Справа № 192/1490/16-к
Провадження № 1кп/201/216/2018
13 квітня 2018 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за участі секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12015040570000884 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горошків Тетіївського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , судимого:
- 03.08.1983 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровськ за ч. 2 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 02.07.1984 Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ст 42, 43 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 07.02.1987 по відбуттю строку покарання;
- 11.09.1987 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 215-3, ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 206, ч. 1 ст. 215 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 08.05.1992 по відбуттю строку покарання;
- 18.11.1992 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровськ за ч. 3 ст. 101, ч. 3 ст. ст. 222, 42 КК України до 11 років позбавлення волі. Відповідно до постанови президії Дніпропетровського обласного суду від 28.05.1997 та колегії по кримінальним справам від 29.12.1992 вважати засудженим до 8 років позбавлення волі. Звільнився 27.06.2000 по відбуттю строку покарання;
- 20.08.2004 ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду за ч. 4 ст. 296 КК України керуючись ст. 92, 94 КК України, ст. 419, 421, 416 КПК України направлений на примусове лікування РПБ із суворим наглядом; постанова Красногвардійського РС м. Дніпропетровськ від 22.03.2011 переведений у відділення з посиленим наглядом,
обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 125 КК України;
В судовому засіданні приймали участь:
прокурори ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11
обвинувачений ОСОБА_7
захисник ОСОБА_12
потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15
ОСОБА_16
20.12.2015 року близько 16.50 години ОСОБА_7 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , вступив в конфлікт з ОСОБА_16 в ході якого у ОСОБА_7 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_16 . Реалізуючи вказаний умисел, обвинувачений ОСОБА_7 , проявляючи злочинну недбалість, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків від вчинених ним дій, хоча повинен був та міг їх передбачити, діючи з більшою обачністю, почав махати ножем в бік ОСОБА_16 . В процесі конфлікту до ОСОБА_16 підійшла потерпіла ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 і обвинувачений ОСОБА_7 ненароком, через необережність, наніс один удар вказаним ножем в область лівої частини грудної клітини ОСОБА_17 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді: рани передньої поверхні грудної клітини ліворуч з рановим каналом загальною довжиною близько 13 см. з темно-червоними крововиливами м'яких тканин навколо нього з ушкодженням присіткової плеври, серцевої сорочки та лівого шлуночка серця, кров в лівій плевральній порожнині та серцевій сорочці, ушкодження клиноподібної форми стінці серця зі свіжим інфільтруючим крововиливом, тобто колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням пристінкової плеври та лівого шлуночка серця, від яких у короткий проміжок часу настала смерть потерпілої ОСОБА_17 .
Вказаними діями ОСОБА_7 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 119 КК України, а саме, вбивство, вчинене через необережність.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, в той же день 20.12.2015 року відразу після нанесення удару ножем потерпілій ОСОБА_17 , обвинувачений ОСОБА_7 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , у ході сварки з ОСОБА_16 , керуючись раптово виниклим умислом направленим на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому один удар ножем, який тримав правою рукою, в область грудної клітини, чим спричинив ОСОБА_16 тілесне ушкодження у вигляді ножового поранення грудної клітини, яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, як таке, що при звичайному своєму перебігу має незначні скороминущі наслідки.
Вказаними діями ОСОБА_7 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 125 КК України, а саме, умисне легке тілесне ушкодження.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_7 20.12.2015 року близько 17.15 години, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи поблизу магазину «Мінімаркет» ПП «Батюк», по АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклої сварки з ОСОБА_15 , керуючись раптово виниклим умислом направленим на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому один удар ножем, який тримав правою рукою, в область черева, чим спричинив ОСОБА_15 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з ушкодженням тонкого кишечника, брижі сигмовидної кишки, внутрішньочеревної кровотечі, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 121 КК України, а саме, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 визнав свою вину у завданні тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_15 та ОСОБА_18 , однак не визнав себе винним у вбивстві ОСОБА_17 та пояснив, що 20.12.2015 року він знаходився в магазині, коли між ним та ОСОБА_15 виник конфлікт, в ході якого потерпілий вдарив обвинуваченого від чого він впав. Далі він погано пам'ятає. Так, він пам'ятає, що відчинив двері, забіг в квартиру, де на кухні сиділи ОСОБА_19 і ОСОБА_17 , а в залі потерпілий ОСОБА_16 . Обвинувачений звернувся до ОСОБА_16 з проханням дати ніж чи сокиру і той пішов на кухню, а обвинувачений пішов за ним. На кухні обвинувачений витяг шухляду зі столовими приборами внаслідок чого вона впала і ОСОБА_16 почав ображати обвинуваченого нецензурною лайкою. Обвинувачений взяв два ножі, які засунув за пояс та ще один з чорною дерев'яною ручкою і коротким лезом, який тримав у руці і пішов за ОСОБА_16 . Коли він йшов за ОСОБА_16 в коридорі між вхідними дверима і залою перед ним стали ОСОБА_19 і ОСОБА_17 , які просили не чіпати потерпілого, однак обвинувачений відштовхнув ОСОБА_20 і декілька разів (5-6) намагався вдарити потерпілого через ОСОБА_17 , махаючи ножем зверху донизу. В один з моментів ОСОБА_17 схопила його за праву руку в якій був ніж, однак він взяв ніж у іншу руку, вивільнив праву руку від захвату ОСОБА_17 , переніс ніж в праву руку, та через ОСОБА_17 наніс один удар ножем в грудну клітину потерпілого. Після чого обвинувачений пхнув їх всіх в залу і кинув навздогін потерпілому ніж. При цьому обвинувачений вважає, що не міг вдарити ОСОБА_17 . Після цього він вийшов з квартири і попрямував до магазину, де зустрів ОСОБА_21 , який став у стійку і сказав: «Ми тебе чекаємо», але в цей час з'явився ОСОБА_15 , який сказав, що сам розбереться і почав рухатись на нього. Коли потерпілий знаходився на сходах, обвинувачений наніс один удар ножем в область тулубу потерпілого, після чого останній забіг за автомобілі, а обвинувачений разом з товаришем ОСОБА_22 присів на парапеті. Через деякий час він пішов знову до квартири ОСОБА_17 в якій знаходився ОСОБА_16 . Він спитав у нього де ОСОБА_17 на що останній сказав, що ОСОБА_23 пішла шукати його, а ОСОБА_17 померла від зупинки серця. Обвинувачений зайшов на кухню де побачив ОСОБА_17 , яка лежала на підлозі. Обвинувачений з'ясував відсутність пульсу у останньої, а ОСОБА_16 в цей час розповідав, що йому зі слів ОСОБА_23 відомо про те, що ОСОБА_17 сиділа на стільці а потім зненацька впала. Обвинувачений вийшов на вулицю та почав викликати міліцію. Біля будинку він зустрів ОСОБА_23 , якій повідомив, що підрізав ОСОБА_15 і сказав їй йти до кафе, так як там вже має бути міліція, а через деякий час до двору приїхала міліція, яка затримала його.
