24 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 916/2067/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,
учасники справи:
позивач - об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Іріс-15"
представник позивача - не з'яв.,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"
представник відповідача - Горьова Н.М. - адвокат (посвідчення від 29.05.2014 №5167/10; довіреність від 17.01.2018),
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (далі - Товариство)
на рішення господарського суду Одеської області від 06.11.2017 (головуючий - суддя Желєзна С.П.)
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 (головуючий суддя - Головей В.М., судді: Колоколова С.І. і Разюк Г.П.)
зі справи №916/2067/17
за позовом об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Іріс-15" (далі - Об'єднання)
до Товариства
про визнання договору укладеним.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
Об'єднання звернулося до господарського суду з позовом до Товариства про визнання укладеним між сторонами з дня набрання чинності рішення суду типового договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення в редакції позивача (далі - Договір).
Позовна заява мотивована відмовою Товариства від укладення Договору, який в обов'язковому порядку має бути укладеним зі споживачем житлово-комунальної послуги.
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.11.2017, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2018: позов задоволено; Договір визнано укладеним у редакції Об'єднання (доданій до листа від 26.05.2017 №68); на Товариство покладено судові витрати зі справи.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовано тим, що Договір підлягає укладенню згідно з приписами Господарського кодексу України (далі - ГК України) і Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (далі - Правила -1).
Товариство, посилаючись на неправильне застосування господарськими судами норм матеріального права, неповне з'ясування ними обставин справи, просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Так, згідно з доводами Товариства, викладеними в касаційній скарзі, судами не враховано, що:
- позивачем змінено Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, що затверджений названою постановою Кабінету Міністрів України (далі - Типовий договір);
- діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється у відповідності з Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008 №190 (далі - Правила -2), які типової форми договору не містять;
- між сторонами не відбулося досягнення згоди з усіх істотних умов Договору.
Відзив на касаційну скаргу не надходив. Від Об'єднання до Касаційного господарського суду надійшла заява про відкладення розгляду касаційної скарги "до усунення порушень норм процесуального законодавства", яким (порушенням) Об'єднання вважає ненадіслання Товариством на його адресу копії касаційної скарги та доданих до неї документів. Суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання Об'єднання, оскільки до касаційної скарги додано докази надіслання її копії іншій стороні у справі.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарг з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:
- 31.08.2016 Об'єднання прийняло на баланс багатоквартирний будинок, розташований за адресою: вул. М. Жукова, буд. 15, а загальними зборами Об'єднання 14.08.2016 вирішено укласти договір з Товариством;
- 24.03.2017 Об'єднання письмово звернулося до Товариства з проханням укласти договір на постачання води для технічних потреб Об'єднання, повідомивши Товариство, що відповідно до рішення загальних зборів Об'єднання мешканці будинку залишаються "на індивідуальних договорах" з Товариством;
- 31.03.2017 Об'єднання звернулося до Товариства з проханням укласти договір на поставку води для полива прибудинкової території;
- 11.05.2017 Товариство письмово повідомило Об'єднання про необхідність встановлення загальнобудинкового приладу обліку витрат холодної води, розроблення та затвердження проектно-технічної документації на такий прилад;
- 26.05.2017 Об'єднання листом №68 надало Товариству підписаний і скріплений печаткою проект типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, повідомивши Товариство про необхідність підписання, скріплення печаткою та повернення на адресу Об'єднання типового договору у встановлений законодавством строк;
- 26.06.2017 Товариство письмово повідомило Об'єднання про неможливість укладення типового договору, оскільки останній укладається з фізичною або юридичною особою, яка є власником (наймачем, орендарем) житлового чи нежитлового приміщення, а, оскільки Об'єднання є лише балансоутримувачем житлового будинку, то не може виступати стороною договору; крім того, Товариство повідомило Об'єднання про необхідність оформлення договору для надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення для Об'єднання, встановлення приладу обліку води та проведення розрахунку необлікованих витрат у внутрішньобудинкових мережах. До відповідного листа Товариства було додано бланк договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення для Об'єднання, який з боку Товариства підписано не було;
- відмова Товариства від укладання договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення стала підставою для звернення Об'єднання з позовом у даній справі;
- пункт Договору, запропонований Об'єднанням, не суперечить умовам Типового договору;
- Товариством не було складено протоколу розбіжностей до запропонованого Об'єднанням проекту Договору.
Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання Договору укладеним у судовому порядку.
Згідно з резолютивною частиною оскаржуваного рішення місцевого господарського суду (залишеного без змін апеляційною інстанцією) визнано укладеним між Об'єднанням та Товариством з дня набрання чинності рішенням суду "типового договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення в редакції об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Іріс-15" (доданій до листа №68 від 26.05.2017р.)".
Відповідно до приписів статті 179 ГК України:
- укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (частина третя);
- при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови (частина четверта).
Як вбачається з обставин, встановлених судами в даній справі, зміст спірного Договору визначався на основі Типового договору (що затверджений згаданою постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630). При цьому поза увагою обох попередніх інстанцій залишилися доводи відповідача (і пов'язані з ними докази) стосовно того, що:
- запропонований позивачем та прийнятий судом в його редакції Договір містить відступи від умов Типового договору ("Позивачем було змінено типовий договір та викладено його у своїй редакції, тобто змінено за змістом");
- Правила-2 взагалі не містять типової форми договору про надання послуг з централізованим водопостачанням та водовідведення, яку можливо було б застосувати у спірних правовідносинах.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, попередні інстанції, зосередившись виключно на питаннях обов'язковості укладення Договору, взагалі не перевірили у розгляді справи наданий позивачем проект Договору на предмет узгодженості (відповідності) умов (пунктів) цього проекту з:
а) наведеним приписом частини четвертої статті 179 ГК України щодо права сторін лише конкретизувати умови Типового договору, але не відступати від його умов;
б) положеннями Правил-1, Типового договору, Правил-2 в тій мірі, в якій ці нормативно-правові акти є обов'язковими для обох сторін при укладенні Договору. У цьому зв'язку судами також не встановлено й підстав для укладення спірного договору як "типового", хоча типові договори, як зазначалося, затверджуються виключно Кабінетом Міністрів України чи, у передбачених законом випадках, іншими органами державної влади, до яких сторони у цій справі не належать.
У зв'язку з наведеним попередні судові інстанції припустилися порушення:
- місцевий господарський суд - вимог частини першої статті 47 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу (в тій же редакції) стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності;
- апеляційний господарський суд - вимог частини п'ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній після 15.12.2017), за якими обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Водночас суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для справи, є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень зі справи з направленням останньої на новий розгляд до суду першої інстанції, як це передбачено статтею 310 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017).
У новому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін і поданим ними доказам належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.
Керуючись статтями 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 06.11.2017 і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 у справі №916/2067/17 скасувати.
Справу № 916/2067/17 передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов