Справа №461/583/18
03 травня 2018 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В. за участю секретаря Збожної О.Р., прокурора Курача Ю.І., особи, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1, його представника - адвоката ОСОБА_2, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ч.2 ст.172-6 КУпАП,-
Згідно протоколів про адміністративне правопорушення №№2,3,4,5,6,7,8 від 26.01.2018р., ОСОБА_1, працюючи на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, відповідно до п.п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст.52 вказаного Закону, не повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, а саме про те, що 24.04.2017 року на картку-рахунок відкриту на ім'я ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 4975 доларів США, що станом на 24.04.2017 року еквівалентно 132031,04 грн.
Крім цього, ОСОБА_1, працюючи на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, відповідно до п.п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст.52 вказаного Закону, не повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, а саме про те, що 19.10.2017 року на картку-рахунок відкриту на ім'я ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 4975 доларів США, що станом на 19.10.2017 року еквівалентно 123539,05 грн.
Також, ОСОБА_1, працюючи на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, відповідно до п.п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст.52 вказаного Закону, не повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, а саме про те, що 16.08.2017 року на картку-рахунок відкриту на ім'я ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 4975 доларів США, що станом на 16.08.2017 року еквівалентно 127351,44 грн.
Окрім того, ОСОБА_1, працюючи на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, відповідно до п.п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст.52 вказаного Закону, не повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, а саме про те, що 13.10.2017 року на картку-рахунок відкриту на ім'я ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 4975 доларів США, що станом на 13.10.2017 року еквівалентно 132507,43 грн.
Разом з тим, ОСОБА_1, працюючи на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, відповідно до п.п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст.52 вказаного Закону, не повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, а саме про те, що 29.06.2017 року на картку-рахунок відкриту на ім'я ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 4975 доларів США, що станом на 29.06.2017 року еквівалентно 129748,60 грн.
Також, ОСОБА_1, працюючи на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, відповідно до п.п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст.52 вказаного Закону, не повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, а саме про те, що 02.06.2017 року на картку-рахунок відкриту на ім'я ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 4975 доларів США, що станом на 02.06.2017 року еквівалентно 130697,99 грн.
Крім цього, ОСОБА_1, працюючи на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, відповідно до п.п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст.52 вказаного Закону, не повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, а саме про те, що 23.10.2017 року на картку-рахунок відкриту на ім'я ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 4875 доларів США, що станом на 23.10.2017 року еквівалентно 129377,15 грн.
ОСОБА_1 в судовому засіданні факт правопорушення заперечив з мотивів наведених в письмових запереченнях.
Адвокат ОСОБА_2 подані заперечення підтримала з мотивів наведених у них, а також заявила про закінчення строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Прокурор в судовому засіданні заперечив доводи ОСОБА_1 та його представника з мотивів необґрунтованості та безпідставності, просив відмовити в їх задоволенні та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Заслухавши думку особи стосовно якої складений протокол, його представника та прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Як видно з висновку службового розслідування з приводу невнесення змін до декларації у разі суттєвої зміни майнового стану інспектором СРПП №2 ПП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 від 02.01.2018 року, в результаті проведення такого розслідування виявлено факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП.
Крім того, з супровідного листа начальника Львівського управління департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 17.01.2018р. про скерування матеріалів перевірки щодо наявності ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, видно, що до прокуратури Львівської області було направлено проект протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, які повернулись з прокуратури Львівської області 24.01.2018 року.
Таким чином, з наведеного випливає, що моментом виявлення правопорушення, пов'язаного з корупцією, відносно ОСОБА_1 є саме 02.01.2018 року, оскільки саме за результатами службового розслідування було виявлено такий факт.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 КпАП України, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Згідно п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
За таких обставин законних підстав для оцінки дій ОСОБА_1 з точки зору наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, за наявності спливу строків притягнення до відповідальності немає.
Разом з тим, суд відхиляє доводи стосовно того, що днем виявлення правопорушення є 26.01.2018 року, тобто дата складення протоколів, адже такі доводи спростовуються матеріалами справи. Зокрема сам зміст супровідного листа начальника Львівського управління департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 17.01.2018р. свідчить про те, що відомості щодо ОСОБА_1 піддавались попередньому аналізу та дослідженню, тобто фактично оцінювались докази. Більше того, Єдиний державний реєстр декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є відкритим джерелом. Таким чином, суд не може погодитись з тим фактом, що орган уповноважений на складання протоколу, виявлення правопорушення чи прокурор трактують положення закону, в частині встановлення дати виявлення правопорушення, на власний розсуд. У цьому аспекті слід зауважити, що рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи. Вказані положення можна віднести і до повноважень та обов'язків органів на які покладене виявлення адміністративних правопорушень. Таким чином, неоднозначне тлумачення закону в частині визначення дати виявлення правопорушення не може ставити особу в залежність від певних обставин будь це погодження, дата складання протоколу, тощо. Більше того, на день винесення рішення по справі, строк накладення адміністративного сплив і у разі початку його відрахунку від дати складення протоколу.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на те, що станом на день розгляду справи минув трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст.38 КУпАП, вважаю, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-6 КУпАП, підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 38,247, 283-285 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-6 КУпАП - закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Стрельбицький В.В.