м. Вінниця
23 квітня 2018 р. Справа № 128/1123/17
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Томчука А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.
представника позивача: Бездітний І.І.
представника відповідача: Ящук Ю.О.
третя особа: Корнійчук С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Єпархіального управління Вінницької єпархії Української Автокефальної Православної Церкви
до: Вінницької-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Релігійна організація "Релігійна громада парафії Покрови Пресвятої Богородиці с.Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату
про: визнання протиправними та скасування рішень Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області
У квітні 2017 року Єпархіальне управління Вінницької єпархії Української Автокефальної православної церкви звернулось в Вінницький районний суд Вінницької області з позовом до Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення від 16.02.2017р.
В обґрунтування заявленого позову зазначили, що 16.02.2017р. 15 сесія 7 скликання Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області прийняла протиправне рішення б/н «Про скасування рішення 1 сесії 4 скликання від 11.04.2002р. «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво храму Покрови Пресвятої Богородиці Української Автокефальної православної церкви» та рішення 6 сесії 4 скликання від 06.05.2003р. «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки для релігійних потреб по вул. Ватутіна Українській Автокефальній Православній Церкві Пресвятої Богородиці», згідно якого скасовано рішення 1 сесії 4 скликання від 11.04.2002р. «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво храму Покрови Пресвятої Богородиці Української Автокефальної православної церкви» та рішення 6 сесії 4 скликання від 06.05.2003р. «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки для релігійних потреб по вул. Ватутіна Українській Автокефальній Православній Церкві Пресвятої Богородиці», яким Українській Автокефальній Православній Церкві Пресвятої Богородиці за рахунок земель запасу Вінницької-Хутірської сільської ради в межах с. Вінницькі Хутори строком на 49 років та 9 місяців для релігійних потреб надано в оренду земельну ділянку площею 0,1260 га, згідно проекту відведення земельної ділянки. Оскаржуваним рішенням було грубо порушено права позивача, оскільки відповідно до приписів скасованих відповідачем рішень, вже виникли та існували (на момент голосування) правовідносини, які пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, а позивач як суб'єкт цих правовідносин був позбавлений можливості навіть бути присутнім під час голосування та надати свої заперечення проти винесеного на голосування питання. Оскаржуваним рішенням відповідач безпідставно припинив право позивача на користування раніше наданою земельною ділянкою чим грубо порушив вимоги ст.140, 141 Земельного кодексу України.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 03.05.2017р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.
15.06.2017р. представником позивача подано до суду позовну заяву із збільшеними позовними вимогами, в якій зокрема просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення 15 сесії 7 скликання Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 16.02.2017р. б/н «Про скасування рішення 1 сесії 4 скликання від 11.04.2002р. «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво храму Покрови Пресвятої Богородиці Української Автокефальної православної церкви» та рішення 6 сесії 4 скликання від 06.05.2003р. «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки для релігійних потреб по вул. Ватутіна Українській Автокефальній Православній Церкві Пресвятої Богородиці»;
- визнати протиправним та скасувати рішення 15 сесії 7 скликання Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 16.02.2017р. б/н «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для релігійних потреб Релігійній громаді парафії Покрови Пресвятої Богородиці с. Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату по вул. Ватутіна».
Ухвалою суду від 21.09.2017р. судом прийнято заяву про збільшення позовних вимог, залучено до участі у справ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійну організацію «Релігійна громада парафії Покрови Пресвятої Богородиці с. Вінницькі Хутори, Вінницького району Вінницької області Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату» (далі - Релігійна громада, третя особа).
Ухвалою суду 22.12.2017р. адміністративну справу №128/1123/17 передано на розгляд Вінницькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду справу прийнято до свого провадження суддею Томчуком А.В., призначено засідання у справі, запропоновано сторонам подати відзив, відповідь на відзив, пояснення щодо позову.
07.02.2018р. до суду подано відзив, зі змісту якого відповідач вказує, що оскаржуване рішення жодним чином не порушує законних інтересів та прав позивача, оскільки рішення сесії Вінницько-Хутірської сільської ради від 11.04.2002р. (1 сесія 4 скликання) та від 06.05.2003р. (6 сесія 4 скликання) не були прийняті відносно Єпархіального управління Вінницької єпархії Української Автокефальної православної церкви.
Дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво храму надавався не Єпархії, а іншій юридичній особі Релігійній громаді Вінницько-Хутірської парафії села Вінницькі Хутори Вінницької Єпархії. Дана юридична особа на час прийняття рішень про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки та затвердження проекту відведення даної земельної ділянки, представляла та уособлювала в собі інтереси прихожан, жителів села Вінницькій Хутори, які своєю більшістю мали на меті побудувати храм на території села.
