61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
03.05.2018р. Справа №905/3484/15
за скаргою від 08.02.2018р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод електричних машин”, м.Запоріжжя
на бездіяльність Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при виконанні рішення від 08.02.2016р. по справі №905/3484/15
за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод електричних машин”, м.Запоріжжя
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля”, м.Добропілля
про стягнення заборгованості в сумі 489664,61 грн.
Суддя Левшина Г.В.
при секретарі судового засідання Хохуля М.С.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від ВДВС: не з'явився
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.02.2018р. по справі №905/3484/15 позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод електричних машин” задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод електричних машин” заборгованість в розмірі 293200,00 грн., пеню в розмірі 22564,38 грн., інфляційні втрати в розмірі 161984,80 грн., 3% річних в розмірі 9819,73 грн., судовий збір в розмірі 7344,98 грн.
22.02.2016р. господарським судом Донецької області видано наказ по справі №905/3484/15 про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод електричних машин” заборгованості в розмірі 293200,00 грн., пені в розмірі 22564,38 грн., інфляційних втрат в розмірі 161984,80 грн., 3% річних в розмірі 9819,73 грн., судового збору в розмірі 7344,98 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.05.2016р. по справі №905/3484/15 апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” м.Добропілля, м.Білицьке, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2016 року у справі №905/3484/15 задоволено частково, змінено абзац перший резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2016р. у справі № 905/3484/15 та викладено у наступній редакції:“Задовольнити позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод електричних машин” м.Запоріжжя у повному обсязі”.
Крім того, постановою Донецького апеляційного господарського суду №905/3484/15 від 19.05.2016р. змінено абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2016р. у справі №905/3484/15 та викладено у наступній редакції: “Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля”, ЄДРПОУ 37014600 (Донецька область, м.Добропілля, м.Біліцьке - 85043, вул.Красноармійська, 1-а) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод електричних машин”, ЄДРПОУ 35300261 (Запорізька область, м. Запоріжжя - 69008, вул.Зейська, 3) заборгованість в розмірі 293200,00 грн., пеню в розмірі 24660,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 161984,80 грн., 3% річних в розмірі 9819,73 грн., судовий збір в розмірі 7344,98 грн.”.
23.05.2016р. на виконання вищевказаної постанови господарським судом Донецької області видано відповідний наказ.
19.03.2018р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга від 08.02.2018р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод електричних машин”, м.Запоріжжя на бездіяльність Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при виконанні судового рішення по справі №905/3484/15. Зокрема, скаржником заявлені вимоги про:
- визнання неправомірною бездіяльність заступника начальника Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2;
- визнання неправомірною бездіяльність начальника Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3;
- зобов'язання заступника начальника Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні за №50531832 усунути порушення шляхом вчинення наступних дій: оголосити в розшук всі транспортні засоби, судна тощо, що належать на праві власності ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (ІКЮО 37014600), накласти арешт на кошти та інші цінності боржника та його філій (представництв), зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунки в цінних паперах. У разі їх виявлення прошу опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей, а також списати їх з рахунків боржника, одержати інформацію про майно (майнові права) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (ІКЮО 37014600) з установ, підприємств, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, тощо, зокрема, але не виключно: з Державної фіскальної служби України, Держгеокадастру України, Державної реєстраційної служби України, Бюро технічної інвентаризації, Державної інспекції сільського господарства України, Державної служба гірничого нагляду та промислової безпеки України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Державіаслужби України, Державної служби інтелектуальної власності України та БТІ, провести перевірку майнового стану ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (ІКЮО 37014600) за його місцезнаходженням та місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності боржника (за наявності), і у разі виявлення відповідного майна здійснити його опис, накласти арешт, вилучити та в подальшому реалізувати останнє, накласти арешт на майнові права ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (ІКЮО 37014600) у разі їх виявлення, одержати інформацію про дебіторську заборгованість ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (ІКЮО 37014600) шляхом звернення до останнього та органів доходів і зборів, повідомити ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (ІКЮО 37014600) про його обов'язок подавати декларацію про доходи та майно і попередити останнього про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
- зобов'язання заступника начальника Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні за №50531832 усунути порушення шляхом перевірки виявлення рахунків ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (ІКЮО 37014600) та його філій не рідше ніж один раз на два тижні.
Протоколом повторного автоматичного розподілу справи від 19.03.2018р. у зв'язку із відставкою судді Гринько С.Ю. справу №905/3484/15 передано на розгляд судді Левшиній Г.В.
Ухвалою від 20.03.2018р. по справі №905/3484/15 викликано сторони для розгляду вищевказаної скарги в судове засідання.
Позивач у клопотанні від 10.04.2018р. вимоги, викладені у скарзі від 08.02.2018р., на бездіяльність Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при виконанні рішення від 08.02.2016р. по справі №905/3484/15 підтримав у повному обсязі та заявив про розгляд зазначеної скарги без участі представника.
Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у судове засідання не з'явився, відзиву на скаргу не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач надав письмові пояснення по скарзі від 02.05.2018р., в яких заперечує проти задоволення скарги, посилаючись на ті обставини, що наказ від 22.02.2016р. по справі №905/3484/15 не підлягає виконанню.
Дослідивши матеріали справи та розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення сторін, господарським судом встановлено наступне:
Постановою державного виконавця від 17.03.2016р. ВП№50531832 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 22.02.2016р. по справі №905/3484/15 про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля”, м.Добропілля на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод електричних машин”, м.Запоріжжя заборгованості у розмірі 494913,89 грн.
Виходячи зі змісту скарги позивача, станом на теперішній час рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2018р. по справі №905/3484/15 не виконано.
Таким чином, стягувач стверджує про неправомірну бездіяльність державного виконавця під час виконання вищезазначеного наказу господарського суду Донецької області від 22.02.2016р. по справі №905/3484/15. Зокрема, скаржник посилається на невжиття державним виконавцем всіх передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішення, а саме, не проведення перевірки майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження , не оголошення в розшук всі транспортні засоби, судна тощо, що належать на праві власності боржнику, не накладення арешту на кошти та інші цінності боржника та його філій (представництв), зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунки в цінних паперах, одержання інформації про майно боржника з установ, підприємств, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, тощо, проведення перевірки майнового стану боржника за його місцезнаходженням та місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності боржника (за наявності), і у разі виявлення відповідного майна здійснення його опису, не накладення арешту, на майнові права боржника у разі їх виявлення, не одержання інформації про дебіторську заборгованість боржника шляхом звернення до останнього та органів доходів і зборів.
Відповідно до ст.129 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
За приписами статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до приписів Закону України “Про виконавче провадження” примусовому виконанню підлягають, зокрема, накази, що видаються господарськими судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Так, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» основними стадіями виконавчого провадження є: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.
За змістом статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. При цьому, за приписами статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії, зокрема, постанов про відкриття виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження та надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Як встановлено вище, за змістом поданої скарги предметом оскарження є бездіяльність державного виконавця Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області під час виконання вищезазначеного наказу господарського суду Донецької області від 22.02.2016р. по справі №905/3484/15.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Таким чином, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.
Чинне законодавство України, у т.ч. Закон України “Про виконавче провадження”, надає виконавчій службі широке коло повноважень для своєчасного та повного вчинення виконавчих дій з метою виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Так, статтею 18 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Одночасно, за змістом ст.48 Закону України “Про виконавче провадження” первісними заходами щодо примусового виконання рішення зі стягнення заборгованості полягає у зверненні стягнення на кошти та майно боржника. При цьому, згідно п.4 ст.48 зазначеного Закону, на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення.
За приписами Закону України “Про виконавче провадження” арешт майна (коштів) боржника є засадою забезпечення реального виконання рішення.
Відтак, згідно з положеннями статті 52 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
Таким чином, враховуючи встановлене Законами України “Про банки та банківську діяльність”, “Про виконавче провадження” право державного виконавця до доступу до банківської таємниці та право накладати арешт на кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах України та звертати стягнення на арештовані кошти в рахунок виконання відповідних рішень, суд зазначає про реальну безперешкодну можливість проведення виконавчих дій, направлених на виявлення інформації щодо наявності грошових коштів боржника на рахунках в банківських установах за рахунок яких можливе виконати рішення суду по справі.
За своїм змістом бездіяльність є формою поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов'язків згідно з законодавством України.
Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів реалізації державним виконавцем наданих йому повноважень під час виконання судового рішення по справі №905/3484/15. Зокрема, в матеріалах скарги відсутні відомості щодо повної перевірки державним виконавцем майнового стану боржника, у встановлений у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження, а саме: витяги з Єдиного державного реєстру нерухомого, відомості щодо наявності на праві власності боржника транспортних засобів, належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку, відсутні запити до органів статистики тощо, відповідних органів щодо наявності зареєстрованих цінних паперів, катерів, яхт, повітряних суден, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, іншого рухомого майна, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об'єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав), належних на праві власності відповідачу, тощо.
Крім того, як встановлено, державним виконавцем не вжито передбачених статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення суду, зокрема, щодо арешту коштів та майна боржника, що повинно супроводжуватись відповідними постановами державного виконавця та направленням їх до уповноважених органів та установ.
Відтак, станом на момент розгляду скарги матеріали справи не містять доказів вжиття будь-яких заходів примусового виконання судового рішення від 08.02.2018р. по справі №905/3484/15.