Незважаючи на часткове визнання своєї вини, винність ОСОБА_7 у вчинені інкримінованих йому злочинів знайшла своє підтвердження у наданих сторонами кримінального провадження і досліджених в судовому засіданнях доказах.
Малолітній ОСОБА_24 будучи двічі допитаним в судовому засіданні в якості свідка в присутності законного представника ОСОБА_14 та педагога ОСОБА_25 пояснив, що він являється сином загиблої ОСОБА_17 . В той день він разом зі своєю подругою ОСОБА_26 ( ОСОБА_27 ) були в квартирі, де він проживав з батьками. Вони сиділи на кухні, де знаходились також його мама ОСОБА_17 , ОСОБА_23 і тітка ОСОБА_28 , а ОСОБА_16 знаходився в кімнаті цієї ж квартири. В цей час вони почули стук у двері і ОСОБА_16 пішов відчиняти. В квартиру забіг ОСОБА_7 , який відразу зайшов на кухню і почав шукати ножі, вивернувши столові прибори на підлогу. В цей момент тітка ОСОБА_28 і ОСОБА_26 вибігли з квартири, так як злякались, а ОСОБА_7 з ножами в руках почав виходити з кухні і, виходячи, зачепив плечем ОСОБА_17 , яка сиділа на стільці на кухні, від чого вона впала разом зі стільцем. ОСОБА_23 почала допомагати ОСОБА_17 піднятись, а свідок пішов за ОСОБА_7 в кімнату. Коли свідок зайшов у кімнату, то побачив, що ОСОБА_16 стоїть на балконі зігнутий, а потім відразу вибіг з балкону і з квартири. За ним з квартири вийшов ОСОБА_7 а за ним вийшов свідок. Будуючи вже на вулиці, ОСОБА_7 вирішив повернутись в квартиру і свідок пішов за ним. Коли вони зайшли квартиру, то свідок побачив, що його мама лежала на підлозі в кухні, а над нею сиділа ОСОБА_23 , яка сказала, що треба викликати швидку допомогу. ОСОБА_7 взяв ножі на кухні та, переступивши через ОСОБА_17 , вийшов з квартири, а свідок пішов до тітки ОСОБА_29 , яка живе на першому поверсі, якій сказав про необхідність виклику швидкої допомоги. Після цього свідок пішов до ОСОБА_30 , яка живе в чотирьохповерхівці, якій також сказав про необхідність виклику швидкої допомоги. Після цього він пішов додому і по дорозі зустрів ОСОБА_16 , з яким вони разом прийшли до квартири, де побачили маму, яка лежала на підлозі і ОСОБА_23 . Через деякий час ОСОБА_23 і ОСОБА_16 кудись пішли, а свідок залишився в квартирі. Ще через деякий час ОСОБА_16 повернувся, забрав свідка і відвів його до тітки ОСОБА_29 , а звідти свідка забрав ОСОБА_31 і відвіз до сестри ОСОБА_32 . Свою подругу ОСОБА_26 в той день свідок більше не бачив.
Малолітня свідок ОСОБА_33 , будучи допитаною в якості свідка в судовому засіданні в присутності педагога ОСОБА_25 частково підтвердила показання ОСОБА_24 та пояснила, що в той день вона гуляла разом з ОСОБА_34 у нього вдома на кухні. Там же були ОСОБА_17 - мама ОСОБА_26 , тітка ОСОБА_23 і тітка ОСОБА_28 , а ОСОБА_16 був в кімнаті цієї ж квартири. В цей час вони почули стук у двері і ОСОБА_16 пішов відчиняти. В квартиру забіг ОСОБА_7 , який відразу зайшов на кухню і почав шукати ножі, вивернувши столові прибори на підлогу. Свідок злякалась і пішла додому. Більше в той день вона ОСОБА_35 не бачила.
Потерпілий ОСОБА_16 на протязі всього судового розгляду допитувався чотири рази, два з яких одночасно з ОСОБА_23 і кожного разу давав показання, які не відповідають ані один одному, ані первісним його показанням під час досудового слідства, ані його показанням під час слідчих експериментів. Розбіжності в показаннях потерпілий пояснював, то страхом перед міліцією, то страхом перед ОСОБА_7 , то забудькуватістю. Тому з усіх показань потерпілого ОСОБА_16 було зроблено узагальненнях тих обставин, які залишались в його показах без змін протягом всього судового розгляду, а також наводяться показання потерпілого, які на думку суду відповідають дійсності з урахуванням інших доказів досліджених судом і показаннями свідка ОСОБА_36 . Оскільки показання ОСОБА_37 не суперечать жодному іншому доказу наданому сторонами кримінального провадження, являються послідовними та незмінними протягом двох допитів в судовому засіданні і, крім того, останній жодним чином не зацікавлений в результатах розгляду справи, не знаходиться ані під впливом поліції, ані під впливом ОСОБА_7 чи його співмешканки ОСОБА_23 , що свідчить про правдивість показань саме ОСОБА_36 .