З моменту затвердження проекту відведення земельної ділянки у 2003 році не було укладено договір оренди земельної ділянки та відповідно не відбулась його державна реєстрація. Оскільки позивач не звертався у 2002 році до відповідача з відповідним клопотанням про на надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво храму Пресвятої Богородиці та відповідно рішення сесії сільської ради, які були скасовані, оскаржуваним рішенням, жодним чином не стосуються позивача та не порушують його права та охоронювані інтереси.
Відповідач зазначав, що договір оренди на землю не був укладений протягом 14 років, дані правовідносини втратили актуальність, оскільки не були виконані Релігійною громадою Вінницько-Хутірської парафії села Вінницькі Хутори Вінницької Єпархії.
У зв'язку з наведеним представник відповідача просив відмовити у задоволенні заявленого позову.
Ухвалою суду від 19.02.2018р. відмовлено в задоволенні клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 04.04.2017р. позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки визначені в мотивувальній частині ухвали шляхом надання доказів сплати судового збору.
10.04.2018р. позивачем виконано вимоги ухвали суду від 04.04.2018р. та надано докази в підтвердження сплати судового збору.
Ухвалою від 13.04.2018р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
16.04.2018р. до суду подано відповідь на відзив. Зі змісту якої представник позивача зазначив, що 09.03.2003р. згідно протоколу встановлення (погодження) меж земельної ділянки відбулося встановлення меж земельної ділянки, яка відводилась Українській Автокефальній Православній Церкві під будівництво храму. Рішення Вінницько-Хутірської сільської ради б/н від 11.04.2002р. та рішення б/н від 06.05.2003р., на переконання позивача повністю підтверджують, що у 2002 році Вінницько-Хутірська сільська рада на черговій сесії розглянула клопотання про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки під будівництво храму саме релігійної громади Української Автокефальної Православної церкви, а не Релігійної громади Вінницько-Хутірської парафії села Вінницької Вінницької Єпархії.
Крім того, представник зазначив, що Релігійна організація «Релігійна громада парафії Покрови Пресвятої Богородиці с. Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату», якій надано спірну земельну ділянку створена лише 07.02.2017р., тобто за дев'ять днів до засідання сесії Вінницько-Хутірської сільської ради, на якій прийнято оскаржувані рішення.
У зв'язку з наведеним просив задовольнити заявлений позов.
23.04.2018р. третьою особою подано до суду письмові пояснення, згідно яких представник просив провадження у справі закрити, оскільки на його думку, даний спір не є публічно-правовим, а справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Зазначив, що аналогічні висновки містяться у правових висновках ВСУ у постановах від 27.04.2017р. у справі №2а/2470/1276/12, від 13.09.2017р. №2-а-22/11, від 04.11.2015р., від 09.02.2016р., від 31.05.2016р. справи №21-329а15; №21-5465а15, №21-6135а15 та постанові ВС від 06.02.2018р. у справі №2а/461/189/13. Зазначив, що вказані обставини підтверджуються постановами Великої Палати ВС від 04.04.2018р. №813/7654/14, від 04.04.2018р. №361/2965/15-а.
Крім того, 23.04.2018р. відповідачем подано письмові пояснення, в яких представник посилаючись на визначені вище підстави та висновки ВСУ та ВС просив закрити провадження у даній справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача, третьої особи заперечили щодо задоволення заявлених позовних вимог, в задоволенні позову просили відмовити у повному обсязі.
В судових засіданнях допитано в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10, які зазначили, що є прихожанами Української Автокефальної Православної церкви в с. Вінницькі Хутори, і тим чи іншим чином приймали активну участь у будівництві храму.
Зокрема ОСОБА_9 пояснив, що є секретарем Єпархії з 1995 року. На сесію сільської ради щодо вирішення спірного питання представники позивача не запрошувались. Крім того, наголосив, що землю освячено Автокефальною Церквою.
Розглянувши подані документи та матеріали, враховуючи пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №148165 06.09.1999р. державним реєстратором ОСОБА_11 зареєстровано як юридичну особу Релігійну громаду Вінницько-Хутірської Парафії села Вінницькі Хутори Вінницької Єпархії Української Автокефальної Православної Церкви.
Рішенням 1 сесії 4 скликання Вінницько-Хутірської сільської ради від 11.04.2002р. «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво УАПЦ» надано дозвіл на складення проекту відведення земельної ділянки розміром 0,12 га під будівництво храму Покрови Пресвятої Богородиці по вул. Ватутіна з земель запасу сільської ради.
