Дата документу Справа № 233/5288/15-к
Єдиний унікальний № 233/5288/15-к Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/778/562/18 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 115 ч. 2 КК України
25 квітня 2018 року м. Запоріжжя
Судова колегія з кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Запорізької області в місті Запоріжжі кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, яка брала участь у розгляді провадження судом першої інстанції
- прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та в його інтересах адвокатів ОСОБА_10 та ОСОБА_16 , обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах адвоката ОСОБА_12 на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 1 лютого 2017 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, який має вищу освіту, працює інженером з охорони праці Костянтинівського управління газового господарства, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2002 та 2006 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст. 187 ч. 4, ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 9, 12 КК України та засуджено:
- за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;
- за ст. 115 ч. 2, п.п. 1, 9, 12 КК України до покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
На підставі ч. 2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначене остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Його ж - ОСОБА_7 цим вироком суду визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (в редакції 2001 року) та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України від цього покарання звільнено у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Початок строку покарання ОСОБА_7 вироком суду постановлено рахувати з дня його затримання - з 10 червня 2009 року.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Курахівка Селидівського району Донецької області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, працює пожежним в МНС, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2004 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , не судимого,
визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст. 187 ч. 3, 4, ст.115 ч. 2, п.п. 1, 9, 12, КК України та призначено покарання:
- за ч. 3 ст. 187 КК України у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;
- за ч. 4 ст. 187 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;
- за п.п. 1, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у вигляді довічного позбавлення волі.
На підставі ч. 2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Його ж - ОСОБА_8 цим вироком суду визнано винуватим у чиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (в ред. 2001 року) та призначено йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України від цього покарання звільнено у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 вироком суду постановлено рахувати з дня його затримання - з 10 червня 2009 року.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, який має середню технічну освіту, одруженого, обіймає посаду начальника торгівельного відділу ТОВ «Сонячне місто плюс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , не судимого,
визнано винуватим у вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України та засуджено до покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 вироком суду постановлено рахувати з дня його затримання - з 10 червня 2009 року.
Зараховано ОСОБА_9 у строк призначеного покарання строк його перебування під вартою з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 10 червня 2009 року по 10 липня 2015 року включно та постановлено вважати його таким, що фактично відбув покарання, призначене за цим вироком суду.
Вироком суду вирішено цивільні позови, долю речових доказів та судових витрат, -
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України за наступних обставин.
21 жовтня 2008 року приблизно о 19 годині, точного часу не встановлено, ОСОБА_8 та невстановлена особа з метою нападу на ОСОБА_17 та заволодіння його майном, одягнувши на голови маски, протиправно проникли через незамкнені ворота до приміщення гаражу № НОМЕР_1 , розташованого на дев'ятій вулиці автогаражного кооперативу «Венера» в м. Краматорську Донецької області, де діючи умисно, із корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб здійснили напад на потерпілого ОСОБА_17 в процесі якого ОСОБА_8 з метою придушення волі потерпілого до опору, наніс йому декілька ударів в область обличчя та стали погрожувати застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, демонструючи невстановлений предмет, схожий на обріз мисливської рушниці, який тримав в руках ОСОБА_8 та наказавши лягти на підлогу обличчям вниз.
Після того, як ОСОБА_17 , побоюючись за своє життя та здоров'я, виконав вказані вимоги та ліг на підлогу, ОСОБА_8 приставив до його голови невстановлений предмет, схожий на обріз мисливської рушниці та завдав ним приблизно 10-12 ударів в область голови та тіла, заподіявши легкі тілесні ушкодження у вигляді садна та синців волосистої частини голови, синців задньої поверхні грудної клітини зліва і став висловлювати потерпілому вимоги видачі належних йому грошових коштів, а невстановлена досудовим слідством особа в цей час шукала грошові кошти та цінне майно в приміщенні гаражу.
Придушивши волю потерпілого до опору, ОСОБА_8 та невстановлена в ході досудового слідства особа з'ясували у нього, що грошові кошти знаходяться в гаражному боксі в автомобілі «Shevrolet Ewanda» і діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я, заволоділи належними ОСОБА_17 грошовими коштами в розмірі 1300 гривень, ключами від автомобілю вартістю 1200 гривень, мобільним телефоном «Самсунг Д 900» вартістю 1400 гривень із карткою мобільного оператора вартістю 50 гривень, після чого з місця скоєння злочину зникли, заподіявши ОСОБА_17 матеріальної шкоди на загальну суму 3950 гривень, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Крім того цим вироком суду ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 1, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, а ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України за наступних обставин.
Приблизно в грудні 2008 року ОСОБА_7 , працюючи інженером з охорони праці Костянтинівського управління газового господарства, припустив, що у начальника вказаного управління ОСОБА_18 та його дружини ОСОБА_19 , яка обіймала посаду головного бухгалтера управління, за місцем їх проживання може бути велика сума грошових коштів у розмірі не менше 100 000 доларів США, про що він повідомив своєму двоюрідному брату ОСОБА_8 та запропонував скоїти розбійний напад з проникненням у житло з метою заволодіння майном та грошовими коштами в особливо великих розмірах, що належать ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , на що ОСОБА_8 відповів згодою.
З метою полегшення процесу підготовки та вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вирішили залучити до скоєння запланованого злочину знайомого ОСОБА_9 , якому у січні 2009 року запропонували взяти участь у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , розповівши про ймовірну суму грошових коштів, що знаходяться за місцем мешкання останніх, на що ОСОБА_9 відповів згодою, вступивши таким чином із ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у попередню змову на вчинення розбійного нападу із проникненням у житло, з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах.
Досягнувши злочинної згоди, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розробили план підготовки та вчинення злочину, відповідно до якого вони повинні були шляхом спостереження за ОСОБА_18 та ОСОБА_19 встановити розпорядок їх дня, після чого в зручний для них час вчинити розбійний напад. При цьому вони розподілили між собою злочинні ролі, відповідно до яких ОСОБА_8 та ОСОБА_7 мали проникнути в житло ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , заволодіти їхнім майном, а ОСОБА_9 - доставити їх до місця вчинення злочину на своєму автомобілі та забрати їх звідти з викраденим майном, забезпечивши можливість бути непоміченими сторонніми особами, швидко зникнути з місця злочину і тим самим уникнути кримінальної відповідальності за скоєне. Реалізуючи спільний узгоджений план злочинних дій, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб в період часу з січня по травень 2009 року, використовуючи автомобілі ВАЗ-2199 державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 та ВАЗ-2110 державний номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_9 , стежили за ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , встановивши їх розпорядок дня та маршрути пересувань, визначивши для себе таким чином, зручний час для вчинення злочину.
В процесі підготовки до вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 приблизно в травні 2009 року, точні день та час не встановлені, придбали маски з прорізами для очей, що приховують обличчя, рукавички, стартові пакети до мобільних телефонів для зв'язку між собою під час вчинення злочину, свинцеві грузила у вигляді кульок, що використовуються для риболовлі, моток липкої стрічки «скотч».
В якості знаряддя вчинення злочину ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 вирішили використовувати наявні у останнього наручники, ніж та газовий пістолет «RG-88» № НОМЕР_4 калібру 9мм, із якого ОСОБА_7 раніше шляхом видалення зі стволу втулки із розсікачем виготовив вогнепальну зброю. Вказаний пістолет та 7 набоїв із гумовими кулями несмертельної дії калібру 9мм ОСОБА_7 в травні 2009 року, точної дати та часу не встановлено, передав ОСОБА_8 з метою виготовлення останнім з даних набоїв боєприпасів за допомогою придбаних ними свинцевих грузил у вигляді кульок, а також вражаючої сили пістолета.
26 травня 2009 року приблизно о 9 годині 00 хвилин ОСОБА_8 , знаходячись в гаражному боксі, розташованому за адресою: АДРЕСА_5 , діставши гумові кулі з переданих йому ОСОБА_7 набоїв, вставив на їх місце свинцеві грузила у вигляді кульок, після чого затиснув гільзу набоїв, тим самим незаконно виготовив 7 набоїв, які є боєприпасами. Використовуючи один з виготовлених боєприпасів, ОСОБА_8 здійснив постріл із вказаного пістолета в металеве відро, переконавшись у вражаючій дії кулі та можливості його використання в якості знаряддя вчинення злочину.
26 травня 2009 року приблизно о 10 годині 30 хвилин реалізуючи спільний злочинний намір, спрямований на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном та грошовими коштами в особливо великих розмірах, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на автомобілі ВАЗ-2110 державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням останнього прибули до м. Костянтинівка Донецької області в район розташування будинку ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , після чого ОСОБА_9 повернувся до м. Краматорська, а ОСОБА_8 відповідно до раніше розробленого плану, взявши із собою пістолет «RG-88» № НОМЕР_4 калібру 9мм та маску, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_9 підійшов до будинку АДРЕСА_6 , де мешкали потерпілі, перестрибнув через огорожу, незаконно проникнувши, таким чином, у двір вказаного будинку, після чого шляхом вільного доступу зайшов у будинок, пройшов на веранду, де драбиною піднявся на другий поверх та в одній з кімнат став чекати ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які приїхали додому приблизно о 14 годині. Залишаючись у вказаній кімнаті та спостерігаючи через вікно за ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , ОСОБА_8 став очікувати зручного моменту для нападу на них.
26 травня 2009 року приблизно о 17 годині 10 хвилин - 18 годині, точного часу не встановлено ОСОБА_9 , реалізуючи спільний злочинний намір, спрямований на вчинення розбійного нападу на потерпілих з метою заволодіння майном та грошовими коштами в особливо великих розмірах, на автомобілі ВАЗ-2110 державний номерний знак НОМЕР_3 привіз ОСОБА_7 за проханням останнього із м. Краматорська до м. Костянтинівки, висадивши його неподалік від того місця, де вранці цього ж дня висадив ОСОБА_8 , а сам повернувся до м. Краматорська.
26 травня 2009 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, точного часу не встановлено, ОСОБА_8 дочекавшись зручного моменту, коли ОСОБА_18 та ОСОБА_19 знаходились вдвох на веранді вказаного будинку, надівши маску, спустився із другого поверху і діючи умисно, із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном та грошовими коштами в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , будучи особою, яка раніше вчинила розбій, напав на ОСОБА_18 та ОСОБА_19 та погрожуючи насильством, небезпечним для життя та здоров'я, яке полягало в погрозі застосування пістолета, який він утримував в руці, наказав потерпілим зайти в приміщення будинку та лягти на підлогу обличчям вниз. ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , побоюючись за своє життя та здоров'я виконали вимоги ОСОБА_8 , а останній по мобільному телефону зателефонував ОСОБА_7 , якому повідомив про те, що злочин відносно потерпілих ним розпочато і сказав заходити в приміщення будинку, на що останній діючи відповідно до раніше розробленого плану, надівши маску, незаконно потрапив у приміщення будинку АДРЕСА_6 , де діючи умисно, із корисливих спонукань з метою нападу та заволодіння майном потерпілих та грошовими коштами в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , разом із останнім завели за спину руки ОСОБА_18 та наділи на нього наручники, а ОСОБА_8 обмотав навколо рота ОСОБА_19 липку стрічку «скотч» і на протязі приблизно 30-40 хвилин стали вимагати від потерпілих віддати нібито наявні у них грошові кошти в сумі 100 000 доларів США, при цьому погрожуючи їм застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, а саме пістолетом «RG-88» № НОМЕР_4 калібру 9 мм, який ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 та наявним у останнього ножем в процесі чого заволоділи належним потерпілим майном, потерпілих, на загальну суму 26643 гривні 71 копійка.
Після цього, усвідомивши, що іншого цінного майна і грошових коштів у потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 немає та зважаючи на те, що на думку ОСОБА_7 , його впізнала ОСОБА_19 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за пропозицією останнього, прийняли спільне рішення вчинити вбивство потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 з метою приховання вчиненого ними розбійного нападу.
Так, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , виходячи за межі раніше обумовленої домовленості із ОСОБА_9 щодо скоєння розбійного нападу, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на протиправне заподіяння смерті двом особам, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою приховати інший злочин, 26 травня 2009 року в період часу приблизно з 19 години до 21 години 30 хвилин, точного часу не встановлено, ОСОБА_7 з належного йому пістолета «RG-88» № НОМЕР_4 калібру 9мм здійснив два постріли в область живота ОСОБА_18 , від чого останній помер цього ж дня приблизно о 21 годині 30 хвилин. Після здійснення вказаних пострілів ОСОБА_7 сказав ОСОБА_8 вбити ОСОБА_19 та передав йому пістолет «RG-88» № НОМЕР_4 , на що останній з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_19 намагався здійснити з нього постріл, але ця спроба виявилась невдалою, оскільки пістолет заклинило.
З метою доведення свого злочинного наміру до кінця ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 наявний у нього викидний ніж, на що останній з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_19 , взяв вказаний ніж в праву руку та наніс ним один удар в область шиї ОСОБА_19 .
ОСОБА_7 , побачивши, що потерпіла жива, взяв на кухні належний потерпілим кухонний ніж, який передав ОСОБА_8 , а останній завдав ним один удар потерпілій ОСОБА_19 в область живота, після чого передав ніж ОСОБА_7 , який також завдав потерпілій одного удару в область живота вказаним ножем.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_18 були заподіяні: вогнепальне сліпе поранення атиповим снарядом передньої черевної стінки зліва, проникаюче у черевну порожнину з пошкодженням бризжейки тонкого кишечника, крововилив у черевну порожнину, загальне недокрів'я внутрішніх органів, явище порушення мікроциркуляції у нирках, крововилив під ендокард лівого шлуночка, набряк головного мозку і легень, яке утворилось від дії заряду вогнепальної зброї, що підтверджується наявністю на передній поверхні черевної стінки зліва рани з ознаками вхідного вогнепального отвору, наявністю раневого каналу, а також виявленим в черевній порожнині деформованого чужорідного тіла металевої щільності. Крім того, ОСОБА_18 були заподіяні вогнепальне сліпе поранення атиповим снарядом передньої черевної стінки зліва, не проникаюче в черевну порожнину, яке утворилось від дії заряду вогнепальної зброї; циркуляційні смуги тиску в області променезап'ястних суглобів, утворення яких характерно для циркуляційного здавлювання області зап'ясть тупими предметами з обмеженою поверхнею, що утворилися від дії наручників.