Так потерпілий ОСОБА_16 пояснював, що в той день приблизно о 14-30 він прийшов до своєї знайомої ОСОБА_17 у гості, де остання готувала їсти, а її син ОСОБА_26 грав на комп'ютері на кухні. Приблизно через 15 хв. після його приходу в квартиру прийшли раніше знайомі ОСОБА_28 та ОСОБА_23 . ОСОБА_38 принесла з собою пляшку горілки, і вони всі на випили 250 гр. горілки. Після цього ОСОБА_38 попросила потерпілого допомогти їй віднести воду і він, набравши воду в баклажки допоміг ОСОБА_39 , і відразу повернувся до квартири. В квартирі на кухні сиділи ОСОБА_23 і ОСОБА_17 , а потерпілий пішов у кімнату дивитись телевізор. Через деякий час в двері постукали, і потерпілий пішов відчиняти. Як з'ясувалось прийшов ОСОБА_7 , який відразу пішов на кухню, а потерпілий пішов в кімнату дивитись телевізор. Через деякий час потерпілий почув звук падаючих столових приборів і пішов до кухні подивитись, що сталось, однак в цей час на нього з кухні почав йти ОСОБА_7 , приговорюючи, що йому потрібна сокира. ОСОБА_17 та ОСОБА_23 стали між потерпілим і ОСОБА_7 і той махаючи ножем поранив ОСОБА_23 і вдарив потерпілого кулаком в плече через жінок. Потерпілий повернувся до кімнати. Через деякий час обвинувачений прийшов до кімнати і попросив сокиру, так як його образили біля магазину. Потерпілий сказав, що не знає де сокира, на що ОСОБА_7 велів йому піти на балкон та пошукати її. Потерпілий вийшов на балкон а за ним вийшов обвинувачений. Під час перебування на балконі потерпілий розвернувся до обвинуваченого обличчям і сказав, що він не знає де сокира, на що обвинувачений вдарив його ножем в грудну клітину. Потерпілий зігнувся, і вибіг з балкону, а потім з квартири та побіг до своєї сестри, яка зробила йому перев'язку. Після цього потерпілий знову повернувся до квартири ОСОБА_17 , де побачив, що ОСОБА_40 лежить на кухні на підлозі ногами до столу, а головою до мийки, ОСОБА_23 сидить на стільці, а ОСОБА_7 стоїть біля мийки і в нього в руках нічого не має. На питання потерпілого ОСОБА_23 сказала, що ОСОБА_17 просто впала. Після цього потерпілий торкнувся до ОСОБА_17 зрозумів, що вона не дихає і пішов шукати по квартирі ОСОБА_37 , однак його в квартирі не було. Потерпілий вийшов на вулицю, прийшов до сестри звідки намагався додзвонитись до чоловіка ОСОБА_17 , але не додзвонився і вийшов на вулицю, де зустрів ОСОБА_37 і відвів його до сусідки ОСОБА_29 .
В ході проведення слідчого експерименту від 17 березня 2017 року (т.2. а.с. 16-21) за адресою: АДРЕСА_4 , в присутності понятих потерпілий ОСОБА_16 пояснив, що в квартиру зайшов ОСОБА_7 , який шукав сокиру, але не знайшов її, пішов у кухню. В цей момент в кухні були ОСОБА_17 та ОСОБА_23 . Потім потерпілий пішов у кухню, щоб подивитися, що там коїться. Коли він тільки-но зайшов до кухні то побачив як від мийки в його напрямку рухається ОСОБА_7 з ножем та замахується на нього. Далі ОСОБА_17 та ОСОБА_23 почали кричати ОСОБА_7 , що б він зупинився та стали перед ним, а саме ОСОБА_23 стала між ними біля ОСОБА_7 , а ОСОБА_17 стала біля потерпілого, та захищали його від ОСОБА_7 . В цей час ОСОБА_7 тримаючи у правій руці ніж почав махати ним, щоб дістати до потерпілого, та поранив ОСОБА_23 . Також махаючи ножем він поранив потерпілого та міг поранити ОСОБА_17 коли ОСОБА_7 поранив потерпілого, потерпілий відразу вибіг з квартири та побіг до своєї сестри.
Вказаний слідчий експеримент суд сприймає як правдивий за виключенням тієї обставини, що удар потерпілому нанесено на кухні, так як з показань потерпілого, які підтверджуються показаннями ОСОБА_37 вбачається, що удар потерпілому було нанесено саме на балконі.
Свідок ОСОБА_23 будучи допитаною в судовому засідання пояснила, що вона являється співмешканкою обвинуваченого. В той день, приблизно о 17-00 годині вона була в квартирі ОСОБА_17 разом з нею та ОСОБА_16 . Малолітній ОСОБА_37 в цей час гуляв на АДРЕСА_5 прийшов ОСОБА_7 , двері якому відчинив ОСОБА_16 і ОСОБА_7 попросив у ОСОБА_16 сокиру на що останній обізвав ОСОБА_7 . Після цього ОСОБА_7 зі словами я тобі язика відріжу зайшов на кухню і почав шукати ніж, в ході чого розсипав столові прибори на підлозі та знайшов один невеликий ніж в рукояткою чорного кольору і намірився напасти на ОСОБА_16 , однак будучі саме на кухні свідок стала перед ОСОБА_16 , за свідком перед ОСОБА_16 стала ОСОБА_17 , а ОСОБА_7 , тримаючи ніж в правій руці, почав махати ножем лезом донизу зверху вниз в бік ОСОБА_16 . Махнувши двічі, він попав один раз в руку свідка, після чого пхнув ОСОБА_17 , яка впала на холодильник, пхнув свідка, яка впала на стіл і пішов за ОСОБА_16 в коридор. Там свідок нічого не бачила , однак почула шум, викрик ОСОБА_16 і ОСОБА_7 вийшов на вулицю, кинувши ніж на підлогу, а свідок побачила у ОСОБА_16 рану на грудях. ОСОБА_17 почала сварити ОСОБА_16 за те, що він зневажливо відноситься до ОСОБА_7 і вони пішли сваритись в кімнату. Приблизно через 5 хв. після цього свідок пішла за ОСОБА_7 , знайшла його біля кафе, він попросив грошей, однак вона не дала і сказала повертатись в квартиру. Вони почали йти в бік квартири і коли дійшли до кута будинку ОСОБА_7 розвернувся і пішов в інший бік, а свідок повернулась в квартиру. Після того як вона зайшла в квартиру побачила, що ОСОБА_17 і ОСОБА_16 все ще сваряться і приблизно через 3 хв. вийшла ОСОБА_17 , сказала, що їй погано і сіла на стілець . Свідок запропонувала їй випити, ОСОБА_17 випила горілки і впала на підлогу. Свідок почала бити її по щокам і зрозумівши що та не приходить до тями побігла шукати допомогу.
