Справа № 461/1348/18
Провадження № 1-кс/461/1189/18
27.04.2018 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 щодо не визнання потерпілим та зобов'язання до вчинення дій ,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність слідчого Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 щодо не визнання потерпілим у кримінальному провадженні та зобов'язання до вчинення дій покликаючись на те, що 18.02.2018 року він звернувся до органу досудового розслідування із клопотанням щодо його процесуальної участі в статусі потерпілого у кримінальному провадженні №42018141090000001 від 03.01.2018 року. Однак, станом на час розгляду справи, органом досудового розслідування не оцінено інформацію, не дотримано порядку процесуальної участі потерпілого у кримінальному провадження та не вирішено питання щодо визнання його потерпілим від кримінального правопорушення. Просив скаргу задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали скарги та письмові докази, вважаю, що скаргу слід задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнений до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 303 КПК України рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження, можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Нормою статті 304 ч.1 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою ст.303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до ст.306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, її представника, захисника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого або прокурора не є перешкодою у розгляді скарги.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області перебуває кримінальне провадження №42018141090000001 від 03.01.2018 року.
Як вбачається із матеріалів справи, 18.02.2018 року ОСОБА_3 звернувся до органу досудового розслідування із клопотанням про визнання його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно ч.1 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Відповідно до ч.2 ст.55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Частиною 5 ст.55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 при подачі клопотання вказано про нанесену моральну шкоду, а тому вважаю, що скаргу слід задовольнити.
Як вбачається із п.1 ч.2 ст.56 КПК України під час досудового розслідування потерпілий має право на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим.
Згідно ч.3 ст.110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Постанови слідчого і прокурора - це процесуальні документи, якими оформляються їх рішення під час провадження досудового розслідування. Загальні для всіх постанов слідчого і прокурора вимоги, конкретизуються в статтях КПК, які регламентують порядок складання і зміст постанов про проведення певної процесуальної дії.
Винесення постанови слідчим і прокурором являється оціночним поняттям, яке визначається в кожному конкретному випадку, виходячи від обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання слідчого і прокурора та відповідає вимогам ст.94 КПК України, яка визначає, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку із для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ст. 248 ч.3 КПК України, прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті - Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; 3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; 4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою; 5) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого; 6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню; 7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення; 8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу; 9) стосовно податкових зобов'язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
На підставі вказаного, приходжу до висновку, що скарга обґрунтована та підлягає до задоволення, зважаючи на те, що ОСОБА_3 , в порядку ст. 220 КПК України, звертався до Галицького ВП ГУНП у Львівській області із відповідним клопотаннями, однак вмотивованої постанови за вказаним клопотаннями прийнято не було, що не відповідає вимогам ст. 220 КПК України.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 303, 304, 306, 318-380 КПК України, слідчий суддя,-
скаргу задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області у кримінальному провадженні №42018141090000001 від 03.01.2018 року, в порядку ст.ст. 55, 56, 110, 220 КПК України, вирішити питання процесуальної участі в статусі потерпілого ОСОБА_3 ; про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання винести вмотивовану постанову, копію якої вручити ОСОБА_3 , а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - таку надіслати йому.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .