33/775/143/2018(м)
263/64/18
25 квітня 2018 року м. Маріуполь
Суддя Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі Свіягіна І.М.,
за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвоката Алексєєнка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 березня 2018 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.,
згідно постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 02 січня 2018 року о 01:40 годині керував транспортним засобом - «Toyota Rav 4», державний номер НОМЕР_1, по вул. Троїцькій біля будинку №16 у Центральному районі м. Маріуполя з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), від продуття алкотестера та проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 березня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
На зазначену постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати останню, оскільки судом порушені вимоги ст.268 КУпАП, внаслідок чого однобічно і неповно досліджені обставини, які мають суттєве значення у справі, а висновки судді не відповідають дійсності. Так, про час і місце розгляду справи ані він, ані його захисник належним чином не були повідомлені, у зв'язку із чим були грубо порушені його права на захист.
Крім того, зазначає, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, а лише просив поліцейського надати йому документи на підтвердження того, що свідки є повнолітніми та мають відповідний обсяг дієздатності для того, щоб виступати свідками тих чи інших подій.
Також зауважує, що не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі, оскільки поліцейський йому це не пропонував.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвоката Алексєєнка В.О, вважаю що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова судді скасуванню.
Відповідно до вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Дана справа, розглянута у відсутність ОСОБА_2 та в матеріалах справи не міститься жодних свідчень про належне своєчасне його повідомлення про те, що розгляд справи відбудеться 16 березня 2018 року у Жовтневому районному суді м. Маріуполя Донецької області.
З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_2 був позбавлений можливості реалізувати в суді, передбачені законом (ст.268 КУпАП) права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності й, зокрема, права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо, що є безумовною підставою для скасування постанови суду.
За таких обставин постанова міського суду підлягає скасуванню, відповідно до ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції скасовує постанову та приймає нову постанову.
Суд апеляційної інстанції встановив:
ОСОБА_2 02 січня 2018 року о 01:40 годині керував транспортним засобом - «Toyota Rav 4», державний номер НОМЕР_1, по вул. Троїцькій біля будинку №16 у Центральному районі м. Маріуполя з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), від продуття алкотестера та проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № БД №409525 від 02.01.2018р., письмовими проясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, відеозаписами.
З пояснень свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та відеозапису безспірно підтверджується, що ОСОБА_2 02 січня 2018 року о 01:40 годині керував транспортним засобом - «Toyota Rav 4», державний номер НОМЕР_1, по вул. Троїцькій біля будинку №16 у Центральному районі м. Маріуполя з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від продуття алкотестера та проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.
Відповідно до п 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_2 на вимогу поліцейського від продуття алкотестера та проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Суд апеляційної інстанції критично ставиться до посилань правопорушника ОСОБА_2 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі, оскільки це спростовується відеозаписом, з якого вбачається, що працівником поліції неодноразово ставилося питання про згоду ОСОБА_2 на проходження огляду як на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Драгер», так і в медичному закладі, однак вмотивованої відповіді на це питання від правопорушника ОСОБА_2 отримано не було. Тому, суд розцінює це, як спробу уникнути відповідальності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що вина ОСОБА_2 доведена, в його в діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Відповідно до встановленого адміністративне правопорушення ОСОБА_2 було вчинено 02.01.2018 р.
Таким чином, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення минули строки, передбачені статтею 38 КУпАП, у зв'язку з чим провадження в справі щодо ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.293,294 КУпАП, -
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 березня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, - скасувати.
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_2 закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Донецької області І.М. Свіягіна