02 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 902/445/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2017р.
у складі колегії суддів: В.А. Саврій - головуючий, С.П. Дужич, О.М. Тимошенко
та на рішення господарського суду Вінницької області від 15.06.2017р.
суддя: В.В. Білоус
за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
до Управління соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
1. Ямпільська районна рада Вінницької області;
2. Департамент фінансів Вінницької обласної державної адміністрації;
3. Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області
про стягнення 110 939, 93 грн. боргу по компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі
1. Короткий зміст позовних вимог
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком", позивач) звернулося з позовом про стягнення з Управління соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації (далі - відповідач) заборгованості по компенсації пільг на телекомунікаційні послуги у розмірі 110 939,93 грн.
Позовні вимоги мотивовані не відшкодуванням відповідачем сум витрат за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.06.2017р. у справі №902/445/17, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2017р., задоволено позовні вимоги ПАТ "Укртелеком", присуджено до стягнення з Управління соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації 110 939,93 грн. боргу по компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі.
Судові рішення мотивовані фактом надання телекомунікаційних послуг на пільговій основі та не здійсненням відповідачем компенсації витрат.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Управління соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації, не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, звернулося з касаційною скаргою, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 15.06.2017р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2017р. у справі №902/445/17 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Скарга мотивована відсутністю бюджетних асигнувань для відшкодування вартості послуг наданих позивачем пільговим категоріям громадян та відсутністю договору, укладеного між сторонами на відшкодування витрат.
4. Позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Укртелеком" просить судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Позивач вказує на те, що недостатність фінансування не може бути підставою для скасування рішення, тому що боржник не звільняється від виконання зобов'язання внаслідок відсутності коштів на його виконання.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
ПАТ "Укртелеком" надає телекомунікаційні послуги згідно з Законом України від 18.11.2003р. №1280-ІV "Про телекомунікації", Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012р., іншими законодавчими актами України.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Вінницькою філією ПАТ "Укртелеком" пільговим категоріям населення в м. Ямпіль за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. надано послуги на пільговій основі, вартість яких підлягає відшкодуванню, на загальну суму 110 939,93 грн.
Оскільки відповідачем не компенсовано витрати позивача за надані телекомунікаційні послуги на пільговій основі, останній звернувся з даним позовом до суду.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ч. 1, ч. 2 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено законами України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства".
Норми цих законів спрямовані на реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов'язку оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких пільг.
Ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Ст. 102 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема щодо надання пільг з послуг зв'язку (передбачений на час виникнення спірних правовідносин), за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету".
Згідно з п. 3 вказаного Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на час виникнення спірних правовідносин розпорядником коштів бюджетного фінансування зазначених соціальних пільг на території Ямпільського району Вінницької області є відповідач, а відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.
Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Законодавством не встановлено залежності відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів із виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій із державного бюджету.
Відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005р. у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004р. у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Оскільки телекомунікаційні послуги на пільгових умовах надані ПАТ "Укртелеком", уповноважений на те державою орган - відповідач у справі - в силу закону має відшкодувати позивачеві за рахунок бюджетних коштів понесені позивачем витрати.
Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Наведене вище спростовує доводи скаржника щодо безпідставності задоволення позову через відсутність договору з позивачем та відсутність бюджетних асигнувань на оплату наданих послуг.
7. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для їх зміни чи скасування відсутні. Аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції.
8. Судові витрати
Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, а Управління було звільнено від сплати судового збору при поданні касаційної скарги відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній до 15.12.2017р.), згідно з вимогами ст. 129 ГПК України судовий збір не стягується.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Вінницької області від 15.06.2017р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2017р. у справі №902/445/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Суддя Л. В. Стратієнко
Суддя І. В. Ткач