Справа № 308/3419/18
23 квітня 2018 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12017070030003602 - старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, -
Слідчий у кримінальному провадженні №12017070030003602 - старший слідчий слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , за погодженням прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про накладення арешту на майно.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує на те, що в період з початку червня 2017 року по 20 грудня 2017 року невстановлена, на даний час, досудовим розслідуванням особа, шляхом обману, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичної особи-підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фізичної особи-підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим завдавши зазначеним особам матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.
В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вищеописаних кримінальних правопорушень, може бути причетний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
18 квітня 2018 року на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.04.2018 року , у справі № 308/3419/18, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме в будинку та іншому володінні, розташованому за адресою АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено наступні речі:
1)блокнот з рукописними записами;
2)дві картонні картки, заламіновані, з відомостями, щодо рахунків відкритих в «Tatra Bank» (Словацька Республіка) на ім'я ОСОБА_8 з маркуванням: « НОМЕР_1 », « НОМЕР_2 »;
3)банківська картка ПАТ «Комінвест Банк» видана на ім'я ОСОБА_9 , № НОМЕР_3 ;
4)банківська картка АТ «Райфайзен Банк Аваль» видана на ім'я ОСОБА_9 , № НОМЕР_4 ;
5)SIM-картка оператора стільникового зв'язку з маркуванням НОМЕР_5 .
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що всі вилучені предмети містять ознаки речового доказу, як визначено ч. 1 ст. 98 КПК України і будуть використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи, що вилучені предмети містять ознаки передбачені ч. 1 ст. 98 КПК, з метою запобігання можливості їх приховування, знищення, пошкодження, переміщення ,виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування, наявність обґрунтованих ризиків приховування, пошкодження або знищення з метою перешкоджання та встановленню інших обставин кримінального правопорушення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, тому слідчий просить накласти арешт на майно тимчасово вилучене в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_3 , які належать ОСОБА_7 .
У відповідності до ч. 2 п. 1, п.3 ст. 170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та можливої конфіскації майна , а тому слідчий у клопотанні просить накласти арешт на вилучені в ході проведення обшуку речі та предмети.
Слідчий у судове засідання не з'явився, при цьому подав заяву, в якій просить провести розгляд клопотання без його участі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рапорт слідчого. Згідно ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017070030003602 від 21.12.2017 року, попередня правова кваліфікація ч.4 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування даного кримінального провадження, під час обшуку за адресою АДРЕСА_3 , зп місцем реєстрації ОСОБА_7 , було вилучено: блокнот з рукописними записами; дві картонні картки, заламіновані, з відомостями, щодо рахунків відкритих в «Tatra Bank» (Словацька Республіка) на ім'я ОСОБА_8 з маркуванням: « НОМЕР_1 », « НОМЕР_2 »; банківська картка ПАТ «Комінвест Банк» видана на ім'я ОСОБА_9 , № НОМЕР_3 ; банківська картка АТ «Райфайзен Банк Аваль» видана на ім'я ОСОБА_9 , № НОМЕР_4 ; SIM-картка оператора стільникового зв'язку з маркуванням НОМЕР_5 .
Відповідно до ч.1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Таким чином, арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів (в тому числі цінних паперів, грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Під час розгляду клопотання доведено, що вилучені речі 18.04.2018 року під час обшуку за адресою АДРЕСА_3 , за місцем реєстрації ОСОБА_7 , мають значення речових доказів у кримінальному проваджені №12017070030003602 та відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України та враховуючи, що слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, оскільки вилучення майна проведено згідно встановленої процедури, строк на звернення з клопотанням не порушений, враховуючи підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходжу до висновку, що клопотання про накладення арешту на вилучені 18.04.2018 року під час обшуку за адресою АДРЕСА_3 речі, за місцем реєстрації ОСОБА_7 підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12017070030003602 - старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене під час обшуку за адресою АДРЕСА_3 , майно, а саме:
-блокнот з рукописними записами;
-дві картонні картки, заламіновані, з відомостями, щодо рахунків відкритих в «Tatra Bank» (Словацька Республіка) на ім'я ОСОБА_8 з маркуванням: « НОМЕР_1 », « НОМЕР_2 »;
-банківська картка ПАТ «Комінвест Банк» видана на ім'я ОСОБА_9 , № НОМЕР_3 ;
-банківська картка АТ «Райфайзен Банк Аваль» видана на ім'я ОСОБА_9 , № НОМЕР_4 ;
-SIM-картка оператора стільникового зв'язку з маркуванням НОМЕР_5 , шляхом заборони розпоряджатися та користуватися.
Копію ухвали вручити слідчому, прокурору, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її ухвалення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1