Рішенням 6 сесії 4 скликання від 06.05.2003р. Вінницько-Хутірської сільської ради затверджено проект відведення земельної ділянки в оренду на 49 років та 9 місяців для релігійних потреб (будівництво храму) Українській Автокефальній Православній Церкві Пресвятої Богородиці за рахунок земель запасу Віннницько-Хутірської сільської ради в межах с. Вінницькі Хутори.
14.05.2003р. Вінницьким районним відділом земельних ресурсів надано висновок №04-190/1 «Про погодження відведення земельної ділянки Українській Автокефальній православній церкві Покрова Пресвятої Богородиці для релігійних потреб».
Згідно протоколу встановлення меж земельної ділянки від 09.06.2003р. проведено встановлення меж земельної ділянки, що відводиться Українській Автокефальній Церкві під будівництво храму Покрови Пресвятої Богородиці. Зазначено до користування земельною ділянкою УАПЦ приступити після видачі документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Листом від 27.01.2017р. №02 позивач звернувся до голови Вінницько-Хутірської сільської ради з проханням підписати договір оренди терміном на 49 років 9 місяців на земельну ділянку площею 0, 1260 га по вул. Ватутіна.
13.02.2017р. третя особа звернулась з заявою до сесії Вінницько-Хутірської сільської ради про відміну рішення 6 сесії 4 скликання від 06.05.2003р., а вказану земельну ділянку виділити третій особі у зв'язку з волевиявленням прихожан даного храму.
16.02.2017р. на 15 сесії 7 скликання Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області прийнято рішення б/н «Про скасування рішення 1 сесії 4 скликання від 11.04.2002р. «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво храму Покрови Пресвятої Богородиці Української Автокефальної православної церкви» та рішення 6 сесії 4 скликання від 06.05.2003р. «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки для релігійних потреб по вул. Ватутіна Українській Автокефальній Православній Церкві Пресвятої Богородиці», згідно якого скасовано рішення 1 сесії 4 скликання від 11.04.2002р. «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво храму Покрови Пресвятої Богородиці Української Автокефальної православної церкви» та рішення 6 сесії 4 скликання від 06.05.2003р. «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки для релігійних потреб по вул. Ватутіна Українській Автокефальній Православній Церкві Пресвятої Богородиці», віднесено земельну ділянку площею 0, 1260 га по вул. Ватутіна до земель запасу Вінницько-Хутірської сільської ради.
Рішенням 15 сесії 7 скликання Вінницько-Хутірської сільської ради від 16.02.2017р. «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для релігійних потреб Релігійній громаді парафії Покрови Пресвятої Богородиці с. Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату по вул. Ватутіна» надано дозвіл Релігійній громаді парафії Покрови Пресвятої Богородиці с. Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату по вул. Ватутіна на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1260 га для релігійних потреб.
Не погоджуючись з спірним рішенням, Єпархіальне управління Вінницької Єпархії Української Автокефальної православної церкви звернулось із вказаним адміністративним позовом до суду.
Розглядаючи по суті дану адміністративну справу суд у першу чергу звертає увагу на те, що згідно положень статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо позиції представників відповідача, третьої особи про закриття провадження у даній справі оскільки на його думку, даний спір не є публічно-правовим, а справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з посиланням на висновки ВСУ у постановах від 27.04.2017р. у справі №2а/2470/1276/12, від 13.09.2017р. №2-а-22/11, від 04.11.2015р., від 09.02.2016р., від 31.05.2016р. справи №21-329а15; №21-5465а15, №21-6135а15 та постанові ВС від 06.02.2018р. у справі №2а/461/189/13, постановах Великої Палати ВС від 04.04.2018р. №813/7654/14, від 04.04.2018р. №361/2965/15-а, суд відхиляє дану позицію, та вважає за можливе відступити від висновків ВСУ та ВС оскільки в даних рішеннях вказано, що спори з приводу визнання неправомірними рішень про надання у власність земельної ділянки є приватно-правовими і не підлягають розгляду в адміністративних судах, тобто позови до суду подано після надання особам права користування земельними ділянками. А на момент подачі даного позову до суду не існувало права користування спірною земельною ділянкою, відтак предметом розгляду даного спору є рішення сільської ради як суб'єкта владних повноважень, тому даний спір є публічно- правовим, а справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Слід вказати, що дане питання вже вирішувалось судом і ухвалою суду від 19.02.2018р., яка набрала законної сили відмовлено в задоволенні клопотання представника третьої особи про закриття провадження.
