02 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 913/1037/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючої - Вронської Г.О., суддів: Баранця О.М., Студенця В.І.,
за участю секретаря судового засідання Варави Ю.В.,
представників учасників справи:
позивача: не з'явився,
відповідача: Грушко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Мар'єнко"
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Склярук О.І., Мартюхіна Н.О., Геза Т.Д.
від 26.12.2017
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк"
до Фермерського господарства "Мар'єнко"
про стягнення 1 968 064,81 грн.,
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Мар'єнко" (далі - Відповідач) заборгованості за договором кредитної лінії №160 від 04.04.2013 (далі - Кредитний договір) станом на 14.09.2015 у розмірі 1968064,81 грн.
2. Позов мотивований посиланням на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Луганської області від 17.12.2015 позов задоволений частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 999453,27 грн. простроченого боргу за кредитом, 253012,27 грн. прострочених відсотків за кредитом, 3,19 простроченої комісії за резервування коштів, 0,64 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, 15964,73 грн. 3% річних з простроченого основного боргу, 4158,07 грн. 3% річних з прострочених відсотків, 252728,95 грн. інфляційних втрат з простроченого основного боргу, 62260,92 грн. інфляційних втрат з прострочених відсотків. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.12.2017 відмовлено Відповідачу у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення суду першої інстанції.
5. Ухвала мотивована посиланням на положення частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України та обставини подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. При цьому суд апеляційної інстанції врахував відсутність посилання Позивача на наявність обставин непереборної сили, а також вжиття судом першої інстанції відповідних заходів щодо повідомлення Позивача, який знаходиться на тимчасово окупованій території.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
6. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Донецького апеляційного господарського суду скасувати, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
7. Касаційна скарга мотивована посиланням на положення статті 104 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) та статті 277 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент винесення ухвали суду апеляційної інстанції) щодо підстав скасування або зміни судового рішення.
8. При цьому Відповідач зазначає, що він у апеляційній скарзі детально обґрунтував підстави, за яких рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, зокрема, прийняття його за відсутності Відповідача, неповідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду, а також у зв'язку з неповним дослідженням доказів, з порушенням судом норм матеріального права та при недотриманні норм процесуального права.
9. Також Відповідач зазначає про порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
10. Ухвалою від 05.04.2018 з огляду на конкретні обставини справи Верховний Суд відкрив касаційне провадження за зазначеною касаційною скаргою, призначивши її до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
11. Позивач у строк, встановлений Судом у наведеній ухвалі, відзив на касаційну скаргу не подав.
12. Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція)
Стаття 6
1. Кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. …
13. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, чинній на момент прийняття ухвали суду першої інстанції)
Стаття 64. Порушення провадження у справі
Суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. …
Стаття 93. Строк подання апеляційної скарги
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. …
14. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, чинній на момент прийняття ухвал суду апеляційної інстанції) (далі - ГПК України)
Стаття 3. Законодавство про господарське судочинство
… 3. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. …
Стаття 254. Право апеляційного оскарження
1. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. …
Стаття 256. Строк на апеляційне оскарження
1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; …
3. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Стаття 261. Відмова у відкритті апеляційного провадження
… 2. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Розділ XI
1. Установити, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: …
13) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; …
15. Закон України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції"
1. Україна повністю визнає на своїй території дію … статті 46 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
16. Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
Конвенція - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;
Суд - Європейський суд з прав людини;…
Стаття 17. Застосування судами Конвенції та практики Суду
1. Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
17. Рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України"
37. Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
38. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення у справі "Мельник проти України", N 23436/03, пункти 22 - 23, від 28 березня 2006 року).
18. Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"
41. … Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, … таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata …
19. Рішення Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії"
Принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
20. Суд, з огляду на викладені правові норми та практику Європейського суду з прав людини щодо питання тлумачення і застосування пункту 1 статті 6 Конвенції, відхиляє аргументи позивача про порушення судом апеляційної інстанції його права на захист своїх прав та законних інтересів. Адже право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на рішення.
21. Так, положеннями частини 2 статті 261 ГПК України передбачена відмова суду апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після спливу одного року з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення. Зазначений річний строк є присічним. Поновлення строку на апеляційне оскарження поза межами зазначеного присічного строку можливе лише за наявності наведених у цій нормі випадків.
22. Суд відхиляє доводи Відповідача про відсутність правових підстав для застосування наведеної правової норми до поданої ним апеляційної скарги, зважаючи на вимоги частини 3 статті 3 ГПК України, яка передбачає застосування закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії. При цьому Суд враховує, що частиною 2 статті 261 ГПК України врегульований саме порядок вчинення процесуальної дії - відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням строку, а не встановлені строки оскарження судових рішень, як це передбачено у підпункті 13 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
23. Суд вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі зазначеної правової норми, оскільки Відповідач при зверненні з апеляційною скаргою не довів наявність передбаченого нею випадку - пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили або ж внаслідок неналежного повідомлення його про розгляд справи. Без доведення зазначених обставин у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для з'ясування причин пропуску, поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після спливу річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення
24. Водночас Суд враховує наявність у матеріалах справи доказів вжиття судом першої інстанції необхідних заходів для повідомлення Відповідача про розгляд справи з урахуванням обставин нездійснення органами поштового зв'язку пересилання поштових відправлень до населеного пункту на тимчасово окупованій території, в якому знаходиться Відповідач.
25. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених процесуальним законодавством підстав для поновлення строків для оскарження, які б виправдовували втручання у принцип правової визначеності, тому Суд відхиляє викладені в касаційній скарзі доводи Відповідача про порушення судом вимог статті 6 Конвенції.
26. Разом з тим Суд не приймає до уваги доводи Відповідача щодо наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції, адже вони виходять за межі перегляду оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції щодо відмови у відкритті апеляційного провадження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
27. Звертаючись з касаційною скаргою, Відповідач не спростував висновки суду апеляційної інстанції та не довів неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.
28. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін ухвали суду апеляційної інстанції.
Судові витрати
29. Понесені Відповідачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Мар'єнко" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26.12.2017 у справі №913/1037/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Баранець
В. Студенець