Причиною смерті потерпілого ОСОБА_18 , яка настала приблизно о 21 годині 30 хвилин 26 травня 2009 року, стало гостре недокрів'я внутрішніх органів, обумовлене проникаючим пораненням черевної стінки.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_19 були заподіяні: колото-різане поранення правої бокової поверхні шиї з пошкодженням гілок зовнішньої сонної артерії і внутрішньої яремної вени; колото-різане поранення лівої бокової поверхні грудної клітини в проекції 5 міжребір'я по задньо-підмишечній лінії, проникаюче в плевральну порожнину з пошкодженням верхньої частки лівої легені; колото-різане поранення лівої бокової поверхні грудної клітини в проекції 7-8 ребер, купола діафрагми, правої частки печінки; крововилив у черевну порожнину; крововилив у праву плевральну порожнину; крововилив у ліву плевральну порожнину; загальне недокрів'я внутрішніх органів; явища порушення мікроциркуляції в нирках; крововилив під ендокард лівого шлуночка; набряк головного мозку та легенів. Дані тілесні ушкодження утворились від дії колюче-ріжучого предмета і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні в момент заподіяння. Причиною смерті потерпілої ОСОБА_19 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , стало загальне недокрів'я внутрішніх органів, обумовлене вищеописаними пораненнями шиї та грудної клітини.
Після вчинення злочину ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , діючи відповідно до раніше розробленого плану, утримуючи майно, належне потерпілим ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , яким вони заволоділи за вищеописаних обставин, вийшли на автодорогу Костянтинівка - Краматорськ, звідки їх приблизно о 22 годині на автомобілі ВАЗ- 2110 державний номерний знак НОМЕР_3 забрав ОСОБА_9 , якому зателефонував ОСОБА_7 та попросив про це, та відвіз на дачу, що належить матері ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_5 , де ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сховали викрадене майно на подвір'ї вказаного будинковолодіння, закопавши біля паркану, а викрадені грошові кошти поділили на трьох.
Крім того, ОСОБА_7 приблизно в 2005-2006 році, більш точного часу не встановлено, за невстановлених обставин діючи умисно, незаконно - в порушення «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення, та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових речовин», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, які забороняють знаходження у власності громадян вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, придбав газовий пістолет «RG-88» № НОМЕР_4 калібру 9 мм, який переніс в гараж, розташований на території будинковолодіння АДРЕСА_5 , де за невстановлених обставин шляхом видалення втулки із розсікачем в каналі ствола зазначеного пістолета, незаконно виготовив вогнепальну зброю та став умисно, незаконно зберігати вказаний пістолет без передбаченого законом дозволу в гаражі вказаного будинковолодіння та носити без передбаченого дозволу.
25 травня 2009 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою використання зазначеного пістолета для вчинення злочину за невстановлених обставин придбали у невстановленої особи свинцеві грузила у вигляді кульок, які разом із зазначеним пістолетом і 7 набоями з гумовими кулями несмертельної дії калібру 9 мм перенесли до гаражу, розташованого на території будинковолодіння АДРЕСА_5 .
26 травня 2009 року приблизно о 9 годині, ОСОБА_8 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , перебуваючи в зазначеному гаражі, витягнувши гумові кулі з набоїв, вставив у них свинцеві кульки, після чого затиснув гільзу набоїв, тим самим незаконно виготовив сім боєприпасів. Перебуваючи у вказаному гаражі, ОСОБА_8 зробив один постріл з пістолету «RG-88» № НОМЕР_4 калібру 9 мм, який умисно, незаконно передав йому ОСОБА_7 , у відро, після чого вказаний пістолет і шість набоїв, виготовлених саморобним способом, ОСОБА_8 діючи умисно, незаконно зберігав та взяв із собою до м. Костянтинівка, куди поїхав на автомобілі ВАЗ-2110 під керуванням ОСОБА_9 , тобто носив при собі без передбаченого законом дозволу.
26 травня 2009 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 із застосуванням пістолета RG-88» № НОМЕР_4 калібру 9 мм та вищезазначених набоїв вчинили розбійний напад та вбивство ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , після чого закопали його разом із майном, яким заволоділи, на території будинковолодіння АДРЕСА_5 .
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить вирок суду змінити, виключити з мотивувальної частини вироку посилання на «виготовлення» вогнепальної зброї при кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263 КК України, кваліфікувати дії ОСОБА_7 в цій частині, як умисне, незаконне носіння, зберігання та передача вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів» від 05.07.2012 року виключено зі ст. 263 ч. 1 КК України таку кваліфікуючу ознаку складу цього злочину, як «виготовлення».
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_10 просить ОСОБА_7 визнати невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України через не доведення того, що вказані злочини вчинені ним та виправдати. Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 припинити та звільнити його з під варти.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що процедура визначення запасного судді ОСОБА_22 відбулася з порушенням вимог КПК України, ухвала Костянтинівського міськрайонного суду від 08.09.2015 року щодо автоматичного розподілу запасного судді є незаконною, оскільки в порушення ст. 320 КПК України винесена не судом в судовому засіданні, а суддею одноособово.
Зазначає, що 10 та 11 вересня 2015 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області у складі суддів Очерлота, ОСОБА_23 , Чернецького проведено підготовче судове засідання, 10 вересня 2015 року від обвинуваченого ОСОБА_7 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, того ж дня від ОСОБА_7 надійшло до суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.
Вважає, що рішення за вказаними клопотаннями було прийнято незаконним складом суду, оскільки суддя ОСОБА_24 знаходився у дружніх стосунках з потерпілим ОСОБА_18 , з огляду на що раніше цей суддя заявляв у цьому ж кримінальному провадженні самовідвід, який було задоволено 20 грудня 2012 року.
Зазначає, що було порушено порядок визначення запасного судді ОСОБА_1 , рішення про необхідність визначення запасного судді не приймалось та в журналі судового засідання від 1 жовтня 2015 року відсутні відомості, про вирішення зазначеного питання.
При цьому суддя ОСОБА_1 раніше в даному провадженні виносила рішення про тримання ОСОБА_7 під вартою, проте судом незаконно було відмовленню в задоволені заяви про її відвід, та не розглянуто заяву самої судді про самовідвід.
Захисник зазначає, що ОСОБА_7 був позбавлений права ознайомитись з матеріалами кримінального провадження відносно нього, оскільки судом було встановлено графік для ознайомлення та взагалі позбавлено можливості із посиланням на відмову ОСОБА_7 від ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Проте обвинувачений ОСОБА_7 не відмовлявся, а просив продовжувати ознайомлення в умовах Артемівської УВП, оскільки не міг находиться в неналежних умовах Костянтинівського ІТТ МВ ГУМВС України в Донецькій області, які не відповідають вимогам національного та міжнародного законодавства.
Звертає увагу на упередженість судді ОСОБА_22 , оскільки суддя при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу, висловлювався щодо довічного ув'язнення ОСОБА_7 без розгляду кримінального провадження по суті, чим порушив презумпцію невинуватості.
Захисник акцентує увагу на тому, що суддя ОСОБА_1 не мала права розглядати справу за обвинуваченням ОСОБА_7 , оскільки в межах даного кримінального провадження не лише вирішувала питання про звернення до апеляційного суду для визначення підсудності даного кримінального провадження, а й вирішила питання про продовження тримання ОСОБА_7 під вартою.
Захисник вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, оскільки в ньому викладений лише зміст підозри та відсутнє формулювання обвинувачення, що суперечить Конвенції про захист прав і основаних свобод людини 1950 року.
Вважає, що суд першої інстанції помилково визнав протоколи огляду будинків АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 допустимими доказами, оскільки огляд місця події 27 травня 2009 року відбувався 4 години 55 хвилин із застосуванням відеозйомки, проте до суду надійшов відеозапис тривалістю 3 хвилини, що не відображає всього ходу слідчої дії. Також огляд будинку АДРЕСА_8 , в той час як частина з учасників його проведення поставили свої підписи в обох протоколах оглядів.
Звертає увагу, що згідно протоколу огляду місця події в ньому міститься запис «18-23 сек», який стосується часу відновлення трупних плям на трупі ОСОБА_18 , який виконаний олівцем, з огляду на що вважає це доказ недопустимим в частині встановлення часу настання смерті потерпілого.
Зазначає, що в протоколі не враховано температуру навколишнього середовища та вологість повітря, також у будинку АДРЕСА_6 виявлено 12 патронів та 8 гільз, а згідно протоколу - вилучено 12 патронів і 7 гільз, деякі предмети з фото таблиці до протоколу огляду не описувалися та не вилучалися.
Для експертного дослідження було зроблено виріз з ковроліну тільки з однієї плями в залі, проте на фотозображеннях три плями, та не співпадає розмір вирізаного ковроліну з розміром направленого на експертизу. Зазначає, що після огляду місця події будинки не опечатувались, до них був вільний доступ.
Вважає, що суд першої інстанції помилково визнав допустимим доказом відтворення обстановки та обставин події від 11.06.2009 року, оскільки відсутні дані про спеціаліста, який проводив зйомку, слідча дія проводилась за відсутності захисника ОСОБА_8 , експерт та ОСОБА_8 не були ознайомлені зі своїми правами, слідчий ОСОБА_25 зробив виїмку речей без присутності власника домоволодіння та не вручив йому копію протоколу виїмки, відеозапис відтворення обстановки та обставин події наданий до суду не на оригінальному носії, та складається з шести нарізок без зазначення причин та часу переривання, також протокол на паперовому носії не співпадає з відеоматеріалом, працівники поліції приїхали до місця відтворення обстановки та обставин події раніше самого ОСОБА_8 , відеозапис не відображає, хто вказував дорогу до місця «схованки», що було відоме лише ОСОБА_8 , відеозапис не відображає причин затягнутого в часі очікування всіх присутніх біля будинку № 103 по вул. Сахалінська, м. Краматорськ.
Стверджує, що під час відтворення обстановки та обставин події, не ОСОБА_8 вів за собою учасників слідчої дії, показуючи шлях до схованки, а слідчий ОСОБА_25 , також перед проведенням слідчої дії працівники міліції розібрали частину забору будинку АДРЕСА_5 , що підтвердили свідки, та це свідчить про незаконні заздалегідь сплановані дії по знайденню хованки, слідчий провів виїмку речей у нічний час доби, проте оформив відтворенням обстановки і обставин події. При проведенні слідчої дії 11.06.2009 року та допиті у якості підозрюваного, ОСОБА_8 не мав захисника, хоча в протоколі мається підпис захисника, на що посилається суд першої інстанції, проте згідно відеозапису, захисника не було, що є порушенням норм КПК України.
Звертає увагу, що суд першої інстанції, як на підтвердження законності обшуку житла по АДРЕСА_5 , посилається на постанову від 10.06.2009 року про надання дозволу на доступ до території, проте зазначена постанова суду не використовувалася за призначенням 11.06.2009 року у нічний час доби, а була задіяна 12.06.2009 року для проведення обшуку будинку, крім того зазначена постанова в судовому засіданні не досліджувалась, тому суд не може посилатись на неї, як на доказ. Також слідчим в порушення вимог 79 КПК України 1960 року, не виносились постанови про залучення об'єктів до матеріалів кримінального провадження, які досліджувались експертом.
Захисник стверджує, що фактично перевірка щодо застосування відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконних методів проведення досудового розслідування не проведена, оскільки слідчий ОСОБА_26 , відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 КПК України, не мав право проводити розслідування у кримінальному провадженні щодо перевірки доводів обвинувачених, тому що він допитувався в якості свідка 04.08.2015 року по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про допустимість в якості доказів протоколів огляду предметів та постанов про приєднання цих предметів в якості речових доказів до матеріалів справи від 18.09.2009 року та 12.10.2009 року, оскільки 18.09.2009 року слідчий оглянув чохол від рушниці, проте з 10.09.2009 року по 30.10.2009 року зазначений чохол знаходився на судовій металознавчій експертизі в м. Донецьку. 18.09.2009 року слідчий оглянув 7 патронів та 8 гільз, залучив у якості речових доказів, проте після проведення судово-балістичної експертизи, вісім гільз відправлені до центральної кульо-гільзотеки ДНДЕКЦ МВС України.
Захисник вказує на те, що 12.10.2009 року слідчим були оглянуті предмети та визнані речовими доказами, проте на час огляду слідчим, деякі предмети знаходились на експертизі у м. Донецьку.
Вказує, що 12.10.2009 року слідчим було долучено до матеріалів провадження пістолет RG-88, який опечатаний у поліетиленовий пакет із полімерного матеріалу чорного кольору, без зазначення надпису на склейці, проте пістолет останній раз досліджувався на судовій-імунологічній експертизі 12.08.2009 року, та предмети дослідження були упаковані в один паперовий пакет із відповідними склейками, печатками та підписом. Що, як стверджує захисник, свідчить про наявність у слідчого кількох пістолетів.
Вважає, що суд помилково визнав належним доказом протокол пред'явлення предметів для впізнання потерпілими ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та свідком ОСОБА_27 , оскільки жодний предмет, який впізнали потерпілі із свідком не був долучений як речовий доказ, також порушено процедуру, не з'ясовано за якими ознаками особа буде впізнавати предмети. Також порушено вимогу щодо незалежних та незацікавлених осіб в якості понятих, так пойнята ОСОБА_28 працювала продавцем в магазині, що належить ОСОБА_15 . Впізнання предметів відбувалось в період, коли ці предмети були на експертизі в м. Донецьку.