В ході проведення слідчого експерименту 17 березня 2017 року (т.2. а.с. 9-15) за адресою: АДРЕСА_4 , в присутності понятих свідок ОСОБА_23 надала аналогічні пояснення і вказала, що коли в квартиру зайшов ОСОБА_7 то у нього та ОСОБА_16 виник словесний конфлікт. Після чого ОСОБА_7 підійшов до кухонного столу в приміщенні кухні та почав шукати ніж при цьому казав, що він відріже язик ОСОБА_16 за те, що той його обізвав. Потім він взяв ніж в праву руку та будучи в кухні хотів піти в напрямку ОСОБА_16 . Побачивши це, вона та ОСОБА_17 почали стримувати ОСОБА_7 щоб той не дійшов до ОСОБА_16 .. При цьому свідок ОСОБА_23 показала що вона стала перед ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , стала перед ОСОБА_7 , який знаходився біля мийки, а ОСОБА_16 знаходився в дверях між кухнею та коридором. Далі вона пояснила, що ОСОБА_7 почав махати ножем в правій руці, щоб дістати до ОСОБА_16 , але ОСОБА_16 стояв далеко та ОСОБА_7 не міг до нього дістати. Потім ОСОБА_7 махаючи ножем поранив її в області лівого плеча. Далі обвинувачений лівою рукою відштовхнув ОСОБА_17 яка від поштовху сіла на табуретку, що стояла біля входу на кухню та відштовхнув свідка ОСОБА_23 . Потім ОСОБА_7 направився до ОСОБА_16 який в той час вже знаходився в кімнаті прихожої. Як ОСОБА_7 заподіяв тілесні пошкодження ОСОБА_16 свідок ОСОБА_23 не бачила. Потім остання показала де знаходився ОСОБА_16 в кімнаті прихожої, при цьому він тримався за грудну клітину. А ОСОБА_7 стояв біля вхідних дверей в квартиру з ножем, та після цього кинув ніж на підлогу та вийшов з квартири.
Свідок ОСОБА_41 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_16 являється її братом. В той вечір вона була вдома, коли в двері подзвонили. Вона відчинила і побачила брата, який стікав кров'ю. Вона завела його до себе, обмила рану, переконалась, що вона не небезпечна і перев'язала ОСОБА_16 . В цей час брат розповідав, що він був в квартирі ОСОБА_17 , коли в квартиру зайшов ОСОБА_7 , який почав вимагати дати йому ніж на що потерпілий відмовив. Тоді ОСОБА_7 знайшов ніж в квартирі і вдарив ним потерпілого в груди і відразу вийшов з квартири, а за ним відразу пішов і ОСОБА_16 , який прийшов до свідка. Потім ОСОБА_16 сказав, що переживає з ОСОБА_17 , а тому піде до неї, щоб нічого не трапилось. Коли він пішов, через три хвилини свідок зателефонувала братові і той повідомив, що коли він прийшов до ОСОБА_17 то побачив що остання лежить на підлозі і не дихає, на кухні сиділа ОСОБА_23 , а біля мийки стояв ОСОБА_7 . Свідок вийшла на вулицю, де зустріла брата, а потім помітила, що біля магазину зібралась міліція, які шукали ОСОБА_15 . Свідок розповіла міліції про те, що ОСОБА_17 не дихає і міліція пішла в квартиру ОСОБА_17 . В ході огляду квартири хтось розповідав, що малолітній ОСОБА_37 говорив, що ОСОБА_42 пхнув ОСОБА_17 від чого та впала і дарилась головою. Як відомо свідкові ОСОБА_37 в той час був у сусідки знизу.
Свідок ОСОБА_43 в судовому засіданні пояснила, що вона сусідка ОСОБА_17 . Її квартира знаходиться на першому поверсі, а квартира ОСОБА_17 на другому поверсі. В той вечір їй в двері постукав малолітній ОСОБА_37 , який сказав, що мамі погано і попросив викликати швидку. Свідок повернулась в квартиру, набрала 103, їй сказали почекати, а потім взагалі кинули трубку і більше вона додзвонитись до швидкої не змогла. Вона вийшла на під'їзд щоб сказати, що швидка не приїде і побачила ОСОБА_23 , яка йшла по сходам з другого поверху. Свідок сказала ОСОБА_23 , щоб вони не чекали швидку, так як додзвонитись не вдалось і швидка не приїде, на що ОСОБА_23 відповіла, що вже не треба. Свідок подумала, що стан ОСОБА_17 нормалізувався, а тому пішла додому. Приблизно через 5-10 хв. В квартиру постукали і ОСОБА_16 , привів малолітнього ОСОБА_37 , який плакав. ОСОБА_16 сказав, що ОСОБА_17 вбили, а ОСОБА_37 говорив, що мама сиділа на стільці і впала. Хлопець залишився у неї до вечора.