Так, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Нормами статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
В силу положень статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.
Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 ЗК України).
Положення статті 122 ЗК України на момент виникнення спірних правовідносин передбачали, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до положень частини 3 статті 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Статтею 125 Земельного Кодексу України визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Статтею 126 цього Кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
В контексті даної спірної ситуації, суд зважає на ту обставину, що рішенням 6 сесії 4 скликання від 06.05.2003р. Вінницько-Хутірської сільської ради, яким затверджено проект відведення земельної ділянки в оренду на 49 років та 9 місяців для релігійних потреб (будівництво храму) Українській Автокефальній Православній Церкві Пресвятої Богородиці за рахунок земель запасу Віннницько-Хутірської сільської ради в межах с. Вінницькі Хутори, вирішено заключити договір оренди строком на 49 років та 9 місяців, так, позивачеві надано право користування земельною ділянкою пов'язане з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.
Суд, зважаючи на положення Земельного кодексу України зазначає, що договір не є рішенням органу місцевого самоврядування в розумінні Закону України «Про місцеве самоврядування». Правовідносини щодо надання земельної ділянки у користування вже виникли внаслідок прийняття рішення рішенням 6 сесії 4 скликання від 06.05.2003р. Вінницько-Хутірської сільської ради.
Крім того, 14.05.2003р. Вінницьким районним відділом земельних ресурсів надано висновок №04-190/1 «Про погодження відведення земельної ділянки Українській Автокефальній православній церкві Покрова Пресвятої Богородиці для релігійних потреб».
Вказано, що після вирішення питання передачі земельної ділянки в оренду Українська автокефальна Православна Церква Покрова Пресвятої Богородиці зобов'язана укласти договір оренди земельної ділянки.
Позивач не заперечує, що договір оренди спірної земельної ділянки ними не укладався.
В судовому засіданні представник відповідача наголошував, що внаслідок тривалого не укладення договору оренди землі, втратили чинність документи необхідні для його укладення, зокрема акт обстеження земельної ділянки від 03.02.2003р.
Проте, на переконання суду, саме Вінницьким районним відділом земельних ресурсів мало би бути ініційовано укладення даного договору, а відповідач в свою чергу не був позбавлений права подання позову до суду щодо обов'язку сплачувати орендну плату за договором оренди землі.
Крім того, слід наголосити, що ОСОБА_7 від 27.01.2017р. №02 позивач звернувся до голови Вінницько-Хутірської сільської ради з проханням підписати договір оренди терміном на 49 років 9 місяців на земельну ділянку площею 0, 1260 га по вул. Ватутіна.
Досліджуючи лист-відповідь Вінницько-Хутірської сільської ради від 17.02.2017р. №18 на звернення позивача від 27.01.2017р., щодо необхідності істотних умов договору оренди (зокрема кадастрового номеру, орендної плати), суд вказує, що законодавством чинним на момент прийняття рішень відповідачем від 11.04.2002р. та від 06.05.2003р. не передбачалось присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам.
Так, лише з 01.01.2013 року набрали чинність Закон України «Про Державний земельний кадастр» та Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року за № 1051.
Слід зауважити, що згідно положень частини 5 статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Право фактичного користування земельною ділянкою позивачем не було припинено.
Судом досліджено протокол засідання 15 сесії 7 скликання Вінницько-Хутірської сільської ради від 16.02.2017р., в якому зазначено про виступ сільського голови В.В. Кравченко щодо розгляду заяв прихожан храму Покрови Пресвятої Богородиці Вінницько-Хутірської Парафії Української Автокефальної Православної церкви с.Вінницькі Хутори та керуючого Вінницькою Єпархією Української Автокефальної Православної Церкви. Голова повідомив, що прихожани двох церков храму Покрови Пресвятої Богородиці Вінницько-Хутірської Парафії Української Автокефальної Православної церкви (31 підпис) та прихожани громади парафії Покрови Пресвятої Богородиці Української православної церкви Київського Патріархату (484 підписи) претендують на земельну ділянку та майно, що ній збудоване. Зазначив, що технічна документація про відведення земельної ділянки виготовлена на громаду храму Покрови Пресвятої Богородиці Вінницько-Хутірської Парафії Української Автокефальної Православної церкви, яка хоче заключити договір оренди на цю землю. Вказав, що до сесії сільської ради звернулись прихожани двох церков, представники храму Покрови Пресвятої Богородиці Вінницько-Хутірської Парафії Української Автокефальної Православної церкви були попереджені про засідання сесії, але поки не з'явились, голова громади парафії Покрови Пресвятої Богородиці Української православної церкви Київського Патріархату просив виділити земельну ділянку, на якій силами їхніх прихожан збудовано церкву, в якій вони хочуть щоб правив отець ОСОБА_13
За результатами засідання прийнято рішення (з 26 обраних, присутніх 22 - чоловіка: «за» -22 чоловіка, «проти» - 0 чоловік, «утримались» - 1 особа).