Захисник вказує, що по кримінальному провадженню не встановлено часу, коли саме вчинене вбивство, а посилання суду на пояснення потерпілих та свідків тільки ускладнюють визначення часу здійснення злочину.
Також судом не встановлено всіх обставин заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_18 , від наявності яких настала смерть, судом не з'ясовано, чи міг вижити ОСОБА_18 при нанесені окремих видів ушкоджень. Не встановлено, з якої відстані було здійснено постріли, крім того в матеріалах провадження містяться суперечливі висновки експертів № МК-268 та №МК 498.
Також судом не встановлено обставин спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_19 та осіб, які до цього мають відношення, не встановлено чи могла вижити ОСОБА_19 при нанесенні окремих видів ушкоджень.
Суд безпідставно критично поставився до пояснень свідків захисту, оскільки докази, які спростовують пояснення свідків неналежні, так відтворення обстановки і обставин події від 12.06.2009 року за участю ОСОБА_8 проводилось без участі захисника, протокол зазначеної слідчої дії та протокол відтворення обстановки і обставин події від 11.06.2009 року за участю ОСОБА_9 не співпадає з відеозаписом фіксації. Зазначені відеозаписи були знищені слідчим під час їх перезапису, без залучення спеціаліста.
17.06.2009 року при проведені очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , був відсутній захисник ОСОБА_8 , не роз'яснені права та в протоколі відсутні підписи учасників слідчої дії.
Зазначає, що шапки-маски, які були направлені на судово-імунологічну експертизу не входили до переліку вилучених предметів під час проведення відтворення обстановки та обставин події та в якості речових доказів не залучались.
Звертає увагу, що зазначені предмети не співпадають за назвою та зовнішнім описом, у документах слідчих та експерта.
Суд першої інстанції надав протилежну оцінку одним і тим же доказам, а саме протоколу відтворення обстановки та обставин події від 12.06.2009 року за участі ОСОБА_8 , також суд не надав оцінку протиріччям між протоколом очної ставки від 17.06.2009 року між ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та висновками балістичної експертизи №560.
Судом першої інстанції визнані недопустимими докази висновки експертиз №253, №560, оскільки досліджуваний предмет надійшов в не упакованому вигляді, проте суд помилково визнав належним та допустимим доказом висновок судово-криміналістичної експертизи № МК-498 від 30.10.2009 року, на дослідження якого надійшов той самий предмет.
Захисник вказує, що жоден із предметів, які направлялись на експертизу, не були залучені до матеріалів справи в якості речового доказу.
Слідчий ОСОБА_25 при отриманні речових доказів з попередніх експертиз не залучав понятих при розкритті упаковок та не складав протоколи додаткових оглядів, отже слідчий сфальсифікував пояснювальний напис та відбиток печатки на дактилоскопічній експертизі № 91 та хімічній експертизі № 253, що підтверджується різницею надписів після надходження речей з попередньої експертизи на наступну.
Також захисник зазначає, що на металевознавчу та товарознавчу експертизу № 4675/14 4638/36, крім інших речей прибула картка МТС із пояснювальним текстом «висновок експерта №91», однак після проведення експертиза № 91, ще проводилась імунологічна експертиза № 123, отже картка МТС не могла потрапити на чергову експертизу в упаковці з атрибутикою експертизи № 91.
На судово-імунологічну експертизу № 123 моток ліпкої стрічки не було ідентифіковано та не вказано торгового знаку.
Захисник стверджує, що слідчим ОСОБА_29 здійснено підміну вирізів з ковроліну вилучених з місця події, оскільки розмір вилучених шматків не співпадають з розміром, який надійшли на експертизу. Також не співпадають рулони скотчу, які були вилучені, та ті які надійшли на експертизу. Слідчий ОСОБА_25 направив на експертизу інший об'єкт ніж той, по якому провели виїмку 27.05.2009 року, оскільки в протоколі виїмки та висновку експерта зазначена різна форма досліджуваного предмета (кулі).
Захисник звертає увагу, що 10.08.2009 року проводилась судово-хімічна експертиза № 253 по предметам «патрон» і «куля», проте 10.08.2009 року на балістичну експертизу поступила тільки куля.
14.09.2009 року на криміналістичну експертизу № МК-498 направлені предмети для дослідження, із надписом «висновки експерта 560 від 10.08.2009 року» проте зазначені предмети ніколи не направлялися на балістичну експертизу.
17.09.2009 року на криміналістичну експертизу направлені предмети, без надпису проведення попередньої цитологічної експертизи. Зазначає, що на дактилоскопічну експертизу № 92 від 06.07.2009 року слідчий направив сліди пальців рук в кількості 13 вилучених при огляді місця поді, проте на експертизу надійшли тільки 12 слідів, та поступили на дослідження без упаковки.
Також слідчий направив на дослідження судово-дактилоскопічної експертизи № 91 предмети, спосіб упаковки яких не відповідає вимогам, які забезпечують збереження слідів рук на об'єктах-носіях, також в не упакованому вигляді була направлена куля на хімічну експертизу № 253 та балістичну експертизу № 560, тому вважає, що суд повинен був визнати висновки всіх проведених судових експертиз недопустимими доказами.
Зазначає, що на судово-імунологічну експертизу № 104 від 14.07.2009 року слідчий направив об'єкт, який згідно до протоколу огляду місця події від 27.05.2009 року не вилучався.
Також на проведення балістичної експертизи № 466 від 02.06.2009 року направлені патрони, проте не з'ясовано кому саме вони належать оскільки ОСОБА_18 володів рушницею.
В матеріалах провадження містяться суперечливі висновки цитологічних та імунологічних експертиз, що виключає можливість встановити кому належить кров на ковроліні в залі і на ковроліні в спальні.
Також зазначає, що при огляді місця події були вилучені мобільні телефони господарів будинку, проте ніяких досліджень з ними не проводилось.
Судом першої інстанції не усунуті протиріччя між інформацією, зазначеною у обвинувальному акті з іншими матеріалами справи, а саме, протиріччя виготовлених, використаних патронів ОСОБА_8 із кількістю патронів, що надійшли до експертної установи. Протиріччя висновків балістичної експертизи та показаннями ОСОБА_8 щодо неможливості здійснити пострілу, та протиріччя щодо діаметру патрона з калібром пістолета, які мають різний розмір, що унеможливлює здійснення пострілу.
Звертає увагу, що суд не дослідив документи, які додавалися до матеріалів справи стороною захисту, а саме заперечення на ухвали Костянтинівського міськрайонного суду щодо розгляду скарг на незаконні дії слідчого та прокурора.
Вважає, що суд упереджено поставився до оцінки документів, які виправдовують ОСОБА_7 , так акт застосування розшукового собаки від 26.05.2009 року суперечить версії обвинувачення та протоколу ВООП за участю ОСОБА_8 від 11.06.2009 року. Відповідно до судово-хімічної експертизи № 254 від 05.08.2009 року на поверхнях тканин з синтетичного матеріалу вибухового перетворення, що утворюються при пострілах не виявлено.
Зазначає, що згідно висновків судово-трасологічної експертизи № 695 від 24.09.2009 року - слід від взуття, вилучений при ОМП залишений взуттям з іншою структурою підошовної поверхні, чим структура підошов черевик, вилучених у ОСОБА_7 .
Також суд не звернув уваги, що відповідно до дактилоскопічної експертизи № 92, слід пальців рук на коробці з під клавіатури комп'ютера не належить ні ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ні обвинуваченим.
Також 10.06.2009 року ОСОБА_7 був допитаний із використанням апарату «Поліграф», проте документально цей допит оформлено не було.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_16 просить вирок суду скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд, ОСОБА_7 звільнити з під варти.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що вирок ухвалено незаконним складом суду, так в ухвалені вироку брали участь судді, яким було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумніву їх неупередженості.
Також судом в супереч вимогам закону винесено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання від 08.09.2015 року без зазначення прізвищ судді, секретаря та учасників судового провадження, та підписано невідомою особою, проте засідання повинно здійснюватись колегіально.
Також в резолютивній частині ухвали відсутня вказівка на необхідність призначення запасного судді. У зв'язку із цим запасний суддя ОСОБА_22 був призначений не законно. 01.10.2015 року було задоволено відвід судді ОСОБА_24 , та незаконно призначено іншу запасну суддю ОСОБА_1 , оскільки нормами КПК України не передбачено повторного призначення запасного судді, та повторного призначення підготовчого судового засідання, яке відбулось 24.02.2016 року суддею ОСОБА_1 , що призвело до ухвалення вироку незаконним складом суду. Крім того суддя ОСОБА_1 раніше приймала участь у розгляді цього кримінального провадження та підлягала відводу. Крім того, в різний час різними учасниками судового розгляду подавалися заяви про відвід як окремим суддям, так і всьому складу суддів, які очевидно викликали сумнів у неупередженості, проте заяви задоволені не були, що свідчить про незаконний склад суду.
Зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення і засудив за вчинення дій, які йому в провину не ставилися, що грубо порушило його право на захист. Так, суд першої інстанції виключив з обвинувачення ОСОБА_9 його обов'язок спостереження за підходами до будинку, також суд на свій розсуд вказав час придбання предметів ОСОБА_7 , який йому в обвинувальному акті в провину не ставиться. Суд першої інстанції без обґрунтувань, за власною ініціативою змінив обставини вчиненого злочину, викладені в обвинувальному акті, які в обвинувачення ОСОБА_7 не ставляться. Також суд у вироку змінив час здійснення пострілів у потерпілого ОСОБА_18 , у вироку суду виключено з обвинувачення удар ОСОБА_7 ножем у грудну клітку потерпілої ОСОБА_19 і додав до обвинувачення удар ОСОБА_7 ножем в область живота потерпілої ОСОБА_19 , що стороною обвинувачення йому не інкримінується. З вироку виключені деякі ушкодження потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 без належного обґрунтування. В наслідок зазначених порушень, не встановлено осіб, від дій яких настала смерть потерпілих.
Зазначає, що вирок суду першої інстанції обґрунтовано доказами, які не були відкриті стороні захисту, на підставі обвинувального акту, який стороні захисту в порушення вимог ст. 293 КПК України не було вручено стороні захисту.
Вирок суду ухвалений на підставі обвинувального акту, який не відповідає вимогам закону, не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.
Суд першої інстанції при ухваленні вироку обмежився тільки переліком доказів, не вказавши що саме кожний доказ доводить і які саме докази підтверджують причетність до скоєння злочину, так, між висновками експертів та показаннями потерпілих та свідків є значні суперечності, щодо часу смерті ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .
Судом не надано оцінки показанням ОСОБА_7 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , які спростували знаходження ОСОБА_7 на місті злочину.
Стверджує, що суд безпідставно послався як на доказ протокол огляду приміщення № 470 від 27.05.2009 року, оскільки він вказує тільки на факт скоєння злочину, а не особу, яка його скоїла. При цьому ОСОБА_7 було заявлене клопотання про визнання даного доказу недопустимим, проте суд не розглянув дане клопотання в нарадчій кімнаті, чим порушив його право на захист від пред'явленого обвинувачення. Вважає, що зазначений протокол є недопустимим доказом, оскільки проведення слідчої дії фіксувалось на відеокамеру, де носієм інформації є відеокасета, проте слідством для огляду надано DVD диск невідомого походження, крім того запис неодноразово уривається та становить 3 хвилини, хоча огляд місця події відбувався 3 години 55 хвилин. Також, як вбачається з відеозапису, огляд місця події проводився без участі понятих, що суд взагалі не взяв до уваги. Крім того огляд будинку АДРЕСА_8 , проте частина з групи працівників поставили свої підписи в обох протоколах огляду. В зазначеному протоколі маються недопустимі виправлення та написи олівцем, що свідчить про фальсифікацію.
Захисник звертає увагу. що протокол додаткового огляду території будинковолодіння АДРЕСА_6 не узгоджується з показаннями ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту про спосіб проникнення на територію домоволодіння потерпілих, та очної ставки між нам та ОСОБА_9 . Також при проведені огляду не ізольовано знайдений відбиток підошви.
Також протокол огляду трупу ОСОБА_19 , акт судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_19 та висновок експерта не вказують безпосередньо на ОСОБА_7 , як на особу, що скоїла злочин.
Стверджує, що протокол очної ставки між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є недопустимим доказом оскільки відсутня остання сторінка протоколу, також зазначена слідча дія проведена за відсутності захисника ОСОБА_8 , та не роз'яснено права.
Відтворення обстановки та обставин події злочину за участю ОСОБА_9 не відповідає дійсності, оскільки обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засідання свою вину не визнав, та пояснив, що показання давав під тиском робітників поліції. Також в протоколі зазначеної слідчої дій вказано місце його складання м. Макіївка, суд першої інстанції зазначив, що це є опискою, проте описки може усувати тій орган, які допустив описку.
Суд першої інстанції при оцінці доказів допустився суперечностей, так, суд в показаннях обвинуваченого ОСОБА_8 встановив невідповідність висновкам експерта № 6-104 від 30.07.2009 року та №23-57-6-104 від 22.05.2009 року щодо фактичних обставин скоєння злочину, проте в порушення вимог ст. 62 Конституції України визнав зазначені невідповідності на користь обвинувачення. Також містяться суперечності показань ОСОБА_8 протоколу ВООП від 11.06.2009 року та протоколу очної ставки між останнім та ОСОБА_9 від 17.06.2009 року в частині схованки викраденого майна.
Також захисник стверджує, що відтворення обстановки та обставин події від 11.06.2009 року за участю ОСОБА_8 проводилось за відсутності його захисника, власника земельної ділянки, на якій було проведено виїмку, крім того не вручено протоколів виїмки. Зазначає, що слідчий ОСОБА_25 вказував, що треба розповідати та погрожував катуванням. Також, зазначена слідча дія фіксувалось на відеокамеру, де носієм інформації є відеокасета, проте слідством для огляду надано DVD диск невідомого походження, крім того запис неодноразово уривається та складається з декількох файлів, крім того текст протоколу на паперовому носії не збігається з відеоінформацією.