З протоколу огляду місця події від 20 грудня 2015 року (т.3. а.с. 5-17) вбачається, що в ході огляду квартири АДРЕСА_2 було встановлено, що вхід до квартири здійснюється через металеві двері. З правої сторони від входу коридор довжиною 2 метри до приміщення. Навпроти вхідної двері знаходиться дверний пройом до приміщення кімнати зали яка має балкон, який на момент огляду зачинений. В кухні на підлозі виявлений труп ОСОБА_17 , який лежить ногами до входу, головою до мийки, на задній поверхні тіла обличчям вверх, голова повернута праворуч, ліва верхня кінцівка зігнута трохи в литковому суглобі витягнута вздовж тіла. Права верхня кінцівка лежить на грудній клітині, кистю торкаючись лівого плеча. Нижні кінцівки звернуті в ліво, зігнуті і в колінних суглобах під прямим кутом, права кінцівка з верху лівої. Лівою стопою торкається правої гомілки з середній третині. Труп одягнутий в светр темного рожевого кольору, футболка світло рожевого кольору, гаманці чорного кольору, труси чорного кольору, чоботи чорного кольору на чорній гумовій підошві, носки світло рожевого кольору. На светрі на відстані 5 сантиметрів нижче від шва ворота ліворуч виявлено пошкодження тканини без розшматування країв, щільно подібної форми з гострими кінцями з відносно рідними стінками розмірами 1,2 х 0,3 см. В області пошкодження тканини виявляється невеликі просякання матерії речовиною червоного бурого кольору. Шкірні покрови трупа бліді, прохолодний на дотик на відкритих ділянках. Теплий на дотик під одіялом. Трупне заключення виражено в місцях нижньої щелепи та шиї в усіх інших звичайно досліджених трупа місцях не сформувалося. Трупні плями синьо червоного кольору нерівномірно виражені розташовані на задній поверхні тулуба та сідницях. При триразовому потисканні на них з зусиллям 2кг/см2 з інтервалом 3 секунди в різних анатомічних ділянках відновлюють свій колір в проміжок 25-30 секунд 19-00 годині 20.12.2015 року. Пошкодження на 3 сантиметри вниз від внутрішнього кінця лівої ключиці рана щілястої форми з відносно рівними стінками з гострими кінцями без осадження країв, при їх зведені добре співставні практично горизонтально розташовані до тіла розміром 1,2х0,2 см. від якої відходе рановий канал та з просвіту якої виявляється потік червоно-бурої речовини схожої на кров у напрямку до лівого плечового суглобу. Будь яких інших тілесних ушкоджень при зовнішньому огляді трупу не виявлено. Кістки черепу, грудної клітини та кінцівках на дотик цілі. В приміщенні квартири присутня ОСОБА_23 , яка добровільно видала працівникам поліції чорну свою кофту зі слідами бурого кольору схожими на кров. На підлозі кухні хаотичному порядку розкидані столові прибори, ножи, ложки, виделки відкривачки.
З протоколом огляду одягу загиблої від 22 грудня 2015 року (т.3. а.с. 21-22) вбачається, що на светрі бордово-чорного кольору з візерунками на передній верхній частині мається розріз розміром близько 2 см., кругом якого маються плями темного кольору неправильної форми. На футболці червоного кольору в передній верхній частині маються дві плями розміром близько 9х5 см., та 6х5 см., неправильної форми, темно-коричневого кольору.
З протоколом огляду місця події від 21 грудня 2015 року (т.3. а.с. 18-20) вбачається, що в ході огляду ділянки навпроти першого під'їзду будинку АДРЕСА_3 на відстані 13 метрів від під'їзду, в бік гаражів на землі біля верби виявлені два ножі, один з яких з рукояткою яка обмотана синьою ізолентою з металевим лезом звичайної форми.
З висновку експерта № 191-Е від 16.03.2016 року (т.3, а.с. 35-37) та акту судово-медичного дослідження трупа № 191 (т.2 а.с. 38-42), вбачається, що при дослідженні трупа ОСОБА_17 виявлено: рана передньої поверхні грудної клітини ліворуч з раньовим каналом загальною довжиною близько 13,0 см з темно-червоними крововиливами м'яких тканин навколо нього з ушкодженням присікової плерви, серцевої сорочки та лівого шлуночка сердця. Кров в лівій плеварній порожнині та серцевій сорочці. Клиноподібної форми ушкодження у стінці серця зі свіжим інфільтруючим крововиливом. Неровномірне кровонаповнення судин внутрішніх органів. Емфізематоз у легенях. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді поранення лівої половини грудної клітини являється колто-різаною раною, заподіяне плоским колюче-ріжучим предметом з шириною клинка на рівні поринулої частини не більше 18 мм, який мав гостре лезо та обух товщиною близько 1,0 мм, яке виникло прижиттєво одномоментно незадовго до наступу смерті. Смерть її наступила від колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням пристінкової плерви та лівого шлуночка серця, що підтверджується даними судово-медичного розтину трупа та результатами судово-гістологічного дослідження внутрішніх органів. Враховуючи локалізацію та ступінь вираженості тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_17 можна стверджувати, що потерпіла в момент отримання тілесних ушкоджень , могла знаходитись, як у вертикальному, так і в сидячому та горизонтальному положенні звернута обличчям до обличчя до нападаючого. Смерть її настала в короткий проміжок часу одразу після отримання тілесних ушкоджень. Малоймовірно, можливо було запобігти настанню смерті потерпілої своєчасним наданням медичної допомоги. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа етиловий алкоголь виявлений у концентрації 3, 47 %, що відповідає сильному ступеню алкогольного сп'яніння стосовно живих осіб.
Експерт ОСОБА_44 , будучи допитаним в судовому засіданні пояснив, що вищевказаний висновок він підтверджує і що тілесні ушкодження, отримані потерпілою ОСОБА_17 , не дозволяли їй пересуватись і, тим паче, випити горілки. Її смерть настала на протязі не більш як двох хвилин після отримання тілесних ушкоджень.
З висновку експерта № 116 від 12.02.2016 року (т.3 а.с. 69-73), яким встановлено, що в слідах на клинку ножа з рукояткою яка обмотана синьою ізолентою з металевим лезом звичайної форми, який виявлено навпроти першого під'їзду будинку АДРЕСА_6 встановлена наявність крові та визначений білок людини. При визначенні групової належності крові в слідах на клинку ножа виявлено антигени В та Н ізосерологічної системи АВО в той час як статева належність крові не встановлена. Вказана кров могла походити від як від потерпілого ОСОБА_15 , так і від потерпілого ОСОБА_16 , а в разі змішування, то не виключається можливість домішку крові в слідах від потерпілої ОСОБА_17 .
Водночас з висновку експерта № 246-МК від 14.03.2016 року (т.3 а.с. 81-84), вбачається, що пошкодження на шматку шкіри з грудної клітини ліворуч від потерпілої ОСОБА_17 могло бути заподіяно клинком представленого на експертизу ножа, а саме, ножа з рукояткою яка обмотана синьою ізолентою з металевим лезом звичайної форми, який виявлено навпроти першого під'їзду будинку № 7 по вул. Стремського в с. Василівка.
З висновку експерта № 125 від 10.02.2016 року (т.3 а.с. 57-61), вбачається, що в одному сліді на светрі (об'єкт №5), в одному сліді на курці (об'єкт №22), та в одному сліді на туфлі на ліву ногу (об'єкт №24), які належать ОСОБА_7 , встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні слідів крові не виключена можливість походження крові на светрі від ОСОБА_7 , походження крові на куртці можливо, як від ОСОБА_15 так і від ОСОБА_16 , так від обох разом, так і від кожного окремо, не виключена можливість домішку крові на светрі та куртці від ОСОБА_17 . Походження крові в одному сліді на туфлі на ліву ногу, можливо від ОСОБА_17 , оскільки виявлений антиген Н, властивий її груповій характеристиці крові.
Потерпілий ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що він являвся чоловіком померлої. В той день він знаходився в м. Дніпропетровську коли йому зателефонували і повідомили, що померла ОСОБА_17 . Він не зміг приїхати відразу, так як у нього не було коштів на таксі, а тому приїхав тільки наступного дня. До нього відразу підійшла ОСОБА_23 , яка сказала : «Юра - це не ОСОБА_45 ». Потім ОСОБА_16 розповідав, що ОСОБА_7 з ОСОБА_23 приїхали до квартири, ОСОБА_7 пішов у магазин, а через деякий час повернувся і шукав ніж чи сокиру та вдарив потерпілого ОСОБА_16 ножем у груди.
Потерпілий ОСОБА_46 в судовому засіданні пояснив, що він являється батьком померлої. Про смерть ОСОБА_17 він дізнався у день поховання. Він спілкувався з онуком, який розповідав, що бачив як ОСОБА_7 і ОСОБА_16 вийшли на балкон і там ОСОБА_16 зігнувся.
З висновку експерта № 11Е від 09.02.2016 року (т.3 а.с. 78-80) вбачається, що у ОСОБА_16 виявленні ушкодження у вигляді ножевого поранення грудної клітини та рубця від нього, які виникли від дій колюче-ріжучего предмета, який обладає колюче-ріжучими властивостями, можливо в термін та при обставинах, які вказані в постанові слідчого та медичної документації, тобто 20.12.2015 року. Виявлені тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що при звичайному своєму перебігу мають незначні скороминущі наслідки. Не виключена можливість, що вони могли утворитись в результаті одного удару кухонним ножем.
З довідки КЗ «Солонянська ЦРЛ» ДОР від 08.01.2016 вбачається, що ОСОБА_7 20.12.2015 знаходився у стані алкогольного сп'яніння - вміст алкоголю в крові складає 0,81%. (т. 2 а.с. 29)
Аналіз вищевказаних доказів в їх сукупності та взаємозв'язку дозволяє прийти до висновку про недостовірність показань свідка ОСОБА_23 в частині того, що після того як ОСОБА_7 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_16 , між останнім та ОСОБА_17 тривав конфлікт, після якого ОСОБА_17 , зайшла на кухню, поскаржилась на самопочуття, випила горілки та впала на підлогу, оскільки ці показання спростовуються показаннями ОСОБА_16 , який пояснив про те, що він після поранення відразу вибіг на вулицю, показаннями ОСОБА_37 , який підтвердив факт того, що з балкону ОСОБА_16 відразу вибіг на вулицю, та показаннями експерта ОСОБА_47 , який пояснив, що після поранення, яке отримала ОСОБА_17 остання не могла пересуватись, тим паче випити горілки і прожила не більше двох хвилин.
Показання ОСОБА_23 про сварку між ОСОБА_17 та ОСОБА_16 свідок дала з метою допомогти обвинуваченому уникнути відповідальності за вчинений ним злочин внаслідок якого загинула людина.
Неодноразову зміну показань ОСОБА_16 суд розцінює намагання останнього «допомогти» ОСОБА_7 уникнути відповідальності і, не виключено, що показання ОСОБА_16 змінював під впливом ОСОБА_23 , показання якої були направлення на уникнення відповідальності її співмешканцем та внесення неясності в обставини які встановлювались в ході судового розгляду.
Водночас аналіз вищеописаних доказів в їх сукупності та взаємозв'язку, а саме: показання ОСОБА_23 про те, що під час конфлікту на кухні ОСОБА_7 махав ножем, яким поранив свідка та пхнув ОСОБА_17 на стілець; показання ОСОБА_16 про те, що в той момент ОСОБА_7 махав ножем на нього через ОСОБА_17 та ОСОБА_23 , показання малолітнього ОСОБА_37 про те, що його матір впала зі стільця, а через декілька хвилин він бачив її вже мертвою на кухні; показання експерта ОСОБА_47 про те, що ОСОБА_17 після поранення не могла пересуватись і прожила не більше двох хвилин; в сукупності з протоколом огляду місця події з якого вбачається, що труп ОСОБА_17 лежить ногами до вхідних дверей та стільця на який її пхнув ОСОБА_7 зі слів ОСОБА_23 та з якого вона впала зі слів ОСОБА_37 , а головою до мийки; висновками експертів які підтверджують можливість наявності крові ОСОБА_17 і ОСОБА_16 як на ножі, що знайдений на вулиці неподалік так і на одязі ОСОБА_7 , дозволяє суду прийти до висновку, що в той день та час ОСОБА_7 , перебуваючи на кухні, махаючи ножем в бік ОСОБА_16 , якого в цей час намагалися захистити ОСОБА_17 і ОСОБА_23 , ставши між потерпілим та обвинуваченим, наніс один удар ножем у ліву грудну клітину ОСОБА_17 від чого остання впала на стілець, відразу зі стільця впала на підлогу та померла.
