24 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 922/2803/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання Жураховської Т.О.
розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"
на рішення Господарського суду Харківської області (суддя - О.О. Мамалуй) від 17.10.2017
та постанову Харківського апеляційного господарського суду (головуючий - О.В. Ільїн, судді: Р.А. Гетьман, В.С. Хачатрян) від 14.12.2017
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг"
до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"
про визнання недійсним рішення.
Учасники справи:
представник позивача - не з'явився,
представник відповідача -Дороніна О.М., адвокат.
Короткий зміст позовних вимог
1. 21.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" (далі - Позивач) подало позовну заяву про визнання недійсним рішення постійно діючої комісії Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (далі - Відповідач) з питань, пов'язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовим, вимог Кодексу газорозподільчих систем про задоволення акта про порушення № 308/17 від 24.01.2017 та проведення нарахування за номінальною потужністю за період з 01.01.2017 по 01.02.2017, яке оформлене протоколом № 11 від 31.01.2017.
2. Позовна заява мотивована тим, що між сторонами укладений договір розподілу природного газу № 09420ІШ50АР016 від 01.01.2016, однак Відповідач безпідставно - за відсутністю передбачених законом підстав, прийняв оспорюване рішення, оформлене актом про порушення № 308/17 від 24.01.2017 та здійснив нарахування, оформлене протоколом № 11 від 31.01.2017, оскільки встановлене Відповідачем за результатами проведеної позачергової повірки та експертизи лічильників газу, що належать Позивачу, згідно з вказаним актом порушення з боку Позивача щодо позаштатної роботи лічильників газу, забруднення та відкладення осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини лічильника, не підтверджуються належними доказами та спростовуються, оскільки: основна відносна похибка зазначених лічильників не перевищує допустимі межі, експертизою ЗВТ та пломб не підтверджено потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини лічильників, а за результатами проведеної позачергової перевірки та експертизи актів про порушення не складалось через їх відсутність. Згідно з актом № 012 П експертизи ЗВТ та пломб від 26.01.2017 встановлено, що відліковий механізм лічильника цілій, а основна відносна похибка лічильника не перевищує допустимі межі, підставою ж видачі довідки про непридатність лічильника стало виявлення пошкодження внутрішньої різьби в монтажних місцях, що не впливає на коректність вимірювання, яке проводилось за допомогою цього лічильника до моменту його демонтажу 24.01.2017 (момент проведення позачергової повірки), а ці пошкодження не зафіксовані в оспорюваному акті. За відсутністю та недоведенністю вказаного порушення були відсутні підстави для прийняття Відповідачем рішення, оформленого спірним протоколом та здійснення відповідних нарахувань. Хоча Позивач заперечував задоволення спірного акту про порушення, Відповідач відмовився скасувати відповідне рішення та проводити перерахунок обсягів розподіленого газу за середньодобовим значенням за попередні три аналогічні періоди споживання природного газу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. 17.10.2017 Господарський суд Харківської області вирішив позовні вимоги задовольнити: визнати недійсним рішення постійно діючої комісії Відповідача з питань, пов'язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовим, вимог Кодексу газорозподільчих систем про задоволення акту про порушення № 308/17 від 24.01.2017 та проведення нарахування за номінальною потужністю за період з 01.01.2017 по 01.02.2017, яке оформлене протоколом № 11 від 31.01.2017.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що лише факт визнання лічильника газу непридатним у зв'язку із браком за зовнішнім виглядом (механічні пошкодження нарізів кріплення лічильника до газопроводу) не можна вважати підставою для застосування до Позивача розрахунку спожитого газу за номінальною потужністю, так як Позивач не встановлював та не демонтував лічильник самостійно, пломби на лічильнику не порушені, монтаж та демонтаж здійснювався працівниками Відповідача, а тому відсутня вина Позивача в пошкоджені нарізів кріплення лічильника газопроводу. Також суд зауважив, що перерахунок обсягів спожитого газу на підставі пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільчих систем здійснюється у випадку виявлення оператором пропущення строку періодичності повірки лічильника з вини споживача або несправності лічильника, що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, тоді як пропущення строку періодичної перевірки не мало місце, а факт пошкодження або факт його позаштатної роботи не є тотожнім факту несправності та можуть бути лише причинами несправності, яка і є підставою для перерахунку. Поряд з цим суд відхилив клопотання Відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, через те, що рішення у справі не може вплинути на права та обов'язки вказаної особи.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 14.12.2017 Харківський апеляційний господарський суд вирішив рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2017 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Рішення апеляційного суду мотивоване аргументами, що є ідентичні тим, які наведені в рішенні суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 20.02.2018 Відповідач подав касаційну скаргу. У касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 і прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу повністю в задоволенні позову до Відповідача.
