справа №813/2943/15
про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
26 квітня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., секретаря судового засідання Приймака С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі № 813/2943/15 за позовом ОСОБА_1 до завідувача відділу опрацювання звернень громадян ОСОБА_2 Президента України К. Кокарєва про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх. № 6377 від 12.03.2018 року), а саме: постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2015 року у справі № 813/2943/15 за позовом ОСОБА_1 до завідувача відділу опрацювання звернень громадян ОСОБА_2 Президента України К. Кокарєва про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, якою заявнику у задоволенні позову відмовлено. Просить суд прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Як обставини, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та заявнику під час судового розгляду 13.08.2015 року зазначено ОСОБА_3 секретаріату Комітету Верховної ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнародних відносин, за вих. № 04-28/19-6 (36359 від 21.02.2018 року); ОСОБА_2 Президента України за вих. № 12-09/646 від 27.02.2018 року.
Ухвалою суду від 28 березня 2018 року відкрито провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та призначено її розгляд у судовому засіданні.
Заявник у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Позивач подав клопотання за вх. № 9230 від 06.04.2018 року про розгляд заяви за нововиявленими обставинами за його відсутності, всі вимоги, висвітлені у заяві, підтримує у повному обсязі.
Відповідач у справі в судове засідання не з'явився, явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив.
23.04.2018 року за вх. № 11318 від ОСОБА_2 Президента України надійшов відзив на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідно до якого вважає цю заяву безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Просить у задоволенні цієї заяви відмовити, а розгляд заяви здійснювати за відсутності представника ОСОБА_2 Президента України.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 368 КАС України, станом на час розгляду заяви про перегляд, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд розглянув заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а також відзив на неї, дослідив фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, та вирішуючи заяву керується таким.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Тобто, судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.
Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, зокрема обставини, на які посилається заявник в своїх поясненнях, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Істотність обставини означає те, що якби суд її міг врахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особи» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов.
Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Згідно з ч. 6 ст. 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
У ході розгляду заяви про перегляд судом з'ясовано, що як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявник покликається на ознайомлення із текстами ОСОБА_3 секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнародних відносин за вих. № 04-28/19-6 (36359) від 21.02.2018 року, яким заявнику скеровано тексти ст.ст. 7, 19 Закону України «Про звернення громадян», чинні станом на січень-травень 2015 року, а також листа ОСОБА_2 Президента України за вих. № 12-09/646 від 27.02.2018 року, яким заявнику скеровано копію Указу Президента України від 02.04.2010 року № 504 «Про Положення про ОСОБА_2 Президента України», який був чинним станом на січень-березень 2015 року.
Зі змісту постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2015 року вбачається, що повноваження ОСОБА_2 Президента України (визначені Положенням про ОСОБА_2 Президента України) у правовідносинах, що виникли між ОСОБА_2 та позивачем, досліджувались.
Так, судом було встановлено, що наявні розбіжності між сторонами зумовлені не розходженнями щодо фактів чи встановлених обставин (неправомірність дій ОСОБА_2 Президента України під час опрацювання звернення чи інше), а випливають лише із неоднакової суб'єктивної оцінки та трактування норм чинного законодавства України. Як зазначив суд, за своєю правовою природою повноваження Президента України щодо зупинення дії актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності Конституції України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності, про що просив позивач у зверненні та адміністративному позові, є невід'ємною компетенцією саме уповноваженого органу влади - Президента України (а не завідувача відділу ОСОБА_2 Президента України), при чому таке повноваження є дискреційним. Позивач, звернувшись до суду із даним позовом, фактично оскаржив зміст відповіді, тобто рішення Глави держави по суті, а не дії ОСОБА_2 Президента України, допущені під час опрацювання звернення.
Відтак, суд приходить до висновку, що заявник не навів жодної істотної обставини, на підставі якої постанова Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2015 року по справі №813/2943/15 мала б переглядатися, а обставини, наведені ним у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими в розумінні КАС України, оскільки не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
Крім того, норми ст.ст. 7, 19 Закону України «Про звернення громадян», чинні станом на січень-травень 2015 року, а також норми Указу Президента України від 02.04.2010 року № 504 «Про Положення про ОСОБА_2 Президента України», який був чинним станом на січень-березень 2015 року, могли бути відомі заявнику станом на момент розгляду справи по суті, оскільки такі є у вільному доступі.
Також суд зазначає, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст.6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.
Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.
Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata…, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі «Правєдная проти Росії», №. 69529/01; у справі «Рябих проти Росії», № 52854/99, п.52; у справі «Брумареску проти Румунії», № 28342/95, п. 61).
Тому, суд додатково зазначає, що в контексті п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення можуть слугувати лише ті фактичні обставини, які мали істотне значення і які об'єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі та суду. Ініціювання перегляду судового рішення лише з метою нового слухання і вирішення справи суперечить принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права.
Згідно п. 4 ст. 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
З огляду на викладене суд зазначає, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, наведені в ній обставини не є нововиявленими в розумінні положень ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для скасування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2015 року у суду відсутні, а заява задоволенню не підлягає.
Відшкодування судових витрат у вигляді судового збору за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 241-243, 248, 256, 294, 295, 361, 368, 369, пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, -
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року у справі № 813/2943/15 за позовом ОСОБА_1 до завідувача відділу опрацювання звернень громадян ОСОБА_2 Президента України К. Кокарєва про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій.
2. Судові витрати покласти на заявника.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 02.05.2018 року.
Суддя Качур Р.П.