Зазначає, що на місті, на яке вказав в ході проведення слідчого експерименту вказав ОСОБА_8 , не знайдено ножів, яким спричинено тілесні ушкодження, проте суд визнав зазначені невідповідності на користь обвинувачення.
Стверджує, що протокол ВООП від 11.06.2009 року є недопустимим доказом, оскільки постанова суду від 10.06.2009 року не містить номеру справи та провадження, не містить відомостей про надання дозволу на обшук земельної ділянки, а тільки будинку, крім того виїмку проведено не під час обшуку, а під час ВООП.
Сам по собі факт належності мисливської рушниці не свідчить про особу, яка скоїла злочин, а може свідчити про причетність до злочину будь-кого.
Зазначає, що шапки-маски, які були направлені на судово-імунологічну експертизу, не входили до переліку вилучених предметів під час проведення відтворення обстановки та обставин події та в якості речових доказів не залучались. Звертає увагу, що зазначені предмети не співпадають за назвою та зовнішнім описом, у документах слідчих та експерта.
Звертає увагу, що чисельні клопотання захисника ОСОБА_35 та обвинуваченого ОСОБА_7 , щодо визнання недопустимими докази по справі, судом першої інстанції не розглянуто та не спростовані при винесені вироку.
Зазначає, що ОСОБА_9 підозрювався в скоєні злочинів передбачених ст. 187 та ст. 115 КК України, проте в порушення вимог КПК України, постанова про закриття кримінального провадження за ст. 115 КК України не виносилась, що вказує на невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПКУ.
Суд першої інстанції при розгляді справи залишив поза увагою висновки суду апеляційного суду Запорізької області.
Крім того захисник посилався на доводи, аналогічні доводам захисника ОСОБА_10 .
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд, кримінальне провадження в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України закрити, змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що обвинувальний акт відносно нього та реєстр матеріалів досудового розслідування складені з порушенням вимог ст. 291 КПК України, оскільки формулювання обвинувачення не ґрунтується на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію, так редакцію ч. 1 ст. 263 КК України 05.07.2012 року було змінено та виключено кваліфікуючу ознаку «виготовлення боєприпасів», що інкримінується ОСОБА_8 .
Вказує, що його дії за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України невірно кваліфіковані, оскільки в них не було умислу вчиняти вбивство з корисливих мотивів, а здійснили вбивство з метою приховати раніше вчинений злочин.
Вважає, що при складанні обвинувального акут було допущено істотну неконкретність формулювання обвинувачення та невідповідність цього обвинувачення правовій кваліфікації дій, що є порушенням права на захист.
Вказує, що ухвали Костянтинівського міськрайонного суду від 10.09.2015 року та 11.09.2015 року винесені незаконним складом суду, оскільки суддя ОСОБА_24 знаходився у приятельських та службових стосунках з ОСОБА_18 .
Зазначає, що суддя ОСОБА_1 не може розглядати кримінальне провадження відносно нього, оскільки був порушений порядок призначення запасного судді, крім того зазначена суддя вже приймала участь у розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Зазначає, що під час розгляду кримінального провадження неодноразово заявляв відводи колегії суддів через необ'єктивність та неупередженість, які задоволені не були, що свідчить про ухвалення вироку незаконним складом суду.
Зазначає, що судом було порушено його право на захист, так судові засідання 25.02.2016 року, 02.03.2016 року, 16.03.2016 року відбувалися у присутності тільки одного захисника ОСОБА_10 , проте судом не з'ясована думка учасників щодо розгляду справи за відсутності іншого захисника ОСОБА_16 .
Звертає увагу, що суд першої інстанції у супереч вимогам закону, не вжив заходів для забезпечення явки в судове засідання свідків ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 та оголосив показання зазначених осіб і послався на них у вироку. Явка зазначених осіб у судове засідання була необхідна для усунення протиріч.
Ухвалюючи вирок, суд першої інстанції допустився значних суперечностей та обрав вибірковий підхід до оцінки доказів.
Так, висновком судово-криміналістичної експертизи № 499 від 30.10.2009 року спростовуються показання ОСОБА_8 , що ніж яким завдали тілесні ушкодження ОСОБА_19 був викинутий. В матеріалах провадження відсутнє фото виявлення патронів і гільз, також при огляді місця події був знайдених ріжучий предмет, проте не був описаний та вилучений.
Також судом не встановлено знаряддя заподіяних тілесних ушкоджень ОСОБА_19 , також маються істотні суперечності щодо області нанесення тілесних ушкоджень, так з пред'явленого обвинувачення удар був нанесений в живіт та ліву область шиї, а згідно висновку експерта в область грудної клітини та правої бокової поверхні шиї, крім того відповідно до протоколу огляду трупа ОСОБА_19 , крім цих, були виявлені ще інші тілесні ушкодження, що фактично спростовує обвинувачення.
Не встановлено хто перший заподіяв удар.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки акту застосування розшукового собаки від 26.05.2009 року, що суперечить версії обвинувачення та протоколу ВООП за участю ОСОБА_8 від 11.06.2009 року, та відкинув його як такий, що не узгоджується з пред'явленим обвинуваченням, що свідчить про прояв обвинувального уклону при розгляді справи.
В матеріалах провадження є істотна суперечливість висновків судово-цитологічних експертиз № 736, № 735 та судово-імунологічних експертиз № 406, 408, 409 щодо визначення властивого крові ОСОБА_18 антигену.
Обвинувачений вказує, що ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 26.03.2015 року зобов'язано встановити точний час смерті ОСОБА_18 , проте ні судом першої інстанції ні органом досудового розслідування зазначених вказівок виконано не було. В матеріалах провадження маються суперечливі дані щодо встановлення часу смерті ОСОБА_18 .
Суд першої інстанції при ухвалені вироку обґрунтував вину ОСОБА_7 недопустимими доказами, а саме: відтворення обстановки та обставин події від 11.06.2009 року та від 12.06.2009 року за участю ОСОБА_8 , в протоколі якої не роз'яснені права підозрюваному ОСОБА_8 , також в протоколі наявний підпис захисника ОСОБА_40 , проте згідно відеозапису зазначеної слідчої дії, захисник не був присутній. Крім того, захисник ОСОБА_41 призначений слідчим, проте згідно відповіді юридичної консультації м. Костянтинівка, зазначений адвокат в обласній колегії адвокатів не перебував, також зазначає, що із адвокатом ОСОБА_42 був укладений договір про надання правової допомоги ОСОБА_8 . Звертає увагу. Що зазначена слідча дія проводилась без участі експерта НІЕКЦ. Залучені поняті були добровільними помічниками працівників міліції, та за вказівкою слідчого виконували земельні роботи, чим порушено вимоги КПК щодо незаінтересованих осіб в якості понятих. Також зазначає, що під час проведення ВООП були вилучені речі, проте протоколу виїмки складено не було, також виїмка проводилась без участі власника домоволодіння. Вказує, що на ВООП 11.06.2009 року ОСОБА_8 доставлений пізніше ніж інші робітники поліції, які підготували місце, де треба проводити розкопки. Також зазначає, що протокол ВООП від 12.06.2009 року складений у м. Макіївка, проте слідча дія проводилась у м. Костянтинівка. Протокол огляду місця події від 27.05.2009 року також є недопустимим доказом, оскільки особи, які зазначені в протоколі огляду місця події за адресою вул. Островського, 470, в той же час приймали участь в огляді місця події за адресою вул. Островського, 472. Також у зазначеному протоколі маються виправлення та записи олівцем, що суперечить вимогам закону.
Крім того маються суперечності щодо кількості патронів та місця їх виявлення, не всі знайдені речі на місці злочину, вилучені та долучені до матеріалів справи. В ході проведення зазначеної слідчої дії, було вилучено два мобільних телефони та сім картки, зроблено змив від плями і позначений, як об'єкт № 1, проте ніяких досліджень, із зазначеними предметами проведено не було. Вказані слідчі дії проводилась із застосуванням відеозапису на відеокасету, проте до Костянтинівського міськрайонного суду надано СД диск, проте в матеріалах провадження відсутні дані щодо походження цього диску, крім того запис складається з декількох файлів та уривається без зазначення часу.
Також вважає, що є недопустимим доказом є протокол очної ставки від 17.06.2009 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , оскільки зазначена дія проводилась за відсутності захисника ОСОБА_8 , що підтвердив сам ОСОБА_8 , посилання суду на наявність в протоколі запису щодо присутності захисника є хибними, оскільки зазначені записи виконані у формі поправок, та в протоколі взагалі відсутні підписи учасників. Також показання зазначені в протоколі очної ставки ОСОБА_8 спростував в судовому засіданні. Недопустимим доказом по кримінальному провадженню є висновок судово-імунологічної експертизи № 122 від 17.08.2009 року, яка проводилася за зразками волосся підозрюваних та шапок-масок, оскільки шапки-маски не входили до переліку вилучених предметів в ході ВООС за участю ОСОБА_8 , та були долучені до матеріалів кримінального провадження лише після проведення експертизи. Крім того ні органом досудового розслідування ні судом не були ідентифіковані індивідуальні ознаки зазначених предметів, оскільки в різних процесуальних документах зазначена різна назва.
Недопустимим є висновок судово-імунологічної експертизи № 406, 408, 409 від 15.06.2009 року із дослідженням фрагментів одягу та ковроліну, оскільки згідно протоколу огляду місця події від 27.05.2009 року фрагменти ковроліну розміру, який був направлений на експертизу не вилучався, та до матеріалів провадження у якості речових доказів не долучався. Також висновок судово-криміналістичної експертизи № МК-498 від 30.10.2009 року, оскільки предмети направлені на експертизу не були долучені в якості речових доказів. Також зазначає, що зазначені предмети надійшли із судово-балістичної експертизи № 560, проте шматки шкіри ОСОБА_18 не досліджувалися на судово-балістичній експертизі, що свідчить про фальсифікацію. Також з матеріалів вбачається, що наручники перед направленням на експертизу додатково оглядалися, проте протоколу додаткового огляду складено не було. Крім того, що суд не взяв до уваги висновок експерта, щодо огляду металевого предмета, вилученого із тіла ОСОБА_18 оскільки він надійшов в не упакованому вигляді, ще мається ряд інших обставин, які вказують на неналежність та недопустимість металевого предмету. Висновок судово-хімічної експертизи № 4623/11/5283/05 від 29.10.2009 року, також є суперечливим, оскільки постанова про визнання речовими доказами досліджуваних предметів не виносилась, також маються суперечності надписів на бирках, що свідчить про фальсифікацію.
Зазначає, що згідно протоколу огляду від 12.10.2009 року слідчий оглянув речи, проте в зазначену дату речі, які вказані в протоколі знаходились на судово-хімічній та судово-криміналістичній експертизах. Згідно протоколу огляду від 18.09.2009 року слідчий оглянув речи, проте в зазначену дату речі, які вказані в протоколі знаходились на металознавчій і товарознавчій експертизах. Також маються суперечності щодо упаковки речових доказів після експертиз та на момент огляду слідчим.
Стверджує, що всі протоколи про пред'явлення предметів для впізнання у кримінальному провадженні є недопустимими, оскільки порушено процедуру передбачену ст. 175 КПКУ 1960 року, також є суперечності між датами впізнавання речей, оскілки в зазначений в протоколах час речі знаходились на експертизах. Крім того зазначені речі не визнані речовими доказами.
Також вважає недопустимими висновки судово-медичних експертиз № 243, 244, 245 від 10.06.2009 року оскільки усі три експертизи проводив експерт ОСОБА_43 в один день та час, хоча ОСОБА_20 , ОСОБА_44 та ОСОБА_45 повинні оглядатися індивідуально.
Суд першої інстанції необґрунтовано не надав оцінку показанням свідків захисту, які підтвердили алібі ОСОБА_7 , оскільки свідків було приведено до присяги та їх показання є послідовними.
Звертає увагу, що в обвинувальному акті не зазначено способу вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України, так не вказано при яких обставинах ОСОБА_7 придбав, виготовив,зберігав та носив вогнепальну зброю, також де та у кого придбав свинцеві грузила. Також не доведено, що саме ОСОБА_7 скоєно злочин передбачений ст. 263 КК України, проте є докази непричетності, а саме суперечності щодо кількості патронів, можливості здійснити постріл снарядом відповідного діаметру та справності пістолета. Також доказом непричетності є відсутність відбитків пальців та поту на пістолеті, відсутність на підозрюваних продуктів вибухового перетворення. При обшуку не було виявлено предметів, які мають відношення до вогнепальної зброї.
При призначені покарання ОСОБА_7 суд першої інстанції призначив занадто сувору міру покарання, та не врахував особу обвинуваченого, а саме раніше не судимий, має на утриманні малолітніх дітей та матір похилого віку. Також судом визнано обтяжуючу обставину, непоправні обставини у виді смерті двох людей, проте зазначені обставини є кваліфікуючою ознакою п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Суд безпідставно не зарахував попереднє ув'язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, оскільки позбавлення волі є узагальненим терміном і застосовується також до осіб що засуджені до довічного позбавлення волі.
Зазначає, що судом першої інстанції неодноразово було відмовлено в задоволені клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки зазначені ризики нічим не були підтверджені та підозра нічим не обґрунтована, також зазначені рішення та рішення щодо продовження запобіжного заходу були ухвалені незаконним складом суду, тому є незаконними, тим самим є незаконне тримання його під вартою. Стверджує, що відпала необхідність в запобіжному заході у виді тримання під вартою, з урахуванням того, що під вартою він перебуває з 10.06.2009 року, та порушені всі розумні строки розгляду справи, що є негативним наслідком для реалізації його прав, також має постійне місце проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, має на утриманні матір похилого віку та неповнолітніх дітей, дружину, працює та не перебуває на обліку.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_12 , просить вирок суду скасувати, ухвалити новий, яким виправдати ОСОБА_8 за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, звільнити ОСОБА_8 з під варти.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що потерпілий ОСОБА_17 не надав доказів про причетність ОСОБА_8 до злочину, оскільки зазначив, що ОСОБА_8 він впізнав по голосу, проте раніше бачив його один раз та не спілкувався з ним, крім того потерпілий не зазначив, за якими ознаками голосу він впізнав ОСОБА_8 .
Стверджує, що при проведені очної ставки між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , останньому не були роз'яснені права та очна ставка проведена за відсутності захисника, що вказує на недопустимість такої слідчої дії, крім того в матеріалах кримінального провадження відсутня остання сторінка протоколу очної ставки.
Зазначає, що відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_8 проведено з істотними порушеннями КПК України, оскільки учасникам слідчої дії не роз'яснені права та обов'язки та на відеозапису відсутній захисник ОСОБА_41 , а сам ОСОБА_8 пояснив, що захисника на слідчій дії не було, також його не було при інших слідчих діях за участю ОСОБА_8 . Вказує, що ОСОБА_8 злочин не скоював та всі показання надавав під тиском працівників міліції.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї обвинувачений ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Та звільнити його з під варти.
Також в доповнення до апеляційної скарги обвинувачений просить вирок суду скасувати, провадження по справі закрити у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості.
На обґрунтування своїх вимог вказує, що суд першої інстанції розглянув справу відносно нього з порушенням правил підсудності, також вийшов за рамки пред'явленого обвинувачення і засудив за вчинення дій, які йому обвинувальним висновком в провину не ставилися та обґрунтував вирок на припущеннях.
Так потерпілий ОСОБА_17 , впізнав його по голосу, проте не зазначив за якими саме ознаками з урахуванням того, що з моменту вчинення злочину до моменту впізнання пройшло більше року. Вказавши у вироку, що потерпілий ОСОБА_46 впізнав його по очах, суд не зазначив, коли і за яких обставин проводилося таке впізнання і яким процесуальним документом це підтверджується. В матеріалах провадження відсутні будь-які докази, що між ним та ОСОБА_7 була розмова щодо зміни умислу та приховування самого розбійного нападу.
Зазначає, що висновки суду щодо часу злочину та двох пострілів в область живота ОСОБА_18 суперечать акту медичної експертизи № 6-104 від 30.07.2009 року, в якому зазначено, що ОСОБА_18 помер від гострого недокрів'я обумовленого одним вогнепальним пораненням біля 21-30 годині.
В матеріалах провадження маються суперечності між показаннями потерпілих, щодо часу смерті ОСОБА_18 та ОСОБА_19 та картою виїзду швидкої допомоги.
Згідно з фото таблицею до протоколу огляду місця події тіло ОСОБА_18 лежить на спині з заведеними за спину руками, що унеможливлює бачити зап'ястя рук, як це стверджує ОСОБА_15 , проте в протоколі вказано, що тіло розташовувалося на животі.
Зазначає, що призначене йому покарання належним чином не мотивоване, та обставинами які обтяжують покарання визнані обставини, які є кваліфікуючими ознаками інкримінованих йому злочинів.
В доповненні до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_8 зазначає, що суд за епізодом вчинення злочину у відношенні потерпілого ОСОБА_17 вийшов за межі пред'явленого йому обвинувачення.
Зокрема, згідно обвинувального акту йому було інкриміновано, що з метою подолання волі до опору він, діючи умисно, наніс один удар невстановленим слідством предметом, схожим на обріз рушниці в область обличчя. В той же час у вироку суду зазначив, що з цією метою він наніс потерпілому декілька ударів, демонструючи невстановлений предмет, схожий на обріз рушниці. Зазначає, що суд самостійно збільшив обсяг пред'явленого йому обвинувачення. Також зазначає, що згідно обвинувального акту, йому було інкриміновано що після того, як він подолав волю потерпілого до опору, він спільно з невстановленою особою з'ясували у потерпілого, що грошові кошти знаходяться у боксі в автомобілі. В той же час згідно встановлених судом обставин, він, спричинивши потерпілому легкого ступеню тілесні ушкодження, став висказувати вимогу про видачу грошових коштів, а невстановлена особа в цей час їх шукала.
Вважає, що таким чином суд інакше виклав у вироку обставини вчинення інкримінованого йому злочину, він яких він не мав можливості захищатися.
Зазначає, що аналогічні порушення були судом допущені і під час формулювання доведених фактичних обставин вчинення злочину у відношенні потерпілих ОСОБА_47 та ОСОБА_48 .
В доповненнях до апеляційних скарг, які надійшли на адресу апеляційного суду Запорізької області 19 березня 2018 року, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просять вирок у відношенні них скасувати.
При цьому просять провадження у відношенні них за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В іншій частині - за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ч.ч. 3, 4 ст. 187 КК України вирок скасувати із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, надавши вказівку суду про неможливість призначення їм покарання у вигляді довічного позбавлення волі через сплив із урахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України визначеного ч. 4 ст. 49 КК України строку призначення такого покарання, змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Вирок суду у відношенні ОСОБА_9 не оскаржений.
В запереченнях на апеляційні скарги обвинувачених та захисників, потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та представник потерпілих ОСОБА_49 просять апеляційні скарги залишити без задоволення.
Вказують, що судом першої інстанції всі докази досліджені та ретельно перевірені, тому вірно визнані належними та допустимими.
Зазначають, що склад суду був визначений в порядку, передбаченому положеннями КПК України, доводи щодо незаконного складу суду вважають надуманими. Показання свідків захисту розцінюють як спробу допомогти обвинуваченому ОСОБА_7 уникнути кримінальної відповідальності за вчинення злочинів.
Заслухавши доповідача, обвинувачених та їх захисників, прокурора, потерпілого ОСОБА_14 , перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, провівши судові дебати і надавши обвинуваченим останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинувачених та їх захисників задоволенню не підлягають, а апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд першої інстанції у відповідності з вимогами ст.ст. 370, 374 КПК України та у відповідності до ст. 337 КПК України в межах пред'явленого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачення, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, обґрунтовано прийшов до висновку щодо обсягу та доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 1, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, а ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3, ч. 4 ст. 187, п. 1, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, виклавши їх у вироку.
В оскаржуваному вироку суд першої інстанції навів всі встановлені обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а також виклав оцінку та аналіз досліджених в судовому засіданні доказів, зазначив підстави, з яких приймає одні докази та відкидає інші.
Вина ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, підтверджується доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, а саме показаннями потерпілих, свідків, документами, наданим стороною обвинувачення.
В даному кримінальному провадженні досудове розслідування було розпочато та докази стороною обвинувачення були зібрані за правилами КПК України 1960 року, які судом першої інстанції у відповідності до п. 8 Перехідних положень Кримінального процесуального Кодексу України 2012 року обґрунтовано визнані допустимими та належним чином оцінені.
Так за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України у відношенні потерпілого ОСОБА_17 обвинувачений ОСОБА_8 свою вину не визнав та в суді першої інстанції показав, що до цього злочину він не причетний.
Разом з тим, потерпілий ОСОБА_50 в суді першої інстанції показав, що 21 жовтня 2008 року приблизно о 18-19 годині, в той час, коли він знаходився в належному йому гаражі № НОМЕР_1 , розташованому на дев'ятій вулиці автогаражного кооперативу «Венера» в м. Краматорську, в його приміщення зайшли два чоловіки в масках та в одягу чорного кольору. Один з них, як згодом виявилось - ОСОБА_8 , був із обрізом рушниці в руках. Він наніс йому декілька ударів в обличчя, після чого нападники примусили його лягти на підлогу та стали питати про те, де знаходяться гроші. В той час, коли він лежав на підлозі, ОСОБА_8 продовжив наносити йому удари обрізом рушниці в область затилку та спини, завдавши в загальній кількості приблизно 10-12 ударів, внаслідок чого йому були завдані тілесні ушкодження. Інший нападник ударів йому не наносив, тілесних ушкоджень не завдавав, а приблизно на протязі 15-20 хвилин шукав гроші та цінності в приміщенні гаражу. Нападники заволоділи належними йому грошовими коштами в сумі 500 гривень, які знаходились в барсетці та 800 гривень, що були в попільниці автомобіля, мобільним телефоном та ключами від автомобілю, після чого закрили створки гаражних воріт та пішли, а він зателефонував дружині та попросив викликати міліцію. Враховуючи обстановку, що склалась, реально сприймав погрози своєму життю та здоров'ю. Нападники спілкувались між собою під час скоєння злочину і він на стадії досудового розслідування впізнавав ОСОБА_8 за голосом, як особу, що скоїла відносно нього злочин і з впевненістю стверджував це в судовому засіданні суду першої інстанції.
Свідок ОСОБА_51 , яка є дружиною потерпілого ОСОБА_17 підтвердила в суді першої інстанції обставини, повідомлені потерпілим.
Згідно дослідженого судом першої інстанції протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 20 листопада 2009 року потерпілий ОСОБА_17 серед пред'явлених йому слідчим для впізнання записів голосів чотирьох чоловіків впізнав голос ОСОБА_8 , як особи, яка 21 жовтня 2008 року вчинила на нього розбійний напад (т. 5 а.с. 25-26).
Відповідно досліджених в суді першої інстанції акту судово-медичного дослідження № 1186 від 23 жовтня 2008 року та висновку експерта № 64/1186 від 13 березня 2009 року у ОСОБА_17 були виявлені садно та крововиливи волосистої частини голови, крововиливи задньої поверхні грудної клітини ліворуч, що утворились від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, можливо в зазначений термін і відносяться до легких тілесних ушкоджень (т.5 а.с.282, 283).
Суд першої інстанції, оцінивши наведені докази в сукупності, прийшов до правильного висновку про доведення вини ОСОБА_8 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
За встановлених судом обставин злочин ОСОБА_8 та інша не встановлена особа вчинили з масками на обличчі, тому потерпілий мав можливість сприймати лише голос обвинуваченого, в суді надав логічні пояснення, що голос ОСОБА_8 запам'ятав, оскільки він спілкувався з іншим нападником. Як на досудовому слідстві, так і в суді потерпілий впевнено впізнав ОСОБА_8 саме по голосу.
Об'єктивно та безпосередньо сприйнявши показання потерпілого в суді щодо обставин вчинення злочину у відношенні нього, суд вірно встановив фактичні обставини злочину, повно виклав їх у вироку, з огляду на що колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 з приводу того, що суд вийшов за межі пред'явленого йому обвинувачення. При цьому суд першої інстанції повністю погодився з кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_8 за пред'явленим йому обвинуваченням та визнав ОСОБА_8 винуватим саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що вина ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України за обставин, встановлених судом першої інстанції та викладених у вироку, доведена належним та допустимими доказами і підстав за доводами апеляційних скарг захисту для скасування вироку в цій частині колегія суддів не вбачає.
Що стосується висновків суду першої інстанції про доведення вини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 1, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у відношенні потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , а також їх вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, то вони ґрунтуються на оцінці сукупності наступних досліджених судом доказів.
Так обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в суді першої інстанції свою вину у вчиненні інкримінованих їм злочинів не визнали, показали, що до злочинів вони не причетні, в день та час вчинення злочинів у відношенні потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 перебували в іншому місці.
При цьому обвинувачений ОСОБА_7 показав, що 26 травня 2009 року після проведення наради в Костянтинівському УГГ, яка відбувалась в період часу з 13 до 14 години він направився до м. Краматорська, куди приїхав приблизно о 15 годині і одразу зателефонував ОСОБА_9 , який цього дня із ОСОБА_8 мали ремонтувати паркан на дачі, належній його матері, що розташована в с. Біленьке в м. Краматорську. Приблизно о 15 годині 20 хвилин - 15 годині 30 хвилин поїхав на дачу подивитись на обсяг виконаних робіт, де виявив, що зварювальні роботи не виконані. Приблизно о 15 годині 50 хвилин на дачу приїхав ОСОБА_9 з його дружиною та дітьми, які були записані до перукарні на 16 годину. Зі слів ОСОБА_9 йому стало відомо про те, що ремонтні роботи не виконані з причини відключення електроенергії. Приблизно о 16 годині ОСОБА_9 привіз його з дружиною та дітьми до перукарні, де остання залишилась, а він через деякий час пішов за місцем мешкання тещі - ОСОБА_30 , де до 16 години 30 хвилин чекав на дружину із дітьми. Потім разом із своєю сім'єю пішов до скверу, розташованого в районі Вічного Вогню по вулиці Вознесенського в м. Краматорську, дорогою зустріли ОСОБА_52 із сім'єю, після чого пішли до парку ім. Пушкіна, де цього вечора зустрічались із родиною ОСОБА_53 . Приблизно о 21 годині ОСОБА_9 на своєму автомобілі відвіз його, дружину та дітей на дачу в с. Біленьке, де вони погодували собак та залишились. Зазначив, що ніяких злочинів не вчиняв, на стадії досудового розслідування до нього з боку працівників правоохоронних органів застосовувались заборонені методи ведення слідства.
Обвинувачений ОСОБА_8 в суді першої інстанції показав, що 26 травня 2009 року вранці ОСОБА_7 привіз його на дачу, розташовану в с. Біленьке в м. Краматорську, де вони із ОСОБА_9 мали виконати роботи з ремонту паркану, а сам поїхав на роботу. Через деякий час на дачу приїхав ОСОБА_9 , але оскільки відключили електроенергію, вони не могли виконувати зварювальні роботи, тому останній поїхав по своїх справах, а він пішов на річку, де залишався до пізнього вечора, доки не стемніло. Пізно увечері на дачу приїхав ОСОБА_9 і відвіз його до квартири ОСОБА_7 . Злочинів відносно ОСОБА_18 , ОСОБА_19 не вчиняв, про скоєння будь-яких злочинів ОСОБА_7 йому нічого не відомо. Зазначив, що змушений був обмовити себе на стадії досудового розслідування внаслідок застосування до нього з боку працівників правоохоронних органів заборонених методів ведення слідства та грубого порушення права на захист, оскільки під час проведення з ним слідчих дій, зокрема, допитів, відтворення обстановки та обставин подій злочину, захисник був відсутній.