Доводи особи, яка подала касаційну скарга
7. Суди помилково вважають прилад обліку Позивача придатним до експлуатації, незважаючи на довідку про непридатність уповноваженого органу у сфері метрології від 26.01.2017 № ЦСБ 012П, за наявності якої постійно діюча комісія Відповідача законно вирішила за результатами розгляду спірного акту задовольнити цей акт та проводити нарахування відповідно до підпункт 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем за номінальною потужністю за період з 01.01.2017 по 01.02.2017. Суди не врахували, що у спірних відносинах має місце споживання необліковуваного природного газу - прилад обліку не придатний до експлуатації, тоді як суди фактично вказують обставини щодо знаходження приладу обліку Позивача придатним, що прямо суперечить висновку від 26.01.2017 № ЦСБ 012П, а такий висновок зроблений судами без залучення компетентної та уповноваженої особи метрологічної установи. Через непридатність облікового приладу Позивача у комісії Відповідача відсутні підстави застосувати результати повірки іншим чином, ніж як застосувати до Позивача підпункт 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. Суди проігнорували повноваження Державної метрологічної служби щодо визначення придатності чи непридатності приладу обліку. Суди визначити, що Відповідач мав у спірних правовідносинах застосовувати норми, які передбачені до обліку газу за придатним приладом, незважаючи на нескасовану довідку про непридатність.
Позиція Позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
8. Доводи у відзиві на касаційну скаргу ідентичні обґрунтуванням, наведеним в оскаржуваних судових рішеннях
Позиція Верховного Суду
9. Доводи касаційної скарги зводяться до заперечення встановлених судами в оскаржуваних судових рішеннях обставин щодо характеру пошкодження належного Позивачу приладу обліку природного газу (лічильника), стосовно якого представниками Відповідача проведена позачергова повірка та експертиза лічильників газу. При цьому скаржник наполягає на встановленні під час здійснення касаційного оскарження обставин такої непридатності до використання вказаного лічильника Позивача, яка призводить до порушень Позивачем відповідних норм законодавства та є підставою для нарахувань, здійснених Відповідачем за оспорюваним рішенням.
Суд відхиляє вказані заперечення (пункт 7) як неналежні, оскільки вони викладені без врахування меж розгляду справи судом касаційної інстанції згідно зі статтею 300 ГПК України.
Нормами частин 1, 2 цієї статті передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Підставою для застосування до Позивача відповідальності згідно з оспорюваним рішенням стали норми пункту 4.1 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, згідно з яким у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого:
1) при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Ухвалюючи оскаржувані рішення, суд встановив відсутність вини Позивача в пошкоджені нарізів кріплення лічильника газопроводу, вказавши, що виявлені представниками Відповідача пошкодження внутрішньої різьби в монтажних місцях на вхідній та вихідній кришках стали підставою для видачі довідки № ЦСБ 012П від 26.01.2017 про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, однак згідно з актом експертизи № 012 П від 26.01.2017 (на який послалися і суди, і сторони у справі) відліковий механізм лічильника Позивача, стосовно якого проводилась вказана експертиза - GSM G 65-50 зав. 101198, цілий. До того ж ці пошкодження не зафіксовані в оспорюваному акті.
У зв'язку із викладеним та враховуючи визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування до Позивача відповідальності згідно з підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем та незаконність прийняття оспорюваного рішення.
Також суд погоджується з правомірним рішенням судів про відхилення клопотання Відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оскільки таке рішення відповідає нормам статті 27 ГПК України (в редакції, чинній станом на дату ухвалення оскаржуваних судових рішень - до 15.12.2017), тому що рішення у справі не впливає на права та обов'язки вказаної особи.
Таким чином доводи скаржника щодо неправомірності задоволення позовних вимог про визнання недійсним оспорюваного рішення Відповідача не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.
10. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях про задоволення позовних вимог зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи.
11. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та рішення місцевого суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.
12. У зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 129, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського Харківської області від 17.10.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі № 922/2803/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий К. М. Пільков
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак