Справа № 201/13953/16-к
Провадження № - 1кп/201/183/2018
24 квітня 2018 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальні провадження № 12016040650000909 та 12016040650004337 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, з повною середньою освітою, не працює офіційно, не одружений, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні приймали участь:
Прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
потерпілі ОСОБА_6
ОСОБА_7
представник служби у справах
дітей Соборної районної
у м. Дніпро ради ОСОБА_8
інспектора Національної поліції ОСОБА_9
26.02.2016 р. близько 17:00 за адресою: м. Дніпро, поблизу будинку № 95 по вулиці Радісна, неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході раптово виниклих неприязних відносин із раніше відомим йому ОСОБА_6 , реалізуючи свій раптово виниклий умисел направлений на нанесення останньому тілесних ушкоджень, діючи умисно, наніс потерпілому ОСОБА_6 один удар кулаком правої руки в обличчя, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі, саден на обличчі ліворуч, крововилив та садна слизової оболонки лівої щоки, які згідно висновку судово медичної експертизи № 1187е від 24.03.2016 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Далі, доводячи до кінця свій злочинний умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , скориставшись тим, що після отриманого удару ОСОБА_6 втратив рівновагу, впав, та знаходився у напівлежачому положенні, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи свої дії, відштовхнувшись від землі, стрибнув стопами обох ніг безпосередньо на зовнішню сторону гомілковостопу правої ноги ОСОБА_6 , чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому зовнішньої лодижки правого гомілковостопного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1187 від. 24.03.2016 відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров'я, строком понад три тижні (більше як 21 день).
Вказаними діями неповнолітній ОСОБА_3 вчинив злочин відповідальність за який передбачено ч. 1 ст. 122 КК України, а саме умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 10.10.2016, приблизно о 17:00 годин ОСОБА_3 , знаходячись у невстановленому місці пристав на пропозицію невстановленої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, проникнути на територію чужого домоволодіння для таємного викрадення чужого майна (крадіжка) яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , тим самим вступивши у попередню змову з невстановленою слідством особою на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у сховище, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, попередньо розподіливши між собою ролі у вчиненні кримінального правопорушення.
Реалізуючи свій злочинний намір, співучасники злочину ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 10.10.2016, близько 17:30 годин, знаходячись безпосередньо поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 , керуючись єдиним злочинним умислом направленим на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у сховище, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, виконуючи заздалегідь розподілені ролі, які полягали в тому, що ОСОБА_3 , буде спостерігати за зовнішньою обстановкою поблизу домоволодіння з метою забезпечення таємності злочинних дій та уникнення можливих свідків вчинення кримінального правопорушення, а невстановлена слідством особа безпосередньо буде проникати на територію чужого домоволодіння, вказана особа шляхом подолання паркану проникла безпосередньо на територію зазначеного домоволодіння.
Далі, невстановлена слідством особа, реалізуючи досягнуту раніше злочинну домовленість та спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у сховище, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, пересвідчившись що за його діями ніхто не спостерігає побачив майно, яке належить власниці зазначеного домоволодіння ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме, електроподовжувач «VI-KO 1р 10 м із заземленням», а також інші фрагменти електродротів різної довжини які визначив як об'єкт свого злочинного посягання.
Далі, невстановлена слідством особа, перебуваючи на території приватного домоволодіння житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи досягнуту раніше злочинну домовленість із ОСОБА_3 , виконуючи заздалегідь розподілені ролі, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у сховище, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, пересвідчившись що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, скрутив викрадене майно в єдиний моток, а саме: електроподовжувач «VI-KO» вартістю 323,50 грн. та інші фрагменти електродротів різної довжини - визначити вартість яких не надалось можливим в зв'язку з ненаданням об'єкта дослідження, та доводячи свій злочинний умисел до кінця, тримаючи викрадене майно в руках підійшов до паркану із внутрішньої сторони і в той самий момент був помічений свідком ОСОБА_10 , який є мешканцем будинку АДРЕСА_3 , та будинок якого розташований безпосередньо напроти домоволодіння потерпілої ОСОБА_7 , який помітивши злочинний характер дій ОСОБА_3 та невстановленої слідством особи, звернувся до зазначених осіб з вимогою припинити правопорушення. Проте, не зважаючи на вимоги свідка ОСОБА_10 та зрозумівши, що його дії стали явними для оточуючих, невстановлена слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, доводячи спільний злочинний умисел до кінця, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) шляхом проникнення до сховища за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи відкритий характер своїх дій та ігноруючи вимоги свідка, тримаючи в руках викрадене майно у вигляді електроподовжувача «VI-KO» та інших фрагментів електродротів, подолав паркан домоволодіння із внутрішньої території домоволодіння на територію вилиці Миру та в присутності свідка ОСОБА_10 передав зазначене викрадене майно ОСОБА_3 . Після чого, невстановлена слідством особа разом із ОСОБА_3 покинули місце скоєння злочину розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 186 КК України, а саме, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у сховище, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні обвинувачений визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів та пояснив, що дійсно в лютому 2016 року на вул. Радісна в м. Дніпро між ним та ОСОБА_6 виник конфлікт з приводу обвинувачення потерпілим обвинуваченого в крадіжці запальнички. В ході конфлікту обвинувачений вдарив кулаком правої руки в обличчя потерпілого від чого той впав, а обвинувачений двома ногами пригнув йому на ногу, після чого розвернувся і пішов додому. В жовтні 2016 року його малознайомий товариш запропонував вчинити крадіжку з двору ОСОБА_7 на що обвинувачений погодився. Вони разом підійшли до двору, де товариш переліз через паркан, а обвинувачений залишився спостерігати за навколишньою обстановкою. Через деякий час товариш переліз назад і в руках у нього були скручені електродроти. В цей час їх помітив сусід, який почав кричати, щоб вони припинили протиправні дії однак вони не звернули на нього уваги і з дротами пішли від двору.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винність також підтверджується наданими сторонами кримінального провадження та досліджений судом доказами, а саме.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що в той день він зайшов до сусіда - діда обвинуваченого і вони стояли розмовляли. Потерпілий взяв у діда цигарку і в цей час підійшов ОСОБА_3 у якого потерпілий запитав сірники. ОСОБА_3 дістав і передав потерпілому запальничку, яку той впізнав як свою, яка зникла у нього декілька днів назад і він повідомив про це ОСОБА_3 . На ґрунті цього між ними виник конфлікт в ході якого ОСОБА_3 зняв куртку, кинув її діду і вдарив потерпілого у ліву щелепу кулаком правої руки від чого потерпілий впав, а коли відкрив очі то побачив як ОСОБА_3 двома ногами пригнув на зовнішню частину ступні правої ноги потерпілого після чого розвернувся і пішов. Після цього потерпілий лікував перелом ноги протягом 1,5 місяців.
Покази потерпілого підтверджуються протоколом слідчого експерименту від 21.09.2016 з якого вбачається, що в період з 14-00 до 14-50 слідчим за участі потерпілого та понятих було проведено слідчий експеримент в ході якого потерпілий вказав, що 26.02.2016, близько 15:00 годин він проходив повз подвір'я будинку по АДРЕСА_1 , разом зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_11 і побачив ОСОБА_12 який наздогнав їх біля хвіртки свого подвір'я та в них виник конфлікт внаслідок якого ОСОБА_3 наніс удар кулаком в щелепу потерпілого від чого той втратив рівновагу та впав. Коли він знаходився у напівлежачому положенні на землі, ОСОБА_3 , скориставшись моментом, умисно, стрибнув двома ногами на праву ногу потерпілого в область гомілковостопу із зовнішньої сторони ноги.
З протоколу слідчого експерименту від 21.09.2016 вбачається що в період з 14-55 до 15-40 слідчим за участі свідка ОСОБА_13 в присутності понятих було проведено слідчий експеримент в ході якого свідок вказав, що наприкінці лютого місяця вони рухалися разом з потерпілим по вулиці Радісна та їх наздогнав ОСОБА_14 . Між ними зав'язалася розмова в ході якої виник конфлікт і ОСОБА_15 наніс удар правою рукою в обличчя потерпілому від чого той впав, а ОСОБА_3 , скориставшись тим, що потерпілий знаходився у лежачому положенні стрибнув йому обома ногами на праву ногу в області гомілковостопу та після цього забіг до свого будинку.
З протоколу пред'явлення до впізнання за фотознімками від 29.07.2016 вбачається, що серед чотирьох фотознімків які пред'явленні для впізнання свідку ОСОБА_13 він вказав ОСОБА_3 , як особу що заподіяла тілесні ушкодження ОСОБА_6 .
З протоколу пред'явлення до впізнання за фотознімками від 27.09.2016 вбачається, що серед чотирьох фотознімків які пред'явленні для впізнання свідку ОСОБА_16 він вказав ОСОБА_17 , як особу що заподіяла тілесні ушкодження ОСОБА_6 .
З висновку експерта № 820 від. 29.02.2016 (Т.2 а.с. 13). вбачається що у потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому зовнішньої лодижки правого гомілковостопного суглобу з задовільним стоянням уламків що за своїм характером відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні, а також ушкодження у виді синців на обличчі, саден на обличчі ліворуч, крововиливу та садна слизової оболонки лівої щоки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо в термін, на який вказує потерпілий, а з додаткового висновку експерта 3663е від 24.09.2016 ( Т.2 а.с. 52) вбачається, що з урахуванням характеру та локалізації тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого, можливо вказати, що вони не суперечать механізму їх утворення, на які вказує потерпілий в ході слідчого експерименту від 21.09.2016.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 10.10.2016 вона поверталась додому з роботи коли їй сусід ОСОБА_10 повідомив, що до неї в двір залазили грабіжники, які винесли жмут проводів. Це були ОСОБА_3 і ОСОБА_18 , які його бачили і на його вимогу не припинили свою злочинну діяльність. Вона зайшла додому і побачила, що зник подовжувач ОСОБА_19 білого кольору довжиною близько 10 м.
З протоколу огляду від 15.10. 2016 вбачається що в період з 16-00 до 16-45 слідчим за участі ОСОБА_7 в присутності понятих був проведений огляд прибудинкової території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 в ході якого було виявлено відсутніть електроподовжувача «VI-KO» довжиною приблизно 10 м.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він проживає по пров. Мира напроти будинку потерпілої ОСОБА_7 , і являється її дальнім родичом. В один з днів, після обіду, близько 16-00 годин, він знаходився на кухні коли побачив як по вулиці йшли ОСОБА_3 та ОСОБА_18 , яких він знає так як вони живуть по сусідству. Зненацька ОСОБА_18 переліз через паркан потерпілої і пішов у двір, а ОСОБА_3 залишився на вулиці. Свідок вийшов на подвір'я і запитав що вони роблять. В цей час ОСОБА_18 зі жмутком проводу переліз назад і сказав, що потерпіла йому винна, а тому він забирає своє. Після цього він передав проводи ОСОБА_17 , який взяв їх, а ОСОБА_18 в цей час зрізав ще провод з паркану і вони разом пішли по вулиці, не реагуючи на зауваження свідка.
З протоколу слідчого експерименту від 28.10.2016 вбачається що в період з 16-25 до 17-35 слідчим за участі підозрюваного ОСОБА_3 в присутності понятих було проведено слідчий експеримент в ході якого підозрюваний вказав 10.10.2016 приблизно о 15:30 він зайшов до свого знайомого ОСОБА_20 та запропоновав йому піти до пункту прийому метолобрухту та здати невелику кількість кольорового металу на що ОСОБА_21 погодився. Коли вони рухалися по АДРЕСА_2 , а саме біля будинку 78, ОСОБА_18 повідомив, що власниця заборгували йому грошові кошти і нібито вони попередньо домовилися про те, що він може зайти до неї та забрати електричні дроти, які розташовані на подвір'ї домоволодіння. Після чого ОСОБА_22 переліз через паркан, а ОСОБА_3 залишився на вулиці спостерігати за обстановкою, так як розумів, що їх дії були незаконними. ОСОБА_3 за допомогою статиста показав безпосереднє місцезнаходження його в момент спостерігання за обстановкою, а також вказав ту частину паркану, через яку перестрибнув ОСОБА_22 і потрапив на територію домоволодіння. Далі ОСОБА_3 пояснив що дерез декілька хвилин після того, як ОСОБА_22 переліз через паркан назад на вулицю він тримав в руках обрізані дроти, і в той самий момент їх помітив сусід з будинку АДРЕСА_3 , що знаходиться навпроти, який зробив їм зауваження і почав вимагати від них, щоб вони припинили красти дроти. Горб передав дроти у руки ОСОБА_3 і вони цими дротами розпорядилися на власний розсуд.
З висновку експерта № 5240-16 від 27.10.2016 вбачається що ринкова вартість електроподовжувача «VI-KO 1р 10 м із заземленням» становить 323,50 грн
Всі вищеперелічені докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, узгоджуються між собою, доповнюють один одного і дають можливість суду, виключно в межах пред'явленого обвинувачення, прийти до однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів знайшла своє підтвердження і його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковано за:
- ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я;
- ч. 3 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у сховище, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст. 65, 103 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочинів, один з яких відноситься до злочинів середнього ступеню тяжкості, інший до категорії тяжких, характер дій та ступінь його участі у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, дані про особу обвинуваченого, який не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має достатньо гарний стан здоров'я, не навчається, однак неофіційно працює, виховувався бабусею з дідусем з 13 років, не має в своєму оточенні осіб, які схильні до вчинення кримінальних правопорушень, однак негативно характеризується як за місцем навчання так і за місцем проживання, у вчиненому розкаявся та критично відноситься до своєї поведінки.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 за злочин передбачений ч. 1 ст. 122 КК України відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить вчинення злочину в неповнолітньому віці та щире каяття, а за злочин передбачений ч. 3 ст. 186 КК України - щире каяття та відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, однак не в максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених злочинів, конкретним їх обставинам, ролі обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, даним про особу обвинуваченого, описаним вище та встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, що пом'якшують його покарання.
Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.
Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, зокрема його вік, обставини злочину, що описано вище, суд приходить до висновку, що обвинувачений не становить суспільної небезпеки і може стати на шлях виправлення без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити його від відбування основного покарання з випробовуванням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винуватим вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 122 КК України у виді одного року позбавлення волі;
за ч. 3 ст. 186 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75, 104 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк два роки.
На підставі п. 1, 2 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта при проведенні судово-товарознавчої експертизи у розмірі 176, 20 гривень;
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору.
Суддя: ОСОБА_1