Як вже було зазначено вище, вирок суду у відношенні ОСОБА_9 не оскаржений, але колегія суддів звертає увагу і на його позицію в суді першої інстанції.
Так обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину не визнав, на підставі ст.63 Конституції України відмовився від дачі показань та відповідей на задані питання по суті висунутого обвинувачення, але зазначив, що заборонені методи ведення слідства з боку працівників правоохоронних органів на стадії досудового розслідування до нього не застосовувались.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції належним чином та обґрунтовано критично оцінив такі показання обвинувачених в суді та прийшов до правильного висновку, що така позиція обвинувачених обумовлена лише прагненням уникнути відповідальності за вчинені злочини і вона є повністю спростованою сукупністю досліджених в суді доказів.
З огляду на зміст показань обвинуваченого ОСОБА_7 слід також звернути увагу на те, що 26 травня 2009 року є вівторком, робочим днем, на той час ОСОБА_7 працював в Костянтинівському управління газового господарства інженером з охорони праці.
Разом з тим він пояснив, що в 14.00 годин він залишив місце роботи і направився до м. Краматорська.
Сторона захисту в суді першої інстанції доводила алібі ОСОБА_7 показаннями його дружини ОСОБА_54 , тещі ОСОБА_30 , його знайомої - перукаря ОСОБА_55 , показаннями рідної сестри дружини ОСОБА_7 - ОСОБА_56 , показаннями свідків ОСОБА_57 та ОСОБА_33 , які також перебувають у дружніх стосунках із родиною ОСОБА_20 .
Вказані свідки давали в суді першої інстанції показання, якими сторона захисту намагалася довести, що в день та у час вчинення злочинів у відношенні ОСОБА_18 та ОСОБА_19 обвинувачений ОСОБА_7 був поряд з цими свідками.
Разом з тим колегія суддів у супереч доводів апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисників, погоджується з висновками суду першої інстанції, з приводу того, що всі ці свідки є родичами та близькими родині ОСОБА_20 особами та вони мають певну зацікавленість у тому, щоб ОСОБА_7 уникнув відповідальності за вчинення особливо тяжких злочинів.
Привертає до себе увагу той факт, що жодна стороння, незацікавлена особа, алібі ОСОБА_7 в суді не підтвердила.
З показань обвинуваченого ОСОБА_8 в суді першої інстанції вбачається, що з дачі, розташованої у с. Біленьке в м. Краматорську він в другій половині дня 26 травня 2009 року пішов на річку, де залишився до позаднього вечора, доки не стемніло. На жодну особу, яка могла б підтвердити це обвинувачений не вказав.
Обвинувачений ОСОБА_9 , як вже було зазначено вище, в суді першої інстанції показань не дав, разом з тим, зазначив, що до нього під час проведення досудового розслідування будь-якого примусу застосовано не було. При цьому під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_9 дав логічні, детальні та послідовні показання щодо обставин пересування обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до місця вчинення злочинів з м. Краматорська до м. Костянтинівки та у зворотному напрямку після вчинення злочинів, підтвердив, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомили йому про вчинення розбійного нападу та вбивства потерпілих, оскільки ті їх впізнали, повідомив, що обвинувачені віддали йому частину з грошових коштів, якими заволоділи в результаті злочинів.
Потерпілі ОСОБА_15 та ОСОБА_14 очевидцями розбійного нападу та вчинення вбивства ОСОБА_18 та ОСОБА_19 обвинуваченими не були, але дали показання, які в сукупності з іншими доказами належним чином були оцінені судом першої інстанції та обґрунтовано покладені в основу висновків про доведення вини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Так потерпілий ОСОБА_15 в судовому засіданні суду першої інстанції показав, що ОСОБА_18 та ОСОБА_19 перебували у фактичних шлюбних відносинах та мешкали в будинку АДРЕСА_6 , на одній садибі з яким розташований будинок АДРЕСА_7 , що також належить їх родині. 26 травня 2009 року приблизно о 21 годині 30 хвилин в той час, коли його дружина прийшла додому, на стаціонарний телефон зателефонувала його мати - ОСОБА_19 , яка в телефонній розмові повідомила йому про те, що на ОСОБА_18 та неї скоєно напад, при цьому в останнього стріляли, а її порізали. Попросив дружину викликати бригаду швидкої медичної допомоги, зателефонував ОСОБА_14 та на машині поїхав до будинку АДРЕСА_6 , де виявив ознаки безладу в ньому: були розкриті всі шафи, розкидані речі, на полу були патрони. В коридорі побачив ОСОБА_18 , який лежав обличчям вниз, біля його голови бачив сліди крові; тіло на дотик було теплим, але достеменно визначити чи був він живим на той момент не зміг через необізнаність в галузі медицини. Звернув увагу на те, що на руках ОСОБА_18 були сліди здавлювання від наручників. В спальні побачив мати, яка лежала на полу і скаржилась на сильний біль в боку, на якому в області печінки виявив ножове поранення. На шиї у матері побачив поранення; шия була перемотана скотчем. Зі слів матері йому стало відомо, що нападників було 2 чоловіків приблизно його віку, один з них був в капюшоні, другий - в окулярах. За п'ять хвилин приїхав ОСОБА_14 , згодом - бригада швидкої медичної допомоги, яка відвезла його мати до лікарні. В спальній кімнаті будинку АДРЕСА_7 були також ознаки безладу, зокрема, викидані речі із шафи. Були викрадені золоті прикраси, золотий ланцюжок, належний матері; грошові кошти, розмір яких точно вказати не може, але із впевненістю може стверджувати про викрадення 3000 гривень; мисливська рушниця «Сайга», належна ОСОБА_18 . На протязі всієї ночі працівниками правоохоронних органів проводились слідчі дії в будинку та на його прилеглій території, подробиці проведення яких та весь перелік викраденого майна він не пам'ятає у зв'язку із шоковим станом та спливом великого проміжку часу. О 4 годині 45 хвилин 27 травня 2009 року йому повідомили про смерть матері.
Слід відзначити інформативність показань потерпілого в тій частині, що вони логічно узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 під час проведення ВООП 12 червня 2009 року, де він показав, що коли він вже перебував в будинку потерпілих, до нього зайшов обвинувачений ОСОБА_7 , який спочатку був в окулярах та капюшоні, потім надягнув маску.
Потерпілий ОСОБА_14 в суді першої інстанції показав, що 26 травня 2009 року приблизно о 21 годині йому зателефонував ОСОБА_15 та розповів, що на стаціонарний телефон телефонувала мати - ОСОБА_19 і повідомила, що на будинок АДРЕСА_6 скоєно напад, в батька стріляли, а її порізали. На машині поїхав до будинку батьків, зателефонувавши до диспетчерської служби УГГ та попросив викликати міліцію. Коли зайшов до будинку, побачив, що його батько - ОСОБА_18 лежав на підлозі, права рука заведена за спину та мала слід від наручника, біля нього була кров. Бригада швидкої медичної допомоги, яка була викликана, констатувала смерть батька, а ОСОБА_19 була госпіталізована до лікарні. Він спілкувався із медичними працівниками, яким повідомив орієнтовний, приблизний час смерті батька. Із впевненістю стверджувати про час настання смерті батька не міг в той день і не може зараз, оскільки йому це невідомо. Повідомляв працівникам міліції про зникнення карабіну «Сайга», каблучки, ноутбука, кулона, нагрудних знаків батька, мобільного модему та картки поповнення рахунку МТС, яку він особисто придбавав батькові на прохання останнього. Про наявність у батька вдома крупної суми грошових коштів йому нічого не відомо. В будинку АДРЕСА_7 , який також належить родині і знаходиться на одній садибі, горіло світло і були виявлені сліди проникнення до нього, у зв'язку з чим там також проводились слідчі дії. Приблизно через 2 тижні після вбивства, співробітники правоохоронних органів затримали підозрюваних та повернули йому частину речей, які, як йому пояснили, були вилучені на дачі ОСОБА_7 .
Зазначені показання потерпілих є логічними та послідовними щодо часу та місця вчинення злочину, обстановки на місці події.
На причетність обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до вчинення розбійного нападу та вбивства ОСОБА_18 та ОСОБА_19 вказують в тій частині, що безпосередньо після вчинення злочину потерпіла ОСОБА_19 повідомила, що розбійний напад вчинили дві особи, які приховували обличчя, вік осіб є приблизним віку ОСОБА_15 . Також з показань потерпілих вбачається, що з будинку ОСОБА_18 та ОСОБА_19 в результаті розбійного нападу зникли речі, які в наступному були виявлені та вилучені на дачі ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_58 в суді першої підтвердила показання, надані потерпілим ОСОБА_14 .
Свідок ОСОБА_27 в суді першої інстанції показала, що їй на стаціонарний телефон 26 травня 2009 року приблизно о 20.00 годні зателефонувала ОСОБА_19 та повідомила про розбійний напад на неї та ОСОБА_18 , сказала, що в ОСОБА_18 стріляли. Вона передала слухавку ОСОБА_15 , який після розмови з матір'ю поїхав до неї, а вона викликала міліцію та швидку медичну допомогу. Від чоловіка ОСОБА_15 їй стало відомо, що ОСОБА_19 розповіла йому про те, що нападників, яких вона не впізнала було двоє, вони були в масках.
Слід звернути увагу на показання цього свідка також і в тій частині, що вона повідомила суду про зникнення з будинку потерпілих одного великого кухонного ножа, яким вона раніше користувалась, коли була в родині батьків. Так цей свідок показала, що ножів таких було два, один з них вони раніше загубили на ОСОБА_59 , де гостили родиною за декілька років до події.
Вказані подробиці у показаннях свідка привертають до себе увагу, оскільки вони повністю узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 в тій частині, що коли вони разом з ОСОБА_7 , перебуваючи в будинку потерпілих вчиняли злочин, ОСОБА_7 для вчинення вбивства потерпілої ОСОБА_19 передав йому великій ніж, який взяв на кухні в будинку. Після вчинення злочину згідно показань свідка ОСОБА_27 цей ніж з будинку зник.
Свідки ОСОБА_60 , ОСОБА_61 в суді першої інстанції показали, що 26 травня 2009 року у вечірній час у складі бригади швидкої медичної допомоги прибули за адресою: АДРЕСА_6 . Їх зустрів чоловік, який представився сином потерпілих. В приміщенні будинку помітили ознаки безладу, в коридорі будинку труп чоловіка, який лежав на животі. В приміщенні спальні на підлозі між ліжком та стіною знаходилась жінка із колото-різаними пораненнями грудної клітини, яка повідомила, що на них напали.
Показання свідка ОСОБА_62 узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 , які він дав під час ВООП і вказав на те що потерпілий ОСОБА_18 був вбитий в коридорі, а потерпілій ОСОБА_19 він та ОСОБА_7 наносили ударами ножем в приміщенні житлової кімнати, розташованої поряд з коридором.
З дослідного судом першої інстанції протоколу огляду приміщення будинку АДРЕСА_6 від 27 травня 2009 року з фототаблицею до нього вбачається, що вході проведення вказаної слідчої дії на відстані 1 метра від входу у вітальню на підлозі було виявлено труп ОСОБА_18 із слідами насильницької смерті та ушкодженнями: на передній поверхні живота ліворуч від середньої лінії 2 пошкодження неправильної форми (округлої) діаметром приблизно 0,5 см із дефектом тканини в центрі, з яких виділяється кров. Під час огляду приміщення вказаного будинку у кімнатах виявлені ознаки безладу; безпосередньо під трупом ОСОБА_18 виявлено пляму неправильної форми із рідиною бурого кольору, з якої вилучено змив; на відстані 60 см від входу в зал на полу на ковроліні виявлена пляма бурого кольору невизначеної форми максимальними розмірами 10х20см, з якого вилучено відрізок розміром 6,5х12,5см; в спальній кімнаті № 2 на полу на ковроліні ліворуч від входу на відстані приблизно 50 см ліворуч виявлено пляму бурого кольору невизначеної форми розміром приблизно від 10 до 15 см, з якого зроблено виріз розмірами 24х26см; на відстані 60 см від вирізу в ковроліні виявлено гільзу та патрон від гладкоствольної мисливської зброї 410 (12мл); в тумбочці на верхній полиці в поліетиленовому пакеті виявлено та вилучено 11 патронів та 7 гільз до зазначеної зброї; в приміщенні кухні в дерев'яній колодці для ножів було виявлено та вилучено 2 ножі та встановлено, що у двох відділеннях колодки, призначених для зберігання ножів останні відсутні, що підтверджується протоколом огляду місця події від (т.2 а.с.6-37).
Дані з вказаного протоколу огляду також узгоджуються з показаннями потерпілих та свідків щодо обстановки на місці події безпосередньо після вчинення злочину.
Окрему увагу слід приділити даним з цього протоколу з приводу того, що в постійному місці зберігання ножів два з них були відсутні, що також узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_27 , яка пояснила, що один ніж було загублено за два роки до дня події та показаннями ОСОБА_8 під час проведення ВООП за його участю в тій частині, що ОСОБА_7 після невдалої спроби вбивства ОСОБА_19 наявним у нього невеликим ножем на кухні в будинку взяв великий ніж та здійснив ним сам удар і передав його ОСОБА_8 для нанесення ударів потерпілій, що він і зробив.
Дослідженим судом першої інстанції протоколом огляду будинку АДРЕСА_6 від 27 травня 2009 року зафіксовано обстановку в у вказаному приміщенні, виявлено ознаки безладу у вигляді викинутих з шафи речей (т. 2 а.с. 40-64).
У супереч доводів апеляційних скарг, які є аналогічними запереченням сторони захисту в суді першої інстанції, суд обґрунтовано врахував вказані протоколи в якості допустимих доказів у справі, оскільки істотних порушень вимог КПК під час проведення оглядів органом досудового розслідування допущено не було, а огляди проведені за згодою потерпілих, що підтверджено наявними в матеріалах справи заявами ОСОБА_15 (т. 2 а.с. 39) та ОСОБА_14 (т. 2 а.с. 65).
