Справа №201/13965/17
Провадження № - 1кп/201/545/2017
27 квітня 2018 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12017040650002934 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
-05.05.2003 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 309 ч.1, 75 КК України до 1 року позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік;
-17.03.2004 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
-20.06.2006 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 263 ч.2, 71 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі;
-16.06.2009 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі, з конфіскацією майна;
-03.11.2014 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ст. 395 КК України до 2 місяців арешту, звільненого 06.06.2015 року по відбуттю строку покарання;
-05.08.2015 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ст.263 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, змінено Апеляційним судом м. Дніпропетровська до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; 01.12.2015 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ст.263 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,
В кримінальному провадженні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
ОСОБА_3 28.08.2017 року знаходячись неподалік від КЗ «Навчально виховний комплекс №66 «Гімназія - початкова школа - дошкільний навчальний заклад», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Гетьмана Петра Дорошенка 3, проходячи неподалік від вищевказаного закладу побачив дві металеві решітки для вікон з параметрами 2,5 м x 2,5м, обрамлення - металевий кут1,5 см, в середині металева сітка і визначив їх об'єктом свого злочинного посягання. Далі ОСОБА_3 , реалізовуючи раптово виниклий злочинний умисел направлений на теємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу викрав чуже майно, а саме, дві металеві решітки для вікон з параметрами 2,5 м x 2,5м, обрамлення - металевий кут1,5 см, в середині металева сітка вартістю 183 гривні 34 копійки. Взявши викрадене, ОСОБА_3 , попрямував до найближчого пункту прийому металобрухту та з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном намагався зникнути, проте довести свій злочинний умисел до кінця не зміг, з причин, що не залежали від його волі, так як був зупинений працівниками поліції, у зв'язку з чим не зміг розпорядитися майном на власний розсуд.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі, у скоєному розкаявся та надав пояснення, щодо обставин скоєння злочину, які повністю відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті.
Враховуючи те, що обвинувачений інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, вірно кваліфіковані за ч. 2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням викладеного суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретних його обставин, даним про особу обвинуваченого, встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а також, на думку суду, посприяє подальшому виправленню останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.
Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого та обставини злочину, що описано вище, суд приходить до висновку, що обвинувачений може стати на шлях виправлення без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити його від відбування основного покарання з випробовуванням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст.15 ч.2 ст.185КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки, звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк один рік.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 99 гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Суддя: ОСОБА_1