При цьому, враховуючи гарні взаємовідносини, які склались між ОСОБА_7 та ОСОБА_17 , що підтверджували всі допитані в судовому засіданні свідки, те що на момент вбивства ОСОБА_17 у ОСОБА_7 був відсутній мотив на її вбивство, його поведінка до та після нанесення удару потерпілій ножем свідчать про те, що обвинувачений не мав умислу на вбивство потерпілої, яке сталось через необережність обвинуваченого оскільки останній, направляючи свою агресію проти ОСОБА_16 і намагаючись завдати тілесне ушкодження ножем саме ОСОБА_16 міг та повинен був передбачити суспільно-небезпечні наслідки у виді вбивства ОСОБА_17 , однак не передбачив, що призвело до смерті потерпілої.
Таким чином дії обвинуваченого, які виразились у необережному вбивстві ОСОБА_17 та нанесені легкого тілесного ушкодження ОСОБА_16 знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду і дії обвинуваченого вірно кваліфіковано прокурором за ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство, вчинене через необережність та за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Прокурором в обвинувальному акті зазначено, що під час конфлікту в квартирі спочатку ОСОБА_7 було нанесено удар ОСОБА_16 , а потім ОСОБА_17 , однак послідовність таких дій не підтвердилась в судовому засіданні, зокрема судом встановлено, що удар ОСОБА_16 відбувся після удару ОСОБА_17 про що описано вище, а тому судом у вироку викладено обставини злочину так як вони встановлені в судовому засіданні без виходу за межі висунутого обвинувачення.
Прокурором також було надано в якості доказу протокол слідчого експерименту від 03 березня 2016 року (т.3. а.с. 103-104) в ході якого потерпілий ОСОБА_16 пояснив, що ОСОБА_7 наніс один удар ножем в область грудної клітини. При цьому між ними стояла ОСОБА_17 та висновок експерта № 23Е від 09.03.2016 року (т.3, а.с. 105-106) згідно якого характер, локалізацію та ступінь вираженості тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_16 , не виключена можливість, що вони могли утворитись при механізмі, на який вказує потерпілий в ході проведення слідчого експерименту від 03.03.2016 року.
Однак вказаний протокол слідчого експерименту підлягає визнанню недостовірним, так як в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що удар ОСОБА_16 було нанесено на балконі, а не на кухні квартири і в момент удару між ОСОБА_16 і ОСОБА_7 нікого не було, що тягне за собою визнаня недостовірним висновку експерта, так як його зроблено на підставі протоколу, який визнаний судом недостовірним.
Потерпілий ОСОБА_13 в судовому засіданні висував свою версію події, зокрема вбивство ОСОБА_17 свідком ОСОБА_23 , однак в судовому засіданні з наданих суду доказів не було встановлено будь-яких даних які б свідчили про причетність ОСОБА_23 до вбивства, в тому числі і мотивів останньої, а тому посилання ОСОБА_13 суд вважає безпідставними.
Потерпілий ОСОБА_15 , будучи допитаним в судовому засіданні, пояснив, що 20.12.2015 ввечері в с. Василівка він зайшов до магазину «Продукти», де побачив сутичку між ОСОБА_48 та ОСОБА_7 в яку він втрутився та один раз вдарив ОСОБА_7 від чого той впав, відразу підвівся і вибіг з магазину. Через декілька хвилин ОСОБА_7 забіг у магазин з двома ножами та до нього підійшов ОСОБА_49 і почав про щось говорити, однак обвинувачений продовжував погрожувати ножами. Після чого ОСОБА_7 вийшов з магазину і побіг в невідомому напрямку. Потерпілий з товаришем пішли до магазину «Міні ОСОБА_50 », який знаходиться біля кафе «Маяк», де стояли і розмовляли, коли до потерпілого підбіг обвинувачений і погукав його. Потерпілий не бачив, що у ОСОБА_7 є ніж, а тому не переживав за своє життя і спустився до обвинуваченого по сходам, однак обвинувачений наніс удар правою рукою ножем у живіт потерпілого. Після удару потерпілий побіг до машини « ОСОБА_51 » та ліг на заднє сидіння, а ОСОБА_49 та його сусід відвезли потерпілого до лікарні у смт. Солоне.
Свідок ОСОБА_52 в судовому засіданні пояснив що в той день ввечері він приїхав до кафе «Батюка» в с. Василівка, де побачив ОСОБА_15 , ОСОБА_53 та ОСОБА_54 . Він почав спілкуватись з ними, коли побачив ОСОБА_7 який йшов до кафе з боку квартири ОСОБА_17 і в обох його руках блистіли леза ножів. Свідок підійшов до ОСОБА_7 і попросив його заспокоїтись, вони обнялись і свідок, побачивши що ОСОБА_7 заспокоївся, пішов до машини. В цей час до ОСОБА_7 підійшов ОСОБА_53 і вони почали про щось розмовляти. В той же момент ОСОБА_15 , почав спускатись по сходам і ОСОБА_7 , через ОСОБА_53 наніс удар ножем ОСОБА_15 в живіт. Відразу після цього свідок забрав ОСОБА_15 , і відвів у машину.
Свідок ОСОБА_55 в судовому засіданні пояснила, що вона працює в магазині і 20.12.2015 зранку ОСОБА_7 тверезий прийшов, розрахувався з боргами та придбав горілку, а вже пізніше свідок бачила обвинуваченого вже п'яного та збудженого, однак про конфлікт вона чула тільки зі слів односельчан.
В ході огляду 21 грудня 2015 року (т.3. а.с. 23-25) одягу ОСОБА_15 встановлено, що кофта спортивна сірого кольору з блискавкою білого кольору та вставками синього кольору з лівого боку на висоті 14,5 см. від полотна резинки та 11 см від блискавки має пошкодження у вигляді порізу з рівними краями розміром 1,5-2 см., а також плями червоного кольору 5х7 см. На кофті чорного кольору з ворітником та вставками червоного кольору виявлено пошкодження у вигляді порізу з рівними краями довжиною 1,5х2 см, розташоване на висоті в 23,5 см від нижнього краю та 16,5 від лівого бокового шву.
