вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.04.2018м. ДніпроСправа № 904/9873/17
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Левицької К.Ю.
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації", м. Київ
до приватного підприємства "Полюс Віта", м. Нікополь, Дніпропетровська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко", с. Софіївська Борщагівка, Київська область
про стягнення заборгованості в сумі 21 309 , 66 грн.
Представники:
від позивача ОСОБА_1 дов. б/н від 04.04.18 р. адвокат
від відповідача ОСОБА_2 дов. б/н від 01.10.17 р. представник
від третьої особи не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 21 309, 66 грн., що складають суму заборгованості за договором поставки товару № 1781 від 24.12.2014 р., право вимоги за яким відступлено останньому на підставі договору надання послуг факторингу № Ф030717/43 від 03.07.2017 р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2017 р. порушено провадження у справі № 904/9873/17 та призначено розгляд справи на 18.12.2017 р.
У зв'язку з набранням чинності, 15.12.2017 р., Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, розгляд справи 18.12.2017 р. здійснювався за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.
18.12.2017 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ "Фрам Ко" надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких останній зазначає про те, що у спірний період, а саме з 21.03.17 р. по 24.03.17 р., він як Постачальник здійснив відповідачу поставку товару, який ПП "Полюс Віта" прийняв, про що свідчать підписані останнім товарно транспортні накладні.
Свої зобов'язання, щодо оплати поставленого товару, ПП "Полюс Віта" на спірну суму не виконало, у зв'язку з чим 03.07.2017 р. ТОВ "Фрам Ко" та позивач уклали договір надання послуг факторингу № Ф030717/43.
Таким чином, з огляду на те, що боргове зобов'язання у ПП "Полюс Віта" наявне та не виконане, а позивач є належним кредитором на підставі вказаного вище договору, ТОВ "Фрам Ко" позовні вимоги вважає правомірними та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач вимоги позивача не визнав посилаючись на те, що розрахунки за товар (медичні препарати), поставлені на його адресу ТОВ "Фрам Ко" за період з 21.03.17 р. по 24.03.2017 року за товарно-транспортними накладними, що залучені до матеріалів справи на загальну суму 21 309,66 грн., сплачені ним у повному обсязі, що підтверджується копією реєстру сплачених накладних.
В підтвердження викладеного, до матеріалів справи залучені платіжні доручення № № 24166 від 30.03.17 р., № 24186 від 31.03.17 р., № 24228 від 03.04.17 р., банківські виписки та реєстр сплачених накладних за період з 21.03.17 р. по 24.03.17 р. (а.с. 128-134 1т.).
Позивач у відповіді на відзив, не заперечує факт отримання ТОВ "Фрам Ко" вказаних відповідачем платежів, проте пояснює, що вони були зараховані за попередні поставки та наполягає на тому, що різниця між сумою загальних поставок та сумою загальних оплат складає 21 309,66 грн.
Ухвалою від 18.12.17 р. підготовче засідання було відкладено до 16.01.18 р.
В подальшому, підготовчі засідання відкладалися з 16.01.18 р. до 06.02.18 р. та з 06.02.18 р. до 19.02.18 р.
Ухвалою від 19.02.18 р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, до 21.03.18 р., а підготовче засідання відкладено до 27.02.18 р.
19.03.18 р. позивачем подано клопотання про витребування доказів, яке господарським судом відхилено з огляду на його невідповідність вимогам статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
19.03.18 р. господарським судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.04.18 р.
17.04.2018 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: довідки Офісу великих платників податків ДФС від 31.01.2018 року № 4502/10/28-10-42-03-12, яке господарським судом відхилено з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України,. позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Частина четверта вказаної статті передбачає, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 статті 80 ГПК України).
Обгрунтувань, які б свідчили про неможливість подання довідки Офісу великих платників податків ДФС від 31.01.2018 року № 4502/10/28-10-42-03-12 разом з позовною заявою, з причин що не залежали від позивача, останній не надав.
Більш того, як зазначено у частині дев'ятій статті 80 Господарського процесуального кодексу України, копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Як вбачається із доданих до клопотання документів, останнє надіслано на адресу відповідача 16.04.18 р., при цьому розгляд справи по суті призначено на 17.04.18 р., а отже, на момент розгляду справи, відсутні належні докази надсилання клопотання на адресу відповідача.
Крім того, слід також зазначити про те, що частина друга статті 207 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Доказів, які б свідчили про поважність причин того, чому саме це клопотання не було заявлено у підготовчому провадженні позивач також не надав.
17.04.18 р., у порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд, -
24.11.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" (Постачальник) та приватним підприємством "Полюс Віта" (Покупець) укладено договір поставки товару № 1781.
Відповідно до вказаного вище договору (п.1.1.), Постачальник (третя особа у даній справі) зобов'язується передати у власність Покупця (відповідача) лікарські засоби, вироби медичного призначення (медичні вироби), та інше, а Покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
Загальна кількість товару, який має бути поставлений, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна товару встановлюється сторонами у видаткових накладних, які є специфікаціями та складають невід'ємну частину цього договору. Постачання товару здійснюється партіями. Партією товару є товар, наведений в одній видатковій накладній (п.1.2 договору).
В п. 2.1. договору, сторонами встановлено, що поставка товару здійснюється шляхом доставки за адресою, вказаною Покупцем, або на умовах самовивозу. Доставка товару здійснюється централізовано-кільцевими перевезеннями, транспорт, яким здійснюється доставка товару відповідає санітарним, а також іншим нормам та вимогам, встановленим діючим законодавством.
У п.4.1. договору, сторони погодили, що строк оплати товару, сума кожної поставки, вказуються у накладних.
В п.4.3. договору, сторони узгодили, що суми оплати за товар, які Постачальник отримує від Покупця, зараховуються Постачальником в рахунок оплати по накладним, які не сплачені, та строк оплати яких настав.
Пункт 5.2. договору, містить обов'язок Покупця прийняти та оплатити товар у строк, вказаний у накладних.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2014. Якщо протягом 10 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не виявила бажання його розірвати, то він вважається пролонгованим на наступний та кожний наступний календарний рік (пункт 8.1 договору).
Виконуючи умови вказаного вище договору, ТОВ "Фрам Ко", в період з 21.03.17 р. по 24.03.17 р., здійснило на адресу відповідача поставку товару на загальну суму 21 309,66 грн., в підтвердження чого до матеріалів справи залучені товарно-транспортні накладні (а.с. 50-72 1.т).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).
03.07.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" (Фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" (Клієнт) було укладено договір надання послуги факторингу № Ф030717/43.
За умовами п.1.1. договору факторингу, Фактор (позивач у даній справі) зобов'язується передати грошові кошти в сумі 20 244,18 грн., далі - «Кошти», у розпорядження Клієнта (ТОВ "Фрам Ко") за плату, а Клієнт (ТОВ "Фрам Ко") зобов'язується відступити Факторові своє право грошової вимоги за договором поставки товару № 1781 від 24.12.2014 р. до приватного підприємства "Полюс Віта" (Боржник) в розмірі 21 309,66 грн., далі - "сума відступленої грошової вимоги".
Статтею 1077 Цивільного кодексу України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до п.2.1. договору факторингу, детальна інформація про вимогу, строк та порядок відступлення вимоги, строки та умови проведення відповідних розрахунків між Клієнтом і Фактором визначені у додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору.
ОСОБА_3 № 1 до договору факторингу вбачається, що ТОВ "Фрам Ко" передано ТОВ «Фінансова компанія «Європейське бюро реструктуризації» право вимоги до боржника ПП "Полюс Віта" за договором поставки товару № 1781 від 24.12.2014 р. на суму 21 309,66 грн.
