Справа №766/18680/17
Пров. №2/766/403/18
23 квітня 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Хайдарової І.О.,
секретар Сікорська Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері,-
встановив:
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на своє утримання аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів доходу, починаючи з дня подання позову та довічно.
В обгрунтування позову зазначила, що відповідач ОСОБА_2 її сином, у 2005 році він змінив своє прізвище. Все життя вона виховувала сина, забезпечувала його всім необхідним, піклувалась про його фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема забезпечувала необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, надавала доступ до культурних та інших духовних цінностей, сприяла засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, створювала умови для отримання ним освіти. У 2010 році помер її чоловік ОСОБА_3. Починаючи з 2010 року, після смерті чоловіка, в неї погіршилось здоров'я. З 2015 року вона постійно лікується, перебуває під наглядом окуліста, ендокринолога, офтальмолога, потребує постійного лікування. На даний час має діагноз: цукровий діабет, 2 тип, середньої важкості, субкомпенсований; діабетична ангіопатія сітуівки ока; непроліферативна діабетична макулопатія, вторинна дистрофія сітківки; ускладнена початкова катаракта на обох очах; діабетична ангіопатія нижніх кінцівок ІІ ступеня; діабетична полінейропатія. Отримуваної нею пенсії в розмірі 1788 грн. не вистачає на проживання, сплату комунальних послуг та лікування. Син обіцяє допомагати, однак належної регулярної допомоги не надає.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.11.2017 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився - про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 народився 09 квітня 1976 року, матір'ю є ОСОБА_5, що підтверджено свідоцтвом про народження серії І-КГ №312595 виданим 05.05.1976 року Міським віддлом РАЦС м. Херсона.
21 травня 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено шлюб, внаслідок чого чоловік змінив прізвище на ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії 1-КГ №034030 виданим Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області.
Згідно листа КЗ "Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського" від 20.10.2017 р. №03-26/1380, стосовно звернення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, надано інформацію, що за даними окуліста з 03.02.2015 року перебуває на диспансерному обліку з діагнозом діабетична ретинопатія; з 26.09.2016 р. отримала лікування в стаціонарі. Діагноз: Діабетична непрофіративна ретинопатія обох очей; з 06.10-17.10.2016 р. перебувала в офтальмологічному відділенні лікарні ім. А. і О. Тропіних з діагнозом: Непроліферативна діабетична ретинопатія, стан після лазеркоагуляції сітківки обох очей. Початкова ускладнена катаракта обох очей. Рекомендовано: нагляд ендокринолога, курси вітамінно-тканинної терапії. З 06.06-17.10.2017 р. перебувала в офтольмологічному відділенні з діагнозом Непроліферативна діабетична ретинопатія обох очей, вторинна дистрофія сітківки (стан після лазеркоагуляції сітківки), ускладнена початкова катаракта очей. 14.06.2017 р. операція. Субтенонове введення бетаметазону на обох очах. З 05.09-11.09.2017 року знаходилась у офтальмологічному відділенні лікарні ім. А. і О. Тропіних. Лікування: епібульбарно офтавікс. 06.09.2017 р. операція. Потребує подальшого лікування у офтальмолога, динамічного спостереження у ендокринолога та окуліста. За даними лікаря ендокринолога: з 29.10.2010 р. спостерігається у лікаря ендокринолога. 22.02.2017 р. заведена амбулаторна картка у ендокринолога. З 27.03.2017 р. по 05.04.2017 р. перебувала в стаціонарі ендовідділення КЗ "Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних". Діагноз: цукровий діабет, 2 тип, середньої важкості, некомпенсований; діабетична ангіопатія сітуівки ока; початкова ускладнена катаракта ока, діабетична ангіопатія нижніх кінцівок ІІ ст., діабетична полінейропатія, гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2ст., ризик 4.
Відповідно до ч. 1ст. 202 Сімейного кодексу України,повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено частиною 1статті 204 Сімейного кодексу України.
Відповідно достатті 201 Сімейного кодексу України, обов'язкові умови та підстави покладення на дітей обов'язку утримувати своїх батьків: діти досягли вісімнадцяти років; батьки є непрацездатними за віком або за станом здоров'я; батьки потребують матеріальної допомоги; відсутні обставини для звільнення дітей від обов'язку утримувати своїх батьків.
Таким чином, моментом виникнення обов'язку утримувати своїх батьків є наявність усіх перерахованих умов. Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.
Сам факт непрацездатності батьків не є безумовною підставою для виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Тобто, батьків слід визнавати такими, що потребують матеріальної допомоги. Свідченням такої потреби є отримання матір'ю чи батьком доходів, які є меншими за прожитковий мінімум. Згідно діючого законодавства, держава забезпечує необхідним утриманням непрацездатних осіб - пенсією за віком, пенсією з інвалідності, державною допомогою тощо. Тому при вирішенні спору необхідно враховувати розмір такого державного утримання і ставити його у залежність із прожитковим мінімумом.
Непрацездатними визнаються особи, що досягли пенсійного віку та інваліди I, II та III груп.
Згідно статті 205 Сімейного кодексу України,суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків. При цьому судом враховуються всі інтереси сторін: непрацездатність батьків та їх потреба у матеріальній допомозі, матеріальне становище дітей, догляд дітей за батьками тощо.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 березня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України», при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, згідно з ч. 2ст. 205 СК Українипри визначення розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків.
Таким чином, непрацездатним і таким, що потребують матеріальної допомоги батькам, надається право звернутися до суду за примусовим стягненням аліментів зі своїх дітей. Обов'язок виплачувати аліменти своїм батькам в судовому порядку може бути покладено тільки на повнолітніх дітей.
Суд, враховує обставини справи, що позивачка є непрацездатною, отримує пенсію в розмірі 1788,00 грн., тому приходить до висновку, що остання потребує утримання свого сина.
Виходячи з принципів змагальності, всебічності та повноти з'ясування обставин справи, розумності та справедливості, вважає за можливе стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частки його доходу, на утримання матері довічно, оскільки суду відповідачем не надано відомостей про місце роботи, отримання доходів, наявність інших утриманців, тощо.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн. за вимоги про стягнення аліментів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.180,181, 182,183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст.10,12,13,141,206, 247, 263-265,280-284,430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) аліменти на утримання непрацездатної матері у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 30.10.2017 року і довічно.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь держави судовий збір в розмірі 640,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяОСОБА_7