Справа № 201/10896/17
Провадження № - 1кп/201/227/2018
25 квітня 2018 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12017040650002032 відносно:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
В кримінальному провадженні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
потерпіла ОСОБА_6
захисник ОСОБА_7
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.10.2008 (виконавчий лист від 07.10.2008 справа № 2-4265, 2008) стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею повноліття, в розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходів щомісячно, починаючи стягнення з 15.09.2008 року. ОСОБА_3 , будучи ознайомлений з рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про стягнення з нього аліментів, при цьому попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України, достовірно знаючи про відкрите виконавче провадження у Жовтневому ВДВС м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, будучи працездатним, злісно ухиляючись від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), починаючи з жовтня 2015, аліменти на утримання своєї неповнолітньої доньки не виплачував, матеріальної та іншої допомоги не надавав. На облік у Соборному районному центрі зайнятості у м. Дніпро не став, свідомо знаючи про можливість отримання дотацій від держави і можливість за їх рахунок виплачувати аліменти, чим злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів), внаслідок чого його заборгованість по сплаті аліментів складала: за жовтень 2015 - 1022 гривні 25 копійок, за листопад 2015 -1022 гривні 25 копійок, за грудень 2015 - 1022 гривні 25 копійок, за січень 2016 - 1066 гривень 25 копійок, за лютий 2016 -1062 гривні 25 копійок, за березень 2016 - 1118 гривень 25 копійок, за квітень 2016 - 1107 гривень 00 копійок, за травень 2016 - 1148 гривень 00 копійок, за червень 2016- 1276 гривень 00 копійок, за липень 2016 - 1241 гривню 50 копійок, за серпень 2016 - 1190 гривень 25копійок, за вересень 2016 - 1203 гривні 25 копійок, за жовтень 2016 - 1203 гривні 25 копійок, за листопад 2016 - 1232 гривні 00 копійок, за грудень 2016 - 1232 гривні 00 копійок, за січень 2017 - 1416 гривень 50 копійок, за лютий 2017 - 1416 гривень 50 копійок, за березень 2017 - 1184 гривні 56 копійок, за квітень 2017 - 1184 гривні 56 копійок, за травень 2017 - 1184 гривні 56 копійок, за червень 2017 - 1184 гривні 56 копійок, за липень 2017 - 1031 гривню 71 копійок, а всього станом на 27.07.2017 року заборгованість склала 24 545гривень 95 копійок.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, а саме, злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав у повному обсязі, у скоєному розкаявся та надав показання, які повністю підтверджують обставини, викладені в обвинувальному акті, додатково пояснивши, що не сплачував аліменти тому, що не був працевлаштований, та не мав доходу для сплати аліментів.
Крім визнання своєї вини обвинуваченим, його винність підтверджується наданими сторонами кримінального провадження і дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме,
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що обвинувачений являється батьком її дитини. Йому достовірно відомо про наявність рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про стягнення з нього коштів на утримання дитини. Коли він офіційно працював, фірма утримувала грошові кошти, але у 2015 році він звільнився та сплачувати аліменти перестав. Також ОСОБА_6 зазначила, що обвинувачений нещодавно перерахував на її банківську картку грошові кошти у розмірі 500 гривень.
З рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.10.2008 року вбачається, що з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки від доходу ОСОБА_3 , але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з 15.09.2008 року
На підставі вказаного рішення, 07.10.2008 року було видано виконавчий лист, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, що вбачається з копії виконавчого листа та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №53083429.
Про наявність відкритого виконавчого провадження та необхідність сплати аліментів обвинуваченому було достеменно відомо, що підтверджується реєстром рекомендованої кореспонденції від 22.05.2017 р. та не заперечується обвинуваченим в судовому засіданні.
Довідкою Дніпропетровського міського центру зайнятості від 20.06.2017 р. встановлено, що обвинувачений не зареєстрований в державній службі зайнятості та допомогу по безробіттю не отримує.
Як вбачається з довідки - розрахунку, станом на 27.07.2017 р. у обвинуваченого виникла заборгованість по аліментах на загальну суму 24 545,95 гривень.
Всі вище перелічені докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що обвинувачений з 08.12.2016 р. знав про наявність в провадженні Жовтневого ВДВС виконавчого листа про стягнення з нього аліментів, знав про те, що він являється батьком ОСОБА_8 , повинен був знати про свій конституційний обов'язок виконувати судове рішення та обов'язок встановлений Сімейним кодексом України матеріально забезпечувати свою дитину, мав можливість сплачувати аліменти, так як не визнаний не працездатним і не навів обставин, які б перешкоджали йому працювати і забезпечувати свою дитину, однак систематично вчиняв дії направлені на ухилення від сплати аліментів, що виразилось у непрацевлаштуванні, не встановленню на облік у центрі зайнятості, що в своїй сукупності дозволяє прийти до висновку, про доведеність вини обвинуваченого у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) і його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно по ч. 1 ст. 164 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який, не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, посередньо характеризується.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66, КК України, є щире каяття, а обставин, що обтяжують його покарання відповідно до ст. 67 КК України, в судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання виключно у виді обмеження волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченого, обставинам, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а також, на думку суду, посприяє подальшому виправленню останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.
Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого та обставини злочину, що описано вище, суд приходить до висновку, що обвинувачений може стати на шлях виправлення без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробовуванням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк один рік.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Суддя: ОСОБА_1