З дослідженого судом першої інстанції протоколу додаткового огляду території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 вбачається, проведений він був 27 травня 2009 року, в ході огляду правій половині воріт виявлено відбиток подошви взуття, який за зовнішніми ознаками відповідає відбитку правої ноги та ділянку зім'ятої трави біля однієї із колон, якою облаштований паркан вказаного домоволодіння (т.2 а.к.п.66-75).
В наступному 12 червня 2009 року в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_8 пояснив, що саме таким чином він проникав на територію домоволодіння потерпілих.
З дослідженого судом протоколу огляду трупа ОСОБА_18 від 27 травня 2009 року з фототаблицею до нього, на передній поверхні надітої на ньому футболки ліворуч на відстані 17 см від низу було виявлено пошкодження розміром 8х4 мм, на відстані 28 см від низу друге пошкодження розміром 11х12см, тканина футболки в області пошкодження пропитана кров'ю; біля кута нижньої щелепи ліворуч паралельно горизонтальній гілці нижньої щелепи виявлено ушкодження щелевидної форми із рівними краями довжиною при зведених краях 22мм, передній кінець ушкодження має гострокутову форму, задній кінець - П-образну; на передній поверхні живота на відстані 108см від підошви виявлене пошкодження округлої форми із осадненними краями та дефектом тканини діаметром 8 мм; друге пошкодження виявлене на відстані 97 см від підошви та на відстані 38 мм від пупка діаметром 8 мм, края його осаднені, дрібнозазубрені і під час співставлення відмічається дефект тканини; в області правого та лівого лучезап'ястних суглобів виявлені переривисті циркулярно розташовані борозди вдавлення шириною до 9 мм, де відмічається часткове злущування епідермісу, що підтверджується протоколом огляду (т.2, а.с. 88-92).
Згідно досліджених судом першої інстанції акту судово-медичного дослідження № 104 від 18 червня 2009 року та висновку експерта № 6-104 від 30 липня 2009 року при дослідженні трупа ОСОБА_18 виявлене вогнепальне сліпе поранення атиповим снарядом передньої черевної стінки ліворуч, розташоване на 108 см від підошвенної поверхні ступні, що проникає в черевну порожнину з пошкодженням бризжейки тонкого кишечника. Крововилив в черевну порожнину (2000). Загальне малокрів'я внутрішніх органів. Явище порушення мікроциркуляції в нирках. Крововилив під ендокард лівого шлуночка (пятна Мінакова). Набряк головного мозку і легень, що утворились від дії заряду вогнепальної зброї, що підтверджується наявністю на передній поверхні черевної стінки ліворуч рани з ознаками вхідного вогнепального отвору, наявністю раневого каналу, а також виявленням в черевній порожнині деформованого інорідного тіла металевої щільності; за ступенем тяжкості відносно живих осіб дане пошкодження має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя. Виявлене колото-різане поранення лівої бокової поверхні шиї в проекції кута нижньої щелепи з пошкодженням дрібних гілок внутрішньої яремної вени, яке утворилось від дії колюче-ріжучого предмета, яким міг бути ніж, за ступенем тяжкості відносно живих осіб носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя. Виявлене вогнепальне сліпе поранення атиповим снарядом передньої черевної стінки ліворуч, розташоване на 97 см від підошвенної поверхні ступні, яке не проникає в черевну порожнину і утворилось від дії заряду вогнепальної зброї за ступенем тяжкості відносно живих осіб має ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я як таке, що потребує для свого лікування строк більше 6 але не більше 21 дня. Дане тілесне ушкодження не перебуває у причинному зв'язку із настанням смерті. Також при дослідженні трупа ОСОБА_18 виявлено циркулярні полоси здавлення в області лечезап'ястних суглобів, утворення яких характерно для циркулярного здавлення області зап'ясть тупими предметами з обмеженою поверхнею, якими найбільш вірогідно могли бути наручники. Причиною смерті є гостре малокрів'я внутрішніх органів, обумовлене вогнепальним проникаючим пораненням черевної стінки, а також вищеописаним колото-різаним пораненням шиї. Смерть ОСОБА_18 настала близько 4 годин назад від моменту огляду трупа на місці події, тобто близько 21 години 30 хвилин. Будь-яких тілесних пошкоджень, що характерні для боротьби та самооборони не виявлено. Локалізація тілесних ушкоджень в зоні з вираженою іннервацією дозволяє дійти висновку про те, що в момент заподіяння тілесних пошкоджень ОСОБА_18 міг відчувати сильний фізичний біль. Наявність судинної реакції в області тілесних пошкоджень дозволяє судити про їх прижиттєве заподіяння (т.3 а.с.55-56, 49-51).
Фактичні дані, зазначені у вказаному акту СМЕ та висновку експерта щодо характеру тілесних ушкоджень повністю узгоджуються з поясненнями обвинуваченого ОСОБА_8 під час ВООП, де він вказав, що на ОСОБА_18 були надягнуті наручники, ОСОБА_7 зробив в його присутності в ОСОБА_18 один постріл. З вказаних акту огляду та висновку експерта вбачається, що на тілі ОСОБА_18 було виявлено два вогнепальних поранення, одне проникаюче, інше не проникаюче в черевну порожнину. Разом з тим колегією суддів суперечності між поясненнями ОСОБА_8 з приводу одного пострілу, зробленого ОСОБА_7 в ОСОБА_18 та виявленими двома вогнепальними пораненнями не вбачає, оскільки ОСОБА_8 під час відтворення пояснив, що відразу після пострілу, зробленого ОСОБА_7 він пішов до іншого окремого розташованого житлового приміщення шукати грошові кошти, на місце знаходження яких вказали потерпілі.
Згідно дослідженого судом першої інстанції протоколу огляду трупу ОСОБА_19 від 27 травня 2009 року з фототаблицею до нього, у потерпілій виявлено рану в правій завушній області на 1,5 см нижче проекції сосцевидного відростку вретеноподібної форми длінником розташована спереду назад розміром 2,1 х 0,3см; на правій боковій поверхні грудної клітини в проекції 7-8 ребер по задньо-підмишечній лінії рану аналогічного характеру длінником розташована зверху вниз, спереду назад, у переднього кінця якої розташований крововилив невизначеної форми багрово-синюшного кольору розміром 2,5х2см; на лівій поверхні грудної клітини в проекції 5-го міжребір'я по середньо-підмишечній лінії виявлено рану за характером аналогічну попереднім, длінником розташовану в продольному напрямку, у нижнього краю якої багрово-синюшній крововилив невизначеної форми розміром 1,3х0,9см; в області лівого надпліччя виявлено поверхневу рану веретеноподібної форми длінником розташовану спереду назад справа наліво розміром 0,8х0,1см; на правій вушній раковині поверхневу рану лінійної форми длінником зверху вниз спереду назад розміром 0,5 х 0,5см; по задній поверхні правого ліктьового суглобу ссадину невизначеної форми із дном червоно-бурого кольору розміром 1,5х1см та аналогічну ссадину по задній поверхні лівого ліктьового суглобу розміром 2х1,5см (т.2 а.к.п.84-87).
З дослідженого судом першої інстанції медичного висновку вбачається, що ОСОБА_19 26 травня 2009 року о 22 годині 30 хвилин була доставлена в хірургічне відділення № 1 ЦРЛ та була прооперована в екстреному порядку.
Діагнозовано різану рану правої половини грудної клітини, що проникає в праву плевральну та брюшну порожнину із пошкодженням нирки, діафрагми. Гемоторакс (700мл). Різана рана лівої половини грудної клітини, що проникає в ліву плевральну порожнину з пошкодженням лівої легені, гемоторакс (1700 мл), пневмоторакс, різані рани шиї, геморагічний шок - ІІІ-ІV ступеню (т.2 а.с.97).
Відповідно до акту судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_19 № 103 від 18 червня 2009 року та висновку експерта № 5-103 від 20 червня 2009 року у ОСОБА_19 виявлено колото-різану рану правої бокової поверхні шиї з пошкодженням гілок наружної сонної артерії та внутрішньої яремної вени. Колото-різане поранення лівої бокової поверхні грудної клітини в проекції 5 міжребір'я по заднє-підмишечній лінії, що проникає в плевральну порожнину з пошкодженням верхньої долі лівої легені. Колото-різане поранення правої бокової поверхні грудної клітини в проекції 7-8 ребер по заднє-підмишечній лінії, що проникає в плевральну та брюшну порожнину із пошкодженням 7,8 ребер, купола діафрагми, правої долі печінки. Крововилив в брюшну порожнину (200). Крововилив в праву плевральну порожнину (300). Загальне малокрів'я внутрішніх органів. Явища порушень мікроциркуляції в нирках. Крововилив під ендокард лівого шлуночка (плями Мінакова) Набряк головного мозку та легень. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії колюче-ріжучого предмета, яким міг бути ніж, за ступенем тяжкості носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя. Під час дослідження трупа виявлені різані рани лівого надпліччя, правої вушної раковини, які утворились від дії ріжучого предмета, за ступенем тяжкості стосовно живих осіб розцінюються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я і не перебувають у причинному зв'язку із настанням смерті. Під час дослідження трупа виявлені садна задньої поверхні обох ліктьових суглобів, які утворилися від дії тупого предмета або від удару об такий предмет, за ступенем тяжкості стосовно живих осіб розцінюються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я і не перебувають у причинному зв'язку із настанням смерті. Причиною смерті ОСОБА_19 є гостре загальне малокрів'я внутрішніх органів, обумовлене вищезазначеними пораненнями шиї та грудної клітини. Будь-яких тілесних ушкоджень, характерних для боротьби та самозахисту не виявлено. Наявність пошкоджень в областях із вираженою іннервацією не виключає того, що потерпіла могла відчувати сильний фізичний біль (т.3 а.с. 35-39, 40-41).
Виявлені у потерпілої ОСОБА_19 тілесні ушкодження, їх кількість, розташування повністю узгоджуються з обставинами, повідомленими обвинуваченим ОСОБА_8 під час проведення за його участю ВООП 12 червня 20109 року.
Частина з доводів апеляційних скарг обвинувачених та їх захисників зводиться до того, що стороною обвинувачення суду не було надано належних та допустимих доказів, які б повністю довели обставини вчинення інкримінованих їм злочинів, а відповідно їх вину у вчиненні розбійного нападу та вбивства ОСОБА_18 та ОСОБА_19 поза розумних сумнівів не доведено.
Не погоджуючись повністю з такими доводами захисту, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Вказані злочини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було вчинено в умовах неочевидності для сторонніх осіб, які б могли дати показання щодо їх певних обставин.
Негласні слідчі (розшукові) дії у даному кримінальному провадженні не проводились також.
Разом з тим під час досудового розслідування за участю обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за правилами КПК України 1960 року було проведено відтворення обстановки та обставин події, які оформлені у відповідності до положень ст. 85 КПК України 1960 року та до яких додані як їх невід'ємні частини - матеріали зроблених у відповідності до ст. 85-2 КПК України 1960 року відеозаписів.
Частиною 1 статті 94 Кримінального процесуального Кодексу України 2012 року встановлено, що оцінці підлягає кожний доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Частиною 2 цієї статті визначено, що жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Перевіряючи зроблену судом першої інстанції оцінку доказам у кримінальному провадженні, колегія суддів приходить до висновку, що сукупність таких доказів, яка виводить поза розумні сумніви доведення вини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в даній справі наявна та вірно оцінена судом першої інстанції.
Так в ході відтворення обстановки та обставин події злочину ОСОБА_9 11 червня 20109 року в присутності захисника - адвоката ОСОБА_63 показав, що 26 травня 2009 року він на належному йому автомобілі ВАЗ-2110 номерний знак НОМЕР_3 неодноразово підвозив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Цього дня приблизно о 9 годині він відвозив ОСОБА_8 на Критий ринок м. Краматорська, де останній придбав 2 сім-картки після чого вони поїхали до м. Костянтинівка, куди приїхали приблизно через годину. ОСОБА_8 поміняв сім-картки в своєму телефоні та в телефоні, належному ОСОБА_9 на щойно придбані, після чого він висадив ОСОБА_8 в приватному секторі Костянтинівки та повернувся до м. Краматорська. Приблизно о 21 годині йому зателефонував ОСОБА_7 та попросив забрати його і ОСОБА_8 з траси в м. Костянтинівка, на що він погодився. Дорогою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сильно нервували та палили, казали про те, що вони когось вбили, оскільки люди, на яких вони здійснили напад, зірвали з них маску та впізнали. Відвіз ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на дачу в с. Біленьке в м. Краматорську приблизно о 22 годині. Звернув увагу на те, що у ОСОБА_8 була велика сумка. В ході даної слідчої дії ОСОБА_9 вказав місце, де він 26 травня 2009 року приблизно об 11 годині 30 хвилин висадив ОСОБА_8 , привізши його в м. Костянтинівка. Приблизно о 17 годині 10 хвилин - 18 годин цього ж дня він привіз до м. Костянтинівка ОСОБА_7 на прохання останнього, висадивши його неподалік, в декількох сотнях метрів від того місця, де висадив ОСОБА_8 . Приблизно о 21 годині 10 хвилин йому зателефонував ОСОБА_7 та попросив забрати їх із ОСОБА_8 з Костянтинівки, на що він погодився і забрав приблизно о 22 годині та відвіз на дачу. На автостоянці ОСОБА_8 та ОСОБА_7 дали йому гроші в сумі приблизно 2000 гривень для того, щоб зробити його співучасником злочину, але гроші він викинув дорогою додому (т. 2 а.с. 269-273).
Зміст вказаного протоколу повністю узгоджується зі змістом відеозапису проведення цієї слідчої дії. Поряд з ОСОБА_9 весь час присутній захисник, всі пояснення він надає самостійно, вільно та впевнено.
Аналогічну слідчу дію було проведено і з участю ОСОБА_8 , який 12 червня 2009 року в присутності захисника - адвоката ОСОБА_64 на місці вчинення розбійного нападу та вбивства потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 детально продемонстрував обставини вчинення цих злочинів спільно із ОСОБА_7 .
Так ОСОБА_8 вказав місця на перехресті вулиць Пролетарської та Піонерської, Комсомольської та Островського в м. Костянтинівка, де вони із ОСОБА_7 на автомобілі останнього періодично спостерігали за ОСОБА_18 , який даною дорогою повертався додому, фіксуючи час його приїзду.
26 травня 2009 року приблизно о 10 годині ОСОБА_9 привіз його на перехрестя вулиць Пролетарської та Піонерської в м. Костянтинівка, звідки він пішов до будинку АДРЕСА_6 з метою скоєння злочину, де переліз через паркан, через незамкнені двері потрапив на веранду будинку, по драбині піднявся на другий поверх будинку та в одній з кімнат до 14 годині чекав приїзду ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , яких побачив у вікно. До 18 години знаходився у вказаній кімнаті та чекав коли ОСОБА_18 та ОСОБА_19 удвох зайдуть у приміщення літньої кухні, після чого у масці спустився по драбині, маючи при собі пістолет, в якому були патрони перероблені із резинових на металеві, та погрожуючи ОСОБА_18 , та ОСОБА_19 пістолетом, повів їх у жилу частину будинку. Погрожуючи пістолетом, він примусив ОСОБА_18 лягти біля стіни та надягнув йому наручники, завівши руки за спину. Поклавши на підлогу ОСОБА_19 при вході в зал поперек входу, обмотав їй рот скотчем та за допомогою мобільного телефону зателефонував ОСОБА_7 , якому сказав, щоб він також приходив в будинок. Коли прийшов ОСОБА_7 , він передав йому пістолет і вони стали разом вимагати у ОСОБА_18 та ОСОБА_19 грошові кошти. В процесі цього ОСОБА_7 пішов в зал та дві жилі кімнати, де став шукати цінне майно, а він залишився біля ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , з шиї якої зняв золотий ланцюжок. ОСОБА_7 виніс із кімнат два золотих злитки вагою 1г і 5г, мисливську рушницю та золоті вироби, які поклали до знайденої в коридорі сумки. Під впливом погроз ОСОБА_18 та ОСОБА_19 розповіли про наявність у них в другому будинку грошових коштів, при цьому остання віддала ключі від вказаного будинку. Зазначив, що коли він та ОСОБА_7 стояли при вході у вітальню, ОСОБА_18 сидів на підлозі, обпершись спиною об батарею під вікном. В цей час ОСОБА_7 несподівано вистрелив в ОСОБА_18 із пістолета один раз в область живота, від чого останні впав на лівій бік, але залишався живим та вчиняв активні дії. Він особисто забрав грошові кошти під матрацем ліжка в іншому будинку, про наявність яких дізнались від потерпілих. Коли повернувся, побачив, що ОСОБА_18 лежить на полу біля батареї обличчям вниз без ознак життя і ОСОБА_7 повідомив йому, що він мертвий. ОСОБА_19 була жива та лежала обличчям вниз на тому ж місці. ОСОБА_7 сказав йому, що ОСОБА_19 потрібно також вбити, оскільки вона його впізнала, після чого дав йому ніж і він підійшовши до ОСОБА_19 зліва, нахилився та утримуючи ніж в правій руці, наніс їй удар в ліву область шиї, але від цього удару потерпіла залишилась жива. ОСОБА_7 пішов на кухню, звідки приніс кухонний ніж, підійшов до ОСОБА_19 з правої сторони та наніс їй ножем удар у правий бік. При цьому ОСОБА_7 сказав йому, що ОСОБА_19 ще жива і потрібно завдати ще одного удару та уходити, на що він взяв у ОСОБА_7 ніж та стоячи з правої сторони від потерпілої, наніс їй удар ножем, тримаючи його в правій руці в область тулубу, а саме легені, після чого вони взявши майно, залишили приміщення будинку та через калитку вийшли з двору та попрямували по вул. Островського у напрямку вулиці Комсомольської, де в обумовленому місці - на вулиці Леніна на них чекав ОСОБА_9 на своєму автомобілі. На зазначеному автомобілі вони поїхали до м. Краматорська на дачу ОСОБА_7 і дорогою розповіли ОСОБА_9 про те, що вбили ОСОБА_18 , та ОСОБА_19 . В ході даної слідчої дії ОСОБА_8 вказав на будинок АДРЕСА_5 , зазначивши, що це і є дача ОСОБА_7 , на яку вони приїхали після скоєння злочину; вказав на гараж, розташований на території будинковолодіння, зазначивши, що саме в ньому вони із останнім переодягалися після скоєння злочину; на території цього будинковолодіння вони разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_9 закопали викрадене майно, пістолет та наручники, після чого ОСОБА_9 поїхав додому, а вони із ОСОБА_7 на автомобілі останнього поїхали палити свій одяг, мобільний телефон та викрадену сумку. ОСОБА_8 вказав місце, де вони із ОСОБА_7 спалили одяг, мобільний телефон та сумку - неподалік моста через річку «Білянка», де було виявлено залишки вогнища (попелище), з якого вилучено два металевих кільця та опалена мікросхема (плата), (т. 2, а.с.207-210).
Як і при проведенні відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_9 , за участю ОСОБА_8 цю слідчу дію також було супроводжено відеозаписом, який доданий до матеріалів кримінального провадження.
Колегія суддів вважає необхідним акцентувати увагу саме на змісті цього відеозапису, оскільки сприймаючи його безпосередньо, можливо зробити лише єдиний висновок, що ОСОБА_8 пояснює та демонструє відомі тільки йому обставини.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_8 самостійно слідчий групі вказує де він та ОСОБА_7 слідкували за потерпілим ОСОБА_14 . Детально пояснює, як він проник до будинку потерпілих. Знаходячись безпосередньо в будинку, впевнено орієнтується в ньому та в хронологічній послідовності детально описує, де знаходились потерпілі, ОСОБА_7 , яким чином було вчинено вбивство ОСОБА_18 , та яким чином було завдано тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_19 . ОСОБА_8 детально описує та демонтує, яким чином був розташований ОСОБА_18 під час, коли в нього здійснив постріл ОСОБА_7 , демонструє яким чином він сам переступив через потерпілу ОСОБА_19 , яка лежала в кімнаті обличчям вниз, нахилився над нею та здійснив удари ножем в область нижньої частини грудної клітини з правого боку.
ОСОБА_8 детально описує, які цінності були знайдені в будинку потерпіли, що потерпілі йому сказали, що в іншому будинку, розташованому поряд, у ліжку сховані грошові кошти. Він спочатку детально описує розташування кімнати у вказаному будинку, а потім впевнено веде до цього будинку слідчу групу. З відеозапису видно, що коли він заходить до кімнати, де було ліжко зі схованими в ньому грошовими коштами, не знаходить його там і пропонує пройти в іншу кімнату, коли він не знаходить ліжко і в тієї кімнаті він звертається до потерпілого з запитанням «Переставили?», на що потерпілий відповідає, що так, ліжко переставили. Потім ОСОБА_8 повертається до першої кімнати та демонструє, де стояло ліжко та яким чином він доставав з нього гроші.
Зміст відеозапису вказує на те, що ОСОБА_8 добровільно без видимого психічного пригнічення та без жодних підказок зі сторони слідчого, або інших осіб демонструє всі істотні обставини вчинення злочинів, які повністю узгоджуються зі змістом протоколів оглядів, актами оглядів та висновками СМЕ потерпілих.
З цього відеозапису також є очевидним, що ОСОБА_8 добровільно продемонстрував місце, де він з ОСОБА_7 переодяглись після вчинення злочину, де він спалив мобільний телефон та одяг. В процесі огляду ділянки місцевості, на яку вказав ОСОБА_8 слідчим виявлено вогнище, з якого вилучено фрагменти телефону та одягу.
Підстави для обмови ОСОБА_8 у співучасті ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в апеляційних скаргах не наведені і не встановлені такі підстави як судом першої інстанції, так і апеляційним судом.
З огляду на наведене, на переконання колегії суддів, зміст відеозапису вказаної слідчої дії відкидає повністю будь-які сумніви у вчиненні ОСОБА_8 та ОСОБА_7 розбійного нападу та вбивства потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .
Пояснені та продемонстровані обвинуваченим в ході проведення вказаної слідчої дії обставини повністю логічно узгоджуються зі містом дослідженого судом першої інстанції протоколу відтворення обстановки та обставин події, проведеної із ОСОБА_8 11 червня 2009 року, згідно якого він вказав на ділянку місцевості, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , яка належить матері обвинуваченого ОСОБА_7 , де він та ОСОБА_7 після вчинення злочинів у відношенні ОСОБА_18 та ОСОБА_19 закопали належне потерпілим майно та знаряддя вчинення злочинів і це майно разом із масками, в яких вони вчиняли розбій та вбивство було виявлено у вказаному ним місці.
Згідно дослідженого судом першої інстанції до висновку експерта № 122 від 17 серпня 2009 року мікроб'єкти № 3-21, вилучені із внутрішньої поверхні двох шапок-масок, наданих на дослідження є відживаючим волоссям з голови людини, відділення яких потребує незначних зусиль. Походження волосся №3-21, вилученого із внутрішньої поверхні двох шапок-масок можливо із голови як ОСОБА_7 , так і ОСОБА_8 і виключається з голови ОСОБА_9 .
Згідно описової частини вказаної експертизи вбачається, що для проведення дослідження було надано в'язані шапки, вилучені 11.06.2009 року під час відтворення обстановки обставин та події із ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_5 (т. 3, а.с. 207-211).
Вказані докази є належними, допустимими та такими, що переконливо доводіть вину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні розбійного нападу та вбивства потерпілих ОСОБА_18 , та ОСОБА_19 .
Доводи сторони захисту щодо наявності суперечностей, які містяться в протоколах слідчих дій, висновках експертиз, викладені в апеляційних скаргах є аналогічними їх позиції в суді першої інстанції, яким суд дав повну та належну оцінку.
Колегія суддів констатує, що дійсно під час проведення досудового розслідування були допущені певні недоліки та розбіжності у протоколах слідчих дій та процесуальних рішеннях, разом з тим такого ступеню істотних порушень під час проведення досудового розслідування, щоб можливо було зробити висновок, що належних та допустимих доказів суду не надано, допущено не було.
Сукупність наданих суду доказів повністю доводить вину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у пред'явленому їм обвинуваченні, і переконливість встановлених на підставі цих доказів фактичних обставин доводами апеляційних скарг обвинувачених та їх захисників не спростована.
Апеляційним судом здійснено перевірку доводів апеляційних скарг сторони захисту з приводу порушення процедури судового розгляду, порушення права обвинувачених на захист в суді.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що справу розглянуто і вирок ухвалено складом суду, утвореним у відповідності до вимог ст. 35 КПК України, під час судового розгляду обвинуваченими та їх захисниками були заявлені численні відводи суду, які всі вирішені судом першої інстанції і колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду, викладеними у відповідних ухвалах.
В апеляційних скаргах із доповненнями обвинуваченими та їх захисниками заявлялись вимоги, як про закриття провадження, так і для скасування вироку із призначенням нового розгляду провадження в суді першої інстанції.
При цьому в жодній з апеляційних скарг не вказано на конкретні обставини, як передбачені як ст. 412, так і ст. 415 КПК України для прийняття такого рішення.
В цілому доводи апеляційних скарг зводяться до відсутності сукупності допустимих доказів та невірній оцінці доказів, викладеній в мотивувальній частині вироку суду першої інстанції.
Але з такими доводами апеляційних скарг колегія суддів погодитися не може з огляду на наведені вище висновки щодо належності, допустимості та достатності всієї сукупності доказів для доведення вини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
За тих самих обставин відсутні підстави і для закриття кримінального провадження у відношенні обвинувачених.
Що стосується висновків суду першої інстанції в частині призначеного покарання, то з ними колегія суддів погоджується також, оскільки обставини вчинених злочинів та ставлення до них обвинувачених вказують на те, що призначення покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк не буде відповідати загальним засадам призначення покарання, визначеним у ст. 65 КК України та меті покарання згідно із ст. 50 КК України.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про необхідність виключення з мотивувальної частини вироку посилання суду першої інстанції на таку кваліфікуючу ознаку як «виготовлення» вогнепальної зброї при кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263 КК України, то вони підлягають задоволенню, оскільки ґрунтуються на законі у зв'язку із виключенням на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально процесуального кодексів» від 5 липня 2012 року такої кваліфікуючої ознаки диспозиції ч. 1 ст. 263 КК України.
З урахуванням правових позицій, викладених в постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2017 року колегія суддів вважає необхідним зарахувати у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції, що діяла із змінами, внесеним до неї Законом України № 838-VIII від 26.11.2015 р. у строк призначеного ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покарання строк їх попереднього ув'язнення з дня їх затримання - 10 червня 2009 по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На підставі зазначеного, керуючись 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та в його інтересах адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах адвоката ОСОБА_12 залишити без задоволення.
Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 1 лютого 2017 року у відношенні ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187, п.п. 1, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187, п.п. 1, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_9 за обвинуваченням у чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України змінити.
Виключити з мотивувальної часини вироку посилання суду першої інстанції на таку кваліфікуючу ознаку як «виготовлення» вогнепальної зброї при кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263 КК України та вважати вірною кваліфікацію його дій за цим складом злочину, як умисне, незаконне носіння, зберігання та передача вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
В решті вирок залишити без змін.
Зарахувати у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року у строк призначеного ОСОБА_7 , ОСОБА_8 строк перебування під вартою з 10 червня 2009 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її оголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її оголошення безпосередньо до Верховного Суду, а засудженими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - в той самий строк з дня вручення їм копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4