Справа № 201/2757/17
Провадження № - 1кп/201/53/2018
27 квітня 2018 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12017040650000356 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_4
26.01.2017 року приблизно о 13.00 годині ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: м. Дніпро, бул. Катеринославський, 1, маючи корисливий намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна з магазину «Сільпо Фуд», який розташований за адресою: м. Дніпро, бул. Катеринославський, 1, вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_4 .
Далі співучасники розподілили між собою ролі наступним чином: ОСОБА_3 повинен був взяти з полиці банки з ікрою, після чого передати одну з них ОСОБА_4 , а іншу взяти самому щоб кожен з них виніс по одній банці.
Так, ОСОБА_4 , разом із співучасником злочину - ОСОБА_3 , здійснюючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна 26.01.2016 року близько о 13.15 год. прибув до магазину «Сільпо Фуд», розташованого за адресою: м. Дніпро, бул. Катеринославський, 1 та перебуваючи в його приміщенні, діючи відповідно до заздалегідь відведених ролей, почав пересуватися по рядам супермаркету. Після чого, співучасник злочину ОСОБА_3 , подав знак головою, а ОСОБА_4 пішов за ним та, зупинившись біля одного зі стендів та переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, і вони є таємними для оточуючих, таємно, шляхом вільного доступу, скоюючи злочин за попередньою змовою групою осіб, поклав до сумки, яка знаходилась в нього на поясі, банку лососевої ікри, об'ємом 600 гр. ТМ «Шаланда», після чого ОСОБА_3 взяв з візку ще одну таку саму банку лососевої ікри, об'ємом 600 гр. ТМ «Шаланда», та передав її ОСОБА_4 який поклав її до карману своєї куртки. Далі, залишивши візок у приміщенні супермаркету біля відділу з кавою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 разом із викраденим майном перетнули касову зону, тим самим зникли з місця скоєння злочину, заподіявши ТОВ «Сільпо Фуд» матеріальну шкоду на загальну суму 3500 грн.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
14.03.2017 року приблизно о 11.00 годині ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: м. Дніпро, площа Соборна 14, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна вчинене повторно з приміщення терапевтичного корпусу КЗ "Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І.І. Мечникова", розташованого за адресою: м. Дніпро, площа Соборна 14 визначив як предмет свого злочинного посягання камеру відео спостереження марки Hikvision.
Перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, ОСОБА_3 реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна вчинене повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, шляхом демонтажу, руками від'єднав камеру відео спостереження марки Hikvision від кріплення з дверима будівлі та продовжуючи реалізовувати свій раптово виниклий злочинний умисел поклав її до лівої кишені своєї куртки, що була одягнута на ньому. Після чого разом з викраденим майном вийшов з приміщення корпусу медичної лікарні та з викраденим майном зник з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши КЗ "Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І.І. Мечникова" матеріальну шкоду на загальну суму 2.186,34 грн.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
13.03.2017 року приблизно о 13.00 годині, знаходячись за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв 12, ОСОБА_4 маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_3 , спрямовану на таємне викрадення чужого майна, яке розташоване в магазині «Техносток» за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв, 12.
Далі, розподіливши ролі між собою при скоєнні злочину, а саме: ОСОБА_4 повинен був взяти зі стенду магазину побутову техніку та винести її за межі магазину, та після чого передати вказане майно ОСОБА_3 , де останній згідно відведеної йому ролі повинен був стояти поблизу входу до магазину та за сигналом підбігти до ОСОБА_4 та отримати в нього викрадену техніку, яка буде здобута злочинним шляхом, яку він повинен був переховати.
Так, ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_3 здійснюючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 13.03.2017 року близько о 13.30 год. перебуваючи біля магазину «Техносток», розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв, 12, де діючи відповідно до заздалегідь відведених ролей, ОСОБА_3 , як пособник вказаного злочину, усвідомлюючи свої злочинні дії, залишився поблизу входу до магазину, а співучасник злочину ОСОБА_4 виконуючи відведену йому роль при скоєні злочину, зайшов в середину магазину, де побачив на стенді ноутбук марки «Toshiba» модель NB 205-n311\w, який визначив як предмет свого злочинного посягання.
Після чого перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, співучасник злочину ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, взяв правою рукою ноутбук марки «Toshiba» модель NB 205-n311\w та продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел разом з викраденим майном вийшов з приміщення магазину тим самим зник з місця скоєння злочину. Після чого ОСОБА_4 виконуючи відведену йому роль при скоєні злочину, подав відповідний сигнал ОСОБА_3 та коли останній підбіг до нього, ОСОБА_4 передав викрадений ноутбук співучаснику злочину ОСОБА_3 , який усвідомлюючи свої злочинні, згідно відведеної йому ролі та розуміючи те що вказаний ноутбук здобутий злочинним шляхом зник з місця скоєння злочину, тим самим вчинив всі необхідні дії для переховування викраденого майна.
Таким чином діями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 , завдано майнової шкоди на загальну суму 2.500,00 грн.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєних злочинах визнав у повному обсязі, підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальних актах обставин, у скоєному розкаявся.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєних злочинах визнав у повному обсязі, підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальних актах обставин, у скоєному розкаявся.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст.349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні ним злочинів доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Аналогічно суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні ним злочинів доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
При визначенні виду та розміру покарання ОСОБА_3 суд виходить зі ступеня тяжкості вчинених злочинів, які являються злочинами середнього ступеню тяжкості, кількості епізодів злочинної діяльності, ролі обвинуваченого у вчинені злочинів групою осіб, данні про особу обвинуваченого, який не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття та відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням викладеного, а також висновку досудової доповіді, складеної Соборним районним сектором ЦМВ м. Дніпра Уповноваженого органу з питань пробації, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених злочинів, конкретних їх обставин, даним про особу обвинуваченого, встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а також, на думку суду, посприяє подальшому виправленню останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.
Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого та обставини злочину, що описано вище, суд приходить до висновку, що обвинувачений може стати на шлях виправлення без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити його від відбування основного покарання з випробовуванням.
При визначенні виду та розміру покарання ОСОБА_4 суд виходить зі ступеня тяжкості вчинених злочинів, які являються злочинами середнього ступеню тяжкості, кількості епізодів злочинної діяльності, ролі обвинуваченого у вчинені злочинів, даних про особу обвинуваченого, який не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікарів психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опоїдів. Синдром залежності».
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття та відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням викладеного, а також висновку досудової доповіді, складеної Соборним районним сектором ЦМВ м. Дніпра Уповноваженого органу з питань пробації, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених злочинів, конкретних їх обставин, даним про особу обвинуваченого, встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а також, на думку суду, посприяє подальшому виправленню останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.
Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого та обставини злочину, що описано вище, суд приходить до висновку, що обвинувачений може стати на шлях виправлення без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити його від відбування основного покарання з випробовуванням.
Питання про речові докази та судові витрати слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100, 124 КПК України.
Вирішуючи заявлений представником потерпілого ТОВ «Сільпо-Фуд» цивільний позов про стягнення обвинувачених солідарно матеріальної шкоди в розмірі 3500 гривень, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог, так як на день розгляду справи шкода відшкодована повністю, що вбачається з заяви представника потерпілого
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі
Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк два роки.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді двох років позбавлення волі
Звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк два роки.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи в розмірі 176,20 гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Суддя: ОСОБА_1