту 6 розділу VII наказу Міністерства освіти, молоді та спорту України від 13.10.2017 №1377 «Про затвердження Умов прийому на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста у 2018 році», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2017 року №1346/31264 випускникам 9-х класів, які планують вступати на спеціальність молодшого спеціаліста потрібно оформити паспорт у формі ID-картки, відповідно до пункту 2 розділу IV наказу Міністерства освіти, молоді та спорту України від 10.01.2017 №25 «Деякі питання нормативного забезпечення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27 січня 2017 року №118/29986 реєстрація на зовнішнє незалежне оцінювання та участь в основній сесії здійснюється за пред'явленням паспорта громадянина України.
Важливим обов'язком батьків є забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти. Це їх обов'язок як перед суспільством, так і перед дитиною. Батьки зобов'язані створити дитині умови для здобуття освіти. Цей обов'язок батьки повинні здійснювати відповідно до Закону України "Про освіту"
На даний час мати, ОСОБА_2, знаходиться у с. Яреськи Шишацького району.
ОСОБА_2 було запрошено на засідання комісії з питань захисту прав дитини. ОСОБА_2 з'явилася на засідання, поводилася агресивно, сперечалася з членами комісії та сварилася, а також заявила, що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав по відношенню до її неповнолітньої доньки ОСОБА_1.
Питання неналежного виконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 розглядалося на комісії з питань захисту прав дитини Хорольської районної державної адміністрації 12.02.2018 року.
Згідно висновку Комісії з питань захисту прав дитини Хорольської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, доцільно позбавити батьківських прав по відношенню до неповнолітньої доньки, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 164 СК України мати/батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Заявляючи позов в інтересах неповнолітньої дитини, орган опіки та піклування Хорольської районної державної адміністрації виходить з того, що вона не може самостійно захистити свої права та реалізувати процесуальні повноваження.
Відповідно до частини 1 статті 165 Сімейного кодексу України особою, яка має право звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, має право бути орган опіки та піклування.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню доньки, не піклується про її життя, здоров'я та майбутнє, матеріально не забезпечує.
Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до абз.2 п.16 вищевказаної постанови вбачається, що, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно зі ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до абз.7 п.16 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Позбавляючи батьківських прав відповідача, суд в першу чергу виходить з найкращих інтересів дитини, яка потребує належного виховання з метою духовного та фізичного розвитку її особистості. Саме на це звернув увагу Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року.
Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини, ухваленою Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1989 року, ратифікованою ВРУ 27.02.1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
На думку суду, факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків відносно сина, що грубо порушує його права та інтереси, є доведеним, а тому позов є обґрунтованим.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до твердого переконання про необхідність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись на дитину визначається судом.
Відповідно до п.п. 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до ст.79 ч.1 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, тобто з 28.02.2018 року.
Відповідно до ст. 430 ч.1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Одночасно, суд вважає необхідним відповідно до ст. 180 СК України, задовольнити позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідач аліментів на утримання дитини неповнолітньої доньки, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
Судові витрати покладаються на відповідача на підставі ст.141 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 25 Загальної декларації прав людини, ст.ст. 9, 18 Конвенції про права дитини, ст.ст. 10, 12,81,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, ст. ст. 141, 150, 155, 160, 161, 164 - 167, 180, 194 СК України, п.п. 15, 16 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд,-
Позов Хорольської районної державної адміністрації, в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Хорольської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,- задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8
Стягнути аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки с. Вишняки Хорольського району Полтавської області на утримання ОСОБА_1, у розмірі 1/4 усіх видів її доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , з дня подачі позову до суду, а саме з 28.02.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки с. Вишняки Хорольського району Полтавської області на користь держави судовий збір у розмірі 704, 80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.
Повний текст судового рішення складено 02.04.2018 року.
Суддя : Н.С. Миркушіна