Згідно із ОСОБА_3 № 2 (Порядок відступлення вимог), що є невід'ємною частиною договору факторингу, ТОВ "Фрам Ко" передало позивачу наступні документи: договір поставки № 1781 від 24.12.2014 р.; реєстр податкових накладних станом на 24.03.17 р.; реєстр неоплачених видаткових накладних станом на 24.03.17 р.; акт звірки розрахунків з 21.03.2017 р. по 24.03.2017 р.
03.07.2017 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейське бюро реструктуризації» (Фактор) та ТОВ "Фрам Ко" (Клієнт) складено та підписано обома сторонами акт, відповідно до якого Клієнт передав, а Фактор (позивач) прийняв у повному обсязі документацію згідно з ОСОБА_3 № 2 до договору та оригінали товарно-транспортних накладних згідно з реєстром станом на 24.03.2017 р.
Отже, у зобов'язанні за договором поставки № 1781 від 24.12.2014, укладеного між ТОВ "Фрам Ко" та ПП "Полюс Віта", відбулася заміна кредитора, що відповідає положенням статті 512 Цивільного кодексу України.
Вказаною нормою визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 514, 516 Цивільного кодексу України).
Таким чином, у позивача виникло право вимоги перед Відповідачем на суму 21 309,66 грн. за договором поставки товару № 1781 від 24.12.2014р.
27.07.17 р. позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення від 26.07.17 р. про відступлення права грошової вимоги факторові та вимагав сплатити борг у триденний строк з дати отримання вказаного повідомлення (а.с. 80-82).
Вказуючи про те, що спірна сума відповідачем не була перерахована позивачеві, останній звернувся до суду з даним позовом.
Вимоги заявлені позивачем, задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Як вже було зазначено вище, та вбачається із матеріалів справи, в період з 21.03.17 р. по 24.03.17 р., ТОВ "Фрам Ко" поставило на адресу позивача товар (медпрепарати) на загальну суму 21 309,66 грн., що підтверджується товарно- транспортними накладними (а.с. 50-72 т.1).
В спірних товарно-транспортних накладних, відповідно до п.4.1. договору, встановлено строк оплати товару, який складає 10 днів з моменту його одержання.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В підтвердження належного виконання умов договору щодо оплати товару за спірними товарно-транспортними накладними, відповідачем до матеріалів справи залучено: копії платіжних доручень № 24166 від 30.03.17 р., № 24186 від 31.03.17 р., № 24228 від 03.04.17 р. на загальну суму 46 079,28 грн., банківські виписки та реєстр оплачених накладних за період з 21.03.17 р. по 24.03.17 р. (а.с. 128-134 т.1).
При цьому, відповідачем надані пояснення, що вказаними платіжними документами було здійснено оплату, в т.ч. і за спірними товарно-транспортними накладними.
Посилання позивача на те, що платежі за вказаними платіжними документами, ТОВ "Фрам Ко" були зараховані в рахунок оплати за накладними, які сплачені, та строк яких настав, а заборгованість на спірну суму відповідачем не погашена, судом не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Належних доказів (первинних документів), які б підтверджували поставку товару за спірним договором на загальну суму 10 628 583,06 грн. (яка вказана у проекті акту звіряння, залученого позивачем) та доказів часткової оплати (банківських виписок) на суму 10 607 273,40 грн., позивач не надав.
Залучені позивачем до матеріалів справи, проект акту звіряння (т.1-а.с. 180-250; т.2-а.с. 1-23); довідки банківських установ - довідки АТ "ОТП Банк" від 25.01.18 р. та ПАТ "Банк Софіївський" від 24.01.18 р., такими доказами бути не можуть зважаючи на те, що відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При викладених обставинах, у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача.
Керуючись статтями 512, 514, 516, 526, 712, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, статтями 74-77, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" (04119,м. Київ, вул. Зоологічна,4А, офіс 139, код ЄДРПОУ 39704618) до приватного підприємства "Полюс Віта" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь,вул. Героїв Чорнобиля,74, код ЄДРПОУ 35864764) відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27.04.2018
Суддя ОСОБА_4