Доцільно вказати, що відповідно протоколу 15 сесії 7 скликання Вінницько-Хутірської сільської ради від 16.02.2017р. на порядку денному сесії пунктом 15 стояло питання про розгляд заяв прихожан храму Покрови Пресвятої Богородиці Вінницько-Хутірської парафії Української Автокефальної Православної церкви с. Вінницькі Хутори Вінницького району та керуючого Вінницькою Єпархією Української Автокефальної православної Церкви, проте вказана заява про надання в оренду земельної ділянки та заключення відповідного договору сесією не розглядалась.
Вказане на переконання суду, свідчить про досить однобокий підхід до спірного питання та порушення прав позивача гарантованих Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування».
Визначаюсь щодо заявлених вимог, суд наголошує, що не може бути підставою для скасування органом місцевого самоврядування свого попереднього рішення перехід прихожан храму з однієї парафії до іншої, адже згідно рішення Вінницько-Хутірської сільської ради б/н від 11.04.2002 та від 06.05.2003р. земельна ділянка надавалася не прихожанам чи парафії, а юридичній особі Українській Автокефальній Православній Церкві.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009р. № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказано, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
В даному ж випадку позивач, як суб'єкт правовідносин з приводу надання у користування земельної ділянки повністю заперечує, щодо їх припинення.
Юридична сила офіційного тлумачення Конституційним Судом України положень Конституції та законів України полягає в тому, що воно (роз'яснення) має державний загальнообов'язковий характер.
Статтею 24 Конституції України регламентовано, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відтак, суд приходить до висновку, що рішення 15 сесії 07 скликання Вінницько- Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 16 лютого 2017 року б/н «Про скасування рішення 01 сесії 04 скликання від 11.04.2002 року «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво храму Покрови Пресвятої Богородиці Української Автокефальної Православної Церкви» та рішення 06 сесії 04 скликання від 06.05.2003 року «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки для релігійних потреб по вул. Ватутіна Українській Автокефальній Православній Церкві Пресвятої Богородиці» та рішення 15 сесії 07 скликання Вінницько- Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 16 лютого 2017 року б/н «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для релігійних потреб Релігійній громаді парафії Покрови Пресвятої Богородиці с. Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької Єпархії Української православної Церкви Київського Патріархату по вул. Ватутіна» прийняті всупереч нормам Закону України "Про місцеве самоврядування" з порушенням рівності перед законом, визначених статтею 24 Конституції України та не відповідають критеріям, встановленим статтею 2 КАС України, а саме без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, відтак, підлягають до скасування.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимог даної статті, відповідача не довів та не обґрунтував суду правомірність прийнятих оскаржуваних рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення 15 сесії 07 скликання Вінницько- Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 16 лютого 2017 року б/н «Про скасування рішення 01 сесії 04 скликання від 11.04.2002 року «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво храму Покрови Пресвятої Богородиці Української Автокефальної Православної Церкви» та рішення 06 сесії 04 скликання від 06.05.2003 року «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки для релігійних потреб по вул. Ватутіна Українській Автокефальній Православній Церкві Пресвятої Богородиці».
Визнати протиправним та скасувати рішення 15 сесії 07 скликання Вінницько- Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 16 лютого 2017 року б/н «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для релігійних потреб Релігійній громаді парафії Покрови Пресвятої Богородиці с. Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької Єпархії Української православної Церкви Київського Патріархату по вул. Ватутіна».
Стягнути на користь Єпархіального управління Вінницької єпархії Української Автокефальної Православної Церкви сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 3200 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Єпархіальне управління Вінницької єпархії Української Автокефальної Православної Церкви (вул. А. Медвідь, 2, м.Вінниця, 21036)
Відповідач: Вінницько-Хутірська сільська рада Вінницького району Вінницької області (вул. Сагайдачного, 91, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область, 23219, код ЄДРПОУ 04329777)
Третя особа: Релігійна організація "Релігійна громада парафії Покрови Пресвятої Богородиці с.Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату (вул. Ватутіна, 61, с.Вінницькі Хутори, Вінницький район, код ЄДРПОУ 411131283)
Повний текст рішення суду складено 02.05.2018р.
Суддя Томчук Андрій Валерійович