02 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 906/956/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Міщенка І.С., Кушніра І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2018
та на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.01.2018
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект"
про стягнення 4 485,55 грн.,
12.04.2018 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомир звернувся із касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтована тим, що у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційної інстанції. Повний текст постанови заявник отримав поштою 27.03.2018, що підтверджується відміткою канцелярії про отримання вхідної кореспонденції (копію постанови з датою реєстрації додано до матеріалів касаційної скарги).
Зважаючи на те, що касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення заявнику оскарженого судового рішення відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження поважними, а клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №906/956/17 виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно із частиною 5, 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 встановлено у розмірі 1 762 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у даній справі є стягнення у розмірі 4 485,55 грн., а отже, ціна позову у справі №906/956/17 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами Господарського процесуального кодексу України.
Касаційний господарський суд вважає, що наведені заявником у касаційній скарзі доводи та аналіз судових рішень у даній справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тому у Суду відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Обґрунтування обставин, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких Суд міг би визнати справу №906/956/17 такою, що не належить до категорії малозначних, у касаційній скарзі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир не наведено.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №906/956/17 за касаційної скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир.
Керуючись статтями 12, 119, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України,
1. Клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Поновити Квартирно-експлуатаційному відділу м. Житомир строк на касаційне оскарження.
3. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №906/956/17 за касаційної скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир.
4. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал платіжного доручення №537 від 05.04.2018 на суму 3 200,00 грн.) повернути заявнику.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді І. С. Міщенко
І. В. Кушнір