Вищевикладене свідчить про неправомірну бездіяльність державного виконавця, адже порушує вимоги статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» щодо своєчасності та повноти вчинених виконавчих дій, а також порушує встановлений вказаним Законом порядок звернення стягнення на майно боржника та перешкоджає реальному виконанню рішення суду.
Посилання відповідача на ті обставини, що наказ від 22.02.2016р. по справі №905/3484/15 є таким, що не підлягає виконанню, суд до уваги не приймає.
Зокрема, згідно із ст.328 Господарського процесуального кодексу України саме суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Як встановлено, станом на момент відкриття державним виконавцем виконавчого провадження та до моменту звернення позивача зі скаргою до суду на бездіяльність державного виконавця, судом наказ від 22.02.2016р. по справі №905/3484/15 таким, що не підлягає виконанню, не визнавався та підлягав обов'язковому виконанню у встановленому законом порядку. При цьому, відповідність чи невідповідність дій/бездіяльності державного виконавця вимогам закону оцінюється судом саме у сукупності з обставинами, які існували на момент таких дій/бездіяльності.
Відповідно до ч.2 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Держава за змістом ч.4 ст.13 Конституції України прийняла на себе зобов'язання, через свої органи, забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, встановивши рівність всіх суб'єктів власності перед законом.
Як вказувалось вище, згідно ст.129 Конституції України одним із засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Статтею 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” визначено поняття “обов'язковість судових рішень”, яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.
Суд вважає за необхідне застосувати до спірних відносин Рішення Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", згідно якого Європейський суд наголосив, що, “відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду"”. Європейський суд також зазначив, що “адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.”.
Аналогічні за змістом висновки містяться в інших рішеннях Європейського суду з прав людини, а саме у справі "Голдер проти Сполученого Королівства ( від 21 лютого 1975 року), “Шмалько проти України”.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003р. “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.
Відповідно до абз.1 п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця, щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
За таких обставин, враховуючи правомірність доводів скаржника щодо бездіяльності ВДВС під час виконання судового рішення по справі №905/3484/15, приймаючи до уваги відсутність доказів виконання судового рішення по даній справі, скарга від 08.02.2018р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод електричних машин”, м.Запоріжжя в частині вимог про визнання неправомірною бездіяльності державних виконавців Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при виконанні наказу суду від 22.02.2016р. по справі №905/3484/15 підлягає задоволенню.
Одночасно, щодо вимог скаржника про зобов'язання державного виконавця Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області оголосити в розшук всі транспортні засоби, судна тощо, що належать на праві власності боржнику, накласти арешт на кошти та інші цінності боржника та його філій (представництв), зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунки в цінних паперах, одержання інформації про майно боржника з установ, підприємств, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, тощо, проведення перевірки майнового стану боржника за його місцезнаходженням та місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності боржника (за наявності), і у разі виявлення відповідного майна здійснити його опис, накласти арешт, вилучити та в подальшому реалізувати останнє, накласти арешт на майнові права боржника у разі їх виявлення, одержання інформації про дебіторську заборгованість боржника шляхом звернення до останнього та органів доходів і зборів, саме під час виконання рішення від 08.02.2018р. по справі №905/3484/15 суд зазначає наступне.
Як вже зазначено вище, за результатами апеляційного перегляду рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2016р. у справі №905/3484/15 постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.05.2016р. по справі №905/3484/15, змінено абзац перший та другий резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2016р. у справі №905/3484/15 та викладено у новій редакції.
23.05.2016р. на виконання вищевказаної постанови господарським судом Донецької області видано відповідний наказ.
За таких обставин, враховуючи зміну в апеляційному порядку рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2016р. у справі №905/3484/15 та виходячи з того, що станом на теперішній час наказ господарського суду Донецької області від 22.02.2016р. у справі № 905/3484/15 є таким, що не підлягає виконанню, вимоги скаржника щодо зобов'язання вжити дії направлені на виконання даного наказу суду задоволенню не підлягають.
При цьому, щодо вимог скаржника про визнання неправомірною бездіяльність начальника Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої Служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій підлягають, суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо звернення скаржника безпосередньо начальника відділу, а відповідно не містять жодних доказів його бездіяльності.
Як наслідок, вимоги скарги в цій частині також підлягають залишенню без задоволення за недоведеністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Скаргу від 08.02.2018р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод електричних машин”, м.Запоріжжя на бездіяльність Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при виконанні рішення від 08.02.2016р. по справі №905/3484/15 задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність державних виконавців Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при виконанні наказу від 22.02.2016р. про виконання рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2016р. по справі №905/3484/15.
В задоволенні решти вимог, викладених у скарзі від 08.02.2018р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод електричних машин”, м.Запоріжжя, відмовити.
В судовому засіданні 03.05.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали підписано 03.05.2018р.
Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Г.В. Левшина