Справа № 308/10436/17
30 квітня 2018 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі
судді Бедьо В.І.,
при секретарі Пазяк С.М.,
за участю позивача - ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Сколівського відділення поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Копанович Є.І. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом в якому зазначає, що постановою від 11.10.2017 року його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КпАП України та призначено адмінстягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн..
В позовній заяві вказує на наступне, що 11 жовтня 2017 року керуючи автомобілем марки «Geely МК Сrоss» НОМЕР_1 він рухався автомобільною дорогою Київ - Чоп у напрямку міста Львів. Біля с. Дубно, Львівської області підчас руху по відрізку дороги з двополосним рухом в обидва напрямки, помітив працівників поліції, автомобіль яких був припаркований на узбіччі, чим заважали руху та демонстративно порушували правила дорожнього руху. Після цього, він пригальмував та зробив їм зауваження та поїхав далі до Апеляційного суду Львівської області. В свою чергу працівники поліції розвернувшись через подвійну суцільну смугу почали рух за ним та увімкнули проблискові маячки з вимогою зупинитися. Він виконав їх вимогу, прийняв в право та зупинився. Після чого до нього підійшов працівник поліції, нерозбірливо представився, а на його вимогу повідомити причину зупинки та звинуватив його у тому, що він їхав в межах населеного пункту з вимкненим ближнім світлом фар, чим порушив п. 9.8. ПДР. Після чого ним було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху серії БР № і-2787 та не складено протокол в порушення вимог КУпАП.
Враховуючи зазначене, просить скасувати постанову серії БР № 142787 від 11.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження по справі закрити.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові.
Відповідач або представник відділення у судове засідання не зявилися повторно без поважних причин.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Постановою серії БР № 142787 від 11.10.2017 року на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП.
Згідно ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. При цьому, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із вказаної постанови вбачається, що 11 жовтня 2017 року о 07.20 год. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Geely МК Сrоss» НОМЕР_1 автомобільною дорогою Київ - Чоп у напрямку міста Львів, між м. Сколе та с. Дубно, Львівської області їхав з вимкненим ближнім світлом фар, чим порушив п. 9.8. ПДР.
Водночас у згаданій постанові відсутні будь-які дані, на підставі яких відповідачем зроблено висновок про наявність такого порушення, не зазначено яким саме способом було встановлено дані обставини та якими засобами проводилася його фіксація.
Як встановлено з матеріалів справи, при винесенні постанови інспектор не дав належної оцінки і не вжив всіх заходів для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин вчинення адміністративного правопорушення, не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення та в порушення ч. 5 ст.258 КУпАП розглянув справу на місці зупинки.
Відповідач у судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України ним не було доведено правомірності свого рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила обставини на які вказує позивач.
За таких обставин постанову серії БР № 142787 від 11.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі слід скасувати, а провадження по справі закрити.
На підставі ч. 2 ст. 122, ст.ст. 247, 251, 258, 280, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Постанову серії БР № 142787 від 11.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі скасувати, а провадження по справі закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до адміністративного суду апеляційної інстанції в 10-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 7 «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області: В.І. Бедьо