В ході слідчого експерименту проведеного з потерпілим ОСОБА_15 02 березня 2016 року (т.3. а.с. 26-27) встановлено механізм нанесення удару ножем обвинуваченим потерпілому, а саме, розмістивши статиста напроти себе, так що потерпілий і статист стояли обличчям один до одного, статист приставив ніж до живота потерпілого.
Висновків експерта № 2Е від 19.01.2016 року (т.3 а.с. 74-77) та № 23Е від 03.03.2016 року (т.3, а.с. 28-30) вбачається, що у ОСОБА_15 виявлені ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з ушкодженням тонкого кишечника, брижі сигмовидної кишки, внутрішьночеревної кровотечі, які виникли від дії гострого предмета володіючого колюче-ріжучими властивостями, в термін та можливо при обставинах, вказаних в постанові, тобто 20.12.2015 року. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по признаку небезпеки для життя. Не виключена можливість, що вони могли утворитись в результаті одного удару кухонним ножем. Можна стверджувати, що при отриманні тілесних ушкоджень були пошкодженні життєво важливі органи, які без своєчасного втручання медичної допомоги могли призвели б до настання смерті. Враховуючи характер, локалізацію та ступінь вираженості тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_15 , не виключена можливість, що вони могли утворитись при механізмі, на який вказує потерпілий в ході проведення слідчого експерименту від 02.03.2016 року.
Водночас, як зазналось вище, з висновків експерта № 116 від 12.02.2016 року (т.3 а.с. 69-73) та № 125 від 10.02.2016 року (т.3 а.с. 57-61) встаовлено, що крв виявлена на клинку ножа з рукояткою яка обмотана синьою ізолентою та на одязі ОСОБА_7 може походити від потерпілого ОСОБА_15 .
Аналіз вищевказаних доказів кожного окрема дозволяє прийти до висновку, що всі вони належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що 20.12.2015 року близько 17.15 години ОСОБА_7 в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи поблизу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ПП «Батюк» на ґрунті сварки з ОСОБА_15 умисно наніс останньому один удар ножем, який тримав правою рукою, в область черева, чим спричинив ОСОБА_15 тяжкі тілесні ушкодження і дії обвинуваченого вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 121 КК України, а саме, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння
Висновками судово-психіатричного експерта № 54 від 10.03.2016 року (т.3 а.с. 94-84), та № 5 від 22.01.2016 року ( т.2 а.с. 99-102) встановлено, що ОСОБА_56 хронічним та духовним захворюванням в період інкримінованого йому діяння не страждав та на теперішній час не страждає. Виявляв та виявляє на теперішній час емоціональне нестійкий розлад особи. Психічний та поведінковий розлад в наслідок вживання алкоголю. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, останній не виявляв ознак будь-якого часового розладу душевної діяльності. За своїм психічним станом в той період часу він міг віддавати собі звіт в своїх діях та контролювати їх. За своїм психічним станом на теперішній час останній також може надавати собі звіт в своїх діях та контролювати їх. Застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких відноситься злочину невеликої тяжкості, один до злочину середньої ступені тяжкості, а один до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом емоційно нестабільний розлад особистості, імпульсивний тип, характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий в тому числі і за злочини проти здоров'я особи.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 відповідно до ст. 66 КК України в судовому засіданні не встановлено.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_7 відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочину, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та в присутності дитини.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді громадських робіт, оскільки більш м'яке покарання у виді штрафу призначати не доцільно, а покарання виді виправних робіт не призначається особі, яка не працює, а за вчинення злочинів передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 1 ст. 121 КК України необхідно призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених злочинів, конкретним їх обставинам, даним про особу обвинуваченого, встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, що обтяжують покарання обвинуваченого, а також на думку суду, посприяє подальшому виправленню останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для застосування до ОСОБА_7 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.
Враховуючи, що ОСОБА_7 вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, який являється злочином невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у менш суворе ніж обмеження волі і з дати вчинення злочину пройшло більше двох років, суд вважає за необхідне звільнити обвинуваченого від призначеного основного покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.
Речові докази по справі суд вважає за необхідне у відповідності до ст. 100 КПК України - знищити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання:
-за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України у виді п'яти років позбавлення волі;
-за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 121 КК України у виді шести років позбавлення волі;
-за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт строком на двісті годин.
Звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді громадських робіт строком на двісті годин на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_7 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши до відбуття шість років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 відраховувати з моменту затримання після набрання вироком законної сили.
Зарахувати в строк відбування призначеного покарання перебування ОСОБА_7 під вартою з 20 грудня 2015 року по 20 листопада 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Речові докази, а саме дактилокарти долоней пальців рук трупа ОСОБА_17 , зрізи нігтьових пластин з рук трупа ОСОБА_17 , зрізи нігтьових пластин з рук трупа ОСОБА_17 , кофта ОСОБА_23 , змиви з долоней та пальців рук ОСОБА_23 , недопалки, дві чарки, вісім ножів, пучок волосся, вісім липких стрічок зі слідами пальців рук, пляшка з -під коняку «ЖанЖак», кухонний ніж, туфлі, пачка з чотирма цигарками «Мальборо», зрізи нігтьових пластин з рук, зразки волосся з голови ОСОБА_7 , витяжки з осадами з об'єктів дослідження, які накопичені на ниточки стерильної марлі, зразки крові підозрюваного ОСОБА_7 , потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , дактилоплівки з мікрооб'єктами з долонних поверхонь рук трупа ОСОБА_17 , кухонний ніж, светр, куртка, джинси ОСОБА_7 , дві кофти ОСОБА_15 , светр, футболка, двоє гамашів ОСОБА_17 - знищити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 614,40 гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Вирок підлягає негайному врученню прокурора та обвинуваченому, а також направленню іншим учасникам судового розгляду.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3